Рішення № 91715964, 21.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4922/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Василько А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу № 380/4922/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якому просив визнати незаконними та скасувати постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2019 року, винесені в межах виконавчих проваджень №60562931 та №60562225 та постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про стягнення виконавчого збору від 06.11.2019 року, винесені в межах виконавчих проваджень №46884514 та №46884296.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в провадженні Відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебували виконавчі провадження №46884514 та №46884296, за виконавчим листом №460/1709/13-ц від 14.10.2013 року, виданого Яворівським районним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічого акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №1.86-64 від 04.09.2008 року та кредитним договором №1.86-76 від 26.09.2008 року, де стягувачем був Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», а боржником був ОСОБА_1 .

15 серпня 2019 року між Акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк», що є правонаступником всіх прав та зобов`язань Закритого Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 були укладені Угода про розірвання Договору поруки № 1.08-64/П від 04 вересня 2008 року та Угода про розірвання Договору поруки № 1.08-76/П від 26 вересня 2008 року.

Згідно вказаних договорів сторони засвідчили, що вони не матимуть одна до одної жодних претензій, пов`язаних з виконанням чи припиненням зобов`язань за Договором поруки та за кредитним договором №1.86-64 від 04.09.2008 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авітаком» та Договором поруки та за кредитним договором №1.86-76 від 26.09.2008 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авітаком».

На виконання вищевказаних договорів ОСОБА_1 , 30.08.2019 року здійснив погашення заборгованості в сумі 100 000,00 гривень:

В свою чергу Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» після отримання коштів звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області із заявою про повернення виконавчого документа у виконавчому провадженні №46884296 та №46884514 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» суми коштів.

Відповідач на звернення позивача надав інформацію, що в рамках виконавчих проваджень №46884514 та №46884296 з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_1 коштів завершені на підставі п.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», постанови про стягнення виконавчого збору виділені в окреме провадження ВП №60562931 та №60562225, виходячи з вищенаведеного станом на 27.05.2020 року у позивача наявна заборгованість по сплаті виконавчого збору в сумі 330820,40 гривень та 20019,34 гривень.

Позивач не погоджується із діями відповідача щодо винесення постанови від 13.11.2019 року ВП №60562931 та ВП №60562225 про відкриття провадження у справі та винесення постанов від 06.11.2019 року ВП №46884514 та ВП №46884296 про стягнення виконавчого збору, оскільки грошові кошти на користь стягувача ні добровільно, ні в примусовому порядку не сплачував, а тому вважає, що державний виконавець не мав права на стягнення виконавчого збору.

У державного виконавця були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження ВП №60562931 та ВП №60562225, також про винесення постанов від 06.11.2019 року про стягнення виконавчого збору, оскільки такі постанови не відповідають вимогам статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

В рамках виконавчих проваджень №46884514 та №46884296, за виконавчим листом №460/1709/13-ц від 14.10.2013 року, виданого Яворівським районним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічого акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», позивач не здійснював жодних оплат.

Відповідач дійшов до помилкового висновку про те, що виконавчий збір стягується незалежно від того чи було здійснено стягнення коштів за виконавчим документом, та виніс незаконні постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60562931, постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60562225 та виніс постанови від 06.11.2019 року ВП №46884514 та ВП №46884296 про стягнення виконавчого збору

Крім того, позивач зазначає, що спірні постанови не відповідають фактичним обставинам виконавчих проваджень. Так в рамках виконавчого провадження № 46884514 сума до стягнення становила 330 820,36 грн, відтак сума виконавчого збору 10% при такій сумі стягнення має становити 33 082,04 грн., в той же час виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору від 06.11.2019 року ВП 46884514 на суму 3 308 204,00 грн., та відповідно постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60562225 на суму 3 308 204,00 грн., що є в 10 разів більшою сумою від тієї суми за якою проводилося основне стягнення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задоволити повністю.

28.08.2020 року відповідачем подано відзив, у якому відповідач проти позову заперечив. Відповідач зазначає, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №46884514 з примусового виконання виконавчого листа № 460/1709/13-ц виданий 31.10.2013 року Яворівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» 14588,09 доларів США та 15483,32 грн. заборгованості по кредитному договору № 1.86-76 від 26.09.2008 року станом на 22.04.2013 року.

06.11.2019 року виконавче провадження завершено оскільки на адресу Відділу надійшла заява стягувача ПАТ «ПУМБ» № КНО-611.3.3/31 від 27.09.2019 року подано заяву про повернення виконавчого документа без виконання на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавчий документ повертається стягувану, якщо стягував подав письмову заяву про повернення виконавчого документа - п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

На виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №46884296 з примусового виконання виконавчого листа № 460/1709/13-ц виданий 31.10.2013 року Яворівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» 8798,10 доларів США та 10013,15 грн. заборгованості по кредитним договором № 1.86-64 від 04.09.2008 року станом на 22.04.2013 року.

06.11.2019 року виконавче провадження завершено оскільки на адресу Відділу надійшла заява стягувача ПАТ «ПУМБ» № КНО-611.3.3/31 від 27.09.2019 року подано заяву про повернення виконавчого документа без виконання на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавчий документ повертається стягувану, якщо стягував подав письмову заяву про повернення виконавчого документа - п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи, що виконавчий документ повернуто за заявою стягувача та виконавчий збір не стягнуто, дії державного виконавця з винесення постанови про стягнення виконавчого збору одночасно з поверненням виконавчого документа відповідають приписам частини третьої статті 40 Закону 1404-VIII, отже є правомірними та такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 10.07.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Ухвалою судді від 31.08.2020 року розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Ухвалою судді від 01.01.2020 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Судом встановлені наступні обставини:

06.11.2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП46884514 з примусового виконання виконавчого листа № 460/1709/13-ц виданого 31.10.2013 року Яворівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» 14588,09 доларів США та 15483,32 грн. заборгованості по кредитному договору № 1.86-76 від 26.09.2008 року станом на 22.04.2013 року.

06.11.2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП46884296 з примусового виконання виконавчого листа № 460/1709/13-ц виданий 31.10.2013 року Яворівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» 8798,10 доларів США та 10013,15 грн. заборгованості по кредитним договором № 1.86-64 від 04.09.2008 року станом на 22.04.2013 року

13.11.2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження стягнення з боржника (позивача у справі) виконавчого збору в сумі 20019,34 грн. у виконавчому провадженні №60562931.

13.11.2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження стягнення з боржника (позивача у справі) виконавчого збору в сумі 3308204,00 грн. у виконавчому провадженні №60562225.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивачка вважає спірні постанови протиправним та таким, що не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Згідно ст. 27 вказаного Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Положеннями вказаної статті визначено виключний перелік підстав за яких виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

За змістом частини п`ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно ч. 2 та 3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Крім того, пунктом 1 частини п`ятої вказаної статті передбачає, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.

Аналіз наведеного свідчить про те, що виконавчий збір стягується при відкритті виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору.

Згідно ст. 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Іншими заходами примусового характеру, що передбачені цим Законом, у разі виконання рішення немайнового характеру можуть бути заходи, які передбачені статтями 64-67 Закону.

Аналіз наведених норм дає підстави суду вважати, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

Відтак, за своїм змістом виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до виконання рішення.

Тобто, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.

З матеріалів виконавчого провадження № 46884514 та 46884296 встановлено, що державним виконавцем не було здійснено дій з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом № 460/1709/13-ц від 14.10.2013 року.

Враховуючи викладене, у державного виконавця були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений у постановах від 06.11.2019 року ВП 46884514 та ВП 46884296 про стягнення виконавчого збору, тому такі постанови не відповідають вимогам статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, відповідно до пункту 20 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до вказаного пункту у постанові про повернення виконавчого документу стягувача виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми.

При стягненні виконавчого збору відповідно до частини 3 статті 40 Закону без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Виходячи зі змісту наведеної вище норми Інструкції у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору. Відтак законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.

Крім цього, пунктом 20 розділу ІІІ Інструкції визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону № 1404-VIII. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Судом враховуються аргументи представника позивача про те, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Таким чином, у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений у спірних постановах, відтак, постанови від 06.11.2019 року ВП 46884514 та ВП 46884296 про стягнення виконавчого збору не відповідають вимогам статті 27 Закону № 1404-VIII, та підлягають скасуванню.

Крім цього, суд зазначає, що в рамках виконавчого провадження № 46884514 сума до стягнення становила 330 820,36 грн, відтак сума виконавчого збору 10% при такій сумі стягнення має становити 33 082,04 грн., в той же час виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору від 06.11.2019 року ВП 46884514 на суму 3 308 204,00 грн., та відповідно постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60562225 на суму 3 308 204,00 грн., що є в 10 разів більшою сумою від тієї суми за якою проводилося основне стягнення.

Відповідно суд приходить до висновку про протиправність спірних постанов від 13.11.2019 року про відкриття виконавчих проваджень №60562931 та №60562225, оскільки такі відповідно винесені на підставі протиправних постанов від 06.11.2019 року ВП 46884514 та ВП 46884296 про стягнення виконавчого збору, відтак також підлягають скасуванню.

З цих же підстав судом не враховуються заперечення відповідача.

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (79000, м. Львів, пл. Маркіяна Шашкевича, 1) про визнання протиправними та скасування постанов,- задоволити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження № 60562931 від 13.11.2019 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 20019,34 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження № 60562225 від 13.11.2019 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 3308204,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про стягнення виконавчого збору № 46884514 від 06.11.2019 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про стягнення виконавчого збору № 46884296 від 06.11.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (ЄДРПОУ 43317547, м. Львів, пл. Шашкевича, 1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) 3363,20 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5. п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Суддя Гавдик З.В.