Ухвала суду № 91716753, 23.09.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

Справа № 500/2115/20

23 вересня 2020 р.м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, в сумі 52896,84 грн.

Підставою позову зазначено несплату відповідачем у строк, установлений Податковим кодексом України, узгоджених податкових зобов`язань.

Ухвалою суду від 27.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 23.09.2020 на 11:30.

10.09.2020 за вх. №12837/20 до суду надійшла заява Головного управління ДПС у Тернопільській області про відмову від позову та закриття провадження у справі. Така заява обґрунтована тим, що після подання позовної заяви позивачу стало відомо «про відсутність заявленого податкового боргу, у зв`язку зі скасуванням нарахованого в минулих роках податкового боргу». Також позивач просив відповідно до статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) вирішити питання про повернення Головному управлінню ДПС у Тернопільській області сплаченого судового збору при поданні позовної заяви.

У судове засідання учасники справи не прибули. Сторони були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду у встановленому порядку.

Від представника позивача надійшло до суду клопотання від 23.09.2020 про розгляд справи за його відсутності.

За наведених обставин, з урахуванням частини третьої статті 194, частин першої, дев`ятої статті 205, частини четвертої статті 229 КАС України та за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що відмову від позову необхідно прийняти, а провадження у справі - закрити, з огляду на таке.

Частиною першою, шостою статті 47 КАС України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Суд не приймає відмови позивача від позову <…>, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог. Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду із заявою про відмову від позову у зв`язку із відсутністю податкового боргу, нарахування якого на даний час самостійно скасовано податковим органом і наявність якого була підставою для звернення до суду з позовною заявою, і такі дії позивача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, тому суд дійшов висновку про необхідність прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Відтак, суд вирішує питання наявності підстав для розподілу між сторонами судових витрат чи повернення судового збору з бюджету.

Позивач одночасно з заявою про відмову від позову та закриття провадження у справі заявив клопотання, у якому просив «вирішити питання про повернення Головному управлінню ДПС у Тернопільській області сплаченого судового збору при поданні позовної заяви» відповідно до статті 140 КАС України. З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частинами першою та другою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Варто зауважити, що стаття 139 КАС України є загальною для вирішення питання розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи.

Також КАС України містить спеціальні норми, які регулюють питання розподілу витрат у разі відмови позивача від позову (стаття 140 КАС України), а також повернення судового збору у разі відмови позивача від позову (стаття 142 КАС України). Разом з тим, норми статті 140 КАС України стосуються розподілу судових витрат та застосовуються одночасно з нормами статті 139 КАС України.

Згідно зі статтею 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

За приписами статті 142 КАС України, якій кореспондують норми частини третьої статті 7 Закону України «Про судовий збір», у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що частина перша статті 142 КАС України стосується повернення судового збору позивачу з відповідного бюджету у зв`язку із відмовою позивача від позову. Ця норма не пов`язана зі статтями 139, 140 КАС України, оскільки не регулює питання стягнення з однієї сторони на користь іншої судового збору в порядку розподілу судових витрат.

У даному випадку позивачем виступає суб`єкт владних повноважень, відповідачем фізична особа. КАС України та Законом України «Про судовий збір» не передбачено стягнення судових витрат з відповідача, зокрема у разі відмови суб`єкта владних повноважень від позову, а також навіть у випадках розгляду справи по суті та задоволення позову у справах за позовом суб`єкта владних повноважень до юридичної чи фізичної особи, окрім витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Питання повернення судового збору та розподілу судових витрат мають різну правову природу, не є пов`язаними, а підстави та порядок їх застосування регулюються по-різному.

Зокрема, частина перша статті 142 КАС України може бути застосована у тому випадку, коли має місце відмова позивача від позову, що не пов`язана із задоволенням його відповідачем після подання позовної заяви, оскільки у такому випадку розподіл судових витрат згідно з частиною першою статті 140 КАС України не здійснюється.

З врахуванням викладеного, клопотання позивача про вирішення питання повернення сплаченого судового збору в порядку статті 140 КАС України задоволенню не підлягає, позаяк позивач є суб`єктом владних повноважень, відомостей про понесення судових витрат, що пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, матеріали справи не містять. Отже, витрати позивача зі сплати судового збору розподілу не підлягають.

Крім того, суд звертає увагу, що у даному випадку відмова від позову Головного управління ДПС у Тернопільській області не пов`язана із задоволенням позову його відповідачем після подання позовної заяви, оскільки з заяви позивача вбачається про самостійне скасування контролюючим органом нарахованого в минулих роках податкового боргу.

У даному випадку позивач фактично порушив перед судом питання повернення судового збору, яке підлягає розгляду відповідно до положень статті 142 КАС України.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у сумі 2102,00 грн відповідно до платіжного доручення №1163 від 03.08.2020.

З огляду на положення статті 142 КАС України, у зв`язку із відмовою позивача від позову, Головному управлінню ДПС у Тернопільській області необхідно повернути з бюджету п`ятдесят відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1051,00 грн.

Керуючись статтями 132, 142, 189, 205, 229, 238, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову Головного управління ДПС у Тернопільській області від позову до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу закрити.

Повернути Головному управлінню ДПС у Тернопільській області (вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код 43142763) з бюджету п`ятдесят відсотків судового збору, що становить 1051,00 грн (одна тисяча п`ятдесят одна гривня 00 коп.), який сплачений платіжним дорученням №1163 від 03.08.2020.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.09.2020.

Суддя Чепенюк О.В.