Ухвала суду № 91714372, 23.09.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про самовідвід

м.Вінниця

23 вересня 2020 р. Справа № 802/4033/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, суддів - Дончика Віталія Володимировича, Комара Павла Анатолійовича, розглянувши у письмовому провадженні заяву про самовідвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 02.09.2020 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Розгляд справи ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

З метою уникнення сумнівів у безсторонності та неупередженості в розгляді зазначеної справи суддею Мультян М.Б. 23.09.2020 року, не пізніше початку проведення підготовчого засідання, подано заяву про самовідвід.

Така заява мотивована тим, що представником позивача у даній справі є Страшок Анатолій Андрійович , який є близьким родичем чоловіку головуючого судді - Мультян Михайлу Вікторовичу. Про родинний зв`язок чоловіка головуючого судді - Мультян Михайла Вікторовича та Страшка Анатолія Андрійовича внесено інформацію до Декларації родинних зв`язків судді Мультян Марини Бондівни.

Вирішуючи подану заяву про самовідвід, колегія суддів виходить із наступного.

Норми Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) хоч і регламентують принцип незмінності складу суду, однак передбачають випадки, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

Зокрема, положеннями статті 36 КАС України визначені підстави за наявності яких суддя не може брати участь у розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу.

Відповідно до частини 1 статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 та 37 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

При цьому, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження (частина 3 статті 39 КАС України).

Водночас, згідно з частиною 1 статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Надаючи оцінку обставинам, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, слід врахувати, що у світлі прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).

Згідно висновків, викладених в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року в справі "Білуха проти України", відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Відтак, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться".

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Тобто, особливої уваги у цьому випадку заслуговує те, що сприйняття неупередженості визначається за критерієм стороннього спостерігача. А відтак суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення неупередженого рішення або в тому випадку, коли у розумного (стороннього) спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості чи об`єктивності судді.

Відтак, зважаючи на те, що у чоловіка головуючого судді з представником позивача наявні родинні відносини, які у стороннього спостерігача можуть викликати сумнів в неупередженості та об`єктивності головуючого судді Мультян М.Б. у разі розгляду справи, у колегії суддів наявні підстави для задоволення заяви про самовідвід головуючого судді Мультян Марини Бондівни.

Відповідно до норм частини 2 статті 41 КАС України, у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

З огляду на викладене, керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 248 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву головуючого судді Мультян Марини Бондівни про самовідвід задовольнити.

Відвести головуючого суддю Мультян Марину Бондівну від розгляду справи №802/4033/14-а за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Адміністративну справу передати для визначення такого самого складу колегії суддів без участі відведеного судді, визначеному частиною 1 статті 31 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту підписання.

Головуючий суддя Мультян Марина Бондівна

Судді Дончик Віталій Володимирович

Комар Павло Анатолійович