Вирок № 91714266, 22.09.2020, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4205/19 Провадження № 1-кп/450/225/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі головуючого - судді Кіпчарського М.О.,

за участю секретаря судового засідання Микитів Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Пустомити кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 26.10.2019 року за №12019140270001629 , щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час відбуває покарання у Державній установі «Личаківська виправна колонія (№30)» за адресою м.Львів, вул..Шевченка,156, раніше неодноразово судимий, востаннє 19.02.2020р. Шевченківським районним судом м.Львова за ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді двох років одного місяця позбавлення волі, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор Німас А.М.,

представник потерпілого Кудрич І.Д.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 , будучи неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисний корисливий злочин.

Зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи 25.10.2019р., близько 15:00 год. у приміщенні магазину «Зара», яке знаходиться в ТРЦ « Кінг Крос Леополіс» за адресою вул.Стрийська,30 села Сокільники Пустомитівського району Львівської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу до виставленого в торговому залі для продажі товару, намагався таємно викрасти належне ТОВ « Зара Україна» майно, а саме куртку темно-синього кольору артикул 6518/350/401/М , вартістю 1799,00 грн., яку перебуваючи в кімнаті для примірки, одягнув на себе та в подальшому в такий спосіб намагався пронести дану куртку через касу магазину без оплати, однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, незалежних від його волі, оскільки був виявлений та зупинений працівниками охорони з викраденим за межами каси.

За таких обставин ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у висунутому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, зазначивши час, місце, спосіб і мету його вчинення. У вчиненому кається.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст

цих обставин, у суда відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчинені ним кримінального правопорушення доведена повністю, кваліфікація його неправомірних умисних дій за ч.2 ст.15,ч.2 ст.185 КК України є правильною, оскільки вінвчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, на суму 1799,00 грн.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином; обставини, які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він не одружений та працює, раніше неодноразово судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

З огляду на викладене та з рахуванням позиції прокурора, який просив призначати обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, відсутність позиції представника потерпілого щодо призначення покарання, враховуючи наявність обставин, які пом`якшують покарання, а також, що обвинувачений раніше одноразово вчиняв аналогічні крадіжки, за вчинення яких був судимий, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства та реального відбуття покарання. Тому йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України.

Згідно вироку Шевченківського районного суду м.Львова від 19.02.2020 року, який набрав законної сили 20.03.2020 року, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком два роки один місяць.

Таким чином встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 після постановлення вироку Шевченківським районним судом м.Львова, винен ще в іншому злочині, вчиненого до постановлення попереднього вироку, тому остаточне покарання йому слід обрати у відповідності до вимог ч.4 ст.70 КК України. В даному випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими ст.72 КК України.

Постановою слідчого від 14.11.2019р. у даному кримінальному провадженні було визнано викрадену обвинуваченим куртку темно-синього кольору артикул НОМЕР_1 , вартістю 1799,00 грн. речовим доказом, яка передана на відповідальне зберігання представнику власника.

У даному кримінальному провадженні процесуальних витрат немає, цивільний позов не заявлявся, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.ст.94,100, 349,368-373,392-395,532 КПК України, суд-

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст.15-ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді

один рік позбавлення волі, з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, з врахуванням покарання, призначеного за вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 19.02.2020р., призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді два роки два місяці позбавлення волі, з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі за даним вироком, рахувати з 22 вересня 2020 року, тобто з часу винесення вироку, зарахувавши ОСОБА_1 в строк відбуття покарання за даним вироком частково відбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 19.02.2020р.

Речові докази по справі, після набрання вироком законної сили, а саме: куртку темно-синього кольору артикул 6518/350/401/М, вартістю 1799,00 грн., вважати повернутою власнику.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляції вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники кримінального провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СуддяМ. О. Кіпчарський