Ухвала суду № 91715381, 22.09.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про задоволення заяви про самовідвід судді

22 вересня 2020 рокум. Ужгород№ 807/1530/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді - Калинич Я.М.,

судді - Гаврилко С.Є., Дору Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання - Попович М.М.,

зв участю:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник відповідача 3: Жупан Ж.В.,

розглянувши в підготовчому засіданні заяву про самовідвід судді Гаврилко С.Є. по адміністративній справі №807/1530/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області, Головного управління ДФС у Закарпатській області про стягнення середньої заробітної плати за весь період невиплати в розмірі 212446,08 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної Фіскальної Служби України, Головного управління ДФС у Закарпатській області, яким просить: стягнути з Головного управління ДФС у Закарпатській області на користь позивача заборгованість у вигляді вихідної допомоги в розмірі 3688,30 грн. та середньої заробітної плати за весь період невиплати в розмірі 212446,08 грн., разом 216134,38 грн. та зобов`язати Головне управління ДФС у Закарпатській області привести запис в трудовій книжці позивача у відповідності до вимог діючої Інструкції про ведення трудових книжок.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області, Головного управління ДФС у Закарпатській області про стягнення заборгованості в частині вимог про стягнення середньої заробітної плати за весь період невиплати у сумі 212446,08 грн. залишено без розгляду.

Рішенням суду від 22 січня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: стягнуто з Головного управління ДФС у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні у сумі 2441,30 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №807/1530/15 скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року у справі №807/530/15 - без змін.

Постановою Верховного Суду від 23 квітня 2020 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області залишено без задоволення, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року у справі №807/1530/15 залишено без змін.

До Закарпатського окружного адміністративного суду справа повернулася 04.05.2020 року.

Розгляд справи проводився у складі колегії суддів: головуючої судді - Калинич Я.М., суддів - Дору Ю.Ю., ОСОБА_2 .

У зв`язку з виходом судді Шешені О.М. у відставку було здійснено автоматичний розподіл та замінено суддю ОСОБА_2 на суддю Маєцька Н.Д.

Розпорядженням керівника апарату суду від 01 липня 2020 призначено повторний автоматичний розподіл вказаної адміністративної справи, у зв`язку з тривалою відсутністю судді (відпустка) Маєцької Н.Д., та за результатами якого визначено членом колегії суддю Гаврилка С.Є.

Суддя Гаврилко С.Є. подав заяву про самовідвід, мотивуючи тим, що 30 травня 2015 року ним у складі колегії - головуючий суддя Рейті С.І., судді Луцович М.М. та Гаврилко С.Є. у даній справі були ухвалені судові рішення, а саме ухвала про залишення в частині позовних вимог без розгляду, а також постанова про відмову у задоволенні позову. Ухвалою Вищого адміністративного суду України зазначені судові рішення суди скасовані з направленням справи на новий розгляд.

Позивач та представник відповідача 3 не заперечували проти задоволення вказаної заяви.

Вирішуючи подану заяву про самовідвід, суд виходить з наступного.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, для визначення неупередженості суду належить виходить не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (Рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені ст. 36, ст. 37 КАС України.

Виключний перелік випадків недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи визначений ст. 37 КАС України.

Відповідно до вказаної статті визначено наступні випадки, коли повторна участь судді не допускається, зокрема коли:

- суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

- суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

- суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.

- суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.

- суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.

- суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.

З огляду на вище викладене, у зв`язку з чітким обмеженням повторної участі судді Гаврилка С.Є. в розгляді даної справи, на підставі ч.1 ст.37 КАС України та з урахуванням вимог ст.39 КАС України, суд прийшов до висновку, що подана заява судді про самовідвід є вмотивованою та підлягає до задоволення.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 31, 36, 37, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву про самовідвід судді Гаврилко С.Є. по адміністративній справі № 807/1530/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області, Головного управління ДФС у Закарпатській області про стягнення середньої заробітної плати за весь період невиплати в розмірі 212446,08 грн. - задовольнити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та окремо не оскаржується.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано протягом 22 вересня 2020 року.

Головуюча суддя Судді Я. М. Калинич С.Є. Гаврилко Ю.Ю. Дору