Рішення № 91714300, 11.09.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 вересня 2020 р. Справа № 120/1933/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Р.М.,

секретаря судового засідання: Воронюк В.В.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Таганцова Б.А.

представника відповідача: Довбенко М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ - 40108672)

про: визнання протиправними наказів та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ - 40108672) про визнання протиправними наказів та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що наказом (витяг) №64 о/с від 10.04.2020 його звільнено зі служби в поліції за п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", підставою якого слугував наказ ГУ НП у Вінницькій області від 27.02.2020 за №343.

Мотивуючи протиправність вказаних наказів, позивач зазначає, що з 02.01.2020 по 09.04.2020 знаходився на лікуванні, що позбавило його можливості скористатись правами передбаченими до п. 2 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції, зокрема пп. 7, 8, 10 та п. 6 ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. З наказом про проведення службового розслідування відносно позивача та матеріалами службового розслідування позивача не ознайомлено, висновку службового розслідування також не надано, тим самим порушено його права, визначені у п. 2 розділу IV Порядку.

Крім того, позивач наголошує на тому, що з оскаржуваного наказу №343 від 27.02.2020 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Гайсинського ВП ГУ НП у Вінницькій області" не зрозуміло щодо якого факту (обставини) було призначено службове розслідування. Вказаний наказ не відображає встановлення причин та умов вчинення проступку, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку та розміру заподіяної шкоди, а у своїй констатуючій частині містить суперечливу інформацію щодо підстав проведення службового розслідування.

Серед іншого позивач зазначає щодо відсутності підстав для притягнення його до відповідальності, оскільки в наказі не міститься посилань на конкретний нормативно-правовий акт, який безпосередньо порушено ОСОБА_1 у його службовій діяльності на посаді старшого інспектора-криміналіста слідчого відділення Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області.

Не погоджуючись із оскаржуваними наказами, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 14.05.2020 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до положень ст. 262 КАС України. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву. Витребувано з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та зобов`язано у 15-денний термін з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів службового розслідування, проведеного відносно старшого інспектора - криміналіста слідчого відділення Гайсинського ВП ГУ НП у Вінницькій області майора поліції Тимошенка Тараса Миколайовича.

11.06.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Мотивуючи подане клопотання, відповідач вказує, що дана справа потребує детального розгляду по суті та з`ясування всіх обставин.

Ухвалою суду від 17.07.2020 клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - задоволено. Розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними наказів та зобов`язання вчинити дії постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із викликом сторін.

11.06.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву за змістом якого відповідач не погоджується з вимогами позивача з огляду на наступне.

03.01.2020 наказом ГУНП №5 призначено службове розслідування. Підставою для призначення стала інформаційна довідка, відповідно до якої 02.01.2020 о 18:25 до чергової частини УОАЗОР ГУНП у Вінницькій області з Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області надійшла інформація про дорожньо-транспортну пригоду за участю старшого інспектора-криміналіста слідчого відділення Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 . Унаслідок ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження. За результатами проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у Гайсинській ЦРЛ установлено, що майор поліції перебував у стані алкогольного сп"яніння.

У ході проведення службового розслідування установлено, що 02.01.2020 року, після наради, о 09.39 год 02.01.2020 ОСОБА_1 вийшов з адміністративного приміщення відділення поліції, та в подальшому упродовж робочого дня до ОСОБА_2 не повертався, керівників не повідомляв.

Таким чином, 02.01.2020 ОСОБА_1 був відсутній на роботі без поважних причин більше трьох годин (7 годин 20 хвилин з урахуванням обідньої перерви з 13.00 до 14.00 та закінчення робочого дня о 18.00).

Відсутність ОСОБА_1 02.01.2020 на роботі без поважних причин підтверджується записами відеокамер спостереження Гайсинського ВП, поясненнями заступника начальника СВ Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 та поясненнями майора поліції ОСОБА_1 .

Будучи відсутнім на роботі без поважних причин, майор поліції ОСОБА_1 допустив порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", частини 1, пункту 8 частини З статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Статуту), абзацу 1 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від,09.11.2016.

За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла до висновку про необхідність притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у виді звільнення зі служби з поліції за порушення службової дисципліни, вимог пункту 1 частини 1 статті Закону України «Про Національну поліцію», частини 1, пункту 8 частини З статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 1 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, що виразився у відсутності без поважних причин на роботі на протязі більше трьох годин (прогулі).

Наказом ГУНП у Вінницькій області від 27.02.2020 № 343 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції саме за відсутність на службі без поважних причин (прогул).

На виконання наказу ГУНП від 27.02.2020 № 343, по завершенню періоду тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 ГУНП видано наказ від 10.04.2020 № 64 о/с, яким позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення) частина 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

11.06.2020 до суду також надійшли матеріали службового розслідування відносно ОСОБА_1 , які долучені до матеріалів справи (а.с. 40-103).

18.06.2020 до суду надійшла відповідь на відзив. Зазначено, що відповідачем не спростовано, що з наказом про проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 , а також матеріалами службового розслідування позивача не ознайомлено, тим самим порушені його права, які передбачені п. 2 розділу IV Порядку. Згідно наказу №5 від 03.01.2020 р. службове розслідування призначено у зв`язку із ДТП та отриманням майором поліції ОСОБА_1 тілесних ушкоджень. Відтак, на думку представника позивача, матеріали службового розслідування у даному випадку не можуть бути належними та достовірними доказами, як не можуть бути належними та допустимими докази відеозаписи Гайсинського ВП з причин, наведених вище.

На думку представника позивача, твердження відповідача про те що ОСОБА_1 знав про службове розслідування відносно нього, є припущенням, що помилково ґрунтується на факті отримання пояснень 03.01.2020 р., та не підтверджується будь-якими іншими доказами.

Отже, порушення порядку проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 позбавило його можливості, під час службового розслідування, проведеного відносно нього, скористатися правами передбаченими п. 2 розділу IV Порядку та правами, передбаченими підп. 7, 8, 10 п. 6 ст. 1 та ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Вказано, що до ОСОБА_1 необгрунтовано застосовано найсуворіше дисциплінарне стягнення - звільнення із служби у поліції, без урахування службової характеристики та за відсутності діючих дисциплінарних стягнень. При обрані стягнення застосовано до ОСОБА_1 обтяжуючу обставину - знаходження ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, застосування якої є безпідставним.

У додаткових поясненнях від 28.08.2020, окрім іншого, представник позивача вказує, що при звільнені позивача зі служби в поліції, відповідачем не дотримано вимог статті 43-1 Кодексу законів про працю України, оскільки позивач є членом профспілки, згода якої на звільнення позивача відсутні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступне.

Майор поліції ОСОБА_1 службу в органах внутрішніх справ проходив з серпня 1998 року по листопад 2015 року, службу в Національній поліції України проходив з листопада 2015 року. З грудня 2016 року перебував на посаді старшого інспектора - криміналіста слідчого відділення Гайсинського відділу поліції Головного управління поліції у Вінницькій області.

Наказом начальника ГУНП у Вінницькій області від 10.04.2020 за №64 о/с (витяг) позивач звільнений зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення) частина 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», підстава: наказ ГУНП у Вінницькій області від 27.02.2020 №343.

Відповідно до наказу ГУНП у Вінницькій області від 27.02.2020 №343, до Позивача за порушення службової дисципліни, вимог пункту 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", ч. 1, п. 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз. 1 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки, п. 7 розділу ІУ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, відсутність без поважних причин на роботі на протязі більше трьох годин (прогулі), керуючись ст.ст. 11, 13, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Підставою для застосування дисциплінарного стягнення стали матеріали службового розслядування, яке призначено наказом ГУНП у Вінницькій області від 03.01.2020 №5, за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю старшого інспектора-криміналіста слідчого відділення Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 , унаслідок якої останній отримав тілесні ушкодження.

За наслідками службового розслідування складено Висновок від 25.02.2020, який затверджено начальником ГУНП у Вінницькій області 27.02.2020 (а.с. 98-103).

У Висновку комісія дійшла до того, що в ході проведення службового розслідування установлено порушення службової дисципліни у діях старшого інспектора - криміналіста слідчого відділення Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 . За порушення службової дисциплін вимог пункту 1 частини 1 статті Закону України «Про Національну поліцію», частини 1, пункту 8 частини З статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 1 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, відсутності без поважних причин на роботі на протязі більше трьох годин (прогулі), керуючись статтями 11, 13, 19 Дисциплінарного Статуту, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Позивач своє звільнення вважає протиправним з огляду на те, що порушено порядок проведення службового розслідування відносно нього, чим позбавило його можливості, під час службового розслідування, скористатися правами передбаченими п. 2 розділу IV Порядку та правами, передбаченими підп. 7, 8, 10 п. 6 ст. 1 та ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Окремо звернуто увагу, що 02.01.2020 о 20:00 год. ОСОБА_1 був госпіталізований у стаціонар травматологічного відділення Гайсинської ЦРЛ з діагнозом: забійна рана тімяної ділянки голови, підшкірна гематома лобної ділянки голови. Забій шийного відділу хребта, що підтверджується довідкою №28, яка міститься у матеріалах службового розслідування. Тому щодо своїх пояснень від 03.01.2020, то вони написані не власноруч, а з його слів. Причому в тексті пояснень відсутні будь-які посилання на службове розслідування, що спростовує твердження відповідача, що позивач знав про службове розслідування відносно нього.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадянам згідно ст. 43 Конституції України гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02.07.2015 р. №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580).

Згідно ст. 3 вказаного Закону №580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №580, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ст. 64 Закону, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Щодо тверджень позивача, що йому не було відомо про службове розслідування, що позбавило його можливості скористатись правами, передбаченими п. 2 розділу ІУ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції, та зокрема п. п. 7, 8 , 10, та п. 6 ст. 18 Дисциплінарного статуту, то суд виходить з такого.

Так, процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджених Міністерством внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 5 Р. IV Порядку, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має інші права, визначені статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження регламентується нормами Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" №2337-VIII від 15.03.2018 р. (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ст. 18 Статуту, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості дати письмові пояснення з приводу обставин учинення дисциплінарного проступку та надати докази правомірності своїх дій.

Поліцейський має право відмовитися надавати пояснення. Факт відмови від надання пояснень фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії та особами, присутніми під час відмови.

За відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Виклик про надання пояснень повинен бути надісланий з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття до дисциплінарної комісії.

Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Поліцейський, який не може з поважних причин прибути для надання пояснень, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням документів, що це підтверджують.

Якщо поліцейський, який був у визначеному цією статтею порядку викликаний для надання пояснень, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

Так, вище наведені норми окреслюють права поліцейського під час проведення службового розслідування.

Наряду із цим, відповідно до п. п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно ст. 3 вказаного Закону №580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.

З аналізу вищенаведених норм слід зробити висновок, що крім прав, у поліцейского є обов"язок, який в силу приписів Закону та Статуту, зобов`язує поліцейського, зокрема: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Порядок призначення службового розслідування урегульовано розділом ІІ Порядку, відповідно до якого службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до матеріалів та обставин справи, зокрема витягу з ЄРДР за повідомленням, що може свідчити про вчинення кримінального правопорушення за фактом ДТП, зареєстровано кримінальне провадження (матеріали досудового розслідування) 03.01.2020.

Відтак, з огляду на вказані норми, позивач, будучи поліцейським, зобов`язаний знати в силу своїх професійних обов"язків, що за фактом ДТП за участі поліцейського, унаслідок якої отримав тілесні ушкодження, як наслідок госпіталізований, призначається службове розслідування.

Наряду з цим, суд відхиляє доводи позивача, що його право порушено на захист в ході службового розслідування з огляду на те, що відповідно до пояснень від 03.01.2020 ОСОБА_1 (а.с. 79) у графі "З вимогами статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (забезпечення поліцейському право на захист) ознайомлений та міститься власноручний підпис. Одночасно в поясненнях зазначено, що з моїх слів записано вірно, прочитано підпис.

Крім того, матеріали службового розслідування не містять клопотань/заяв позивача щодо відкладення надання пояснень, щодо неможливості їх надати з причин тимчасової непрацездатності, щодо наявності інших доказів, щодо ознайомлення з матеріалами службового розслідування, підставою його призначення та результатів. Не надано таких доказів звернення і в ході судового розгляду справи.

Більш того, позивач 10.04.2020 відмовився від ознайомлення з наказом ГУНП у Вінницькій області від 10.04.2020 №64 щодо його звільнення зі служби в поліції, в якому чітко вказано "у зв"язку з реалізацією дисциплінарного стягненя". Зазначене підтверджується Актом про відмову від ознайомлення з наказом ГУ НП у Вінницькій області від 10.04.2020 (а.с. 15), складений трьома посадовими особами, та вручений під особистий підпис позивача.

Щодо мотивів позивача, що матеріали службового розслідування не можуть бути належними та достовірними доказами, як не можуть бути належними та допустимими докази відеозаписи Гайсинського ВП з причин того, що службове розслідування призначене за фактом ДТП, натомість позивача звільнено з інших причин.

З такими твердженнями суд не погоджується з оляду на те, що в силу ч. 7 ст. 14 Статуту, у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування.

Вирішуючи питання щодо законності звільнення позивача із займаної посади, суд виходить з наступного.

За приписами ч. 1, 2 ст. 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до ст. 14 Статутут, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно з п. п. 1, 4 розділу 5 Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Тобто мета службового розслідування полягає в тому, щоб повно, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки поліцейського і його ставлення до вчиненого.

Відповідно до матеріалів справи, наказом ГУНП у Вінницькій області від 03.01.2020 №5, за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю старшого інспектора-криміналіста слідчого відділення Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 , унаслідок якої останній отримав тілесні ушкодження, призначено службове розслідування.

За наслідками службового розслідування складено Висновок від 25.02.2020, який затверджено начальником ГУНП у Вінницькій області 27.02.2020 (а.с. 98-103).

Відповідно до висновку, 02.01.2020 о 18:25 до чергової частини УОАЗОР ГУНП у Вінницькій області з Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області надійшла інформація про дорожньо-транспортну пригоду за участю позивача, унаслідок якої останній отримав тілесні ушкодження. За результатами проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у Гайсинській ЦРЛ за допомогою алкотестера «Драгер» установлено, що майор поліції ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння - 2,2 проміле.

У ході проведення службового розслідування установлено, що 02.01.2020 року позивач прибув на нараду при начальникові відділу поліції, яка розпочалась о 08:30. Після указаної наради, заступник начальника Гайсинського ВП - начальник СВ ОСОБА_4 провів нараду з поліцейськими слідчого відділення.

Згідно Книги нарядів Гайсинського ВП позивач у добовий наряд не заступав, табельну вогнепальну зброю та спецзасоби не отримував, а також відповідно до стройової записки особового складу Гайсинського ВП на вихідному, лікарняному, у відпустці чи у відрядженні не перебував.

Після наради позивач деякий час знаходився у Гайсинському ВП та о 09.24 год ОСОБА_1 вийшов з адміністративного приміщення відділення поліції. О 09:39 позивач виїхав на власному автомобілі з території підрозділу, та в подальшому упродовж робочого дня до ОСОБА_2 не повертався, керівників не повідомляв.

Установлено, що згідно наказу ГУНП у Вінницькій області від 02.01.2020 №4 позивач у числі інших поліцейських з 09:00 03.01.2020 до 09:00 04.01.2020 мав бути відряджений до с. Новоживотів Оратівського району для забезпечення охорони публічної безпеки і порядку. Однак, 02.01.2020 керівництвом Гайсинського ВП нікому із відряджених працівників вихідний не надавався.

У ході проведення службового розслідування ОСОБА_1 свою відсутність на роботі пояснив тим, що 03.01.2020 вранці мав виїжджати на добу у відрядження, тому перед виїздом вирішив відпочити. Про таке рішення нікого не повідомляв.

Відсутність позивача 02.01.2020 на роботі без поважних причин підтверджується записами відеокамер спостереження Гайсинського ВП, поясненнями заступника начальника СВ Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 та поясненнями майора поліції ОСОБА_1 .

Як вбачається з висновку службового розслідування, наказу від 27.02.2020 №343, правовим обґрунтуванням скоєного ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який проявляється у відсутності без поважних причин на роботі 02.01.2020, такий є свідченням порушення службової дисципліни: п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону №580, які передбачають обов`язок неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; ч. 1, п. 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, що передбачає дотримання службової дисципліни, а саме дотримання поліцейським Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України та нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, постійне та безумовне виконання поліцейським обов`язків, які визначені Законом України "Про Національну поліцію", цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами, а також наказами керівників; абз. 1 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки за змістом яких під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту).

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Наказом ГУНП від 27.02.2020 № 343 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, саме за відсутність на службі без поважних причин (прогул).

Слід зазначити, що ні Законом №580, ні Дисциплінарним статутом ані іншими підзаконними нормативними актами не врегульовані питання відповідальності поліцейського за прогул, як не надано визначення такого поняття.

Хоча за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Відтак, у даному випадку застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми трудового законодавства.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31 жовтня 2019 року у справі №825/598/17.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу унормовано статтею 40 Кодексу законів про працю України.

Щодо тверджень позивача про відсутність згоди профспілкового комітету на звільнення позивача з посади, то суд їх відхиляє з огляду на ч. 1 ст. 43 КЗпП в силу якої, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

На недотримання вказаної норми, як на підставу застосування до позивача обраного виду дисциплінарного стягнення, посилається відповідач в оскаржуваному наказі.

Передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Таким чином, ключовим в даному випадку є не безумовна відсутність працівника на роботі, а тільки та, що була допущена за відсутності поважних причин.

Тому для правильного вирішення питання про законність звільнення позивача зі служби суд повинен надати оцінку причинам його відсутності на роботі, обставинам за яких вчинено проступок, а також наявності вини працівника.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 11 березня 2020 року у справі № 459/2618/17, відповідно до якої поважними причинами визнаються такі, що виключають вину працівника.

Обов`язковість встановлення вини поліцейського для застосування до такого дисциплінарного стягнення передбачається також нормами ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту.

Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не існує, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається виходячи з конкретних обставин.

Згідно із позицією Верховного Суду, висловленої в постанові від 11 березня 2020 року у справі № 459/2618/17 зазначено, що відповідно до сталої судової практики причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником, зокрема: пожежа, повінь (інші стихійні лиха); аварії або простій на транспорті; виконання громадянського обов`язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху); догляд за захворілим зненацька членом родини; відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника; відсутність за станом здоров`я.

Вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати всі надані сторонами докази.

Установлюючи питання щодо прогулу та оцінюючи доводи сторони позивача на предмет вимушеного прогулу суд, зі слів позивача, установив алгоритм його дій 2 січня 2020 року.

Зокрема, позивач стверджує, що о 8:20 год. прибув до Гайсинського відділу поліції. О 8:30 год. відбулася нарада під керівництвом начальника відділу ОСОБА_5 , потім відбулася нарада слідчого відділення під керівництвом ОСОБА_4 у його кабінеті. На даній нараді ОСОБА_4 дав усне доручення ОСОБА_1 роздрукувати фото-таблиці до протоколів огляду місця подій. О 09:39 год., загрузивши принтер у машину, позивач виїхав з відділу для ремонтування принтеру і закупівлі канцелярських товарів. Перебуваючи о 09:40 год. у магазині, де ОСОБА_1 купував цигарки, зателефонував ОСОБА_4 та поцікавився де знаходиться позивач, повідомивши про намір поїздки із ним до міста Вінниця. Орієнтовно через дві хвилини ОСОБА_1 повернувся на територію відділу поліції, де протягом 15 хв. розмовляв з ОСОБА_4 у місці, де камери відеоспостереження не мають доступу. Близько 11:00 год. позивач виїхав з відділу поліції для купівлі канцелярських товарів та ремонту принтера. В подальшому, близько 13:00 год. позивач, спілкуючись з ОСОБА_4 по телефону, просив від`їхати додому раніше для підготовки до несення служби в смт. Оратові. Останній на прохання позивача не заперечував. О 13:10 год. ОСОБА_1 поїхав додому пообідати та о 14:30 год. повернувся на територію відділу поліції для вирішення питання щодо несення служби в конвої. Позивач до кабінету не заходив. В подальшому з"ясував, у кого не зазначав, що для несення служби в конвої знайшли іншу людину, а він буде нести службу 03.01.2020 в Оратівському ВП. Десь до 16:00 год. перебував на території відділу поліції та спілкувався з колегами, проте з ким саме не пам`ятає та у місці, де камери відеоспостереження не мають доступу.

В проміжку часу з 16:00 год. до 18:00 год. позивач здійснював покупки для підготовки до відрядження в смт. Оратів після чого повернувся додому.

Дані пояснення позивачем надавалися в засіданні 01.09.2020 та відтворені на диску звукозапису судового засідання в проміжок часу з 13 год.52 хв. по 14 год 04 хв. Пояснення аналогічного змісту надавалися позивачем у судовому засіданні 11.09.2020 та відображені на диску звукозапису в проміжок часу з 13 год. 02 хв. по 13 год. 08 хв.

При перевірці поважності причин неперебування позивача на роботі суд бере до уваги письмові пояснення ОСОБА_4 , який на противагу твердженням позивача, повідомив, що надав вказівку ОСОБА_1 роздрукувати фото-таблиці до протоколів огляду місця подій, які були проведені слідчими в святкові дні, а також зробити звіт виконаної роботи за 2019 рік, який йому необхідно було відправити на ГУНП у Вінницькій області.

Згідно із поясненнями ОСОБА_4 , останній був впевнений, що ОСОБА_1 задіяний до несення служби в конвої 02.01.2020 (а.с.90, зворотній бік).

Разом з тим в поясненнях ОСОБА_3 зазначається, що під час його обходу службових кабінетів о 14:32 год. ОСОБА_1 був відсутній. Під час телефонної розмови ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , останній повідомив, що перебуває у конвої. Втім як стверджує ОСОБА_3 вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки зі слів слідчого ОСОБА_6 позивач до несення служби з конвоювання не задіювався (а.с. 91).

Згідно із пояснень ОСОБА_7 , позивач 02.01.2020 відмовився від несення служби з конвоювання, повідомивши, що заступає у конвой 03.01.2020 (а.с. 81).

На ряду із цим, суд бере і письмові пояснення позивача від 03.01.2020 (а.с. 79), в яких зазначено, що приблизно об 11:00 на власному транспорті поїхав в магазин, щоб придбати канцелярські товари. До нього зателефонували по питанню добового відрядження 03.01.2020. Тому вирішив до відділення поліції не повертатись, а відпочити дома. Про таке рішення нікого не повідомляв.

Відповідно до п. 24 Пленуму Верховного Суду України від 06,11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у даному випадку прогулом без поважної причини визнається: перебування працівника без поважних причин більше трьох годин протягом робочого дня поза межами організації чи структурного підрозділу де він відповідно до трудових обовязків має виконувати доручену йому роботу.

З огляду на наведені вище письмові пояснення, усні твердження самого позивача, який не надав чітких пояснень щодо місця його перебування з 11:00 год та алгоритму дій у цей проміжок часу, повязаних з виконанням своїх професійних обов"язків, в сукупності із власними письмовими поясненнями від 03.01.2020, суд приходить до висновку, про відсутність поважної причини перебування позивача більше трьох годин протягом робочого дня поза межами відділення.

Щодо аргументів позивача на наказ від 27.02.2020, який не містить чітких посилань щодо причини звільнення позивача суд відхиляє з огляду на те, що наказом ГУНП у Вінницькій області від 27.02.2020 № 343 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції саме за відсутність на службі без поважних причин (прогул).

Пунктом 8 частини 3 статті 1 Статуту, передбачено обов`язок поліцейського дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.

Згідно наказу ГУНП у Вінницькій області від 27.03.2017 №530 тривалість робочого дня у підрозділах Головного управління становить 8 годин при роботі у звичайних умовах праці з 9.00 до 18.00, тривалість обідньої перерви з 13.00 до 14.00, вихідні дні - субота та неділя.

З приводу тверджень, що вказаний наказ не відображає встановлення причин та умов вчинення проступку, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку та розміру заподіяної шкоди, без урахування службової характеристики та за відсутності діючих стягнень, то суд також їх відхиляє, оскільки звільнення із служби в поліції, як вид стягнення, є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Імперативних обмежень щодо встановлення того чи іншого виду дисциплінарної відповідальності законодавцем не встановлено, тому визначення виду дисциплінарного стягнення належить безпосередньо до дискреційних повноважень органу, який вільний у виборі останнього.

Крім того, як установлено судом в ході пояснень представника відповідача, то стягнення застосовано за прогул, тому альтернативного застосування виду стягнення, крім звільнення, чинним законодавством не передбачено.

Дисциплінарним проступком згідно із ст. 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходу за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

У рішенні від 12 січня 2012 року по справі "Горовенки та Бугара проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12 січня 2012 року у справі "Горовенки та Бугара проти України" (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п. 38).

За наведеного, суд приходить до висновку про те, що проведення службового розслідування було здійснено у відповідності до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в його ході виявлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який в ході судового розгляду заявником не спростований, а отже у сукупності вказані обставини свідчать про правомірність наказу ГУНП у Вінницькій області від 27.02.2020 № 343, яким притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. З огляду на зазначене, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

Щодо вимог про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у Вінницькій області від 10.04.2020 року №64 о/с щодо звільнення позивача з підстав передбачених п. б ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію», то вона також задоволенню не підлягає так як вказаний наказ був прийнятий на підставі наказу ГУНП у Вінницькій області від 27.02.2020 № 343, який судом визнано правомірним.

Вимоги про поновлення позивача на посаді начальника та стягнення з відповідача на його користь середньомісячний заробіток також задоволенню не підлягають так як є похідними від перших двох, у задоволенні яких було відмолено вище.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлУ рішенні від 12 січня 2012 року по справі "Горовенки та Бугара проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12 січня 2012 року у справі "Горовенки та Бугара проти України" (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п. 38).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваних наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та його звільнення, а позивачем не доведено обґрунтованість його позовних вимог, тому в їх задоволенні необхідно відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що при відмові позивачу у задоволенні позову понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за подання позову не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ); Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ - 40108672)

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: (21.09.2020)

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна