Ухвала суду № 91715227, 22.09.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

22 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/6123/20

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті їй компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 21.01.2014 по 30.06.2014 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити їй компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Народицького районного суду Житомирської області від 05.09.2014 у справі №284/1021/14-а за період з 21.01.2014 по 30.06.2014 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що на виконання постанови Народицького районного суду Житомирської області від 05.09.2014 у справі №284/1021/14-а Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснило перерахунок її пенсії за період з 21.01.2014 по 30.06.2014 та донарахувало їй пенсію в розмірі 43085,73 гривень. Вказані кошти були виплачені позивачу 18 липня 2019 року, однак сума донарахованої пенсії була виплачена без врахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії. Вважаючи бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати їй компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії протиправною, ОСОБА_2 звернулась з даним позовом до суду.

Ухвалою судді від 23 квітня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/6123/20 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

26 травня 2020 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому відповідач заперечував проти заявлених позовних вимог ОСОБА_1 та вказував серед іншого й на пропуск позивачем визначеного в ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України процесуального строку на звернення з даним позовом до суду.

Розглянувши питання дотримання ОСОБА_3 процесуальних строків на звернення з даним позовом до суду, суд встановив, що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду, з огляду на наступне.

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлений ст. 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

В позовній заяві ОСОБА_2 оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо невиплати їй компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії нарахованої за період з 21.01.2014 по 30.06.2014 на виконання постанови Народицького районного суду Житомирської області від 05.09.2014 у справі №284/1021/14-а.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів (в тому числі й пенсії), нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Водночас, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати").

При цьому, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що сума донарахованої ОСОБА_4 пенсії за період з 21.01.2014 по 30.06.2014 в розмірі 43085,73 гривень була виплачена їй 18 липня 2019 року, але без компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Саме з 18 липня 2019 року позивач дізналась (мала реальну можливість дізнатися) про порушення Головним управлянням Пенсійного фонду України в Житомирській області її права на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

У контексті зазначеного та з огляду на положення ст. 120, 122 КАС України суд приходить до висновку, що процесуальний строк для звернення до суду з даною позовною заявою почався для позивача 18 липня 2019 року (з наступного дня після виплати їй донарахованої на виконання судового рішення пенсії без компенсації втрати частини доходів) та закінчився 18 січня 2020 року, після спливу шестимісячного строку, з дня, коли позивач дізналась про порушення свого права на виплату компенсації втрати частини доходів.

Однак, до суду з даним позовом ОСОБА_2 звернулась лише 13 квітня 2020 року, що підтверджується зазначеною на позовній заяві датою реєстраційного штампу.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду.

Відповідно до частин 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У зв`язку з цим, ухвалою від 05 червня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та зобов`язати позивача в п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі суду недоліки шляхом надання до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, із зазначенням в ньому інших підстав для поновлення вказаного строк, ніж ті, що були вказані в нею в позовній заяві.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_2 отримала 13 червня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду.

Однак, у строк, встановлений судом, вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконано та не усунено недоліки позовної заяви.

Відповідно до частини 15 статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З огляду на те, що позовна заява ОСОБА_1 подана до суду з пропуском встановленого законом процесуального строку на звернення до суду, та беручи до уваги, що у встановлений строк недоліки позовної заяви позивачем не усунено та не надано до суду заяви про поновлення пропущених строків, суд приходить до висновку, що її слід залишити без розгляду.

На підставі вищезазначеного та керуючись статтями 122, 123, 171, 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 КАС України та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.Е.Черняхович