Рішення № 91714200, 22.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3642/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року м. Одеса

У залі судових засідань №33

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.,

при секретарі судового засідання - Галат В.І.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Слободянюк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про:

визнання протиправним та скасування п.8 наказу Департаменту патрульної поліції №216 від 08.04.2020 року «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень» у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції №278 о/с від 17.04.2020 року, у частині звільнення зі служби у поліції інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1;

зобов`язання Департамента патрульної поліції поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП;

стягнення з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 18.04.2020 року по день поновлення на посаді;

допущення негайного виконання рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП та у частині стягнення грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 у межах суми стягнення за один місяць вимушеного прогулу.

Адміністративний позов мотивовано наступним.

ОСОБА_1 зазначив, що оскаржуваний наказ про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції, не містить будь-яких обґрунтувань щодо вчинених порушень саме позивачем. Крім того, відсутня наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями та їх наслідками, що у свою чергу, свідчить про безпідставність доцільності застосування дисциплінарного стягнення. Жодних обґрунтованих доказів, що ОСОБА_1 , вчинено дисциплінарний проступок у наказі №216 від 08.04.2020 року - не зазначено, проте відповідальність особи наступає виключно за вчинення протиправного діяння, для чого необхідно встановити, у чому полягали незаконні дії особи, до яких негативних наслідків це призвело, причинний зв`язок між такими негативними наслідками та протиправними діями особи.

Також, на думку ОСОБА_1 , Департаментом патрульної поліції було пропущено строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з подіями, пов`язаними з поширенням інформації у соціальній мережі Facebook.

Щодо порушень відносно своєчасної здачі зброї та виконання завдань при знаходженні на зміні, фіксації у планшеті результатів відпрацювання завдань, позивач зазначає, що вони не носять систематичного характеру та мають місце також у діях осіб, які не були притягнуті до відповідальності.

ОСОБА_1 наголошував, що завжди сумлінно виконує свої функціональні обов`язки, не допускає порушень, позитивно характеризується та не має жодних скарг на нього з боку громадян, проте вказані обставини не були прийняті комісією до уваги, всупереч вимогам ст.19 Дисциплінарного статуту НПУ, що і стало підставою для прийняття оскаржуваних наказів та звільнення позивача зі служби в органах національної поліції.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2020 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року, вирішено продовжити розгляд адміністративної справи №420/3642/20 за правилами загального позовного провадження.

18 червня 2020 року, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

23 липня 2020 року, закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду суті.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року, провадження по адміністративній справі №420/3642/20 зупинено у зв`язку з хворобою ОСОБА_1 , явка якого для надання пояснень по суті спору та для повного, всебічного та об`єктивного розгляду адміністративної справи, була визнана судом обов`язковою.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року, провадження по адміністративній справі №420/3642/20 поновлено у зв`язку з усуненням обставин, що викликали його зупинення.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№23331/20 від 18.06.2020 р.) на позовну заяву (т.І, а.с.90-111).

Відзив обґрунтований наступним.

10.01.2020 року, під час моніторингу мережі Інтернет, було виявлено критичну публікацію щодо порушення службової дисципліни окремими співробітниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, яка викликала суспільний резонанс. Вказана публікація містила фотозображення листування у групі створеної у мессенджері «Telegram», під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », учасниками якої були 12 осіб. Публікація містила інформацію щодо можливих корупційних дій співробітників патрульної поліції Одеської області та їх фотознімки, зокрема, інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

З метою забезпечення повного, всебічного й об`єктивного встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни окремими співробітниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що виразилось у можливому неналежному виконанні службових обов`язків, наказом Департаменту патрульної поліції №41 від 11.01.2020 року «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП» призначено службове розслідування.

За результатами службового розслідування, Департамент патрульної поліції дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 встановлено ознаки дисциплінарного проступку, що виразилися у невиконанні основних завдань поліції, що полягають у наданні поліцейським послуг у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, передбачених статтею другою Закону України «Про Національну поліцію», у недотриманні основоположних принципів діяльності поліції, а саме, принципу «Дотримання прав і свобод людини», згідно якого під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і сприяє їх реалізації, принципу «Законності», визначеному статтею 8 Закону України «Про Національну поліцію», який визначає, що поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази.

Враховуючи, що поведінка працівника Національної поліції України завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку, дії ОСОБА_1 , що зафіксовані та опубліковані у мережі Інтернет і набули широкого розголосу та суспільного резонансу, є проявом негідної поведінки, оскільки вчинені дії є такими, що дискредитують звання поліцейського і негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

У відповіді на відзив (вх.№ 24361/20 від 24.06.2020р.) ОСОБА_1 вказував, що у період служби користувався виключно одним номером телефону, який також було зазначено у якості службового. З якого номеру телефону у групі мессенджера «Telegram» та під ім`ям « ОСОБА_1 » велося спілкування, позивачеві не відомо та відповідачем не зазначено.

Позивач наголошував, що жодних незаконних розпоряджень та наказів - не виконував, обов`язків поліцейського не порушував та завжди дотримувався норми закону.

Крім того, на думку ОСОБА_1 , висновки службового розслідування не підтверджені жодними допустимими доказами, що викликає сумнів в об`єктивності та повноті службового розслідування, сам висновок є поверхневим та занадто узагальненим, складеним без належного дослідження та обґрунтування обставин (т.ІІ, а.с.206-217).

У поясненнях (вх.№31570/20 від 12.08.2020р.) Департаментом патрульної поліції зазначалося, що номер телефону, який був учасником групи «ІНФОРМАЦІЯ_3» у мессенджері «Telegram» належить ОСОБА_1 , що підтверджується «розстановками сил та засобів» та даними картки ІПНП щодо реєстрації планшетного логістичного пристрою. Щодо посилань позивача на несення служби виключно у межах міста Одеси, Департаментом патрульної поліції вказувалося, що вказані твердження спростовуються дослідженням GPS треків службового автомобіля, яким користувався ОСОБА_1 .

Крім того, Департаментом патрульної поліції наголошувалося, що відомості з мессенджера «Telegram» були добровільно надані ОСОБА_4 , у результаті чого комісією були зроблені відповідні «скріншоти» (т.ІІІ, а.с.1-2).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 проходив службу в органах національної поліції на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції та має звання лейтенант поліції.

Відповідно до доповідної записки від 11.01.2020 року, т.в.о. начальника управління моніторингу та аналітичного забезпечення Департаменту патрульної поліції підполковник поліції Ігор Ковальчук , доповів т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції Олексію Білошицькому , про виявлену 10.01.2020 року під час моніторингу мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 критичну публікацію щодо порушення службової дисципліни окремими співробітниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.

Вказана публікація містила фотозображення листування у групі створеної в мессенджері «Telegram», під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» учасниками якої були 12 осіб. Публікація містила інформацію щодо можливих корупційних дій співробітників патрульної поліції Одеської області та їх фотознімки (т.І, а.с.138-140).

Наказом т.в.о. начальника Департаменту Патрульної поліції Олексія Білошицького №41 від 11.01.2020 року «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП» призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію (т.І, а.с.141-144).

На час проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов`язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП, у тому числі ОСОБА_1 .

На період відсторонення від виконання службових обов`язків командиру взводу №1 батальйону №1 роти №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанту поліції ОСОБА_1 , наказано знаходитись на робочому місці у відділі чергової служби УПП у Одеській області ДПП та вилучено службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак та картку-замісник на період відсторонення від виконання службових обов`язків (т.І, а.с.144).

З наказом №41 від 11.01.2020 року, ОСОБА_1 був ознайомлений 22.01.2020 року, про що свідчить його особистий підпис (т.І, а.с. 146).

За результатом проведення службового розслідування Департаментом патрульної поліції було складено висновок від 10 березня 2020 року, відповідно до якого дисциплінарна комісія за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог частини другої статті 8, частини 3 статті 11, пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 44 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 1,2,4,5,6,9,11,13 частини 3 статті 1, частини 4,5,6 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абзацу 3 пункту 3 розділу ІІІ, пункту 7 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС №893 від 07 листопада 2018 року, абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС №1179 від 09 листопада 2016 року, абзаців 4, 5 пункту 3 розділу ІІІ Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС №676 від 03 серпня 2017 року, підпунктів 1,8 пункту 1 розділу ІХ, пункту 10 розділу ХІІІ Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС №111 від 16 лютого 2018 року, статті 36 КУпАП, підпунктів 1, 10, 11 пункту 3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції інспектора патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП №5112 від 13.11.2018 року, Присяги працівника поліції, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, а також вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 вирішила застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції (т.ІІ, а.с.167-168).

Наказом №216 від 08.04.2020 року, згідно з висновком службового розслідування, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ч.2 ст.8, ч.3 ст.11, п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», ст.44 Закону України «Про запобігання корупції», п.1, 2, 4, 5, 6, 9, 11, 13 ч.3 ст.1, ч.4, 5, 6 ст.5 Дисциплінарного статуту НПУ, абзацу 3 п.3 розділу ІІІ, п.7 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у НПУ, затвердженого наказом МВС №893 від 07.11.2018 року, абзаців 1, 2, 5 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС №1179 від 09.11.2016 року, абзацу 4, 5 п.3 розділу ІІІ Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал НПУ», затвердженого наказом МВС №676 від 03.08.2017 року, пп.1,8 п.1 розділу ІХ, пункту 10 розділу ХІІІ Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення, про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) НПУ, затвердженої наказом МВС №111 від 16.02.2018 року, статті 36 КУпАП, підпунктів 1, 10, 11 пункту 3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції інспектора патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП №5112 від 13.11.2018 року, Присяги працівника поліції, а також у вчинені дій, що підривають авторитет поліції, відповідно до п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту НПУ, до інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції (т.ІІ а.с.195).

Наказом Департаменту патрульної поліції «По особовому складу» №278 о/с від 17.04.2020 року, інспектора взводу №1 роти № батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції (т.ІІ, а.с.203).

Не погоджуючись з Наказом Департаменту патрульної поліції №216 від 08.04.2020 року «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень» та наказом №275о/с від 15.04.2020 року у частині звільнення зі служби в поліції, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби у Національній поліції України, регламентовано Законом України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 року (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №580-VIII).

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов`язаний, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

У разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень, визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджений Законом України №2337-VIII від 15.03.2018 року (далі - Дисциплінарний статут).

Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина 1 статті 1 Дисциплінарного статуту).

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає у порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина 1 та 2 статті 16 Дисциплінарного статуту).

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року (далі - Порядок №893).

Згідно з розділом VI Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.

Під час визначення виду стягнення, дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині 4 цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов`язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.

Аналіз наведених правових норм затверджує, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі щодо обрання виду стягнення.

Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС №1179 від 09.11.2016 року (далі - Правила), ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно з вимогами абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу II Правил, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятим: відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства У країни обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законам України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актам законодавства України.

Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами службового розслідування, дисциплінарною комісією було встановлено, що ОСОБА_4 , якого призначеного старшим групи регулювання дорожнього руху, вів переписку зі своїми підлеглими, зокрема, з інспектором взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 у створеній ОСОБА_4 групі мессенджера «Telegram» - « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

З копій скіншотів наявних у матеріалах справи вбачається, що спілкування у групі мессенджера «Telegram» - «ІНФОРМАЦІЯ_2» не було разовим, а носило тривалий характер (т.І, а.с.147-169).

Також, з вищевказаної переписки можна дійти висновку, що позивач та ОСОБА_4 , у деяких випадках, діючи злагоджено, не проводили зважування великовантажних транспортних засобів на стаціонарних постах, внаслідок чого, водії транспортних засобів, які допускали перевищення допустимої ваги транспортного засобу, уникали адміністративної відповідальності за порушення ПДР (фотозображення №11, 40,41,42,43).

Суд зазначає, що відповідно до Рекомендації Rec (2001) №10 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Про Європейський кодекс поліцейської етики» працівники поліції, на усіх рівнях службової кар`єри, повинні відбиратися на посади на основі особистої кваліфікації та досвіду, що відповідає цілям поліції. Працівників поліції мають характеризувати такі якості: логічність суджень, відкритість, зрілість, доброчесність, комунікативність і, де це необхідно, наявність лідерських та управлінських навичок (пункти 22,23).

Один із основних принципів поведінки представників правоохоронних органів, закріплених у Кодексі поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку, що був затверджений Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН №34/169 від 17 грудня 1979 року, полягає у тому, що службовці органів правопорядку повинні завжди виконувати обов`язки, покладені на них законом, служачи суспільству та захищаючи всіх людей від протиправних діянь, відповідно до високого рівня відповідальності, якої вимагає їх професія.

Письмові чи усні висловлювання працівника поліції мають бути достовірними та виваженими, зважаючи на те, що вони можуть розцінюватись, як офіційна позиція поліції, а дискусії - вестися у коректній формі, не підриваючи авторитету органів правопорядку.

Натомість, переписка працівників поліції велася з використанням жаргонних виразів («тити мити») (т.І, а.с.147), нецензурних виразів, зокрема у бік співробітників відділу моніторингу поліції (т.І, а.с.150).

Крім того, зі спілкування учасників групи у мессенджері «Telegram» «ІНФОРМАЦІЯ_2» вбачається, що за попередньою змовою, вони не брали з собою робочих пристроїв (планшетів) з посиланнями, що завдання їм зазначають у групі, планшети не працюють (т.І, а.с.160).

Також, скріншоти переписки містять номери автомобілів, яких «чіпати не треба» (т.І, а.с.166).

Навіть припускаючи, що групи у мессенджері «Telegram» створювалися для обговорення робочих питань співробітниками поліції, суд зазначає, що працівник поліції не повинен допускати поведінки, що може зашкодити репутації, зокрема: не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету поліції, викликати негативний громадський резонанс. Поза службою поводити себе коректно і пристойно.

Зміст переписки групи мессенджеру «Telegram» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», свідчить про вчинення працівниками поліції корупційних дій, підрив авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства, а також дискредитацію звання поліцейського (т.І а.с.147-171).

У судове засідання, призначене на 16 вересня 2020 року, в якості свідків викликались ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .

Явку ОСОБА_7 , заступника начальника управління патрульної поліції в Одеській області Департамента патрульної поліції для надання показань Департаментом патрульної поліції - не забезпечено.

До судового засідання з`явився ОСОБА_4 , якого було допитано у якості свідка та попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань.

Свідок ОСОБА_4 зазначив, що мессенджером «Telegram» ніколи не користувався, груп - не створював та ніколи нікому не надавав доступу до свого мобільного телефону.

У свою чергу, представником відповідача вказано на розбіжності у показаннях свідка, оскільки, відповідно до наданих ОСОБА_4 письмових пояснень під час проведення службового розслідування, останній вказував, що групи у мессенджері «Telegram» створював, проте не пам`ятає які саме (т.ІІ, а.с.40).

ОСОБА_4 вказував, що неправдива інформація (скрін-шоти переписки) ОСОБА_8 на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook», була розміщена лише з метою дискредитації органів Національної поліції.

На запитання головуючого судді, чи звертався ОСОБА_4 , до керівництва щодо спростування негативної та неправдивої, на думку ОСОБА_4 , інформації, чи з позовною заявою про захист честі, гідності та ділової репутації до ОСОБА_9 (автора публікації), останній зазначив, що з позовними заявами чи рапортами до керівництва - не звертався, оскільки не був обізнаний про таку можливість.

Суд зазначає, що поведінка працівника Національної поліції України завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам стража правопорядку.

У свою чергу, зміст переписки групи мессенджеру «Telegram» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», який був опублікований у мережі Інтернет, набув широкого розголосу та суспільного резонансу, викликавши обурення суспільства.

Під час судового розгляду справи, ОСОБА_1 наголошував, що номер телефону, який вказаний у переписці групи мессенджеру «Telegram» з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » під ім`ям « ОСОБА_1 » йому не належить, однак, вказані твердження позивача спростовуються наданими Департаментом поліції роздруківкою картки з ІПНП за №42739293 від 06.09.2019 року та відомостями з системи, щодо реєстрації у ній ОСОБА_1 , за допомогою планшетного логістичного пристрою (т.ІІІ, а.с.7-11).

Щодо посилань ОСОБА_1 , на необізнаність про проведення відносно нього службового розслідування та позбавлення його права на захист, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом т.в.о. начальника Департаменту Патрульної поліції Олексія Білошицького №41 від 11.01.2020 року призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.

На час проведення службового розслідування, ОСОБА_1 , відсторонено від виконання службових обов`язків, в нього вилучено службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак та картку-замісник (т.І а.с.146).

З наказом №41 від 11.01.2020 року, ОСОБА_1 , ознайомлений 22.01.2020 року, про що свідчить його особистий підпис (т.1 а.с.146) та 22.01.2020 року позивачем надавались письмові пояснення щодо службового розслідування (т.1 а.с.222-225).

При цьому, судом встановлено, що будь-яких заяв, клопотань та скарг щодо неможливості реалізації своїх прав передбачених статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, у тому числі щодо додаткового роз`яснення його прав, від ОСОБА_1 , до дисциплінарної комісії не надходило.

Таким чином, під час судового розгляду справи, твердження позивача щодо необізнаності про проведення відносно нього службового розслідування, обмеження у реалізації права на захист, зокрема, щодо надання письмових пояснень стосовно підстав службового розслідування та доказів правомірності своїх дій, не знаходять свого підтвердження.

Крім того, проведеним службовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_1 , у порушення Графіку видачі/прийому табельної вогнепальної зброї та спецзасобів підрозділами УПП в Одеській області ДПП, затвердженому т.в.о. начальника УПП в Одеській області ДПП від 27.07.2019 року, самовільно здійснювалось здавання зброї поза визначений час та до закінчення часу несення служби.

У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що вказані порушення мають не систематичний характер та вчиняються й іншими працівниками поліції, яких не було притягнуто до відповідальності.

Суд критично ставиться до даних тверджень позивача, оскільки з них не вбачається, що ОСОБА_1 , взагалі усвідомлює вказані вчинки, як порушення.

Також, службовим розслідуванням було встановлено, що позивачем не здійснювалось належного реагування на події та правопорушення, відносно яких він у складі екіпажу отримував інформацію від чергової частини та служби « 102».

Зокрема, щодо чергувань з 01.11.2019 року по 07.11.2019 року та з 11.11.2019 року по 15.11.2019 року.

Департаментом патрульної поліції було встановлено, що під час вищевказаних чергувань в електронні рапорти не вносилась інформація щодо результатів виконання завдань, результати відпрацювання, також - відсутні.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що ОСОБА_1 , порушуються вимоги абзацу 4, 5 пункту 3 розділу ІІІ Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №676 від 03 серпня 2017 року, шляхом не внесення відповідних відомостей до електронних рапортів після їх опрацювання.

ОСОБА_1 , свідомо здійснювалось ігнорування та бездіяльність у дотриманні вимог підпунктів 1, 8 пункту 1 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ №111 від 16 лютого 2018 року, під час заповнення електронних рапортів за результатами опрацювання завдань (т.ІІ, а.с.119-123).

Щодо посилань позивача про несення ним служби по регулюванню дорожнього руху виключно у місті Одеса, суд зазначає, що на спростування вказаних відомостей Департаментом патрульної поліції було надано роздруківки GPS-треків службового автомобіля у якому ніс службу ОСОБА_1 06.09.2019 року та 03.11.2019 року (т.ІІІ, а.с.18-20).

Крім того, відповідно до ІПНП під час перевірки бланкової продукції, що перебуває на балансі УПП в Одеській області ДПП встановлено випадки передачі окремим поліцейськими УПП в Одеській області ДПП на відповідальне зберігання бланків протоколів та постанов у 2017 та 2018 роках, які станом на 01.01.2020 року не списано ОСОБА_1 , залишок протоколів (5 шт.), постанов (5 шт.) 25.01.2018 року, більше бланкову продукцію не отримував (т.ІІ, а.с.156).

На спростування встановлених порушень позивачем до суду не надано жодного доказу, проте зазначено у судовому засіданні, що це не може рахуватися порушенням, за яке він повинен бути притягнутим до відповідальності.

Суд критично оцінює зазначене твердження позивача з урахуванням того, що позивач займав посаду інспектора поліції та повинен був здійснювати забезпечення і контроль за дотриманням законності, прав і свобод людини, службової дисципліни, розпорядку дня, режиму роботи поліцейського.

Ну думку суду, поведінка ОСОБА_1 , безумовно призвела до підриву авторитету органів внутрішніх справ, формування негативної думки у населення про поліцію та дискредитації звання працівника поліції, що, відповідно, свідчить про особисту недисциплінованість позивача та недотримання ним вимог законодавства, присяги працівника поліції та посадових обов`язків.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові по справі №819/736/18 від 07 березня 2019 року, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Згідно позиції Верховного Суду, висловленій у постанові по справі №806/2555/17 від 17.08.2019 року, дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції), за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що порушення вчинені ОСОБА_1 фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, а тому, суд вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Суд наголошує, що вказані дисциплінарні проступки ОСОБА_1 , виявилися у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських.

При цьому, доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли підтвердження під час судового розгляду справи та спростовуються матеріалами справи.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 з рапортом до керівництва Національної поліції про спростування розміщеної у соціальній мережі «Facebook» інформації чи з позовною заявою про захист честі, гідності та ділової репутації до ОСОБА_9 (автора публікації) - не звертався.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних, допустимих та достатніх доказів на спростування висновків Департамента патрульної поліції, а ні під час проведення службового розслідування, а ні під час судового розгляду справи, ОСОБА_1 - не надано.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «Горовенки та Бугара проти України» від 12.01.2012 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі у таких системах, відповідали необхідним критеріям.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року (справа «РуїзТоріха проти Іспанії») Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста 3, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасування п.8 наказу Департаменту патрульної поліції №216 від 08.04.2020 року «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень» у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції; визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції №278 о/с від 17.04.2020 року, у частині звільнення зі служби у поліції інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1; зобов`язання Департамента патрульної поліції поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП; стягнення з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 18.04.2020 року по день поновлення на посаді; допущення негайного виконання рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП та у частині стягнення грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 у межах суми стягнення за один місяць вимушеного прогулу - відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Повне рішення складено та підписано 22 вересня 2020 року.

Суддя Балан Я.В.

.