Рішення № 91716304, 23.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3151/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді -Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Автобус 365» (код ЄДРПОУ 42855926, місцезнаходження: 67512, Одеська обл., Лиманський район, с. Курісове, вул. Старокиївська, буд. 3) до Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500060/2019/000194/2 від 23 жовтня 2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00711,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 13 квітня 2020 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Автобус 365» (код ЄДРПОУ 42855926, місцезнаходження: 67512, Одеська обл., Лиманський район, с. Курісове, вул. Старокиївська, буд. 3) до Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500060/2019/000194/2 від 23 жовтня 2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00711.

Ухвалою від 19 травня 2020 року після усунення недоліків, що зумовили залишення позову без руху, цю позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

До суду 12 червня 2020 року (вхід. № 22610/20) від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач виклав мотивувальну та прохальну частину позову та просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500060/2019/000194/2 від 23 жовтня 2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00711 та стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Також у цій заяві позивач просив залучити до участі у справі Одеську митницю ДФС в якості третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 22 червня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеської митниці ДФС.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що « 01» червня 2019 року між компанією NOBINA SVERIGE AB та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОБУС 365» був укладений попередній договір купівлі-продажу автобусів (про наміри) № 020619 та 18 червня 2019 року між компанією NOBINA SVERIGE AB (далі - «Продавець») та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОБУС 365» (далі - ТОВ «АВТОБУС 365», «Позивач», «Покупець») був укладений Контракт № 30428938 купівлі-продажу пасажирського автобусу MAN А 26, 2010 року випуску, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 за ціною, встановленою у п. 2.2. Контракту, - б 000,00 (шість тисяч) євро.

Так, позивач зазначив, що на виконання цього Контракту з метою митного оформлення Товару, 06 жовтня 2019 року декларантом Позивача була подана електронна митна декларація № UA500060/2019/031403, з метою митного оформлення імпортованого товару за Контрактом та в графі 31 Митної декларації вказаний опис товару: Автобус, що був у використанні - 1 шт. Марки MAN, модель MAN A 26LIONSCITY, календарний рік виготовлення - 23.11.2010, модельний рік - 2010. Номер кузова (VIN) - НОМЕР_2 . Тимчасовий транзитний номер - НОМЕР_3 . Номер двигуна - немає даних, номер шасі - немає даних. З двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, бензиновий, адаптований для роботи на газі CNG (газ метан), робочий об`єм циліндрів двигуна - 12816 куб.см. Потужність двигуна - 228 кВт. Фактичний пробіг - 569209 км. Колір - зелений. Колісна формула 6x2. Загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія ~ 41, стоячих місць - 78. Призначений для перевезення людей на дорогах загального користування. Маса в спорядженому стані: 15000 кг. Відповідає екологічним нормам рівня "ЄВРО-5". Цивільного призначення. Не має в своєму складі передавачі та приймачі. Торгівельна марка - MAN. Виробник: MAN NUTZFAHRZEUGE AKTIENGESELLSCHAFT, Країна виробництва DE. Див. "електронний інвойс". В графі 33 «Код товару» декларантом визначений код товару 87029019, який передбачає застосування ввізного мита за ставкою - 5% від митної вартості товару. В графі 42 Митної декларації визначена ціна імпортованого ТОВ «АВТОБУС 365» Товару у розмірі 6 000,00 євро.

Також, позивач зазначив, що разом з Митною декларацію ТОВ «АВТОБУС 365», на виконання вимог статті 335 та 53 Митного кодексу України, надано повний та змістовний пакет документів, передбачених ч. 2 ст. 53 МК України, які містять достовірні числові дані, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч. 4 ст. 58 МК України.

Проте відповідачем було прийнято оскаржуване рішення та картка відмови, що стало підставою звернення до суду з дійсним позовом.

У встановлений судом строк відповідач надав відзив на позовну заяву (вхід. № 26854/20 від 10/07.2020 року), відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що під час здійснення митного оформлення з товарами, які були заявлені у митній декларації № UA500060/2019/031403 від 06/10/2019 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які передбачають необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних товарів, проведення перевірки відомостей, що містяться у документах, які підтверджують митну вартість товарів, здійснення запиту додаткових документів.

Також, відповідач зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих для митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом із митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові митної складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: в експортній декларації МД № 19SEE8GM1GGRANS3 вартість товару відрізняється від заявленої митної вартості товару (вартість перерахована згідно з курсу шведської кори до євро; наданий експортом звіт про визначення ринкової вартості № 10/6 від 04.10.2019 року не містить всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості ТЗ), а тому відповідачем було прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00711 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500060/2019/000194/2 від 23 жовтня 2019 року.

Позивачем, в свою чергу, надано відповідь на відзив (вхід. №28745/20 від 23.07.2020 року), відповідно до якого позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач заперечення до суду не надав.

Ухвалою суду від 16 липня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 420/3151/20.

Ухвалою суду, що занесеною до протоколу судового засідання 07 вересня 2020 року, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 14 вересня 2020 року.

Представник позивача на відкрите судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином та завчасно, до суду 14 вересня 2020 року (вхід. № ЕП/14344/20) від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача в порядку письмового провадження.

Відповідач на відкрите судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином та завчасно засобами електронної пошти, про що свідчить звіт від поштового сервера.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З цих підстав, ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 14 вересня 2020 року суд вирішив продовжити розгляд справи за відсутності відповідача.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно п. 3 розділу УІ Прикінцеві положення КАС України, в редакції згідно з закону від 30.03.2020 року, яка діяла частково під час розгляду справи, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Тому, строк розгляду справи до введення в дію п. 3 розділу УІ Прикінцеві положення КАС України в редакції від 18.06.2020 року, продовжений на дію карантину.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, дослідивши наявні у справи письмові докази, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

ТОВ «Автобус 365» зареєстровано 01.03.2019 року, номер запису до ЄДР 1 538 102 0000 017085. Одним із основних видів діяльності є: надання в оренду інших машин, устаткування та товарів н.в.і.у (77.39) (а.с.93)

Матеріалами справи підтверджено, що 01 червня 2019 року між компанією NOBINA SVERIGE AB та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОБУС 365» був укладений попередній договір купівлі-продажу автобусів (про наміри) № 020619 (а.с.15-18).

Також, матеріалами справи підтверджено, що 18 червня 2019 року між компанією NOBINA SVERIGE AB (Продавець) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОБУС 365» (Покупець») був укладений Контракт № 30428938 купівлі-продажу пасажирського автобусу MAN А 26, 2010 року випуску, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 . за ціною, встановленою у п. 2.2. Контракту, - б 000,00 (шість тисяч) євро (а.с.19-22).

Відповідно до предмету Контракту, Продавець зобов`язався передати у власність Покупця пасажирський автобус, який був у використанні, а Покупець зобов`язався прийняти Товар і оплатити його в порядку та на умовах Контракту.

Так, суд встановив, що 06 жовтня 2019 року декларантом Позивача була подана електронна митна декларація № UA500060/2019/031403 з метою митного оформлення імпортованого товару: Автобус, що був у використанні - 1 шт. Марки MAN, модель MAN A 26LIONSCITY, календарний рік виготовлення - 23.11.2010, модельний рік - 2010. Номер кузова (VIN) - НОМЕР_2 . Тимчасовий транзитний номер - НОМЕР_3 . Номер двигуна - немає даних, номер шасі - немає даних. З двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, бензиновий, адаптований для роботи на газі CNG (газ метан).

В графі 33 декларації «Код товару» декларантом визначений код товару 87029019, який передбачає застосування ввізного мита за ставкою - 5% від митної вартості товару.

В графі 42 Митної декларації визначена ціна імпортованого ТОВ «АВТОБУС 365» Товару у розмірі 6 000,00 євро.

Також, суд встановив, що разом з Митною декларацію ТОВ «АВТОБУС 365», на виконання вимог статті 335 та 53 Митного кодексу України, було подано наступні документи:

1) попередній договір купівлі-продажу автобусів (про наміри) № 020619 від 01.06.2019р.;

2) контракт № 30428938 від 18.06.2019р.;

3) рахунок-проформа № 2241 від 18.06.2019р.;

4) інвойс № 30428938 від 18.06.2019р.;

5) сертифікат про походження товару форми EUR.1 № А2348281 від 14.06.2019р.;

6) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 22.08.2019р.;

7) платіжне доручення № 61 від 26.06.2019р.;

8) платіжне доручення № 38. від 16.07.2019р.;

9) звіт № 10/6 від 04.10.2019р. про визначення ринкової вартості КТЗ MAN А26, (VIN) - НОМЕР_2 , 2010 р.в.; ФОП ОСОБА_1 ;

10) договір поручення (про надання послуг митного брокеру) № 0404 від 23.05.2019р.;

11) заява декларанта про продовження строку оформлення декларації від 11.10.2019р.;

12) заява декларанта про надання усіх документів від 22.10.2019р.;

13) копія митної експортної декларації країни відправлення № 19SEE8GMYM1GGRANS3 від 14.06.2019р.

На запит Відповідача повідомленням за вих. № 272/1 від 07.10.2019р. надано обґрунтовані пояснення стосовно відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за Товар, яка підтверджує митну вартість Товару.

Суд встановив, що 23.10.2019 року Одеською митницею ДФС в митному оформленні відмовлено згідно вимог ч. 6 п. 2 ст. 54 МК України та прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00711 та рішення про коригування митної вартості товарів № 500060/2019/000194/2 від 23 жовтня 2019 року (а.с. 40-41).

Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (надалі - МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи, відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, 24 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями Митного кодексу України, орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Таким чином, орган доходів і зборів має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.

Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Суд встановив, що підтверджено матеріалами справи, що під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за МД №500060/2019/031403 було встановлено, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема, в експортній декларації МД № 19SEE8GM1GGRANS3 вартість товару відрізняється від заявленої митної вартості товару (вартість перерахована згідно курсу шведської кори до євро); наданий експортом звіт про визначення ринкової вартості № 10/6 від 04.10.2019 року не містить всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості ТЗ.

Декларанту було запропоновано, відповідно до п. 3 ст. 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості потягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи ) виробника товару;

-висновки про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та / або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Суд встановив, що 22.10.2019 року електронним повідомленням декларантом позивача було надано додаткові пояснення з проханням завершити митне оформлення товару.

Оцінивши докази, що надані сторонами в межах предмету доказування, проаналізувавши положення Митного кодексу України, суд дійшов висновку такого висновку.

Так, суд встановив, що відповідно до п. 2.1 Контракту ціна (вартість) товару встановлюється у Євро та відповідно до п.2.2 цього контракту ціна за товар складає 6000 євро, загальна сума контракту 6000 євро (а.с.19)

Також, суд встановив, що на підтвердження факту оплати за даним контрактом позивачем надано платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах №с 61 від 26.06.2019 року та № 38 від 16.07.2019 року (а.с.28-29).

Згідно з частиною 3 статті 53 МКУ, митна вартість товару підтверджується зовнішньоекономічним контрактом, інвойс та пакувальний лист містять відомості про вартісну, якісну та кількісну характеристику товару, змістова наповненість визначених документів чинним законодавством не встановлена та відноситься до сфери відання суб`єкта господарювання. Однак, як вбачається з матеріалів цієї справи, витребувані Відповідачем документи, перелік яких наведений в оскаржуваному рішенні, незрозуміло яким чином і які саме розбіжності/відомості щодо ціни за Товар мали довести, а питання щодо визначання митної вартості не було розглянуто органом доходів та зборів всебічно та сукупно, не було враховано той факт, що основним видом діяльності Позивача, є надання в оренду транспортних засобів, інших машин, устаткування та товарів.

Стосовно тверджень митного органу про розбіжності заявленої митної вартості Товару від вартості Товару, вказаної у митних деклараціях країни відправлення (вартість перерахована згідно курсу шведської крони), суд зазначає, що доводи позивача є обґрунтованими та доведеними.

Так, позивач пояснив, що вказана у митній декларації країни відправлення вартість товару не відрізняється від заявленої митної вартості товару, оскільки оформлення митними органами Швеції здійснюється в грошовій одиниці Швеції - шведської крони.

Позивач зазначив, що відмінність пояснюється тим, що станом на момент оформлення у Швеції пасажирського автобусу офіційний курс шведської крони до євро становив близько 10,6 шведських крон за один євро. Більш того, задля додаткового документального підтвердження митної вартості Товару Позивачем за кожним митним оформленням був наданий Відповідачу відповідний звіт ФОП ОСОБА_1 про визначення ринкової вартості КТЗ (а.с.30-34).

Також суд погоджується з доводами позивача, що розбіжності через курсову різницю у вартості товару не є підставою для коригування митної вартості.

Окрім того стосовно твердження органу доходів та зборів, що наданий експертом звіт про визначення ринкової вартості №10/6 від 04.10.2019 року не містить всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості ТЗ, суд вважає відмітити, що зазначені твердження відхиляються судом, як такі, що не підтверджені належними та допустимими доказами.

Дослідивши наданий звіт експерта суд доходить висновку, що він містить повну інформацію стосовно пробігу ТЗ, а саме: одометр складає 569209 (а.с.31).

Згідно з положень п.п. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності;

Сторони є вільними у укладенні зовнішньоекономічного договору, а тому відсутність банківських реквізитів у відповідних документах не може вплинути на митну вартість імпортованого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Суд вважає, що надані позивачем документи та дані, які в них містяться є достатніми для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

В частині 10 статті 58 Митного кодексу України наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Пунктами 2, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

В пункті 21 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/TRADE/148) (Женева, вересень 1983 року) зазначено, що точний зміст переліку витрат залежить від застосовуваних умов поставки.

В пункті 22 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/RADE/148) (Женева, вересень 1983 року) показано, у якому порядку можуть зазначатися суми по рахунку, додаткові витрати та вирахування (в тому числі зазначаються витрати на навантаження товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України та інші витрати).

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Вищевикладені встановлені судом обставини, підтверджені застосованими нормами матеріального права спростовують доводи представника відповідача щодо недостатності поданих митниці документів для визначення митної вартості товару за основним методом.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також, згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем надано всі належним чином оформлені документи для підтвердження митної вартості товару за основним методом, суд вважає, що позовні вимоги про належать задоволенню повністю.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, оцінюючі встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач під час здійснення контролю митної вартості, приймаючи рішення не довів правомірності своїх дій.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.

В заяві про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача судові втрати на оплату правової допомоги у розмірі 10 000 грн.

Розглянувши зазначене клопотання та дослідивши надані позивачем докази на понесення судових витрат, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною 3 цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст. 252 цього Кодексу.

З огляду на те, що судові дебати по даній справі не проводились, однак, заява уточнення позовних вимог з клопотанням про стягнення судових витрат була надіслана відповідачу, суд вважає, що зазначене клопотання має бут розглянуто у рішенні суду.

Згідно з ч.1,2 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, суд встановив та матеріалами справи підтверджено, що 01.02.2020 року між позивачем ТОВ "АВТОБУС 365", в особі директора Акопяна Вазгена Рудіковича та адвокатським об`єднанням «Мітракс Юг» укладено Договір про надання правової допомоги № 23-1 (а.с.90-93).

Відповідно до п. 2.1 цього Договору, Виконавець приймає зобов`язання надавати Замовнику в межах його Замовлення/Замовлень правову допомогу, вказану в п.2.1.1 Договору, а Замовник зобов`язується здійснити плату за надану правову допомогу на умовах та в строки, що передбачені цим Договором та додатками до нього.

Пунктом 5.1 Договору зазначено, що ціна Договору становить суму вартості послуг та додаткових витрат Виконавця, наданих останнім та сплачених Замовником протягом строку дії договору.

В п.4.4 Договору вказано, що відомості про надані послуги та додаткові витрати Виконавця фіксуються в акті прийому-передачі на підставі даних про фактично надані обсяги послуг за замовленнями за звітній період.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що розрахунок гонорару за надання правової допомоги визначається за згодою сторін у ході підписання Договору у відповідному додатку до нього.

Так, відповідно до Додатку до Договору № 23-1 про надання правової допомоги від 13.04.2020 року, плата за надану правову допомогу складає 10000,00 грн. та складається з:

- Надання усних та письмових консультацій, висновків, довідок з правових питань, що виникають у діяльності Замовника стосовно застосування чинного законодавства, а також правозастосовної практики - протягом трьох місяців з дня підписання договору;

- Надання усних та письмових консультацій, висновків, довідок з правових питань стосовно справи №420/3153/20 -протягом трьох місяців з дня підписання договору;

- Перевірка на відповідність вимогам чинного законодавства документів Замовника протягом трьох місяців з дня підписання договору;

- Підготовка (розробка) проектів документів юридичного характеру - з моменту підписання договору та до винесення остаточної постанови (або ухвали) П`ятим апеляційним адміністративним судом № 420/3151/20 (у разі відкриття апеляційного провадження);

- Збирання доказів для подання заяв по суті справи, процесуальних заяв та клопотань, здійснення запитів для отримання відповідних доказів стосовно справи №420/3153/20 - з моменту підписання договору та до винесення остаточної постанови (або ухвали) П`ятим апеляційним адміністративним судом № 420/3151/20 (у разі відкриття апеляційного провадження);

- Складання та подання: заяв по суті справи, заяв та клопотань з процесуальних питань, відповіді на відзив, апеляційної скарги, відповіді на апеляційну скаргу, заперечень, заяв та будь-яких інших процесуальних документів передбачених КАС України необхідних для здійснення захисту інтересів Замовника та ознайомлення з матеріалами справи, збирання та витребування доказів щодо справи №420/3153/20 - з моменту підписання договору та до винесення остаточної постанови (або ухвали) П`ятим апеляційним адміністративним судом № 420/3151/20 ( у разі відкриття апеляційного провадження);;

- Здійснення будь-яких інших дії для виконання обов`язків за цим договором без обмеження повноважень - з моменту підписання договору та до винесення остаточної постанови (або ухвали) П`ятим апеляційним адміністративним судом № 420/3151/20 ( у разі відкриття апеляційного провадження);

- Представництво інтересів Замовника в Одеському окружному адміністративному суді. П`ятому апеляційному адміністративному суді щодо справи №420/3 153/20- з моменту підписання договору та до винесення остаточної постанови (або ухвали) П`ятим апеляційним адміністративним судом № 420/3151/20 ( у разі відкриття апеляційного провадження).

Згідно розрахунку гонорару за надання правової допомоги від 13.04.2020 року, гонорар за Договором складає 10000,00 грн. та розраховується з наступного:

- Надання усних та письмових консультацій, висновків, дослідження актуальної судової практики, підготовка правової позиції з питання стосовно справи № 420/3151/20 - 2500,00 грн.;

- Збирання доказів для подання заяв по суті справи, заяв та клопотань з процесуальних питань, здійснення запитів для отримання відповідних доказів стосовно справи №420/3151/20 - 2500,00 грн.;

- Складання та подання: заяв по суті справи, заяв та клопотань з процесуальних питань, відповіді на відзив, апеляційної скарги, відповіді на апеляційну скаргу, заперечень, заяв та будь-яких інших процесуальних документів передбачених КАС України необхідних для здійснення захисту інтересів Замовника та ознайомлення з матеріалами справи, збирання та витребування доказів стосовно справи №420/3151/20 - 2500,00 грн.;

- Представництво інтересів 3амовника в Одеському окружному адміністративному суді, П`ятому апеляційному адміністративному суді стосовно справи №420/3151/20 - 2500,00 грн.

Так, фактична вартість наданої правової допомоги за розрахунком представника позивача складає 10000,00 (десять тисяч) гривень. (а.с.85).

Згідно з платіжного доручення № 00078967 від 05.06.2020 року на виконання умов Договору № 23-1 про надання правової допомоги, Додатку до договору про надання правової допомоги та Додаткової угоди до договору № 23-1 позивач оплатив за правову допомогу суму в розмірі 5000,00 грн.(а.с.89).

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Також, суд враховує, що вказана справа не відноситься до складних справ.

Щодо витрат на представництво в суді, суд зазначає таке.

Суд виходить з того, що 13.04.2020 р. представником позивача подано вказаний адміністративний позов.

Ухвалою суду від 13.04.2020 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

15.05.2020 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви та ухвалою суду 19.05.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.

Підготовче засідання призначене на 22 червня 2020 року тривало з 12.04 год. до 12.10 год. та було відкладено на 16 липня 2020 року на 12 годину 00 хвилин, у зв`язку з наданням представником позивача заяви про уточнення позовних вимог.

На підготовче засідання, призначене на 16 липня 2020 року представник позивача не з`явився та було відкладено на 07 вересня 2020 року.

Підготовче засідання, призначене на 07 вересня 2020 року тривало з 14.24 год. до 14.27 год. та було закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 14 вересня 2020 року.

На відкрите судове засідання 14 вересня 2020 року представник позивача не з`явився, надав до суду заява про розгляд справи за відсутності представника позивача в порядку письмового провадження.

Таким чином, суд вважає, що судові витрати на представництво у Одеському окружному адміністративному суді по справі №420/3151/20 у розмірі 2500,00 грн. не фактичними та неминучими, оскільки фактично пояснення представником позивача не надавались, а ті підготовчі засідання, на яких був присутній позивач було відкладено, тому вказані витрати не належать стягненню та клопотання в цій частині не належить задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що представник позивача лише здійснив підготовку та подачу вказаної позовної заяви та інших заяв по справі, в зв`язку з чим судові витрати по підготовці позову та інших заяв по суті є фактичними, а тому підлягають стягненню у розмірі 2500 грн.

У свою чергу, суд зазначає, що витрати на надання усних та письмових консультацій, висновків, дослідження актуальної судової практики, підготовка правової позиції з питання стосовно справи № 420/3151/20 - 2500,00 грн.; збирання доказів для подання заяв по суті справи, заяв та клопотань з процесуальних питань, здійснення запитів для отримання відповідних доказів стосовно справи №420/3151/20 - 2500,00 грн., фактично охоплюються виконаною роботою щодо підготовки позову та інших заяв по суті, тому не є фактичними і не належать стягненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Автобус 365» (код ЄДРПОУ 42855926, місцезнаходження: 67512, Одеська обл., Лиманський район, с. Курісове, вул. Старокиївська, буд. 3) до Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500060/2019/000194/2 від 23 жовтня 2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00711, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, б. 21- А) у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00711.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, б. 21- А) про коригування митної вартості товарів №UA 500060/2019/000194/2 від 23 жовтня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автобус 365» (код ЄДРПОУ 42855926, місцезнаходження: 67512, Одеська обл., Лиманський район, с. Курісове, вул. Старокиївська, буд. 3) судовий збір в розмірі 4204 грн. 00 коп. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 копійок) та витрати на правову допомогу в розмірі 2500 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

В іншій частині заяви про компенсацію витрат на правову допомогу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 Розділу УІ Прикінцеві положення КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.