
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2020 р. № 520/339/20
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тітова О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Мадевської Е.Д.,
представника позивача - Лисенка В.С.,
представника відповідача - Черніченко І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач, Комунальне підприємство "Харківводоканал", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якому просить суд: визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.10.2019 №0000115410.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно несвоєчасної реєстрації КП «Харківводоканал» податкових накладних відбулося з вини органів державної влади, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок притягнення його до відповідальності. Відсутність вини Підприємства, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних санкцій за спірним податковим повідомленням - рішенням.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Відповідач, Офіс великих платників податків Державної податкової служби, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Протокольною ухвалою від 14.09.2020 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Офісом великих платників податків Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації Комунальним підприємством Харківводоканал податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за червень -липень 2019 року, результати якої оформлено у вигляді акту перевірки від 07.10.2019 року №61/28-10-54-10-06/03361715.
Відповідно до акту перевірки від 07.10.2019 року №61/28-10-54-10-06/03361715 дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну реєстрацію КП "Харківводоканал" податкових накладних, складених у червні, липні 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України.
На підставі висновків акту перевірки від 07.10.2019 року №61/28-10-54-10-06/03361715 відповідачем 25.10.2019 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000115410, яким встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201, та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 7554500 грн. 91 коп. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 755450,09 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 881534 грн. 08 грн. застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 176306,82 грн.
Позивач, не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, скористався правом адміністративного оскарження останнього, однак рішенням про результати розгляду скарги від 26.12.2019 року за № 14 606/6/99-00-08-05-05 фіскальний орган податкове повідомлення-рішення від 25.10.2019 року № 0000115410 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Позивач заперечуючи законність вказаного податкового повідомлення -рішення, звернувся до суду з вказаним позовом про його скасування.
Зі змісту позовної заяви та наданих представником позивача пояснень судом встановлено, що, на думку позивача, податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом протиправно та за відсутності на те правових підстав. Так, представником позивача вказано, що підприємство в силу спеціальної направленості його господарської діяльності, позбавлено можливості витрачання коштів за напрямками, які не входять до складу тарифу, що обумовлює відсутність поповнення ним електронного рахунку СЕА з ПДВ. Оскільки позивач надає послуги водопостачання та водовідведення споживачам та здійснює контроль за роботою водопровідних та каналізаційних мереж та споруд, незалежно від відомчої належності, то його господарська діяльність підлягає врегулюванню приписами Законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення». Отже, тарифи, на підставі яких позивачем надаються послуги, підприємством самостійно не регулюються і є збитковими. Також позивачем вказано, що контролюючим органом не було враховано такого альтернативного джерела для зарахування до електронного рахунку як субвенції. При цьому, фактором, що обумовив виникнення від`ємного значення електронного рахунку в СЕА з ПДВ стало не своєчасне зарахування Державною фіскальною службою України на рахунок КП «Харківводоканал» в СЕА з ПДВ сум субвенцій. Також представником позивача вказано на обставини неприйняття Міністерством фінансів України рішення про перерахування КП «Харківводоканал» сум субвенцій за 2017 рік, що ускладнило ситуацію з від`ємним значенням електронного рахунку підприємства в СЕА з ПДВ. Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про відсутність у даному випадку вини підприємства, яка є визначальною складовою поняття податкового правопорушення, за вчинення якого контролюючим органом і було притягнуто позивача до відповідальності у вигляді штрафу.
Відповідно до положень п.14.1.60 ст.14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
При цьому, як визначено положеннями п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), що передбачено положеннями пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України.
Приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Абзацом 14 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з абз. 15 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідальність за зазначене вище порушення визначена положеннями п.120-1.1. ст.120-1 Податкового кодексу України, якою передбачено, що Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Суд зазначає, що платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пп.200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в ЄРПН, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.
Відповідно до п.200-1.1 ст. 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування ПДВ забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН; інші показники, які згідно з вимогами п.34 пп.2 р. ХХ "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною п.200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування ПДВ встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.200-1.2 ст. 200-1 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
Відповідно до п.200-1.4 ст. 200-1 Податкового кодексу України на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п.200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п.43.41 ст. 43 цього Кодексу.
З рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника, відповідно до п.200-1.5 ст. 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді.
Таким чином, платник ПДВ на дату виникнення податкових зобов`язань зобов`язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у визначені п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України строки, порушення яких є підставою для застосування до платника податку штрафних санкцій. При цьому, платник податку має право зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу.
Представник позивача, обґрунтовуючи власну правову позицію, послався на обставини неможливості зареєструвати податкові накладні у встановлені законодавством строки у зв`язку з відсутністю позитивного значення суми на рахунку у системі електронного адміністрування, що сталося не з вини підприємства.
Так, судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в рамках розгляду справи №820/1237/16 постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2016 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016 року визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України щодо не зарахування на електронний рахунок Комунального підприємства "Харківводоканал" в СЕА з ПДВ сум погашення заборгованості з податку на додану вартість у вигляді субвенції.
За результатами розгляду справи №820/1237/16 суд дійшов висновку, що суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 1 липня 2015 року, повинні брати участь у обрахунку реєстраційної суми на електронному рахунку СЕА відповідно до приписів п.п. 200-1.1.34 п. 200-1.1 ст.200-1 Податкового кодексу України. Також вказано, що суми відображені позивачем у табл. № 3 додатка № 5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі конрагентів" за січень 2016 на загальну суму 66592159,48 грн., але на час розгляду справи так і не зараховані до реєстраційної суми на його електронному рахунку СЕА.
При цьому, в ході розгляду справи встановлено, що реальне зарахування вказаних сум відбулося лише 04.11.2016 року, після судового оскарження позивачем дій контролюючого органу та примусового виконання судового рішення, про що свідчить копія листа ДФС від 29.11.2016 року № 25755/6/99-99-12-03-010-15, наявна в матеріалах справи.
Представником позивача під час розгляду справи вказано, що не своєчасне зарахування таких сум призвело до накопичення від`ємного значення на електронному рахунку підприємства на рівні (-) 71072983,97 грн. При цьому, зазначено, що не зважаючи на відображення 04.11.2016 року спірної суми, значення електронного рахунку все одно мало від`ємне значення у розмірі (-) 12073666,91 грн., оскільки безперервний робочий цикл підприємства потребує постійної закупівлі необхідних виробничих складових.
Також, під час розгляду справи судом встановлено, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" у перевіряємому періоді здійснювало забезпечення централізованого водовідведення та водопостачання м. Харкова та населених пунктів Харківської області.
Так, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 3 Закону України Про житлово-комунальні послуги державна політика у сфері житлово-комунальних послуг ґрунтується, зокрема, на таких принципах: регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги у випадках, визначених законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей; забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку споживача, місцезнаходження та форми власності юридичних осіб тощо; дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.02.2019 року по справі № 820/1410/18, з метою забезпечення доступності мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлюються тарифи на деякі види житлово-комунальних послуг, зокрема, на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Разом з тим, встановлені тарифи, як правило, не покривають фактичних витрат надавачів житлово-комунальних послуг.
У зв`язку з цим та з метою забезпечення відшкодування різниці між встановленими тарифами та фактичними витратами надавачів послуг, безперебійного надання житлово-комунальних послуг належної якості держава запровадила механізм субвенцій, які перераховуються з державного бюджету місцевим бюджетом з подальшим перерозподілом між постачальниками житлово-комунальних послуг.
При цьому, положеннями п.200-1.3 ст.200.1 Податкового кодексу України визначено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ, де: УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; ?Митн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; ?ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 2001.2 цієї статті.
Під час розрахунку показника ?ПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.
Відповідно до положень п.200-1.4 ст. 200-1 Податкового кодексу України допустимими джерелами поповнення реєстраційного ліміту у межах системи електронного адміністрування з податку на додану вартість, зокрема, є, власні кошти платника податку, які він перераховує на рахунок у межах системи електронного адміністрування для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, а також з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.
Тобто, однією із складових формули є показник суми ?ПопРах, який враховує суму коштів, є субвенції з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення як джерело поповнення системи електронного адміністрування з податку на додану вартість.
Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, який передбачає спрощення порядку збільшення реєстраційної суми на суму коштів, отриманих платником в рахунок погашення заборгованості з різниці в тарифах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 569, з урахуванням змін внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 р. № 967 у разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами".
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. № 375 затверджено Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, відповідно до якого підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні під час здійснення розрахунків за електричну енергію та природний газ, згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату укладення такого договору.
Зазначені положення кореспондуються із приписами постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 р. № 332, якою затверджено Порядок та умови надання у 2017 році субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах підприємствам, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, КП "Харківводоканал" було укладено договори про організацію взаєморозрахунків з державним бюджетом за якими, у 2015 році підприємство повинно було отримати 66592159,48 грн, а у 2017 році - 123015395,73 грн.
В рамках розгляду справи № 820/1410/18 Верховним Судом у постанові від 12.02.2019 встановлено бездіяльність Міністерства фінансів України у форми неприйняття рішення про перерахування сум субвенцій у розмірі 74768244,37 грн., що позбавило позивача можливості розрахуватись перед державним бюджетом з податку на додану вартість та призвело до відсутності на рахунку Комунального підприємства "Харківводоканал" у системі електронного адміністрування з податку на додану вартість суми 74768244,37 грн.
При цьому, під час розгляду справи встановлено, що реєстраційний ліміт Комунального підприємства "Харківводоканал" не був збільшений на зазначену суму.
Так, судом встановлено, що інформаційна довідка про розмір суми податку, на яку Комунальне підприємства "Харківводоканал" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.07.2015 по 31.12.2017, отримані субвенційні кошти у розмірі 48247167,36 грн. знайшли своє відображення на електронному рахунку підприємства та безпосередньо вплинули на його розмір, оскільки на 21.07.2017 стан рахунку складав (-) 52622590,7 грн., а на 01.08.2017 вже (-) 4140813,37 грн., що надало підприємству можливість станом на 15.08.2017 набути позитивне значення такого рахунку, яке склало (+) 1475840,87 грн.
Під час розгляду справи, представником позивача зазначено, що відсутність перерахування субвенції у розмірі 74768244,37 грн. призвело до поступового накопичення від`ємного результату електронного рахунку. Так, вказано, що в червні -липні 2019 року кількісне відображення вказаного показника коливалося на рівні (-) 98900400,16 грн. на початок червня (11.06.2019), на рівні (-) 105857723,37 грн. на кінець червня (27.06.2019), на рівні (-) 92943192,98 грн. в середині липня (15.07.2019) та на рівні (-) 115955561,63 грн. на кінець місяця (31.05.2019).
Суд з врахуванням положень Порядку № 569 та п. 200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України зазначає, що від`ємні показники реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість впливають та, у випадку переважання від`ємних показників, які сформувались у попередньому часовому проміжку, формують від`ємний показник формули при новому розрахунку.
Водночас, як встановлено судовим розглядом справи, формування від`ємного значення рахунку Комунального підприємства "Харківводоканал" в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість обумовлене, зокрема, відсутністю джерела поповнення такого рахунку - субвенції з державного бюджету на погашення різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яку не було отримано у зв`язку з допущенням Міністерством фінансів України протиправної бездіяльності, що встановлено судовим рішенням.
Отже, у зв`язку з відсутністю перерахування на рахунки Комунального підприємства "Харківводоканал" субвенції з державного бюджету на погашення різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка є джерелом поповнення рахунку системи електронного адміністрування з податку на додану вартість, позивач фактично був позбавлений права на реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування.
Відповідно до позиції Європейського Суду з Прав Людини, викладеної у справі Рисовський проти України від 20.10.2011 р. особливу важливість набуває принцип належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належній і якомога послідовніший спосіб. Так, Судом вказано, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків, а ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Крім того, факт відсутності у позивача можливості реєстрації податкових накладних підтверджується витягами щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ, наявні в матеріалах справи.
Враховуючи, встановлені під час розгляду справи обставини, а також встановлення в судовому порядку протиправної бездіяльності Міністерства фінансів України щодо неприйняття рішення про перерахування комунальному підприємству "Харківводоканал" субвенції на погашення різниці в тарифах відповідно до Договорів про проведення взаєморозрахунків та недоведення цього рішення до відома Казначейства, а також податковому органу, Державної казначейської служби України щодо не зарахування на електронний рахунок Комунального підприємства "Харківводоканал" в СЕА з ПДВ сум погашення заборгованості з податку на додану вартість у вигляді субвенції, суд дійшов висновку, що зазначена бездіяльність спричинила негативні наслідки для підприємства позивача, які, зокрема, призвели до виникнення перешкод у реєстрації позивачем податкових накладних в межах граничних термінів.
Відповідно до п.109.1 ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій. В межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем розрахунку коригування до податкової накладної відбулось не з вини останнього, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного суду по справі від 09.10.2018 року № 818/1073/17 та від 20.03.2018 по справі №819/777/17.
Європейським судом з прав людини у рішенні від 23.07.2002 Справа Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції зазначено, що загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яке має водночас і запобіжний, і каральний характер, з достатньою очевидністю вказують на те, що - для цілей статті 6 Конвенції заявники обвинувачувалися в кримінальному правопорушенні (п.79).
Тобто Європейський суд з прав людини розцінює податкові правопорушення, як різновид кримінального обвинувачення для цілей застосування Конвенції. Таким чином, передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України штрафи, за своєю тяжкістю та каральним характером, цілком відповідають санкціям притаманним для застосування за кримінальні правопорушення, відтак наявні всі підстави для застосування частин другої статті 6 Конвенції, яка, у свою чергу, унеможливлює притягнення до відповідальності особи за відсутності вини. Відтак, застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкових накладних, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, можливе лише за наявності його вини.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що порушення строку реєстрації податкових накладних, складених позивачем у червні-липні 2019 року відбулося не з вини КП "Харківводоканал", а тому застосування контролюючим органом штрафних санкцій до позивача є протиправним.
Суд звертає увагу на те, що ч.1 ст.10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожному гарантовано право на свободу вираження поглядів та одержання інформації.
Зокрема, у рішенні Європейського Суду у справі "Леандер проти Швеції" від 26 березня 1987 року, серія А, № 116, § 74) зазначено, що свобода отримувати інформацію, про яку йдеться в пункті 2 статті 10 Конвенції, стосується передусім доступу до загальних джерел інформації і її основним призначенням є заборонити державі встановлювати будь-якій особі обмеження одержувати інформацію, яку інші особи бажають або можуть бажати повідомити цій особі.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Харківводоканал" правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного податкового законодавства, отже підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять додаткових доказів понесення позивачем судових витрат, крім витрат про сплату судового збору.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м.Харків, вул. Шевченко, буд.2, код ЄДРПОУ 03361715) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, вул. Дегтярівська, 11 г, м.Київ, код ЄДРПОУ 43141471) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 25.10.2019 №0000115410.
Стягнути на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби судовий збір у розмірі 13976 (тринадцять тисяч дев`ятсот сімдесят шість) грн. 35 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 23.09.2020 року.
Суддя О.М.Тітов
Судове рішення № 91716776, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 14.09.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/339/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: