Рішення № 91715374, 21.09.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2020 року м. Ужгород№ 260/1699/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю.,

за участі:

секретаря судового засідання - Завидняк А.В.,

представника позивача - Цар І.І.,

представників відповідача 1,2 - Діманової Т.А., Дубаневича О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції та Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Новікова Олександра Федоровича про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач-1, НАЗК) та Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Новікова Олександра Федоровича (далі - відповідач-2, ОСОБА_2 ), в якому просить: визнати незаконним та скасувати наказ голови Національного агентства з питань запобігання корупції Новікова Олександра Федоровича від 03 квітня 2020 року №311-к/тр про звільнення позивача з посади головного спеціаліста відділу міжнародної співпраці та протокольних заходів; поновити ОСОБА_1 на попередній роботі; стягнути з Національного агентства з питань запобігання корупції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з вини роботодавця, починаючи з 3 квітня 2020 року; стягнути з Національного агентства з питань запобігання корупції на користь позивача моральну шкоду в розмірі 25000 грн..

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначила, що суб`єктом владних повноважень - головною НАЗК ОСОБА_2 при прийнятті рішення про упорядкування структури НАЗК та скорочення посади займаної позивачем грубо порушене право позивача на працю, передбачені ст.43 Конституції України.

Позивач зазначила, що наказом голови НАЗК від 28.02.2020 №74/20 «Про упорядкування структури Національного агентства з питань запобігання корупції» ліквідовано Департамент координації антикорупційної політики і відділ міжнародної співпраці та протокольних заходів і створено Департамент антикорупційної політики, в структурі якого утворено відділ міжнародного співробітництва. 03.04.2020 року наказом голови НАЗК №131/20 затверджено Положення про відділ міжнародного співробітництва Департаменту антикорупційної політики, яке за суттю, обсягом повноважень та покладених функцій повністю співпадає з Положенням про відділ міжнародної співпраці та протокольних заходів Департаменту координації антикорупційної політики, затвердженого наказом голови НАЗК від 20.04.2018 року №57/18. Тобто змінено в граматичному плані назви структурного підрозділу, при цьому функції та повноваження підрозділу не змінені, а залишилися ідентичними. Таким чином, позивач вважає, що фактично ліквідації чи скорочення штату в юридичному сенсі не відбулося.

Окрім цього, позивач вказує, що при попередженні про звільнення, позивачу не було запропоновано жодної з вакантних посад, які були наявні, як у відділі міжнародної співпраці, так і в інших структурних підрозділах НАЗК.

05 червня 2020 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження за вказаною позовною заявою та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

30 червня 2020 року представником відповідача-1 та відповідачем-2 подано відзиви на позовну заяву (т.1 а.с.а.с.105-135).

Згідно поданого відзиву відповідач-1 та відповідач-2 заперечують проти заявлених позовних вимог у повному обсязі. Зокрема, зазначають, що згідно абзацом 1 ч.3 ст.87 Закону №889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пп.1 та 1-1 ч.1 цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності).

Відповідачі зазначили, що згідно з п.3 ч.3 ст.13 Закону №889 Національне агентство України з питань державної служби надає роз`яснення з питань застосування Закону №889-VIII та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби. У роз`ясненні від 20.02.2020 №86 р/з «Щодо процедури вивільнення державних службовців у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення (ст.87 Закону України «Про державну службу»), поряд з іншим, зазначено, що при скороченні чисельності або штату державних службовців, скороченні посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізації державного органу пропонування державному службовцю вакантної посади державної служби є правом суб`єкта призначення або керівника державної служби, а не обов`язком.

Отже, відповідачі вважають, що враховуючи внесені зміни та надані роз`яснення, звільнення державного службовця згідно з п.1 ч.1 ст.87 Закону №889-VIII допускається навіть якщо останньому не було запропоновано іншої вакантної посади державної служби у тому самому державному органі (за наявності).

23 липня 2020 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просила такі задовольнити.

Представник відповідача-1 та відповідача-2 заперечувала проти заявлених позовних вимог у повному обсязі з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що наказом Національного агентства від 27.12.2017 №651-к/тр позивача прийнято не державну службу до Національного агентства та призначено на посаду головного спеціаліста відділу міжнародної співпраці Департаменту антикорупційної політики апарату Національного агентства з питань запобігання корупції.

Наказом Національного агентства від 28.02.2020 №74/20 «Про упорядкування структури Національного агентства з питань запобігання корупції» ліквідовано Департамент координації антикорупційної політики (т.1 а.с.а.с.14-16).

У зв`язку з чим, листом від 02.03.2020 №100-18/7287/20 ОСОБА_1 повідомлено про ліквідацію Департаменту координації антикорупційної політики та попереджено про наступне звільнення у зв`язку із скороченням займаної нею посади. Так, судом встановлено, що вказаний лист було надіслано на електронну пошту позивача 02.03.2020, що підтверджується протоколом №11 (т.2 а.с.36). Окрім цього, про отримання вказаного повідомлення на власну електронну адресу позивач особисто підтвердила підписом при ознайомленні з повідомленням у паперовому вигляді 10.03.2020 року (т.2 а.с.35), що також не заперечувалося представником позивача у судовому засіданні.

Наказом НАЗК від 03.04.2020 №311-к/тр «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено 03.04.2020 з посади головного спеціаліста відділу міжнародної співпраці та протокольних заходів Департаменту координації антикорупційної політики у зв`язку із скороченням посади на підставі п.1 ч.1 ст.87 Закону України №899-VIII «Про державну службу» (т.2 а.с.38).

Не погоджуючись із наказом НАЗК від 03.04.2020 №311-к/тр «Про звільнення ОСОБА_1 » позивач звернулася з даним позовом до суду, зазначивши, що їй протиправно не було запропоновано вакантних посад та не повідомлено про наступне звільнення за два місяці.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 3 Закону України №899-VIII «Про державну службу» установлено, що цей закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Порядок припинення державної служби визначений розділом ІХ «припинення державної служби» Закону №889-VIII.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено підстави для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення. Зокрема, скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Згідно частини 3 вказаної статті суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.

Згідно пункту 1 Положення «Про Національне агентство України з питань державної служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 500 Національне агентство України з питань державної служби (НАДС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується i координується Кабінетом Мiнiстрiв України та який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, здійснює функціональне управління державною службою в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті).

НАДС відповідно до покладених на нього завдань, згідно підпункту 8 пункту 4 оприлюднює на офіційному веб-сайті НАДС узагальнені роз`яснення з питань застосування Законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування" та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та служби в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 13 Закону України «Про державну службу» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, окрім іншого, видає у випадках, встановлених законом, нормативно-правові акти з питань державної служби, надає роз`яснення з питань застосування цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби.

Згідно роз`яснення Національного агентства України з питань державної служби від 20.02.2020 №86 р/з «Щодо процедури вивільнення державних службовців у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення» зазначено, що при скороченні чисельності або штату державних службовців, скороченні посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізації державного органу пропонування державному службовцю вакантної посади державної служби є правом суб`єкта призначення або керівника державної служби, а не обов`язком.

Згідно вказаного роз`яснення, при звільненні державних службовців у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, зокрема, відповідно до пункту 1 чи пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону, положення статті 49-2 Кодексу законів про працю України не застосовуються.

Як встановлено судом, позивача звільнено на підставі п.1 ч.1 ст.87 Закону України №899-VIII «Про державну службу» та як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний наказ про звільнення виданий 03.04.2020. Отже, у даних спірних правовідносинах відповідачем правомірно враховано роз`яснення Національного агентства України з питань державної служби від 20.02.2020 №86 р/з «Щодо процедури вивільнення державних службовців у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення» щодо відсутності обов`язку пропонування державному службовцю вакантної посади державної служби.

У зв`язку з викладеним, суд відхиляє доводи позивача щодо порушення відповідачами права позивача у зв`язку з тим, що останній не було запропоновано вакантних посад, так як в силу вищенаведених нормативно-правових актів, чинних на час виникнення спірних правовідносин, у суб`єкта призначення був відсутній такий обов`язок.

Окрім цього, суд відхиляє твердження позивача щодо відсутності фактичної ліквідації чи скорочення штату в юридичному сенсі та відсутність змін повноважень підрозділу з огляду на наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, наказом Національного агентства від 28.02.2020 №74/20 «Про упорядкування структури Національного агентства з питань запобігання корупції» ліквідовано Департамент координації антикорупційної політики.

Наказом Національного агентства від 03.04.2020 №131/20 затверджено Положення про відділ міжнародного співробітництва Департаменту антикорупційної політики. При цьому, відповідно до розділу ІІІ Положення до функціональних обов`язків Відділу було віднесено лише частину функцій відділу міжнародної співпраці та протокольних заходів Департаменту координації антикорупційної політики, про що свідчить порівняльний аналіз розділу ІІІ Положення про відділ міжнародної співпраці та протокольних заходів Департаменту координації антикорупційної політики, затвердженого наказом Голови НАЗК від 20.04.2018 №57/18 та розділу ІІІ Положення про відділ міжнародного співробітництва Департаменту антикорупційної політики, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 03.04.2020 №131/20 (т.1 а.с.а.с.19-27).

Згідно вказаних Положень, судом встановлено, що до основних функцій Департаменту антикорупційної політики було вилучено деякі функції ліквідованого Департаменту координації антикорупційної політики та додано нові.

На підставі вищевикладеного суд приходить до переконання про факт скорочення посади державної служби займаної позивачем внаслідок зміни структури (штатного розпису) державного органу, у зв`язку з чим мала місце процедура вивільнення державного службовця у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення. Отже, відповідачем дотримано порядок звільнення позивача на підставі п.1 ч.1 ст.87 Закону України №899-VIII «Про державну службу» та з урахуванням роз`яснень Національного агентства України з питань державної служби від 20.02.2020 №86 р/з.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У даному випадку, з врахуванням викладеного, суду не надано доказів порушення відповідачем вимог чинного законодавства під час прийняття оскаржуваного наказу, а відтак відсутні підстави для поновлення позивача на попередній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Оскільки судом не встановлено протиправності дій відповідачів при звільненні позивача із займаної посади на підставі п.1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу», відтак відсутні підстави для стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 25000 грн.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м.Київ, бульвар Дружби народів, 28, код ЄДРПОУ 40381452) та Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Новікова Олександра Федоровича (01103, м.Київ, бульвар Дружби народів, 28) про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 23.09.2020 року.

СуддяЮ.Ю.Дору