Ухвала суду № 91715131, 22.09.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/8115/20

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чернової Г.В.,

секретар судового засідання Климчук К.О.

представника позивача Тов`янської І.О.

третьої особи ОСОБА_1

представника третьої особи Аваєвої Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника третьої особи від 14 серпня 2020 року по адміністратвивній справі за позовом Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області до Пулинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), третя особа ОСОБА_1 про скасування постанови,

встановив:

Мартинівська сільська рада Пулинського району Житомирської області звернулася до суду із позовом до Пулинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про скасування постанов старшого державного виконавця Пулинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП №61858820.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2020 головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/8115/20 було визначено суддю ОСОБА_2 .

Ухвалою судді ОСОБА_2 від 26 червня 2020 року було відкрито провадження у справі №240/8115/20 за правилами спрощеного позовного провадження.

28 липня 2020 року суддею ОСОБА_2 був заявлений самовідвід від розгляду адміністративної справи №240/8115/20 шляхом подання письмової заяви.

Ухвалою від 28 липня 2020 року заяву судді Липи В.А. про самовідвід було задоволено та відведено суддю Липу В.А. від розгляду адміністративної справи №240/8115/20 за позовом Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області до Пулинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , про скасування постанови.

Згідно з частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2020 року головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/8115/20 було визначено суддю Чернову Ганну Валеріївну.

Ухвалою судді Чернової Г.В. від 31 липня 2020 року адміністративну справу №240/8115/20 було прийнято до спрощеного позовного провадження та зобов`язано відповідача, Пулинський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), подати до суду оригінал (для огляду) та належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 61858820 до 06.08.2020.

Судове засіданні 06 серпня 2020 року було відкладено у зв`язку із ухвалою судді Черняхович І.Е. від 06 серпня 2020 року про об`єднання в одне провадження адміністративної справи №240/8115/20 за позовом Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області до Пулинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 про скасування постанови від 12.05.2020 про накладення на Мартинівську сільську раду Пулинського району Житомирської області штрафу в розмірі 5100,00 гривень за невиконання судового рішення у справі №240/11704/19, із адміністративною справою №240/9301/20 за позовом Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області до Пулинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 про скасування постанови від 26.05.2020 у виконавчому провадженні ВП №61858820 про накладення на Мартинівську сільську раду Пулинського району Житомирської області штрафу в розмірі 10200,00 гривень за повторне невиконання рішення суду у справі № 240/11704/19.

11 серпня 2020 року у судовому засіданні ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду залишено позовну заяву Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області без руху.

На усунення недоліків, позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що несвоєчасність подання позову зумовлена тим, що оскаржувану постанову отримано лише 18.05.2020 та просив врахувати положення пункту 3 розділу IV "Прикінцеві положення" КАС України.

13 серпня 2020 року суд ухвалою продовжив розгляд адміністративної справи у відповідності до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом.

Призначено відкрите судове засідання у справі з викликом сторін до Житомирського окружного адміністративного суду за адресою: місто Житомир, вулиця Мала Бердичівська, 17, зал № 2 на 14 вересня 2020 року 10:00.

14 вересня 2020 року в судовому засіданні було оголошено перерву у зв`язку із клопотанням представника позивача.

До відділу документального забезпечення суду 14.09.2020 надійшо клопотання від представника 3-ї особи про залишення позовної заяви без розгляду.

В судовому засіданні 22 вересня 2020 року суд поставив на обговорення вказане клопотання.

Третя особа ОСОБА_1 та його представник Аваєва Н.В. підтримали клопотання та просили його задовольнити з підстав зазаначених у ньому.

Представник позивача просила відмовити в задоволені всіх вимог зазначених в клопотанні представника третьої особи від 14.09.2020 зазначивши, що оскільки строк звернення до суду був пропущений з поважних причин, питання шодо поновлення пропущеного строку вже було вирішено в судовому порядку, щодо зловживання процесуальними правами зазначила, що порушень процесуальних прав Мартинівською сільською радою не було. Підстав для звернення до Ради адвокатів Житомирської області та кваліфікаційної-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області щодо порушення нею вимог статті 7 Закону України " Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не має. На обгрунтування своєї правовоої позиції надала додаткові пояснення, які приєднано до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не прибув через канцелярію суду подав клопотання щодо розгляду справи за його відсутністі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавчи пояснення третьої особи, його представника та представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Що стосується вимоги про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву у вказаній категорії справ може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд зазазначає, що питання щодо поновлення процесуального строку на звернення до суду вже було вирішено в ухвалі Житомирського окружного адміністративного суду про продовження розгляду справи від 13 серпня 2020 року, врахувавши п.9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30.03.2020, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд поновив строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні клопотання в частині залишення без розгляду позовної заяви.

Щодо вимоги про визнання зловживанням процесуальними правами Мартинівською сільською радою та її представником ОСОБА_3 та накладення штрафу на них суд зазаначає.

Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Накладенню штрафу мають передувати певні підстави, згідно умов визначених частиною першою статті 149 КАС.

В обґрунтування заявлених вимог про визнання зловживання процесуальними правами та вирішення питання про накладення штрафу, представник третьої особи вказує на те, що позивачем введено суд в оману та надано неправдиву інформації щодо підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою.

При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання процесуальними правами та необхідністю накладення штрафу віднесено на розсуд суду, що розглядає справу та є правом суду, а не обов`язком.

Варто також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є обов`язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що "право на суд" та "право на доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення "Де Жуфр де ла Прадель проти Франції", пункт 28 рішення "Станєв проти Болгарії"). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони".

Крім того, у статті 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під назвою "Заборона зловживання правами" передбачено, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції".

З огляду на вказане вище суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника третьої особи Аваєвої Н.В. в частині визнання зловживання процесуальними правами на накладення штрафу на посадових осіб Мартинівської сільської ради.

Щодо вимоги про встановлення порушень адвокатом ОСОБА_3 вимог несумісності які визначені статею 7 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" суд зазнанчає.

Законом України від 2 червня 2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон №1401-VIII) Конституцію України було доповнено статтею 131-2. Відповідно до цієї статті для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України з дня набрання чинності Законом №1401-VIII представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

У свою чергу, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

За приписами статті 7 Закону №5076-VI несумісною з діяльністю адвоката є: 1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»; 2) військова або альтернативна (невійськова) служба; 3) нотаріальна діяльність; 4) судово-експертна діяльність.

Отже, надання правової допомоги, зокрема, здійснення представництва інтересів юридичної особи в судах особою, яка має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, здійснюється відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та процесуальних законів (кодексів). При цьому, чинне законодавство України не містить будь-яких заборон для адвокатів щодо форм реалізації їх права на працю, зокрема, заборони працювати за трудовим договором. З цього випливає, що адвокат має право поєднувати адвокатську діяльність із трудовими відносинами, якщо вони не стосуються випадків, зазначених у частині першій статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (частина перша статті 13 Закону №5076-VI).

За приписами підпункту 14.1.226 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Поняття «самозайнятої особи» не виключає можливості працевлаштування такої особи за трудовим договором, як і отримання нею заробітної плати, оскільки чинні нормативні документи, що регулюють адвокатську діяльність в Україні, в тому числі нормативні акти Ради адвокатів України, не містять будь-яких інших заборон для реалізації адвокатом права на працю.

Більш того, згідно з роз`ясненням Ради адвокатів України від 16 листопада 2017 року №254 щодо можливості представництва юридичної особи адвокатом, який працює в ній за трудовим договором, адвокат може представляти юридичну особу, якою він перебуває у трудових відносинах, за умови укладення з такою юридичною особою договору про правову допомогу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адвокат може представляти юридичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах, за умови укладення з такою юридичною особою договору про правову допомогу з дотриманням усіх вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Укладення юридичною особою договору про правову допомогу зі своїм штатним працівником, який одночасно є адвокатом, не суперечить чинному законодавству України.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання в частині встановлення порушень адвокатом Товянською І.О. щодо несумісності з діяльністю адвоката та звернення до Ради адвокатів Житомирської області та кваліфікаційної-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області .

Керуючись статями 44, 45, 144, 145, 149, 294 КАС, суд

ухвалив:

В задоволенні клопотань представника третьої особи Аваєвої Н.В. від 14 вересня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду, про визнання зловживанням процесуальними правами посадовими особами Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомрської області та про встановлення порушень адвокатом Товянською Іриною Олегівною - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г.В. Чернова