Рішення № 91715438, 15.09.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року о 10 год. 15 хв.Справа № 280/1833/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Півоварової В.П.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Крамар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу ГУНП в Запорізькій області від 10.02.2020 №225 «Про притягнення до відповідальності» в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді догани до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Хортицького відділення поліції Дніпровського відділу поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 23.03.2020 вищевказану позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем надано документи, якими усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 13.04.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено без виклику сторін.

Ухвалою суду від 01.06.2020 призначено розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, а також призначено підготовче засідання на 08.07.2020.

08.07.2020 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 05.08.2020.

05.08.2020 підготовче засідання відкладено на 03.09.2020.

03.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 15.09.2020.

В судовому засіданні 15.09.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним не допускалось дисциплінарних проступків, які могли б послугувати підставою для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Так, зокрема позивач вказував на те, що підставою для його притягнення до дисциплінарної відповідальності стало не внесення відомостей до ЄРДР за зверненнями про втрату телефонів, які розглянуті відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Разом з тим, позивач зазначає, що заявники зазначені в матеріалах службового розслідування звертались до Хортицького ВП із зверненнями не про вчинення кримінального правопорушення, а про втрату за своєю необачністю телефонів та просили внесення даних телефонів до бази втрачених речей. Також, позивач зазначає, що фактично заявники змінили свої передні показання під час проведення перевірки поліцейськими інспекторського відділу УОАЗОР, а на момент розгляду заяв позивачем ознаки кримінальних правопорушень були відсутні. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що мобільною групою ІВ УОАЗОР ГУНП в Запорізькій області здійснено виїзд до Хортицького ВП ГУНП в Запорізькій області та проведено перевірку матеріалів, списаних до справи Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області за заявами та повідомленнями громадян, в яких інформація первинно надходила з ознаками кримінального правопорушення, але відомості по них до ЄРДР внесено не було, а заяви громадян розглянуті відповідно до положень Закону України «Про звернення громадян». Відповідач зазначав, що під час проведеної перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 25.11.2019 без проведення будь-яких превентивних заходів склав доповідну записку про припинення проведення перевірки за заявою ОСОБА_2 з тих підстав, що мобільний телефон доньки ОСОБА_2 втрачено, а в подальшому матеріали ЄО списано до справи Хортицького ВП ДВП. Разом з тим, під час проведення перевірки та спілкування з громадянкою ОСОБА_2 встановлено, що 27.10.2014 під час переходу проїзної частини в районі вул.Запорізького козацтва невідомий штовхнув доньку ОСОБА_2 під час чого витяг з карману куртки мобільний телефон, чим спричинив збиток на суму 4800,00 грн. Відповідач зазначає, що в подальшому вказані матеріали внесені до ЄО Хортицького ВП та під час проведення додаткової перевірки відомості за фактом крадіжки телефону у доньки ОСОБА_2 підтвердились та внесені до ЄРДР, а також розпочато провадження за фактом скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України. За таких обставин, відповідач вважає, що позивачем не належним чином було виконано покладені на нього посадові обов`язки, у зв`язку з чим вважає дисциплінарне стягнення таким, що застосовано правомірно. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, встановив наступне.

Судом встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 обіймав посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Хортицького відділення поліції Дніпровського відділу поліції, спеціальне звання - старший лейтенант.

22.01.2020 начальником ГУНП в Запорізькі області видано наказ №162 «Про призначення та проведення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», яким призначено службове розслідування за фактом надходження 27.12.2019 до СУ ГУНП доповідної записки старшого слідчого СУ ГУНП Гусєвої Є. з приводу перевірки Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП та виявлення недоліків у службовій діяльності працівників вказаного підрозділу.

30.01.2020 т.в.о. начальника ГУНП в Запорізькій області затверджено Висновок про результати розгляду фактів викладених у доповідній записці слідчого СУ ГУНП, відповідно до пункту 3 якого, за порушення вимог ст.ст.2, 18, 23 Закону України «Про Національну поліцію», ст.1, 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції, п.7 п.11 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, у частині непрофесійного виконання службових обов`язків та невжиття заходів, спрямованих на встановлення обставин події під час розгляду заяви ОСОБА_3 , що призвело до не з`ясування усіх обставин учиненого кримінального правопорушення та прийняття необґрунтованого рішення про припинення перевірки за заявою, оперуповноважений сектору кримінальної поліції Хортицького відділення поліції Дніпровського відділу поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_1 підлягає застосуванню дисциплінарного стягнення у виді догани.

11.02.2020 начальником ГУНП в Запорізькій області видано наказ №225 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», пунктом 1 якого наказано, за скоєння дисциплінарного проступку, порушення вимог п.2 ст.2, п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», ч.1, 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.7 п.11 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, застосувати до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Хортицького відділення поліції Дніпровського відділу поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани.

Позивач, не погодившись з правомірністю застосування дисциплінарного стягнення, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію»).

Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження (далі - Дисциплінарний статут).

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до статті 3 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статут, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Так, з матеріалів адміністративної справи встановлено та не заперечувалась представниками сторін, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення стало неналежне реагування позивача на заяву ОСОБА_2 про втрату телефону її донькою.

Суд зазначає, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року №100 затверджено Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - Порядок №100), який регулює ведення в центральному органі управління поліцією, міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, територіальних (відокремлених) підрозділах (управліннях, відділах, відділеннях) поліції (далі - органи (підрозділи) поліції) єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - заяви (повідомлення)) з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІТС ІПНП).

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку №100, поліцейський у разі самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки.

За рішенням керівника органу (підрозділу) поліції або особи, яка виконує його обов`язки, відомості про виявлене кримінальне правопорушення уповноважена службова особа реєструє в ІТС ІПНП (журналі ЄО в разі тимчасової відсутності технічних можливостей унесення таких відомостей до ІТС ІПНП) та невідкладно, але не пізніше 24 годин реєстрації передаються:

до органу досудового розслідування для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) або передання цих відомостей до органів (підрозділів) поліції нижчого рівня та їх внесення до ЄРДР;

у міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах - до органів (підрозділів) поліції, на території обслуговування яких сталася така подія, для прийняття відповідних рішень та внесення до ЄРДР.

Згідно пункту 11 розділу ІІ Порядку №100, поліцейський органу (підрозділу) поліції, якому доручено розгляд заяви або повідомлення про іншу подію та прийняття відповідного рішення в межах Закону України «Про звернення громадян» або Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі встановлення в матеріалах відомостей, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, невідкладно рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки.

Керівник органу (підрозділу) поліції або особа, яка виконує його обов`язки, доручає уповноваженій службовій особі невідкладно зареєструвати рапорт працівника поліції в ІТС ІПНП (журналі ЄО) та не пізніше 24 годин з моменту реєстрації надіслати зазначені матеріали до органу досудового розслідування органу (підрозділу) поліції для внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Так, з матеріалів адміністративної справи встановлено, що 27.10.2019 до Хортицького відділення поліції звернулася ОСОБА_2 , яка заявила про втрату мобільного телефону, а саме в наданих поясненнях зазначено: «27.10.2019 року о 16-00 знаходячись за адресою вул.Запорізького козацтва її донька ОСОБА_4 , 2003 року народження, при невідомих обставинах та з власної необачності втратила мобільний телефон Моторола» (а.с.81-82).

Також, в матеріалах адміністративної справи міститься пояснення громадянки ОСОБА_2 від 27.10.2019, яка пояснила, що 27.10.2019 приблизно біля 16-00 її донька ОСОБА_4 повідомила її про те, що знаходячись біля магазину Аврора вона виявила втрату мобільного телефону Моторола. ОСОБА_2 зазначила, що телефон донька втратила по власній необачності, а поліцію вона звернулася для внесення телефону в базу втрачених речей (а.с.84).

За результатами розгляду вищезазначеного повідомлення, позивачем складено Доповідну записку на ім`я начальника Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, в якому запропоновано подальшу перевірку за даним повідомленням завершити.

Отже, як встановлено з матеріалів адміністративної справи та підтверджено матеріалами службового розслідування, під час звернення до відділення поліції 27.10.2019 громадянка ОСОБА_2 не вказувала, що втрата мобільного телефону її донькою була спричинена діями іншим осіб, а навпаки вказувала про втрату телефону з власної необережності її доньки.

Враховуючи викладене, суд погоджується з твердженням позивача про те, що на момент розгляду повідомлення ОСОБА_2 у нього були відсутні підстави для звернення до керівника з питання наявності ознак кримінального правопорушення під час втрати мобільного телефону.

Стосовно того, що в подальшому під час проведення службового розслідування громадянка ОСОБА_2 фактично змінила свідчення та вказала на те, що 27.10.2019 під час переходу проїзної частини в районі вул.Запорізького козацтва, невідомий штовхнув доньку ОСОБА_2 під час чого витяг з карману куртки мобільний телефон, тим самим спричинивши збиток на суму 4800,00 грн., то суд зазначає, що доказів того, що про зазначені обставини було повідомлено поліцейських Хортицького ВП під час звернення до органу поліції 27.10.2019 матеріали справи не містять, а навпаки містять інформацію про втрату телефону по необережності.

При цьому, суд звертає увагу на те, що громадянка ОСОБА_2 самостійно не скаржилась на дії співробітників поліції за результатами розгляду її заяви про втрату телефону, не вказувала на те, що її покази були викривлені, протиправно не внесено заяву до ЄРДР, тощо.

Суд зазначає, що та обставина, що під час проведення перевірки ОСОБА_2 було змінено покази дійсно може бути підставою для перекваліфікації правопорушення та підставою для внесення відомостей до ЄРДР, проте, не може бути підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення, оскільки на момент вчинення дій йому було надано іншу інформацію, яка свідчила про відсутність кримінального правопорушення.

Також, окрему увагу суд вважає звернути і на ту обставину, що дійсно за результатами проведеної перевірки до ЄРДР було внесено інформацію про кримінальне правопорушення за фактом скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Проте, вже 27.01.2020 кримінальне провадження закрито, на підставі п.2 ч.1 ст.284 Кримінально процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Тобто, фактично первинні висновки позивача про відсутність кримінального правопорушення у зверненні ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження, що зумовило закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем не доведено допущення позивачем дисциплінарного проступку, що відповідно виключає наявність підстав для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 78, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул.Матросова, 29, код ЄДРПОУ 40108688) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п.1 Наказу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 10.02.2020 №225 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді догани до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Хортицького відділення поліції Дніпровського відділу поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 22.09.2020.

Суддя І.В. Новікова