Рішення № 91716767, 23.09.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2410/20

23 вересня 2020 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Ногас С.В., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Молиня Р.П., представника відповідача - Денисюк Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати грошового забезпечення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Служби безпеки України в Тернопільській області (далі - відповідач) в якій просить:

- визнати бездіяльність протиправною відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 по 30.10.2018;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 2015 по 2018 роки.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в період з 2015 по 2018 роки не виплачувалась індексація грошового забезпечення. Зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а її проведення у зв`язку зі зростанням споживчих цін є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 2015 по 2018 роки, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства він має право на виплату такої індексації.

Ухвалою суду від 02.09.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 23.09.2020.

Відповідач подав 18.09.2020 відзив на позовну заяву в якому зазначено, що проведення індексації грошових надходжень населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. У межах наявного фінансового ресурсу виплати індексацію грошового забезпечення військовослужбовців за період з січня 2015 року по лютий 2018 року в УСБУ в Тернопільській області можливості не було. Відтак, з наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач та його представник в судовому засідання позовні вимоги підтримали в повному обсязі просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, заслухавши вступне слово сторін, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, проаналізувавши подані докази, встановив наступні факти.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі наказу управління СБУ в Тернопільській області від 14.11.2018 №153-ос був виключений 22.11.2018 зі списків особового складу у запас з правом носіння військової форми одягу (аркуш справи 5),

Після виключення зі списків особового складу СБУ позивачу не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за 2015 року по 2018 року.

Позивачем направлено вимогу відповідачу із проханням нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 2015 року по 2018 рік.

Відповідно до відповіді управління Служби безпеки України в Тернопільській області від 14.08.2020 за №К-178-234/22 встановлено що, індексація грошового забезпечення за період з 2015 року по 2018 року не проводилася у зв`язку з обмеженим фінансовим ресурсом та відсутністю бюджетних асигнувань (аркуш справи 9).

Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Згідно статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

У статті 1 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону України № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону № 1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення регулюються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

У пункті 1-1 Порядку №1078 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

З огляду на вищевикладене, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Слід також зазначити, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Посилання відповідача як на підставу не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, на положення статті 5 Закону № 1282-XII, згідно з якою проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік є необґрунтованими.

Положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.

Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується Управління Служби безпеки України в Тернопільській області, відсутні кошти на індексацію грошового забезпечення.

Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі №825/874/17 та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 № 620/4011/18.

Крім того, безпідставними є посилання відповідача на роз`яснення Міністерства соціальної політики України, згідно яких механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає.

Як вже зазначалось, обов`язок здійснення індексації грошових коштів (грошового забезпечення) населення визначений Законами № 2011-XII та № 1282-XII.

У свою чергу, роз`яснення Міністерства соціальної політики України мають лише рекомендаційний характер, а тому не можуть бути підставою для не нарахування та не виплати позивачу індексації.

З огляду на зазначене, суд зауважує, що скільки індексація грошових доходів позивача передбачена нормами законодавства та відповідачем така індексація не нарахована та не виплачена, відмова відповідача у проведенні таких дій з підстав відсутності фінансових ресурсів бюджетів є протиправною бездіяльністю відповідача.

Судом встановлено, що індексація грошового забезпечення позивача не проводилась саме з січня 2015 року по лютий 2018 рік.

Що стосується нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям за період з березня 2018 року по грудень 2018 рік, то суд зазначає, що величина індексу споживчих цін за цей період не перевищувала поріг індексації то відповідно індексація грошових доходів населення за вказаний період не нараховувалась та не виплачувалась.

Отже, позовні вимоги щодо індексації грошового забезпечення позивача підлягають задоволенню за період з січня 2015 року по лютий 2018 року включно.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору в даній адміністративній справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення судового збору з відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовльнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Тернопільській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 2015 року по 2018 рік.

3. Зобов`язати Управління Служби безпеки України в Тернопільській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2015 року по лютий 2018 року (включно).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 місцезнаходження/місце проживання АДРЕСА_1 ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1

відповідач:

-Управління Служби безпеки України в Тернопільській області місцезнаходження/місце проживанняпроспект С.Бандери ,21,Тернопіль,46002 ЄДРПОУ/РНОКПП 20001705;

Головуючий суддя Осташ А.В.