Рішення № 91714605, 23.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року Справа № 160/7278/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з урахуванням уточненої позовної заяви звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.01.2020 року № Ф-751 про визначення ОСОБА_1 заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 3 670, 83 грн.

В мотивування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що приписами частин 2 та 3 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Отже, Управління мало право нарахувати внесок, прийнявши вимогу про його сплату, на підставі; акту перевірки; звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів; бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до Закону нараховується внесок. До того ж, 27.07.2015 року підприємницька діяльність позивача була призупинена відповідно до запису № 2 23 000 6000 2019807 в ЄДРЮОФОП (копія "Повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця" щодо ФОП ОСОБА_1 державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Сизько Т.А. від 27.07.2015 р. № 662). 03.01.2019 року позивач відновив свою підприємницьку діяльність відповідно до запису в ЄДРЮОФОПГФ № 2 230 000 0000 026065. За період підприємницької діяльності з 03.01.2019 р. по 31.12.2019 р. позивач, як фізична особа-підприємець 2 групи щоквартально у строк до 19 числа місяця, що йде за звітним кварталом, сплачував єдиний внесок на загальнообов`язкове державне страхування в розмірі, не меншому мінімального розміру єдиного внеску, а саме: за І квартал 2019 року - в розмірі 2760,00 грн. згідно квитанції від 11.04.2019 року; № 0.0.1322180779.1 Нікопольського відділення ь13 АТ КБ "ПРИВАТБАНК"; за II квартал 2019 року - в розмірі 2754,18 грн згідно квитанції від 17.07.2019 року; № 0.0.1411630843.1 Нікопольського відділення ь13 АТ КБ "ПРИВАТБАНК"; за III квартал 2019 року - в розмірі 2754,18 грн. згідно квитанції від 16.10.2019 року; № 0.0.1494867890.1 Нікопольського відділення ь13 АТ КБ "ПРИВАТБАНК"; за IV квартал 2019 року - в розмірі 2754,18 грн згідно квитанції від 15.01.2020 р.; № 0.0.1582221564.1 Нікопольського відділення ь13 АТ КБ "ПРИВАТБАНК". Відповідно до пункту 2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435, 17.01.2020 року позивач подав відповідачу "Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік". Отже, відповідачу було відомо про сплату позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за 2019 рік, а отже про відсутність у останнього заборгованості станом на 31.12.2019 року, що вказує на безпідставність оскаржуваної вимоги.

13.08.2020 року від ГУ ДПС у Дніпропетровській області до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування означеного податковий орган зазначив, що згідно з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Нікопольській ДПІ (м. Нікополь), як фізична особа-підприємець. Вид діяльності згідно КВЕД 47.54 - роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах (основний). Позивач повинен був сплачувати (враховуючи зміни до Закону України №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які набули чинності з 01 січня 2017 року, що стосується платників, які перебувають на загальній системі оподаткування та якими не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року) суму єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Із врахуванням зазначеного, мінімальний страховий внесок у 2017 році становить 704,00 грн. на місяць (3200,00 грн. х 22%, де 3200 грн. розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2017). За 2017 рік сума нарахувань єдиного внеску становить 8448,00 грн. У 2018 році мінімальний страховий внесок становив 819,06 грн. на місяць (3723,00 грн. х 22%, де 3723,00 грн. розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018). У 2019 році мінімальний страховий внесок становив 918,06 грн. на місяць (4173,00 грн. х 22%, де 4173,00 грн. розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2019). Згідно даних інформаційної системи орану доходів і зборів в інтегрованій картці платника податків сума недоїмки станом на 23.01.2020 року становила 3670,83 грн. На дату формування вимоги позивач не перебував у стані припинення підприємницької діяльності. Відтак, оскаржувана вимога є такою, що винесена виключно законних підставах.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020р. у задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено. Прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області у строк до 19.08.2020 року подати до суду засвідчені належним чином відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України: 1) копію реєстраційної справи ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); 2) вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23.01.2020 року № Ф-751; 3) підтвердження щодо отримання позивачем вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 23.01.2020 року № Ф-751.Судом попереджено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

19.08.2020 року від ФОП ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач зазначає про те, що в копії «Інтегрованої картки платника ОСОБА_1 » відсутня підстава суми сальдо на початок 2019 року «недоїмки» 3660,24 грн., оскільки невідома підстава для нарахування недоїмки в 2018 році, якою може бути тільки така, що набрала законної сили вимога про сплату недоїмки, прийнята на підставі акта відповідної перевірки. Також в копії «Інтегрованої картки платника ОСОБА_1 » відсутня підстава суми сальдо суми «залишку несплаченої пені» 16,41 грн, оскільки суми пені встановлюються вимогою про сплату недоїмки згідно абзацу 4 ч. 15 ст. 25 Закону №2464. Згідно даних наданої відповідачем Інтегрованої картки платника «недоїмка» з єдиного внеску начебто виникла у 2019 року (див. сальдо), проте відповідач не навів суду фактичних обставин нарахування цієї недоїмки до 2019 року та не надав доказів таких обставин. Наступні записи підстав нарахування: «невизначений документ» в копії «Інтегрованої картки платника ОСОБА_1 » також свідчать про продовження здійснення відповідачем операцій щодо донарахування позивачу «недоїмки» з єдиного внеску без документальних перевірок до 01.01.2020 року.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, позивач, ФОП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований фізичною особою-підприємцем 01.06.2012, номер запису: 22300000000019807, місцезнаходження реєстраційної справи - Нікопольська районна державна адміністрація Дніпропетровської області.

За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач був взятий на облік платників податків у Нікопольський ОДПІ ГУ ДФС з 11.06.2012 року.

Відповідно до інформації, яка міститься на сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), 27.07.2015 року відносно ОСОБА_1 , внесено відповідний запис, номер запису: 22300060002019807 про припинення підприємницької діяльності. Підстава: власне рішення.

Також, відповідно до інформації, яка міститься на сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), 03.01.2019 року позивач відновив свою підприємницьку діяльність, про що свідчить відповідний запис, (номер запису: 22300000000026065).

03.01.2019 року позивач був взятий на облік платників податків у ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Нікопольська ДПІ (м. Нікополь), запис №04510318914, 43145015, (дані про взяття на облік як платника єдиного внеску).

Видом діяльності позивача є: 95.12 Ремонт обладнання зв`язку (основний); 95.11 Ремонт комп`ютерів і периферійного устаткування; 47.54 Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах; 95.21 Ремонт електронної апаратури побутового призначення для приймання, запису, відтворення звуку й зображення.

Як зазначив позивач у поданій до суду позовній заяві, за період підприємницької діяльності з 03.01.2019 р. по 31.12.2019 р. ОСОБА_1 , як фізична особа-підприємець 2 групи щоквартально у строк до 19 числа місяця, що йде за звітним кварталом, сплачував єдиний внесок на загальнообов`язкове державне страхування в розмірі, не меншому мінімального розміру єдиного внеску, а саме: за І квартал 2019 року - в розмірі 2760,00 грн. згідно квитанції від 11.04.2019 року; № 0.0.1322180779.1 Нікопольського відділення ь13 АТ КБ "ПРИВАТБАНК"; за II квартал 2019 року - в розмірі 2754,18 грн згідно квитанції від 17.07.2019 року; № 0.0.1411630843.1 Нікопольського відділення ь13 АТ КБ "ПРИВАТБАНК"; за III квартал 2019 року - в розмірі 2754,18 грн. згідно квитанції від 16.10.2019 року № 0.0.1494867890.1 Нікопольського відділення ь13 АТ КБ "ПРИВАТБАНК"; за IV квартал 2019 року - в розмірі 2754,18 грн згідно квитанції від 15.01.2020 р.; № 0.0.1582221564.1 Нікопольського відділення ь13 АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Відповідно до пункту 2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435, 17.01.2020 року позивач подав відповідачу "Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік".

Разом з цим, 16.06.2020 р. рекомендованим поштовим відправленням 532100389318 8 позивачем отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.01.2020 року № Ф-751, якою було зазначено, що станом на 31.12.2019 року заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування, штрафів, пені складає 3 670, 83 грн.

Вважаючи спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною та безпідставною, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (надалі також - Закон).

Згідно з частиною 4 статті 8 Закону, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України (надалі також - ПК України), та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, відповідно до підпункту 14.1.1-1. пункту 14.1. статті 14 ПК України, адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Відповідно до статті 4 Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Згідно вимог статті 7 Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з абзацом 1-4 частини 1 статті 25 Закону, контролюючий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Статтею 25 Закону встановлено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку (частина четверта статті 25 Закону).

Як убачається із матеріалів справи, відповідачем внесено інформацію до бази даних «Податковий блок». Отже, відповідальність за правильність відображення інформації в базі даних «Податковий блок» покладається виключно на контролюючий орган, в даному випадку - на відповідача.

Право позивача на подачу звітності на паперових носіях прямо передбачене пунктом 1 Розділу II. Загальні правила формування та подання Звіту «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14.04.2015 № 435.

Із наданого позивачем Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 (форма №Д5), а також як його невід`ємна частина, «Таблиця 1. Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (продовження додатку 5), слідує, що річна сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини була визначена позивачем в розмірі 50076 гривні, що становить 4173 гривень щомісяця. Одночасно, річна сума нарахованого єдиного внеску визначена позивачем в розмірі 11016,72 гривні, що становить 918,06 гривень щомісяця.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не може нести відповідальність за неправильність відображення відповідачем інформації в базі даних «Податковий блок».

Автоматизована інформаційна система, що використовується контролюючими органами для адміністрування податків створена у рамках Проекту модернізації податкової служби України та введена в експлуатацію Наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року №1197 інформаційна система «Податковий блок» (в подальшому - ІС «Податковий блок»).

ІС «Податковий блок» має своїми складовими елементами чотири підсистеми-блоки операційної діяльності контролюючих органів, а саме: «Реєстрація платників податків»; «Обробка податкової звітності та платежів»; «Облік платежів»; «Податковий аудит».

Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 Наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року №1197 забезпечення своєчасного внесення, актуалізації та обробки даних в ІС «Податковий блок» покладено на керівників структурних підрозділів ДПС України, Інформаційно-довідкового департаменту ДПС, Департаменту розвитку та модернізації ДПС, голів ДПС в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Таким чином, дії відповідача щодо внесення до ІС «Податковий блок» інформації не породжують правових наслідків для позивача, оскільки розміщена в цій системі інформація - є службовою та використовується контролюючими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, а рішення відповідача - оскаржувані вимоги про сплату боргу, призводять до певних негативних правових наслідків для позивача.

При цьому, судом встановлено, що самостійно нарахована та задекларована сума єдиного внеску була своєчасно та в повному обсязі сплачена позивачем до бюджету, а тому станом на момент формування спірної вимоги (23 січня 2020 року) у останнього відсутня заборгованість з єдиного соціального внеску в сумі 3670,83 гривні відповідно.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) покладено на контролюючий орган.

Відповідач не довів суду правомірності прийнятої ним вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Належним способом захисту прав позивача є визнання відповідної вимоги про сплату боргу (недоїмки) протиправною та її скасування.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією №76 від 22.06.2020 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.01.2020 року № Ф-751 про визначення ОСОБА_1 заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 3 670, 83 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник