Рішення № 91715423, 22.09.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 вересня 2020 року Справа № 280/2187/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А - ТРАНС 14»

до - Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області

про скасування постанови від 03.03.2020 № 173616 про застосування адміністративно-господарського штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «А - ТРАНС 14» (далі - позивач) до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати постанову відповідача про застосування адміністративно - господарського штрафу №173616 від 03.03.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариства з обмеженою відповідальністю «А - ТРАНС 14» не був перевізником, а тому не може бути суб`єктом даного порушення, оскільки вказаний в оскаржуваній постанові транспортний засіб переданий позивачем в оренду ТОВ «А.І.С.-Транс» (відповідно до договору оренду транспортних засобів, яке в свою чергу використовує його за власними потребами. З наведених підстав позивач звернувся до суду із позовом

Ухвалою суду від 03.04.2020 позовну заяву залишено без руху та надано 10-ти денний строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 30.04.2020 продовжено строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 04.06.2020 виправлено допущену в резолютивній частині ухвал Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2020, від 30.04.2020 описку у сумі судового збору. Зазначено вважати вірною суму судового збору, яка підлягає сплаті по справі №280/2187/20 - 2102,00 грн.

Ухвалою суду від 04.06.2020 продовжено строк для усунення недоліків.

У встановлений ухвалою суду строк, позивачем подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 12.08.2020 відкрито спрощене провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Представник відповідача 09.09.2020 надав відзив, у якому просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на правомірність прийнятої постанови. Також зазначив, що оскаржувана постанова була самостійно сплачена позивачем, що підтверджено платіжним дорученням №263 від 21.05.2020. Також представник відповідача зазначає, що мотиви викладені у позові не відповідають дійсності, оскільки перевірка проводилась 30.01.2020 на ділянці дороги М-14, 232 км+800м, а не як зазначає позивач 03.03.2020 на трасі Херсонська область, 203 км-500м, а/д М-14. Адміністративно-господарський штраф виносився на підставі даних зафіксованих та підтверджених водієм про відсутність тахокар та протоколу перевірки та адаптації тахографа у акті перевірки №198948. Відповідльність за порушення в даному акті передбачена згідно абз. 3, ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», однак позивач посилається на інший пункт, за який передбачена відповідальность, що є неприпустимим та спростовується наданими в боку відповідача матеріалами перевірки. З наведених підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалась.

Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ТРАНС 14» - є юридичною особою, про що в Єдиному реєстрі що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис дата запису: 16.09.2013,

номер запису: 11031020000034872.

13.01.2020 державним інспектором Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки під час здійснення заходів державного контролю на ділянці дороги М-14, 232км+800м проведення рейдової перевірки було перевірено транспортний засіб «Вольво» д/н НОМЕР_1 , у ході перевірки було встановлено порушення вимог транспортного законодавства, а саме: не оформлення (відсутність) протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу вудсутність тахокарти за 13.01.2020 щоденного режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_1 , про що складено акт №198948 від 30.01.2020. Відповідальність за таке порушення встановлена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг внутрішніх перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлено протокол перевірки та адаптації тахографу, тахокарта у кількості, що передбачено ЄУТР.

03.03.2020 відповідачем під час розгляду матеріалів акту перевірки №1989948 було прийнято рішення про застування адміністратвино - господарського штрафу Постановою №173616 у розмірі 1700,00 грн до позивача, за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погоджуючись із застосованим штрафом, вважаючи протипраними дії посадових осіб відповідача при притягнення до відповідальності, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт».

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, передбачена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (Порядок №1567).

Відповідно до ст.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг (ст.5 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України (ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Відповідно до ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Відповідно до ч.8 ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За висновками відповідача, позивач надавав послуги з перевезення вантажів без оформлення необхідних документів, а саме протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушив вимоги наказів Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010.

Статтею 2 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», Закону України «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Частинами 14, 17 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі - Порядок №1567).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до пунктів 21, 22 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Згідно пункту 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Судом досліджений акт №173616 від 03.01.2020 та встановлено наступне.

13.01.2020 державним інспектором Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки під час здійснення заходів державного контролю на ділянці дороги М-14, 232 км+800 м проведення рейдової перевірки було перевірено трансопртний засіб «Вольво» д/н НОМЕР_1 , у ході перевірки було встановлено порушення вимог транспортного законодавства, а саме: не оформлення (відсутність) протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу вудсутність тахокарти за 13.01.2020 щоденного режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_1 , про що складено акт №198948 від 30.01.2020.

Матеріалами справи встановлено факт сплати зазначеної постанови платіжним дорученням №263 від 21.05.2020.

В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що транспортний засіб перебуває у аренді ТОВ «А-ТРАНС 14», однак до позову не додає зазначеного договору аренди. Також у позовній заяві позивач також наводить обгрунтування щодо неправомірного застосування відповідачем ч. 3 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Як встановлено матеріалами справи, оскаржувана постанова, була прийнята за порушення позивачем режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів, за яке передбачено штраф у розмірі у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Однак, позиивач помилково зазначає та обгрунтовує свої вимоги щодо порушення відповідачем та неправильного застосування до позивача відповідальності, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, за який передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Дослідивши надані сторонами документи, суд вважає за необхідне зазначити.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (надалі - Положення №340).

Пунктами 1.1, 1.2, 1.3 Положення №340 передбачено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», Закону України «Про дорожній рух».

Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Пунктом 6.1 Положення №340 передбачено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до пункту 4 наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 ця норма для перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 12 тонн набрала чинності з 01.06.2013, а для перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн - з 01.06.2015.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за №946/18241, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385).

Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів та поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

За визначенням, наведеним у пункті 1.4 розділу І Інструкції №385, контрольний пристрій (тахограф) - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Умови використання тахографів передбачені розділом III Інструкції №385.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 розділу ІІІ Інструкції №385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).

Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Як встановлено матеріалами адміністративної справи, згідно товарно-транспортної накладної №005000606/3 від 30.01.2020 автоперевізник ТОВ «А-Транс14», водій ОСОБА_1 , здійнив внутрішне (міжміське) перевезення у пункт розвантаження Херсон-Миколаїв. Тобто, позивач надавав послуги з перевезення вантажів як суб`єкт господарювання, використовуючи найману працю водія, для перевезення вантажів ним використовувалися вантажні автомобілі.

Пунктом 6.3 Положення №340 передбачено, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3). Водночас, системний аналіз приписів Положення №340 свідчить про те, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонни, які використовуються суб`єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів, в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом.

Відтак, згідно з вимогами пункту 6.1 Положення №340 вантажний автомобіль, якими виконувалися внутрішні перевезення вантажів, в обов`язковому порядку повинен був бути обладнаний діючим та повіреним тахографом. А для водіїв таких автомобілів, крім оформлення документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», обов`язковою також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Як встановлено матеріалами справи, у акті перевірки №198948 від 30.01.2020, саме по цій товарно - транспортній накладній, контролюючим органом встановлено порушення. Також у зазначеному акті, водієм ОСОБА_1 зазначено, що «Тахограф не працює».

Отже матеріалами справи доведено факт вчинення позивачем господарських правопорушень - надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, за що абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність автомобільного перевізника у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем - територіальним органом Укртрансбезпеки - при проведенні перевірок та застосуванні адміністративно-господарських штрафів додержано вимоги чинного законодавства, порушень прав позивача у межах спірних правовідносин не встановлено.

Відповідачем доведено правомірність спірної постанови №173616 від 03.03.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу, натомість позивачем не спростовано факту вчинення ним порушень законодавства про автомобільний транспорт. Тому у задоволенні позову про скасування спірної постанови необхідно відмовити.

Враховуючи, що спір вирішено не на користь позивача, підстави для присудження йому судового збору, сплаченого при зверненні до суду, відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «А - ТРАНС 14» (69096, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 6, кв. 16, код ЄДРПОУ 38901410) до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (69063, м.Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови від 03.03.2020 № 173616 про застосування адміністративно-господарського штрафу - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 22.09.2020.

Суддя Р.В. Сацький