Рішення № 91716166, 22.09.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2020 р. справа № 400/2148/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за праивлами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, вул. Федора Ернста, 3,Київ 48,03048

про:визнання протиправними та скасування наказів від 03.03.2020 р. № 155, від 22.04.2020 р. № 285 о/с в частинах; поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі-відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №155 від 03.03.2020 року «Про застосування до працівників УПП в Миколаївській області ДПП дисциплінарних стягнень» в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення; визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 22.04.2020 р. 285 о/с «Про особовий склад» в частині, що стосується звільнення позивача; поновити позивача на службі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що висновки службового розслідування відносно позивача не відповідають фактичним обставинам справи, нею не допускалось порушень Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі-Дисциплінарний статут) та Закону України «Про Національну поліцію». Під час виклику на місце події екіпаж «Корвет -0202» застосовував до порушника, який погрожував фізичною розправою заявнику та поліцейським, лише спеціальний засіб «кайданки» у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію», без застосування фізичної сили та без нанесення тілесних ушкоджень. Свідком нанесення тілесних ушкоджень затриманому не була. Відтак, позивачем не було порушено присягу поліцейського, не порушувала права людини, а про інцидент не було звітовано керівництву, оскільки не була свідком правопорушення скоєного сержантом поліції ОСОБА_2 .

Ухвалою від 22.06.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та запропоновано відповідачу надити відзив на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки службове розслідування відносно позивача проведено з наявності підстав для його проведення та відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 р. №893 (далі-Порядок). За результатами службового розслідування було встановлено порушення позивачем Дисциплінарного статуту та Закону України «Про національну поліцію», на підставі якого було правомірно прийнято спірні накази щодо звільнення позивача.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримала позовні вимоги.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач з 30.07.2018 р. проходила службу в Управлінні патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Наказом від 06.02.2020 р. №10 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування та сформовано склад дисциплінарної комісії.

У висновку службового розслідування зазначено, що 03.01.2020 р. до УПП в Миколаївській області надійшов лист з Територіального управління державного бюро розслідувань у м. Миколаєві, про те що у провадженні слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР місті Миколаєві перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020150000000004 від 02.01.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України за фактом перевищення своїх службових повноважень співробітниками УПП в Миколаївській області ДПП 02.01.2020 р. у період з часу 01:00 до 02:00 по вул. Радужній в м. Миколаєві, що супроводжувалось насильством до громадянина ОСОБА_3 та спричинення останньому тілесних ушкоджень у вигляді двостороннього перелому нижньої щелепи зі зміщенням. Відпрацюванням виклику займався екіпаж «Корвет-0202», до складу якого входила, зокрема, позивач. На підставі вищезазначеного і було проведено службове розслідування. Під час службового розслідування комісією було досліджено протокол про адміністративне затримання, який складений лейтенантом поліції Паламарчук А.А. відносно громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доставленого у службове приміщення Корабельного ВП ГУ НП в Миколаївській області 02.01.2020 р. о 01:50 год.; протокол про адміністративне правопорушення, складений капралом поліції ОСОБА_1. відносно громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; заява громадянина ОСОБА_3 щодо повідомлення про нанесення йому тілесних ушкоджень поліцейським та в якій просить притягнути винних до відповідальності; Два пояснення, громадянки ОСОБА_4 , яка була свідком затримання працівниками поліції громадянина ОСОБА_3 ; пояснення співробітників поліції, в тому числі позивача; рапорт сержанта поліції ОСОБА_2 ; довідку Миколаївського міського травмалогічного пункту №59 від 02.01.2020 р., відповідно до якої зазначено час звернення громадянина ОСОБА_3 04:40 год., якому встановлено діагноз: множинні забиті рани обличчя, забій нижньої щелепи, забій грудної клітини; зворотнє повідомлення приймального відділення Міської лікарні швидкої медичної допомоги; відповідь на запит Миколаївської обласної клінічної лікарні щодо діагнозу громадянина ОСОБА_3 ; відеозаписи з відеореєстратора поліцейських, який був виданий йому згідно журналу обліку і видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті; відеозаписи з камер спостереження Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області; відеозапис з лікарні, відібрано пояснення від екіпажу «Корвет-0202» та інші матеріали. У процесі службового розслідування встановлено факт порушення службової дисципліни, що виразилась у нанесенні тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_3 02.01.2020 р. А зокрема позивач, яка була присутня під час даного порушення на місці події, терпимо ставилася до жорсткого відношення сержанта ОСОБА_5 до громадянина ОСОБА_3 не вжила заходів для припинення правопорушення, не доповіла про нього керівникові та службу моніторингу. Працівники екіпажу порушували дотримання норм ділового мовлення, допускали використання ненормативної лексики, проявляли неповагу до гідності громадян, не забезпечили надання медичної допомоги громадянину ОСОБА_3 . За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку про факт порушення службової дисципліни, зокрема позивачем, що виразилась в порушенні вимог п. 1, 2, 3, 6, 7, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», присяги працівника поліції, Правил етичної поведінки поліцейських, посадової інструкції поліцейського УПП в Миколаївській області.

На підставі наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03.03.2020 року №155 «Про застосування до працівників Управління патрульної поліції в Миколаївській області дисциплінарних стягнень», зокрема (п. 3), до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 22.04.2020 року №285 «Про особовий склад», відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби в поліції.

Відповідно до п. 1 Розділу II Порядку, підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 Розділу II Порядку, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення.

Згідно з п. 4 Розділу II Порядку, У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Відповідно до п. 2 Розділу III Порядку, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.

Згідно з п. 4 Розділу V порядку, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 2 Розділу VI Порядку, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Згідно з п. 1 Розділу VII Порядку, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Відповідно до п. 1 Розділу VII, застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до п. 2 Розділу VII, Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

З огляду на вищезазначені норми та матеріали даної справи, суд дійшов висновку, що відповідачем проведено службове розслідування відносно позивача з підстав передбачених Порядком та у повній відповідності до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про Національну поліцію» поліція забезпечує безперервне, та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.

Згідно з п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність у порядку та на підставах, передбачених Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який затверджується законом.

Відповідно до абзаців 1, 2, 6, 7, 8, 10 пункту 1 розділу II, абзацу 1 пункту 2 розділу II, пунктів 3,4 розділу III, абзацу 2 пункту 3, пункту 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканість; недоторканість житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, інші права, які передбачені Конституцією та Законами України, міжнародними договорами України; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрої або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики. Під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання. Поліцейський повинен забезпечити затриманому надання медичної допомоги за необхідності; поліцейський не повинен піддавати катуванню затриманих осіб, допускати жорстоке, нелюдське або таке, що принижує людську гідність, ставлення до них. Незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов`язаний при зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику; поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.

Відповідно до ч. 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України № 2337 -VIII від 15 березня 2018 року, службова дисципліна - дотримання поліцейськими Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з п. п. 1, 2, 3, 6, 7, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки, поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України, утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини, сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна вина дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушення обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно з ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до п.п. 1, 6, 7, 10, 11 пункту 3.1 розділу III Посадової інструкції поліцейського, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції № 6086 від 13.12.2017 року, поліцейський патрульної поліції під час несення служби зобов`язаний: неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та іншим нормативно- правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також Присяги поліцейського; поважати і дотримуватись прав та свобод людини і громадянина, обмежувати їх лише у спосіб та у випадках, що встановлені законом; під час спілкування з громадянами дотримуватись правил професійної етики; професійно виконувати свої службові обов`язки і накази керівництва, постійно і наполегливо самовдосконалюватись, підвищувати рівень довіри суспільства до поліції; у разі отримання інформації про можливе вчинення корупційного або дисциплінарного правопорушення негайно інформувати безпосереднього керівника та (або) службу моніторингу патрульної поліції, і вжити заходів щодо запобігання і припинення.

Під час службового розслідування було встановлено факт нанесення тілесних ушкоджень сержантом поліції ОСОБА_2 громадянину ОСОБА_3 , а також порушення з боку екіпажу «Корвет 0202» дотримання норм ділового мовлення, використання ненормативної лексики та прояв неповаги до гідності громадянина ОСОБА_3 , що також, підтверджується відеозаписами залученими до матеріалів даної справи (а. с. 24) та допитом свідка старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 . Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач входила до складу екіпажу «Корвет 0202», була присутньою під час вчинення вищезазначених порушень з боку її колег щодо громадянина ОСОБА_3 , а тому, на думку суду, була зобов`язана вчинити дії по припиненню даного порушення та негайно проінформувати безпосереднього керівника та (або) службу моніторингу патрульної поліції. Тобто, в ході розгляду справи було підтверджено протиправну бездіяльність позивача під час вчинення порушення сержантом поліції ОСОБА_2 у відношенні громадянина ОСОБА_3 , а тому є правомірним висновок відповідача про вчинення нею дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні норм Дисциплінарного статуту, Закону України «Про Національну поліцію України», Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення Присяги працівника поліції, Правил етичної поведінки поліцейських, Посадової інструкції поліцейського. Суд також вважає співмірним дисциплінарне стягнення вчиненому позивачем дисциплінарному проступку, оскільки нею було вчинено ряд порушень нормативно правових актів, якими поліцейський зобов`язаний керуватись під час виконання службових обов`язків, більш того проступок позивача, на думку суду, призвів до підриву авторитету та дискредитації високого звання поліцейського.

Позивач, всупереч ст. 77 КАС України, не довів суду, що спірні накази є протиправними, тому з урахуванням викладеного, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, 3,Київ 48,03048, ідентифікаційний код 40108646) про визнання протиправними та скасування наказів від 03.03.2020 р. № 155, від 22.04.2020 р. № 285 о/с в частинах; поновлення на посаді, відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич