Ухвала суду № 91712585, 22.09.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 22.09.2020 Справа № 554/3376/20

Провадження №2/554/1354/2020

У Х В А Л А

22 вересня 2020 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі головуючого – судді Гольник Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Плаксюк І.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Октябрського районного суду м.Полтави заяву про відвід ОСОБА_1 ,-

в с т а н о в и в:

В провадженні судді Октябрського районного суду м.Полтави Гольник Л.В. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Полтавського навчально – виховного комплексу №16 про скасування наказу №1 директора Полтавського навчально – виховного комплексу №16 від 15.01.2020 року.

18.09.2020 року через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Гольник Л.В., у якій позивач зазначає як на підставу для відводу судді те, що у неї виникли сумніви у неупередженості судді під час проведення підготовчого судового засідання.

Вивчивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до такого.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 ЦПК України.

Вирішуючи питання про відвід судді, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини.

Так, згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, п. 38).

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі «Феррантеллі та Сантанджело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, п. 58).

Вказані висновки також містяться і в рішенні Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 року у справі «Мироненко та Мартенко проти України».

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 24.04.2020 року відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначивши підготовче судове засідання на 20.05.2020 року.

У судовому засіданні 20.05.2020 року суд ухвалив вважати строк на подання відзиву відповідачу непропущеним та відклав підготовче судове засідання на 15.06.2020 року.

У підготовчому засіданні 15.06.2020 року задоволено клопотання позивача та йому встановлено строк на подання відповіді на відзив, надавши строк до 15.08.2020 року, та за клопотанням позивача відкладено розгляд справи на 14.09.2020 року.

У підготовчому судовому зсіданні 14.09.2020 року позивачем подано заяву про зміну підстав позовних вимог, а також клопотання про витребування доказів, заяву про виклик свідків.

За клопотанням представника відповідача у судовому засіданні оголошено перерву до для отримання та ознайомлення представником відповідача заяви позивача про зміну підстав позовних вимог, оскільки вказана заява була направлена відповідачу перед початком судового засідання, а тому останній був позбавлений вказаної можливості.

18.09.2020 року до суду надійшла заява позивача про відвід головуючого судді Гольник Л.В., яка на думку позивача проявила під час проведення підготовчого судового засідання упередженість.

Статтями 36, 37 ЦПК визначено підстави для відводу судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Проте заявником не наведено обставин для відводу судді, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, оскільки дії головуючого у підготовчому судовому засіданні були спрямовані на забезпечення завдань підготовчого провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, вважаю заяву про відвід необґрунтованою, а тому відповідно до положень ст. 40 ЦПК України в разі необґрунтованості заявленого відводу, питання про вирішення заявленого відводу передається іншому судді, визначеному у порядку ст. 33 ЦПК України.

Керуючись ст. 40 ЦПК України, суд, –

п о с т а н о в и в:

Вважати заявлений позивачем ОСОБА_1 відвід судді Гольник Л.В. необґрунтованим.

Передати заяву про відвід для розгляду іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В.Гольник