Рішення № 91715122, 22.09.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/2570/20

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Токаревої М.С.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті, компенсації протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування і виплатиту компенсацію за втрату частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати з 1 січня 2011 року до 30 травня 2018 року за судовим рішенням Народицького районного суду від 10.08.2011 року залишеним без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року у справі №2а-2085/11.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за вказаний період відповідачем не було своєчасно проведено виплату перерахованої пенсії, що підтверджується судовим рішенням, що набрало законної сили. На своє звернення щодо компенсації втрати таких доходів позивач отримав відмову, викладену в листі від 06.02.2020 №106-196/Ч-02/8-0600/20. Таку відмову позивач вважає протиправною, так як має законне право на компенсацію втрати таких доходів за вказаний період, а відповідач зобов`язаний нарахувати та виплатити їй компенсацію втрати частини таких доходів.

Справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

На виконання вимог суду, відповідачем було надано відзив на позовну заяву за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти пред`явлених позовних вимог відповідач вказує, що перерахунок та виплата позивачу суми пенсії на виконання судового рішення проведено у порядку черговості. ГУ ПФУ жодним чином не порушувались строки виплати сум перерахованої пенсії, бюджетом Пенсійного фонду України не передбачено виплату компенсації втрати частини доходів громадян, а тому невиконання постанови Народицького районного суду в Житомирській області від 10.08.2011 у справі №2-а-2085/11 за період з 01.01.2011 по 30.05.2018 не можна вважати невиконанням їх без поважних причин.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що постановою Народицького районного суду Житомирської області від 10.08.2011 у справі №2-а-2085/11Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі щодо відмови ОСОБА_2 перерахувати додаткову пенсію у відповідності до вимог ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", невиплати в повному обсязі підвищення до пенсії, передбаченого ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" й надбавки до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 11.01.2011 року по 31.05.2011 року протиправними.

Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі здійснити перерахунок та провести виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, за період з 11.01.2011 року по 31.05.2011 року включно, встановленого ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі, що дорівнює трьом мінімальним заробітним платам, з урахуванням виплачених коштів за вказаний період.

Зобов`язатно управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі за період з 11.01.2011 року по 31.05.2011 року включно здійснити ОСОБА_2 перерахунок та провести виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбаченої ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із розрахунку 30 процентів мінімальної пенсії за віком, що визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", щомісячно.

Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі провести нарахування та виплату, за період з 11.01.2011 року по 31.05.2011 року включно, ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни, передбачене ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", щомісячно.

Рішенням Народицького районного суду від 16.06.2015 у справі №284/306/15-ц визнано дії управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області щодо відмови виплатити ОСОБА_1 нараховані, але неодержані за життя його батька ОСОБА_2 пенсійні виплати в сумі 14614,91 грн.

Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом нараховані, але неодержані за життя його батька ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошові кошти згідно ст.ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в сумі 14614,91 грн.

На виконання вказаного судового рішення проведено виплату коштів проведено лише 30.05.2018, що підтверджується випискою з карткового рахунку.

На звернення позивача щодо компенсації втрати доходів відповідач листом 06.02.2020 №106-196/Ч-02/8-0600/20 відмовив в нарахуванні та виплаті такої компенсації.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав для компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати регулюються правовими нормами Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" N 2050-III від 19 жовтня 2000 року (далі - Закон N 2050-III) та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року N 159 (далі - Порядок), в редакції що були чинні на день виникнення спору.

Відповідно до статті 1 Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Частиною другою Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі статтею 3 Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Позивачем не заперечується факт того, що його батько ОСОБА_2 , перед яким у відповідача існувала заборгованість по пенсії у сумі 14614,91 грн. помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказана обставина підтверджується також наявною у матеріалах справи копією рішення Народицького суду від 16.06.2015 у справі №284/306/15-ц.

Згідно з частиною четвертою статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1219 ЦК України передбачено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Стаття 1227 ЦК України регулює питання спадкування сум заробітної плати, право на одержання яких виникло у спадкодавця за життя, але не було ним реалізоване.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що за життя ОСОБА_2 не була нарахована чи стягнута компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушення встановлених строків їх виплати.

За своєю правовою природою право на компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати має особистий характер, оскільки виникає у чітко визначеної особи і має на меті забезпечити наявність засобів існування конкретної особи. Тому зі смертю одержувача цих коштів правовідносини щодо їх сплати припиняються.

Оскільки до складу спадщини входять тільки цивільні права та обов`язки, то не переходять у спадщину права і обов`язки спадкодавця в адміністративних, трудових, інших правовідносинах, якщо вони не набули цивільно-правового майнового змісту.

Не переходять у спадщину також цивільні права і обов`язки, нерозривно пов`язані з особистістю спадкодавця, котрі він не міг би нікому передати і за життя. Право на отримання компенсації втрати частини доходу у вигляді пенсії має особистий характер, оскільки покликане забезпечити наявність засобів існування для конкретних осіб.

З моменту смерті батька позивача припинилась його цивільна правоздатність відповідно до частини 4 ст. 25 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим припинилось і його право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини не входять права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Отже, зі смертю такої особи припиняється і право на отримання відповідної виплати.

Таким чином правонаступництво щодо виплат, які є предметом позовних вимог у справі, а саме компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів, не допускається, оскільки неотримана частина пенсії була доходом батька позивача, а не самого позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що Закон України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 2,77,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир,10003, РНОКПП 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева