Рішення № 91715894, 23.09.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 вересня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2972/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконними дій, скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича, Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконними дій, скасування постанови.

Ухвалою суду від 21.09.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича, роз`єднано у самостійне провадження; розгляд позовних вимог ОСОБА_1 до Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання незаконними дій та бездіяльності, скасування постанови - залишено в межах провадження адміністративної справи №360/2972/20.

В обґрунтування пред`явленого позову до Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) позивачем зазначено наступне.

11 лютого 2019 року інспектором патрульної поліції був зупинений транспортний засіб, в якому знаходився позивач. Позивач був незаконно звинувачений та притягнутий до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за яким до нього було застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень за постановою інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління національної поліції в Луганській області Красільнікова В.О. від 11.02.2019 серія ДПО18 № 444254.

15.03.2019 державним виконавцем Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ВП № 58633618 було відкрито виконавче провадження з виконання постанови № 444254, виданого 11.02.2019 ПСРПП Новопсковського ВП про стягнення штрафу у розмірі 340 грн з ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що постанова інспектора від 11.02.2019 серія ДПО18 № 444254 не могла бути прийнята органом державної виконавчої служби до виконання та підлягала поверненню на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», за яким виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.

Державний виконавець, відкриваючи провадження на підставі постанови від 11.09.2019 № 444254, яка не відповідає вимогам закону до виконавчого документу, порушив частину першу статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України, частину 4 цієї статті, за якою рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Таким чином, на думку позивача, державний виконавець не мав права виносити постанову про відкриття виконавчого провадження за умови відсутності зазначених обов`язкових даних виконавчого документу. Відсутність таких даних не є підставою для виготовлення постанови про відкриття виконавчого провадження на паперовому носії.

Відповідно до абзацу 7 частини 2 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за №1126/29256, під час реєстрації виконавчого документа " відповідальна особа (посадова особа органу державної виконавчої служби, на яку покладені обов`язки) (приватний виконавець або його помічник) зобов`язана(ий) внести до Системи такі відомості: найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, що видав(ла) документ, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) для фізичної особи - стягувача, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), число, місяць, рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків ".

Прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 58633618 з примусового виконання постанови від 11.02.2019 № 444254 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн, мало наслідком позбавлення позивача його коштів та порушення права власності позивача на них.

Крім того, зауважив, що відповідач не повідомив позивача про відкриття відповідного виконавчого провадження та не надіслав йому постанову про відкриття виконавчого провадження взагалі, та не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення. Відповідач взагалі не надсилав позивачу жодних постанов та документів цього виконавчого провадження, чим допустив бездіяльність.

На підставі викладеного просить суд:

- визнати незаконними дії та бездіяльність Новопсковського районного відділу ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо примусового виконання постанови від 11.02.2019 серія ДПО18 № 444254 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн;

- скасувати постанову Новопсковського районного відділу ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 15.03.2019 про відкриття виконавчого провадження № 58633618 з примусового виконання постанови від 11.02.2019 серія ДПО18 № 444254 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн;

- скасувати постанову Новопсковського районного відділу ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 15.03.2019 про стягнення витрат з боржника у виконавчому провадженні № 58633618 з примусового виконання постанови від 11.02.2019 серія ДПО18 № 444254 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.

Відповідачем 18.09.2020 через канцелярію суду надано заяву, відповідно до якої зазначено наступне (а.с.37-38).

На примусовому виконанні в Новопсковському районному відділі ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) перебувало виконавче провадження № 58633618.

15.03.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 58633618).

13.07.2020 штраф за постановою № 444254 від 11.02.2019 сплачений боржником ОСОБА_1 в повному обсязі та перерахований згідно платіжного доручення від 05.08.2020 № 1249.

16.09.2020 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП № 58633618) згідно платіжного доручення № 1249 від 05.08.2020.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», пунктів 3, 4, 6, 7 розділу ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, вважає дії відповідача такими, що здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 11.08.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича, Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконними дій, скасування постанови - залишено без руху.

25.08.2020 позивачем на виконання вимог ухвали суду надано заяву про усунення недоліків та квитанцію про сплату судового збору.

Відповідно до наказу голови суду від 10.08.2020 № 56-во суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є. у період з 25.08.2020 по 11.09.2020 перебувала у відпустці.

Ухвалою суду від 14.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича, Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконними дій, скасування постанови. Справу визначено до розгляду у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін на 21.09.2020, із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 КАС України.

Ухвалою суду від 21.09.2020 роз`єднано позовні вимоги ОСОБА_1 :

- в частині вимог до інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділення поліції Головного управління національної поліції в Луганській області Красільнікова Володимира Олександровича про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконними дій та скасування постанови виділено для розгляду в окреме (самостійне) провадження;

- в частині позовних вимог до Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання незаконними дій та бездіяльності, скасування постанови - залишено в межах провадження адміністративної справи №360/2972/20. Судове засідання по справі відкладено на 22.09.2020.

22.09.2020 судове засідання по справі відкладено на 23.09.2020 за клопотанням позивача.

У судове засідання, призначене на 23.09.2020 сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом надіслання тексту повістки на офіційні електронні адреси (а.с.68-69).

Відповідно до вимог статті 268 КАС України учасники справи є повідомленими належним чином про дату, час та місце розгляду справи, тому неприбуття їх у судове засідання не перешкоджає розгляду справи з урахуванням визначеного частиною четвертою статті 287 КАС України десятиденного строку для вирішення справи.

На підставі частини дев`ятої статті 205 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта, наданою позивачем до матеріалів справи (а.с.53).

Постановою інспектора ПСРПП Новосковського ВП від 11.02.2019, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 170 грн за адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.9, 41).

Постановою державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 15.03.2019 відкрито виконавче провадження ВП № 58633618 про примусове виконання постанови № 444254, виданого 11.02.2019 ПСРПП Новопсковського ВП про стягнення штрафу у розмірі 340 грн зі ОСОБА_1 на користь держави. Пунктом 3 постанови визначено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 34 грн (а.с.10-11, 39).

Також, 15.03.2019 державним виконавцем Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області у виконавчому провадженні ВП № 58633618 винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 147,95 грн (а.с.11, 40).

Не погоджуючись із постановами відповідача щодо відкриття виконавчого провадження та стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 15.03.2019 у ВП № 58633618, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Вимоги до виконавчого документа визначені статтею 4 Закону № 1404.

Так, за частиною першою статті 4 Закону № 1404 у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону № 1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону № 1404).

Згідно із частиною першою статті 26 Закону № 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Частиною п`ятою статті 26 Закону № 1404 встановлено що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкції № 512/5), вона розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусовому виконанню підлягають виконавчі документи, визначені у статті 3 Закону.

Виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 4 Закону.

При перевірці відповідності виконавчого документа вимогам пунктів 3, 4 частини першої статті 4 Закону державний виконавець враховує таке:

повне найменування для юридичних осіб повинно містити інформацію про організаційно-правову форму такої особи відповідно до вимог чинного законодавства;

ім`я фізичної особи (яка є громадянином України) складається з її прізвища, власного імені та по батькові (частина перша статті 28 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України "Про національні меншини в Україні" громадяни, в національній традиції яких немає звичаю зафіксовувати по батькові, мають право записувати в паспорті лише ім`я та прізвище, а у свідоцтві про народження - імена батька та матері;

відсутність коду за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб) допускається, якщо законодавством країни, на території якої зареєстровано юридичну особу, не передбачено присвоєння юридичній особі такого коду (пункти 1, 2 розділу ІІІ Інструкції № 512/5).

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону № 1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною четвертою статті 27 Закону № 1404 передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною першою статті 42 Закон № 1404 передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до частин першої статті 28 Закону № 1404 копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Матеріалами справи встановлено, що державним виконавцем Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області 15.03.2019 було відкрито виконавче провадження ВП №58633618 про примусове виконання постанови № 444254, виданої 11.02.2019 ПСРПП Новопсковського ВП про стягнення штрафу у розмірі 170 грн з ОСОБА_1 на користь держави.

Доказів надіслання на адресу позивача вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням у відповідності до вимог частини першої статті 28 Закону № 1404, відповідачем до матеріалів справи не надано.

В той же час, постанова у справі про адміністративне правопорушення за приписами пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1404 є виконавчим документом, який відповідає вимогам, визначеним діючим законодавством.

Вимоги до змісту самої постанови у справі про адміністративне правопорушення визначені КУпАП, зокрема статтею 283 КУпАП.

Відповідно до статті 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (частина перша статті 308 КУпАП).

Оскільки на момент винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.03.2019, постанова від 11.02.2019 № 444254 ОСОБА_1 не була оскаржена та в установленому законом порядку скасована не була, яка в свою чергу є виконавчим документом, підстави для її повернення стягувачу без виконання у державного виконавця були відсутні.

Відтак, суд дійшов висновку, що постанова від 15.03.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП № 58633618 винесена державним виконавцем в межах повноважень та у спосіб, визначений законом, а тому є правомірною.

Що стосується вимог ОСОБА_1 щодо скасування постанови від 15.03.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, суд зазначає, що вона є похідною від вимоги про визнання протиправною постанови від 15.03.2019 про відкриття виконавчого провадження. Оскільки постанова від 15.03.2019 ВП № 58633618 про відкриття виконавчого провадження є правомірною, суд не знаходить підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 в частині скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП № 58633618.

Суд зауважує, що відповідачем до матеріалів справи не надано доказів надіслання оскаржуваної постанови від 15.03.2019 про відкриття виконавчого провадження на адресу позивача рекомендованим поштовим відправленням.

Разом з тим, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій чи бездіяльності відповідача, суд зазначає, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Зважаючи на обставини справи, дії (бездіяльність) відповідача по не надісланню на адресу позивача постанови про відкриття виконавчого провадження самі по собі не тягнуть за собою настання будь-яких негативних наслідків. В спірних правовідносинах правові наслідки для позивача тягне рішення суб`єкта владних повноважень - постанова про відкриття виконавчого провадження та як наслідок постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

При цьому, Закон № 1404 вимагає від державного виконавця обов`язку надіслання на адресу сторін виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням виключно постанови про відкриття виконавчого провадження.

Оскільки суд дійшов висновку про законність прийнятих відповідачем рішень, вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконними дій та бездіяльності відповідача щодо примусового виконання постанови від 11.02.2019 № 444254 не є ефективним способом юридичного захисту, а тому задоволенню не підлягають.

Одночасно суд звертає увагу, що 13.07.2020 позивачем штраф за постановою від 11.02.2019 № 444254 про адміністративне правопорушення сплачено у добровільному порядку згідно платіжного доручення від 05.08.2019 № 1249, внаслідок чого державним виконавцем 16.09.2019 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 58633618 (а.с.43-45).

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено протиправність постанов відповідача від 15.03.2019 ВП № 58633618, а тому виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати, понесені позивачем, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 14, 243-246, 287, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконними дій, скасування постанови, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.Є. Петросян