Рішення № 91711658, 17.09.2020, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Справа № 728/414/20

2/728/239/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Лободи Н.В.

за участі секретаря судового засідання - Кулик Л.І.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Торбєєва М.О.

представника відповідача - адвоката Чикалова Р.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмач у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Бахмацького районного суду Чернігівської області з позовом до АТ «Українська залізниця» (далі - Відповідач) про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що з 1997 року, починаючи з посади бригадира складального цеху і закінчуючи посадою начальника виробничого підрозділу Пасажирське вагонне депо станції Бахмач філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця», він працював на Укрзалізниці, однак відповідно до Наказу від 12.02.2020 №83/ос, який був направлений на його адресу 17.02.2020, його було звільнено з роботи за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, згідно з ч.1 п.1 ст.41 КЗпП України та відповідно до Наказу (розпорядження) № 24/ос від 12.02.2020 - припинено трудовий договір на підставі звільнення. Хоча яке саме грубе порушення трудових обов`язків було покладено в основу звільнення Позивачу не відомо. Не містить такого обґрунтування і сам наказ. Натомість зі змісту наказу вбачається, що він був виданий на підставі протоколу оперативної наради від 12.02.2020, про яку Позивачу теж нічого не відомо. Окрім того, звільнення мало місце у період перебування Позивача на лікарняному, що також суперечить вимогам діючого законодавства; трудова книжка йому до цього часу не повернута, розрахунок був проведений шляхом зарахування сум при звільненні на зарплатний рахунок.

Вказаними діями Відповідача щодо звільнення Позивача з посади начальника виробничого підрозділу Пасажирське вагонне депо станції Бахмач філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» останньому заподіяно моральну шкоду, яку Позивач визначає у 34096.31 грн., виходячи із розміру своєї середньомісячної заробітної плати, яку б він отримував без порушення його прав, душевних страждань та втрати нормальних життєвих зв`язків.

З огляду на вказані обставини, Позивач, з урахуванням збільшених позовних вимог та уточнень у судовому засіданні, просить суд визнати незаконними та скасувати Накази від 12.02.2020 №83/ос та від 12.02.2020 №24/ос про звільнення його з посади начальника виробничого підрозділу Пасажирське вагонне депо станції Бахмач філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, ч.1 п.1 ст.41 КЗпП України; поновити його на посаді начальника виробничого підрозділу Пасажирське вагонне депо станції Бахмач філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця»; стягнути з Відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення по дату ухвалення рішення суду, а також моральну шкоду, завдану незаконним звільненням у розмірі 34096.31 грн.

Згідно з ухвалою суду від 18.03.2020, вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні та призначено судовий розгляд на 14.04.2020.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням учасників справи, у тому числі у зв`язку з карантином, встановленим на території держави.

У судовому засіданні Позивач та його представник заявлені позовні вимоги, підтримали повністю та просили їх задовольнити з викладених у позові підстав.

Представник Відповідача у судовому засіданні вимоги ОСОБА_1 не визнав у повному обсязі, підтримав поданий на позов відзив, у якому зазначив, що Позивач на посаді начальника виробничого підрозділу пасажирське вагонне депо станції Бахмач працює з 11.01.2010. Із своєю посадовою інструкцією він ознайомився 28.10.2019 під підпис, при цьому власноручно відмітив, що з обсягом завдань, обов`язків, прав та відповідальності погоджується, заперечень не має.

09.01.2020 листом №6/255 Позивачу для виконання був доведений план ремонту пасажирських вагонів на січень 2020 року, відповідно до якої, зокрема Позивач, повинен був у січні 2020 року забезпечити ремонт 14 вагонів, у тому числі капітальний ремонт вагонів №033-21635, №03322088, №04625109, №035-24212, №035-28262, №035-28320 та забезпечити надання інформації про стан виконання ремонту по кожному вагону.

У зв`язку з перевіркою виконання доведеного плану ремонту вагонів, 12.02.2020 у м.Києі була призначена нарада, на якій з пояснень Позивача стало відомо, що по ремонту трьох вагонів: №035-28262, №035-24212 та №035-28320, які були прийняті у ремонт 13.01.2020 та 15.01.2020, порушені строки, встановлені доведеним планом.

До того ж, у довідці про виконання ремонту вагонів за січень 2020 року, яка була надана Позивачем, взагалі була відсутня будь-яка інформація щодо вказаних вагонів, а із звітів про виконання планових видів ремонту вагонів у лютому 2020 року вбачається, що станом на 03.02.2020, 05.02.2020, 06.02.2020 та 07.02.2020 вказані вагони знаходились у вагонному депо станції Бахмач і запланована дата початку їх ремонту була визначена 28.02.2020, хоча ремонт даних вагонів повинен був завершитись 27.01.2020 та 29.01.2020, оскільки вказані вагони, згідно з Нормами простою пасажирських вагонів в ремонті на заводах та депо, повинні були знаходитись в ремонті 14 днів, після чого на підставі повідомлення ф.ЛВУ-36 повинні були зняті з обліку несправних і перераховані у робочий парк підприємства приписки.

У зв`язку з тим, що на нараді Позивач не зміг надати повідомлення ф.ЛВУ-36 про ремонт вагонів №035-28262, №035-24212 та №035-28320, було прийнято рішення отримати від Позивача письмові пояснення по факту вказаного порушення, які останній відмовився надавати, внаслідок чого був складений відповідний акт.

Таким чином, невиконання доведеного плану ремонту вагонів у січні 2020 року, порушення п.4.9 Положення про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України №261 від 22.04.2002 та розділу 2.4 Інструкції ЦЛ/ЦІС 0040 «Документи і форми первинного обліку та звітності по вагонах пасажирського парку для автоматизованої обробки» перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з невиконанням Позивачем п.2.13, п.2.14 та п.2.29 його посадової інструкції і, відповідно, містить ознаки одноразового грубого порушення трудових обов`язків, наслідком якого є звільнення Позивача відповідно до Наказу №83/ос від 12.02.2020, ознайомитись із яким Позивач відмовився і покинув приміщення, де проводилась нарада, про що був складений відповідний акт і надана вказівка відділу кадрів виробничого підрозділу вагонного депо Бахмач ознайомити Позивача з наказом одразу, як тільки він з`явиться на роботі в м.Бахмач.

Однак, 12.02.2020 із Наказом №83/ос Позивач був ознайомлений лише у телефонному режимі, оскільки, зі слів Позивача, він знаходився у лікаря, хоча жодних підтверджуючих документів ні того ж, ні наступного дня Позивач не надав.

Після того, як Відповідачу стало відомо про термін перебування Позивача на лікарняному та про наявність відповідного листка непрацездатності, 30.04.2020 були внесені зміни до наказів про звільнення від 12.02.2020 №24/ос та №83/ос у частині дати звільнення, відповідно до яких Позивача було звільнено не з 12.02.2020, а з 24.02.2020.

Що стосується моральної шкоди, яку Позивач просить стягнути з Відповідача, то підстав для її стягнення Відповідач також не вбачає.

У відповіді на відзив, доводи якого підтримали у судовому засіданні Позивач та його представник, ОСОБА_1 зазначив, що категорично не погоджується із твердженнями Відповідача і вважає їх такими, що не ґрунтуються на законі та не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки йому було доведено завдання здійснити ремонт вагонів за обсягом КР-1 (поглиблений), що включає в себе обов`язкові додаткові роботи: абразивоструменеве очищення кузова, заміна дерев`яних вікон на виготовлені з алюмінієвого профілю, оновлення інтер`єру туалетних кімнат тощо, що потребує інших термінів, ніж ремонт КР-1, тобто більше 14 днів і надати повідомлення про завершення ремонтних робіт він не міг по причині незавершення вказаного ремонту.

Окрім того, вагони №035-28262, №035-24212 та №035-28320, виконання ремонту яких мало бути проведено у січні 2020 року, до депо на ремонт були подані 13.01.2020 та 15.01.2020, тобто для їх ремонту у доведені строки залишалось 14 і 12 робочих днів відповідно. Про відсутність об`єктів для ремонту та можливий зрив своєчасного виконання ремонту керівництву філії «Пасажирська компанія» було повідомлено 10.01.2020 і з цієї ж дати щоденно у робочі дні через систему електронного документообігу подавалася звітність про хід виконання ремонту КР-1 (поглиблений) з фотофіксацією та висвітленням проблемних питань.

Також, 17.01.2020 окремим листом №ПКВЧД-9-ВП 04/86 керівництву філії «Пасажирська компанія» був наданий запит розглянути питання доцільності виконання ремонту КР-1 з додатковими роботами по вагонам №035-28262, №035-24212 та № 035-28320, а пояснення причин невиконання ремонту КР-1 (поглиблений) у січні 2020 року детально викладені у листі від 03.02.2020 №ПКВЧД-9-ВП 04/207.

З огляду на те, що виконання вищевказаного ремонту в умовах пасажирського вагонного депо станції Бахмач у січні 2020 року було неможливим, про що своєчасно інформувалось керівництво філії, своє звільнення Позивач вважає незаконним і просить задовольнити його позов.

Заслухавши пояснення учасників справи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, Суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ч.1, ч.2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що Відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця» є юридичною особою, що утворена та зареєстрована відповідно до закону, до структури якої входить філія «Пасажирська компанія», одним із виробничих підрозділів якої є пасажирське вагонне депо станції Бахмач ( т.1 а.с 89-113, т.2 а.с.100-111).

Згідно з Посадовою інструкцією начальника виробничого підрозділу пасажирське вагонне депо станції Бахмач філії «Пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженою директором філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» 07.10.2019, призначення на посаду начальника виробничого підрозділу та звільнення з неї здійснюється наказом директора філії (т.1 а.с.114).

Відповідно до п.2.13, п.2.14 та п.2.29 Розділу 2 «Завдання та обов`язки» вищевказаної посадової інструкції, на порушення яких Позивачем вказує Відповідач у своєму відзиві, начальник виробничого підрозділу організовує бухгалтерський, податковий, статистичний, оперативний та управлінський облік, складання фінансової та податкової звітності за господарськими операціями; забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого строку, але не менше трьох років, відповідно до законодавства та установчих документів; організовує роботу по виконанню поточного, капітального, планового ремонту, технічного обслуговування, атестації пасажирських вагонів та підготовці в рейс складів пасажирських поїздів, дотримання технологічних процесів (т.1 а.с.116-125).

Згідно з листом ознайомлення з Посадовою інструкцією, затвердженою директором філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» 07.10.2019, ОСОБА_1 , як начальник виробничого підрозділу пасажирське вагонне депо станції Бахмач філії «Пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця», ознайомився 28.10.2019, при цьому власноручно відмітив, що з обсягом завдань, обов`язків, прав та відповідальності погоджується, заперечень не має (т.1 а.с.126).

Як вбачається з електронного листа ПК-6/255 від 09.01.2020, направленого за підписом заступника директора філії «Пасажирська компанія», у тому числі на адресу ПКВЧД-9 Бахмач, було направлено пономерний графік ремонту пасажирських вагонів на січень 2020 року та зобов`язано забезпечити надання інформації про стан виконання ремонту по кожному вагону (щоденно до 08:30 год.) із зазначенням переліку необхідних ТМЦ та проблемних питань по кожному вагону окремо; узгодити з ПКВЧ, ПКВЧД графік подачі вагонів у ремонт та надати на електронну адресу в термін до 10.01.2020; провести роботу щодо обладнання пасажирських вагонів зазначених у графіку ремонту комплектами АКПМ, та забезпечити виконання ремонту пасажирських вагонів у кількості 14 шт., у тому числі вагонів №035-28262, №035-24212 та №035-28320 (т.1 а.с.127, 128).

11.01.2020 на адресу директора філії «Пасажирська компанія» за підписом Позивача були направлені розроблені проекти мережевих графіків та розрахунки трудомісткості для виконання ремонту КР-1 (поглибленого) в умовах ПКВЧД-9 (т.1 а.с.220-222).

Окрім того, 17.01.2020 на адресу філії «Пасажирська компанія» за підписом Позивача був направлений електронний лист щодо доцільності виконання КР-1 поглибленого вагонам №035-28262, №035-24212 та №035-28320 із зазначенням дат надходження вагонів у депо на ремонт, їх технічного стану, переліку необхідних комплектуючих та проблемних питань (т.2 а.с.76-81).

З повідомлень щодо виконання ремонту КР-1 поглибленого, направлених за підписом Позивача на адресу Директора філії «Пасажирська компанія» 10.01.2020, 11.01.2020,13.01.2020, 15.01.2020, 16.01.2020, 17.01.2020, 20.01.2020, 21.01.2020, 22.01.2020, 23.01.2020, 24.01.2020, 28.01.2020, 29.01.2020 вбачається, що Позивач доводив до відома уповноважених осіб філії про стан виконання вищевказаного ремонту, зокрема повідомляв про відсутність вагонів №035-24212, №035-28320 та №035-28262 у депо станом на 10-12.01.2020, та відсутність вагонів №035-24212, №035-28320 у депо станом на 10-14.01.2020.

Також, у вказаній інформації детально описувався технічний стан кожного вагону, повідомлялося про можливе невиконання доведеного плану з ремонту вагонів, зокрема, у зв`язку з неналежним технічним станом металевих елементів кузова та несучих конструкцій вагонів, обсягів робіт, які необхідно було провести, відсутністю постачання ТМЦ, датами фактичних подач вагонів у ремонт, недоукомплектованістю штату працівників (т.1 а.с.220-247, т.2 а.с.1-38).

Відповідно до інформації очікуваного виконання плану ремонту пасажирських вагонів в січні 2020 року на базі ПКВЧД-9, за підписом головного інженера ПКВЧД-9, датою початку ремонту вагонів №035-24212 та №035-28320 вказано 21.01.2020, датою закінчення ремонту - 31.01.2020; датою початку ремонту вагону №035-28262 вказано 16.01.2020, датою закінчення ремонту - 31.01.2020 (т.1 а.с.129).

В інформації щодо виконання планових видів ремонту вагонів в січні 2020 року за підписом Позивача, відомості про вагони №035-28262, №035-24212 та №035-28320 відсутні (т.1 а.с.130).

03.02.2020 в електронному листі, адресованому директору філії «Пасажирська компанія» та направленому до відома заступнику директора, Позивач надав детальні пояснення щодо причин невиконання ремонту КР-1 (поглибленого) трьох вагонів у січні 2020 (т.2 а.с.82-86).

В інформації щодо виконання планових видів ремонту вагонів в лютому 2020 року, зокрема станом на 03.02.2020, 05.02.2020, 06.02.2020 та 07.02.2020 за підписом Позивача, наявна інформація щодо вагонів №035-28262, №035-24212 та №035-28320 із зазначенням фактичної дати початку та запланованої дати закінчення їх ремонту, де датою початку ремонту вагонів №035-24212 та №035-28320 вказано 21.01.2020, запланованою датою закінчення ремонту - 28.02.2020; датою початку ремонту вагону №035-28262 вказано 16.01.2020, запланованою датою закінчення ремонту - 28.02.2020 (т.1 а.с.131-134).

З повідомлень щодо виконання ремонту КР-1 поглибленого, направлених за підписом Позивача на адресу Директора філії «Пасажирська компанія» в лютому 2020, вбачається, що інформація щодо виконання ремонту КП-1 поглибленого у тому числі, щодо вагонів №035-28262, №035-24212 та №035-28320 надавалась щодня з 03.02.2020 по 07.02.2020, а також 10.02.2020 та11.02.2020 (т.2 а.с.39-75).

Електронним листом ПК-6/2349 від 11.02.2020 за підписом заступника директора філії «Пасажирська компанія», до відома, у тому числі ПКВЧД-9, було доведено про призначення 12.02.2020 о 10:00 год. наради під головуванням директора філії «Пасажирська компанія», зокрема з питання незадіяння у складах поїздів вагонів, яким виконано планові види ремонту у січні, лютому 2020 року (Додаток 1), на яку викликались особисто керівники виробничих підрозділів, котрі при собі повинні були мали акти ЛВУ-36 про випуск з ремонту вагонів, зазначених у Додатку 1 (т.1 а.с135).

З протоколу від 12.02.2020 №ПК-04/23 оперативної наради при директору філії «Пасажирська компанія «АТ «Укрзалізниця», окрім іншого, вбачається, що після надання усних пояснень начальником ПКВЧД-9 ОСОБА_1 було встановлення недотримання плану ремонту вагонів №035-28262, №035-24212, які були подані до ПКВЧД-9 11.01.2020 та №035-28320, який був поданий до ПКВЧД-9 12.01.2020. Вказані вагони було заплановано задіяти для формування поїзду №45/46 сполученням «Ужгород-Лисичанськ», однак втілити заплановане не вдалось, оскільки вказані вагони не відремонтовані, що у свою чергу призвело до втрати надходження доходів від пасажирських перевезень для АТ «Укрзалізниця»

Окрім того, було встановлено, що прийняття вагонів №03322146, №03321916, №03322088, №03321353, № 03276110, №04625109 здійснено в порушення п.4.5 Положення про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу та розділу 2.4. Інструкції ЦЛ/ЦІС 0040 «Документи і форми первинного обліку та звітності по вагонах пасажирського парку для автоматизованої обробки».

Також, з даного протоколу вбачається, що невиконання доведеного плану ремонту вагонів у січні 2020 року, порушення п.4.9 Положення про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України №261 від 22.04.2002 та розділу 2.4 Інструкції ЦЛ/ЦІС 0040 «Документи і форми первинного обліку та звітності по вагонах пасажирського парку для автоматизованої обробки» перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з невиконанням начальником ПКВЧД-9 ОСОБА_1 п.2.13, п.2.14 та п.2.29 його посадової інструкції і, відповідно, містить ознаки одноразового грубого порушення трудових обов`язків (т.1 а.с.136-140).

За результатами проведеної наради, окрім іншого, було постановлено отримати письмові пояснення від начальника вагонного депо станції Бахмач ОСОБА_1 , які були надані ним усно під час оперативної наради 12.02.2020 у термін до 12.02.2020 (т.1 а.с.139).

Згідно з актом від 12.02.2020, складеним в м.Київ за участі заступника директора філії «Пасажирська компанія» Крята Д.А., заступника директора філії Іванова В.В. та менеджера - начальника відділу експлуатації вагонів філії ОСОБА_2, начальнику виробничого підрозділу пасажирське вагонне депо станції Бахмач ОСОБА_1 було запропоновано надати письмові пояснення щодо порушень, які були встановлені і з приводу яких була проведена оперативна нарада 12.02.2020, від надання яких ОСОБА_1 відмовився. Вказаний акт складений у присутності ОСОБА_1 та зачитаний йому вголос (т.1 а.с.141).

Згідно з актами приймання та попереднього зовнішнього огляду вагонів і повідомленнями про приймання вагонів з ремонту форми ЛВУ-36, ремонт в об`ємі КР-1 вагону №035-28262, який прибув до ПКВЧД-9 13.01.2020, розпочатий 16.01.2020, з ремонту вказаний вагон прийнятий 28.02.2020; ремонт вагонів в об`ємі КР-1 №035-24212 та №035-28320, які прибули до ПКВЧД-9 15.01.2020, розпочатий 21.01.2020, з ремонту вагон №035-24212 прийнятий 20.03.2020, а вагон № 035-28320 - 14.05.2020 (т.1 а.с.142-160, 161-164).

Згідно з Наказом №83/ос від 12.02.2020, виданого директором філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» було звільнено з роботи 12.02.2020 ОСОБА_1 , начальника виробничого підрозділу пасажирське вагонне депо станції Бахмач філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, п.1.ст.41 КЗпП України. Підстава: протокол оперативної наради від 12.02.2020 (т.1 а.с.9).

Відповідно до Наказу (розпорядження) №24/ос від 12.02.2020 про припинення трудового договору (контракту), за підписом головного інженера виробничого підрозділу Пасажирське вагонне депо станції Бахмач філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця», 12.12.2020 було звільнено ОСОБА_1 , начальника депо, за одноразове грубе порушення трудових обов`язків за п.1 ст.41 КЗпП України. Підстава: Наказ філії «Пасажирська компанія» №83/ос від 12.02.2020 (т.1 а.с.10).

При цьому обставини вчинення одноразового грубого порушення трудових обов`язків у вищевказаних наказах відсутні (т.1 а.с.10).

Згідно з актом від 12.02.2020, складеним о 13:15 год. в м.Київ за участі працівників філії у присутності ОСОБА_1 , останній відмовився від письмового ознайомлення з Наказом №83/ос від 12.02.2020 щодо його звільнення за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, п.1 ст.41 КЗпП України (т.1 а.с.183).

Згідно з актом від 12.02.2020, складеним в м.Бахмач за участі працівників виробничого підрозділу пасажирське вагонне депо станції Бахмач, ОСОБА_1 з наказом філії № 83/ос від 12.02.2020 щодо його звільнення з роботи за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, п.1.ст.41 КЗпП України, ознайомлений 12.02.2020 о 14:40 год. лише в телефонному режимі і через поганий зв`язок не було можливості повідомити йому всю інформацію у повній мірі. О 16:30 год. ОСОБА_1 у телефонному режимі було повторно повідомлено про наказ про звільнення, нарахування компенсаційних виплат та необхідність отримання трудової книжки, однак ОСОБА_1 повідомив, що на даний час він перебуває у лікаря, про що надасть відповідну довідку 13.02.2020 (т.1 а.с.184).

З копії супровідного листа від 17.02.2020 № ПКВЧД-9-06/44, вбачається, що копії наказів від 12.02.2020 №83/ос філії «Пасажирська компанія» та №24/ос виробничого підрозділу пасажирське вагонне депо станції Бахмач були направлені на адресу Позивача (т.1 а.с.11).

Згідно з копією листа непрацездатності серії АКА №953025, виданого КЗ «Бахмацька поліклініка», ОСОБА_1 з 12.02.2020 по 21.02.2020 перебував на амбулаторному лікуванні (а.с.12).

Згідно з Наказом філії від 30.04.2020 №177/ос та Наказом виробничого підрозділу від 30.04.2020 №117/ос Про внесення змін до наказу по особовому складу, були внесені зміни відповідно у Наказ філії від 12.02.2020 №83/ос та Наказ виробничого підрозділу від 12.02.2020 №24/ос про звільнення з роботи ОСОБА_1 , внаслідок чого датою звільнення ОСОБА_1 вказано 24.02.2020. При цьому Наказ №177/ос від 30.04.2020 виданий на підставі протоколу оперативної наради від 12.02.2020 та листка непрацездатності АКА №953025, а Наказ №117/ос від 30.04.2020 виданий на підставі Наказу філії №177/ос від 30.04.2020 (т.1 а.с.57,58).

Копії вищевказаних наказів разом з повідомленням про необхідність одержання трудової книжки були направлені на адресу ОСОБА_1 30.04.2020 (т.1 а.с.59,60).

З довідок про доходи №133 від 07.02.2020, №162 від 10.09.2020, виданих філією «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» вбачається, що загальна сума доходів ОСОБА_1 на посаді начальника вагонного депо філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» з серпня 2019 року по січень 2020 року включно складає 211801.61 грн.; у грудні 2019 року йому було нараховано 36435.50 грн., у січня 2020 - 31755.12 грн. (т.1 а.с.13, т.2 а.с.119).

Відповідно до довідок про середню заробітну плату ОСОБА_1 , виданих Відповідачем (без номерів та дат), середня заробітна плата Позивача становить 204.16 грн., середньоденна заробітна плата - 1099.88 грн. (т.1 а.с.82, т.2 а.с.120).

Положенням про порядок подачі в ремонт та видачі з ремонту пасажирського рухомого складу, затвердженим директором філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» 19.02.2019, регламентовано основні взаємовідносини між виробничими підрозділами з технічних питань по ремонту та модернізації пасажирського рухомого складу, його вузлів та агрегатів.

Пунктом 3.10 Розділу ІІІ вищевказаного Положення визначено, що приймання в ремонт пасажирського вагону у вагоноремонтному депо оформлюється Актом приймання вагону в ремонт, в якому зазначається технічний стан, комплектність, вид ремонту, наявність супровідної документації, зазначаються не відмічені пошкодження і відсутні вузли та агрегати. Вагон вважається прийняти в ремонт з моменту підписання акта приймання вагона в ремонт представниками депо та підприємства - балансоутримувача та з відкриттям форми ЛВУ-36. (т.1 а.с.197-206).

Згідно з Положенням про технічне обслуговування та ремонт пасажирських вагонів локомотивної тяги, введеного в дію, згідно з Наказом ПАТ «Українська залізницяч» від 11.01.2017 № 006, капітальний ремонт першого обсягу (КР-1) - плановий ремонт вагонів з встановленою періодичністю для відновлення технічного стану вагонів шляхом заміни несправних складових частин та деталей відремонтованими або новими, а також модернізація окремих вузлів (т.1 а.с.207-211).

Згідно з Нормами простою пасажирських вагонів в ремонті на заводах та депо, затвердженими Наказом Укрзалізниці від 29.12.2011 №699-Ц простій в ремонті пасажирського вагона з примусовою вентиляцією становить 14 діб;. пасажирського вагона з кондиціюванням повітря - 16 діб, вагонів побудови КВБЗ на візках з дисковими гальмами - 17 діб. Відповідно до примітки 4, розрахунки пропускної спроможності заводів по ремонту пасажирських вагонів проводиться по простою в ремонті в робочих добах (т.1а.с.165-173, 213-219).

Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з пунктом 1 ч.1 ст.41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний, зокрема, у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», згідно з пунктом 1 статті 41 КЗпП трудовий договір з керівним працівником може бути розірваний у разі одноразового грубого порушення ним трудових обов`язків. Звільнення з цієї підстави може бути здійснене з додержанням передбаченого статтями 148, 149 КЗпП порядку застосування дисциплінарного стягнення. Зокрема, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинні враховувати, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, та попередня робота працівника.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку ним заподіяно чи могло бути заподіяно шкоду, істотності наслідків порушення трудових обов`язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов`язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов`язку за встановлених судом фактичних обставинах справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.

Важливим елементом застосування норми п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України є звільнення керівника за порушення, яке є одноразове, а не тривале, системне, що може бути підставою для звільнення з інших підстав.

Під разовим порушенням необхідно розуміти таку протиправну поведінку, що є обмеженою в часі, вчинену саме разово (одну дію або бездіяльність).

Рішення компетентного органу, власника підприємства, і наказ про звільнення мають містити чітко сформульоване одноразове грубе порушення, яке стало підставою звільнення керівника.

Акт про результати перевірки контролюючого органу з окремих питань організації роботи підприємства (установи, організації), висновки якого стали підставою для прийняття наказу про звільнення, який не містить даних про одноразове грубе порушення керівником трудових обов`язків, а містить лише фіксацію загальних недоліків та порушень в організації роботи, не може бути належним та достатнім доказом правомірності звільнення керівника за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Таким чином, за своїм змістом наказ про звільнення працівника не повинен містити перелік або систему порушень, за які був звільнений керівник, а лише одноразове грубе порушення конкретних трудових обов`язків.

Згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в ухвалі 15.12.2010 у справі №6-20213св09, в справах у яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Разом з тим, Відповідачем не надано Суду доказів, які б підтверджували вчинення Позивачем одноразового грубого порушення трудових обов`язків, що стало підставою для його звільнення.

Зокрема, в судовому засіданні не доведено порушення Позивачем п.2.13, п.2.14 та п.2.29 його посадової інструкції, оскільки дослідженими Судом доказами, у тому числі повідомленнями щодо виконання ремонту КР-1 поглибленого, направлених за підписом Позивача на адресу Директора філії «Пасажирська компанія» протягом січня - лютого 2020 року, інформацією очікуваного виконання плану ремонту пасажирських вагонів в січні 2020 року, повідомленнями щодо виконання ремонту КР-1 поглибленого у лютому 2020 року та ін. підтверджено, що Позивачем було належним чином організовано відповідний облік, забезпечено фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, організовано роботу по виконанню відповідного ремонту вагонів тощо. При цьому, із досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, що Позивачем у відповідній звітності до відома керівництва постійно доводився дійсний стан речей стосовно ремонту вагонів, зокрема вагонів №035-28262, №035-24212 та №035-28320, повідомлялося про можливе невиконання доведеного плану з ремонту вагонів з об`єктивних причин: у томи числі у зв`язку з їх неналежним технічним станом, обсягами робіт, які необхідно було провести, відсутністю постачання ТМЦ, датами фактичних подач вагонів у ремонт, недоукомплектованістю штату працівників, і вказані причини у своїй сукупності унеможливлювали виконання ремонту у визначені строки за встановлених судом фактичних обставин справи.

Таким чином, у невиконанні ремонту вагонів №035-28262, №035-24212 та №035-28320 протягом січня 2020 року, який мав місце з об`єктивних, незалежних від Позивача причин, Суд не вбачає умислу Позивача та ознак вчинення ним одноразового грубого порушення його трудових обов`язків.

Також, не містять відомостей про суть одноразового грубого порушення ОСОБА_1 його трудових обов`язків та обставин, що свідчать про винну поведінку працівника і оскаржувані накази від 12.02.2020: №83/ос По особовому складу та №24/ос про припинення трудового договору (контракту), тому Суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання вищевказаних наказів незаконними.

Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Аналіз зазначених правових норм у їх системному зв`язку з положеннями ст.43 Конституції України та ст.240-1 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що за змістом ч.1 ст.235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

Згідно з ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Постановою КМУ №100 від 08.02.1995.

За загальним правилом пункту 2 (абзаци 3, 4) цього Порядку, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, які передували події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Згідно з пунктом 8 вищевказаного Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів. Які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плати визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З наданої суду довідок про заробітну плату Позивача (т.1 а.с.13, 82) встановлено, що двома останніми відпрацьованими місяцями перед звільненням є грудень 2019 та січень 2020 року.

У грудні 2019 року Позивачу було нараховано 36437.50 грн., а в січні 2020 року - 31755.12 грн (т.1 а.с.13,82, т.2 а.с.119).

Враховуючи кількість робочих днів у грудні 2019 року (21) та у січні 2020 року (21), середньоденна заробітна плата Позивача у ці місяці становила 1623.63 грн. ((36437.50 грн. + 31755.12грн.):42 р.д.).

Станом на час розгляду справи вимушений прогул Позивача становить 141 день (лютий - 4 дні, березень - 21, квітень - 21, травень - 19, червень - 20, липень - 23, серпень-20, вересень - 13), таким чином середній заробіток за час вимушеного прогулу Позивача становить 228931.83 грн., який підлягає стягненню з Відповідача без врахування податків, зборів, обов`язкових платежів.

Що стосується вимоги Позивач про стягнення моральної шкоди у розмірі 34096.31 грн., то Суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. В п.5 вказаної Постанови зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачем доведено, що внаслідок незаконного звільнення з роботи він не мав можливості працювати і отримувати заробітну плату, яка необхідна для забезпечення життєвих потреб, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв`язків та зумовило необхідність докладати додаткові зусилля для організації свого життя, а відтак Суд вважає за можливе задовольнити позов в цій частині частково та стягнути з Відповідача на користь Позивача 10000.00 грн., що, на думку Суду, буде достатнім для компенсації Позивачу моральної шкоди, завданої незаконним звільненням з посади.

Таким чином, Суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 , зокрема, вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі вимоги про визнання незаконними та скасування наказів про його звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку з дати звільнення по дату поновлення на роботі та вважає такою, що підлягає частковому задоволенню вимогу про стягнення моральної шкоди.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 81, 83, 89, 265, 274, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати накази від 12.02.2020 №83/ос та від 12.02.2020 №24/ос (із змінами, внесеними згідно з наказами від 30.04.2020 №177/ос та №117/ос) про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника виробничого підрозділу Пасажирське вагонне депо станції Бахмач філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, ч.1 п.1 ст.41 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника виробничого підрозділу Пасажирське вагонне депо станції Бахмач філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» з 24.02.2020.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.02.2020 по 17.09.2020 у розмірі 228931 (двісті двадцять вісім тисяч дев`ятсот тридцять одну) грн. 83 коп., визначений без врахування податків, обов`язкових зборів і платежів.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) грн. 00 грн.

У задоволенні іншої частини вимог позову - відмовити.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника виробничого підрозділу Пасажирське вагонне депо станції Бахмач філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» та в частині стягнення заробітної плати в межах виплат за один місяць допустити до негайного виконання.

Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця», 03680, м.Київ, вул.Є.Гедройця,5, код ЄДРПОУ - 40075815.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Чернігівського апеляційного суду через Бахмацький районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складний 22.09.2020.

Суддя Бахмацького районного суду Н.В.Лобода