Ухвала суду № 91714387, 10.09.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

10 вересня 2020 р. Справа № 120/2137/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л.,

перевіривши матеріали позовної заяви військової частини А2227 до

ОСОБА_1 про стягнення збитків,

УСТАНОВИВ

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась військова частина А2227 з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь військової частини А2227, суму збитку у розмірі 10927,32 грн Ухвалою суду від 04.06.2020 року відкрито провадження у цій справі та встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

06.07.2020 року ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, з якого видно, що останній проти задоволення позовних вимог заперечує. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що гарматна артилерійська батарея та штаб гарматного артилерійського дивізіону, куди необхідно передавати відомості про кількість особового складу батареї, розміщувались на 10 кілометровій відстані, тому відомості передавалися по телефону. Вказує, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не передавав відомостей про відсутніх військовослужбовців або робив це у неправильний спосіб, ураховуючи віддаленість місця розташування батареї від штабу дивізіону і вважає позов до нього безпідставний.

Також повивач вважає, що відповідач пропустив строк звернення з позовом до суду, тобто поза межами тримісячного строку.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, та оцінивши наведені доводи, судом встановлено, що у період з 24.01.2018 по 16.02.2018 було проведено аудит відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини А2227 (м. Первомайськ Миколаївської обл.) за напрямком продовольчого забезпечення.

Довідка про підсумки аудиту відповідності продовольчого забезпечення військової частини А2227 за період з 01.10.2015 по 31.12.2017 була виконана старшим інспектором відділу аудиту ресурсного забезпечення Південного територіального управління внутрішнього аудиту підполковником ОСОБА_2 , в результаті перевірки обліку осіб, які перебували на котловому забезпеченні, встановлено наявність збитків, нанесених державі: перебування на лікуванні у військовій частині В2116 військовослужбовців військової частини А2227 без атестатів на продовольство без зняття даних військовослужбовців з котлового забезпечення у військовій частині А2227, не зняття з котлового забезпечення осіб, які самовільно залишили військову частину.

Відповдач ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А2227 (військова частина - польова пошта В3500, далі за текстом — “Позивач”). Відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта В3500 (по стройовій частині) від 30.09.2015 № 202. Відповідач був призначений на посаду командира 6 гарматної артилерійської батареї 2 гарматного артилерійського дивізіону військової частини - польова пошта В3500 (військова частина А2227) та виконував обов`язки командира цього підрозділу (далі за текстом “командир підрозділу”) до 28.07.2016 (наказ командира військової частини від 25.07.2016 № 180). По фактам порушення ОСОБА_1 посадових обов`язків проведено службове розслідування, результат якого, затверджено підсумковим наказом командира військової частини від 30.11.2018 № 1529.

Ознайомившись з позовною заявою, та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

За правилами визначеними ч.13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, суд наголошує, що ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини вважаються спірними.

Тому, передумовою вирішення питання про дотримання позивачем строків звернення до суду є оцінка характеру спірних правовідносин з метою визначення категорії спору.

Правова оцінка зазначеному питанню надана Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13 лютого 2019 року у справі № 636/93/14-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 11-892апп18 та від 12 грудня 2018 року в справі № 14-481цс18. Зміст висновку суду касаційної інстанції полягає у наступному: "спір за позовом військової частини до військовослужбовця (у тому числі звільненого зі служби) підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби".

Аналіз висновку Великої Палати Верховного Суду дає підстави вважати, що по - перше спір за позовом військової частини А2227 до ОСОБА_1 про стягнення збитків є публічно - правовим, а по - друге виникає із відносин публічної служби.

Згідно ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, за загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів “дізнався” та “повинен дізнатися”, що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При цьому, суд з`ясовує момент, коли позивач фактично дізнався або мав реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (заподіяння збитків).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у період з 24.01.2018 по 16.02.2018 було проведено аудит відповідності фінансово – господарської діяльності військової частини А 2227 за напрямком продовольчого забезпечення за період з 01.10.2015 по 31.12.2017.

Позивач вказав, що Довідкою про підсумки аудиту відповідності продовольчого забезпечення військової частини А2227 задокументовано наявність збитків, нанесених державі, а саме, перебування на лікуванні у військовій частині В2116 військовослужбовців військової частини А2227 без атестатів на продовольство без зняття військовослужбовців з котлового забезпечення у військовій частині А2227, не зняття з котлового забезпечення осіб, які самовільно залишили військову частину. Як на докази заподіяння відповідачем збитків, позивач зіслався і на рапорти від 15.02.2018 та 28.02.2018 щодо службового розслідування.

Отже, із тексту позовної заяви та долучених до позовної заяви документів встановлено, що позивач дізнався про заподіяння збитків у лютому 2018 році.

Із відмітки поштового відділення на конверті в якому надіслано позовну заяву до суду встановлено, що позов здано на пошту з метою направлення до Вінницького окружного адміністративного суду 08.05.2020, тобто, із істотним пропущенням місячного строку звернення до суду.

Як зазначалося судом, згідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.

З огляду на вказане, позивач повинен подати заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску, що узгоджується із нормою ч. 1 ст. 77 КАС України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, позивачу встановлюється десятиденний строк з дня вручення ухвали для подання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску строку.

Також ч. 3. ст. 55 КАС України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь управі через свого керівника, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень) або через представника.

Як видно з позовної заяви, яка підписана ТВО командиром військової частини А2227 підполковником Гоцалюком О., однак, відповідного доказу того, що дана особа дійсно являється виконуючим обов`язків командира даної частини і має право звертатися до суду із позовом в силу своїх службових обов`язків, суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, доходжу висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху. При цьому, військовій частині А2227 надається строк для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій необхідно вказати підстави для поновлення строку, які б свідчили про наявність обставин, що могли б оцінюватися як об`єктивні, тобто такі, що не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Також надати докази того, що ТВО військової частини ОСОБА_3 дійсно являється виконуючим обов`язків командира даної частини і має право звертатися до суду із позовом в силу своїх службових обов`язків.

Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256, КАС України, суд, -

УХВАЛИВ

1. Позовну заяву військової частини А2227 до ОСОБА_1 про стягнення збитків, залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені у мотивувальній частині ухвали суду.

3. Копію ухвалу направити позивачу і відповідачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом

Суддя

Секретар