Вирок № 91709292, 22.09.2020, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

_______________

Справа № 511/306/20

Номер провадження: 1-кп/511/91/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2020 рокум.Роздільна

Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Іванова О. В.

при секретарі судового засідання Кириловій І.В.,

за участю:

прокурорів Колесника В.Л., Комишана О.Л.

потерпілої ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_1 адвоката Твердохліб В.Ю.

обвинуваченого та цивільного відповідача ОСОБА_3

захисника обвинуваченого та цивільного відповідача адвоката Косинського Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна кримінальне провадження за № 12019160000001113 від 11.12.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Болград Одеської області, громадянина України, із середньо технічною освітою, в 2010 році, закінчив ПТУ в с. Андріївка Баштаньского району, Миколаївської області за спеціальністю тракторист- машиніст, працюючого не офіційно на будівництві, в цивільному шлюбі, маючого на утриманні трьох дітей: ОСОБА_5 , 2009р.н., ОСОБА_6 , 2011р.н., ОСОБА_7 , 2014р.н., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10.12.2019 року ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, достеменно знаючи, що керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння заборонено, приступив до керування автомобіля «ВАЗ-2105», р/н НОМЕР_1 , чим допустив порушення вимог п/п «а» п. 2.9. «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), що зобов`язують водія:

п. 2.9. «Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння чи перебуваючи під впливом наркотичних або токсичних речовин».

У той же день, приблизно о 22:40 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим позбавив себе можливості правильно орієнтуватися в дорожній обстановці, здійснював рух по вул. Миру в с. Новокостянтинівка, з боку с. Мигаєво в напрямку с. Маркове, в Роздільнянському районі Одеської області, з перевищенням максимально допустимої, в населеному пункті швидкістю 70 км/год, чим порушив вимоги п. 12.4. вказаних Правил, якими передбачено:

п. 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год».

Будучи неуважним ОСОБА_4 , рух керованого автомобіля постійно не контролював, обрав швидкість руху керованого автомобіля, без урахування дорожньої обстановки, яка не забезпечує безпеку, і не дає можливість постійно контролювати рух автомобіля, за дорожньою обстановкою постійно не слідкував та своєчасно не відреагував на її зміну, чим порушив вимоги п. 1.5., п/п «б» п. 2.3. зазначених Правил, що зобов`язують водія:

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків».

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: п/п б) бути уважніш, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі».

Діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, та маючи об`єктивну і реальну можливість недопущення дорожньо-транспортної події, водій ОСОБА_4 , наближаючись до будинку № 70 по вул. Миру в с. Новокостянтинівка, відволікся від керування, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, а навпаки, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників руху, при відсутності будь- яких перешкод технічного або іншого характеру, втратив контроль над керуванням свого транспортного засобу, в результаті чого у порушення вимог п.п. 12.1., 12.2. вказаних Правил, якими передбачено:

п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ніш»;

п. 12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги»;

допустив неконтрольований виїзд свого транспортного засобу за межі проїзної частини на ліве узбіччя за ходом руху керованого ним автомобіля та допустив наїзд на перешкоду - залізобетонну опору лінії електропередач.

Під час вказаної дорожньо - транспортної пригоди пасажири зазначеного автомобіля: ОСОБА_2 та ОСОБА_8 отримали тілесні ушкодження, з якими ОСОБА_2 був доставлений до лікарняного закладу, а ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди.

Внаслідок ДТП пасажир автомобіля «ВАЗ-2105» ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно - мозкової травми, що поєднує: вогнищевий крововилив у м`які тканини правої скроневої ділянки волосистої частини голови, лінійний, поперечно розташований (у середній черепній ямці) перелом основи черепа, обмежено-дифузні крововиливи під м`які оболонки лівих тім`яної та скроневої ділянок головного мозку, розрив мозолистого тіла головного мозку, численні садна (на тлі синців) переважно правої половини обличчя; закритої травми грудної клітки: циркулярний розрив верхньої частини грудного відділу аорти з масивним крововиливом у ліву плевральну порожнину, вогнищеві крововиливи у товщу коренів легень і ділянку основи серця, забиття легень; закритий перелом обох кісток у верхній третині правого передпліччя; нечисленні садна (на тлі синців) з локалізацією у ділянці правого плечового суглобу, на передньо-зовнішній поверхні у верхній половині правого плеча, на тильній поверхні у нижній третині правого передпліччя, на правому зап`ястку і на тильних поверхнях кистей, а також на спині справа і правому коліні.

Смерть ОСОБА_8 перебуває у прямому причинному зв`язку з отриманою в результаті ДТП закритою травмою грудної клітки у вигляді майже повного розриву верхньо-грудного відділу аорти і настала від гострої масивної крововтрати.

Внаслідок ДТП пасажир автомобіля «ВАЗ-2105» ОСОБА_2 отримав наступні тілесні ушкодження: відкритий перелом середньої третини (діафіза тіла) правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків і рваною раною однойменної гомілки з боку її передньої поверхні; закритий перелом обох кісток у середній третині лівої гомілки; рвана рана правої надбрівної дуги, - які є небезпечними для життя і за вказаною кваліфікаційною ознакою відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Допущені водієм ОСОБА_4 порушення вимог п. 1.5. п/п «б» п. 2.3., п/п «а» п. 2.9., 12.1., 12.2., 12.4. Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно-небезпечних тяжких наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілому, а також заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, а також, що заподіяло потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні зазначеного злочину визнав повністю, також визнав цивільний позов, підтвердив фактичні обставини справи і суду пояснив, що 10.12.2019 року приблизно об 22.40год. він взяв машину у знайомого ОСОБА_9 , прізвище його не знає, щоб наступного дня поїхати за своєю дружиною та дітьми забрати їх з лікарні. В АДРЕСА_4, ввечері після роботи до нього в машину сіли ОСОБА_8 та ОСОБА_2 та разом вони вирішили заїхати в магазин купити пива «Гараж», після того як випили, вони повернулись в магазин та знову купили пиво. Погода була туманна, асфальт був мокрий, коли їхали назад, машину почало кидати зі сторони в сторону, ліве гальмування спрацювало та приблизно в 23 год. їх занесло в стовп, в результаті трапилося ДТП. Яка була на той момент швидкість машини він не знає, оскільки спідометр не працював. Так як він не сильно пошкодився, то почав відразу оказувати допомогу, спочатку витяг ОСОБА_2 , а потім ОСОБА_8 , у якої ще спочатку прощупувався пульс, а потім вже ні. З місця ДТП він нікуди не відходив, дочекався поліцію та швидку, яку викликали сусіди. Визнав, що порушив ПДР, був на підпитку. Просив суворо його не карати, врахувати, що в нього на утриманні троє неповнолітніх дітей та він в добровільному порядку домовився з потерпілою на відшкодування помісячно матеріальної шкоди, у скоєному щиро кається.

Потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що загибла була її рідною донькою. ОСОБА_8 для неї була опорою у всіх відношеннях, оскільки вона працювала та допомагала утримувати братів та сестер. В той день вона бачила доньку останній раз біля 12 години дня, вона поїхала до перукарні в м. Роздыльна на машині, сказала, що вдома буде не пізно. Приблизно об 22год. 40 хв. їй постукали у вікно та повідомили про аварію, вона побігла на місце ДТП, де їй повідомили, що її донька померла та там же мати дізналася, що ОСОБА_8 була в машині з друзями ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Окрім того, суду повідомила, що з обвинуваченим вони домовилися на відшкодування школи в добровільному порядку шляхом помісячних платежів, просила не позбавляти ОСОБА_4 волі, оскільки він повинен утримувати своїх дітей та перебуваючи під вартою він не буде мати можливість розрахуватися.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 10.12.2019 року - він, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , приїхали до міського клубу с.Новокостянтинівка Роздільнянського району Одеської області. За кермом був ОСОБА_4 , але це була не його машина, а його друга, так як наступного дня він повинен був забирати свою дружину з дітьми з лікарні. Вони всі втрьох разом випили по 2 пляшки напою «Гаража», потім ще, але скільки не пам`ятає. Надалі у вечорі вони виїхали та поїхали в бік с. Марківка. Пояснив, що ще до ДТП у нього та ОСОБА_8 сталася суперечка - вони вдвох бажали сидіти на передньому пасажирському сидінні. Так сталося, що його покликала господиня магазина і в цю міть ОСОБА_8 сіла не передне пасажирське сидіння і зачинилася, тому він був вимушений їхати на задньому сидінні. Що трапилося під час руху з автомобілем він не знає, але пояснив, що спочатку машину почало качати, надалі що трапилося - він не пам`ятає так як втратив свідомість. Коли він прокинувся, то був в 5 метрах від автомобіля, в нього на ногах лежав стовп, а ОСОБА_4 на тій час допомагав загиблій. Біля машини були люди. Його відвезли в лікарню, де він два тижні лікувався. Зазначав, що ОСОБА_4 винним не вважає, оскільки машина зламалася та тому сталася ДТП, а вони винні всі, просив міру покарання призначити на розсуд суду, матеріальних та будь-яких претензій до ОСОБА_4 не має.

Окрім визнання обвинуваченим своєї вини у повному обсязі, його вина в інкримінованому злочині підтверджується документами, долученими до матеріалів кримінального провадження, дослідженими у судовому засіданні, в яких викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, а саме:

- витягом з ЄРДР за № 12019160000001113 від 11.12.2019 року, де зазначено, що 10.12.2019 року, водій ОСОБА_4 керуючи а/м «ВАЗ-2105» р/н НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Миру в с. Новокостянтинівка Роздільнянського району Одеської області, біля будинку №70, не впорався з керуванням, виїхав за межі проїзної частини вліво де скоїв наїзд на опору ЛЕП. Внаслідок наїзду, пасажир автомобіля ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди. Пасажир автомобіля ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, відкритого перелому правої велико стегнової кісті, закритого перелому обох кісток лівої гомілки. ЖЄО Роздільнянського ВП № 7647 від 10.12.2019 року. (а.с.к.п.97);

- електронним рапортом від 10.12.2019 року в якому зазначено, що до Роздільнянського відділу поліії ГУНП в Одеській області 10.12.2019 року об 22.40год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 10.12.2019 року о 22.40 год.. за адресою Роздільнянський район, с. Марківка, вул. Миру, буд. 70, Нова Костянтинівка авто Жигуль білий +стовп. Двоє потерпілих. Дроти лежать на дорозі, пробиває струм. Швидку викликали самостійно. Заявила про ДТП ОСОБА_18 . При виїзді на місце ДТП було встановлено, що ОСОБА_4 рухаючись на автомобілі ВАЗ-2105 д/н НОМЕР_1 по вулиці Миру с. Новокостянтинівка разом з пасажирами ОСОБА_8 , яка сиділа на передньому пасажирському сидінні та ОСОБА_2 , який сидів на задньому пасажирському сидінні, біля будинку № 70, не впорався з керуванням виїхав на зустрічне узбіччя та скоїв зіткнення з бетонною опорою електропередач, в результаті чого ОСОБА_2 отримав переломи обох ніг, ОСОБА_8 померла на місці до виїзду швидкої допомоги. ОСОБА_4 тілесних ушкоджень не має. (а.с.к.п.100);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.12.2019 року (зі схемою ДТП та фото таблицею), вул. Миру, буд. 70 с. Новокостянтинівка, Роздільнянського району за участю понятих та ОСОБА_4 при погодних умовах: туман; без опадів; +5 градусів; виміри проводилися буд. 70, межі проїзної частини; в темну пору доби на момент огляду з сільським електроосвітленням; встановлено локалізацію пошкодження транспортного засобу автомобіля ВАЗ-2105 р/н НОМЕР_1 : деформація кузову ударного характеру з права середньої та передньої стійки та передніх правих дверей; передні колеса без несправностей, задні не працюють; рульове керування у справному стані; шини усіх колес знаходилися під тиском; автомобіль здійснив наїзд на опору ЛЕП. На схемі ДТП під № 2 вказана загибла пасажир ОСОБА_8 (а.с.к.п.101-114);

- протоколом затримання ОСОБА_4 , 11.12.2019 року об 05.20год., як підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст.286 КК України з яким він погодився та не мав ніяких заперечень; (а.с.к.п.115-116);

- консультативним висновком спеціалиста Роздільнянської ЦРБ від 11.12.2019 року вказано, що ОСОБА_2 під час ДТП отримав ЗЧМТ, забиту рану обличчя, відколотий шматок правої гомілкової кістки, закритий перелом обох кісток лівої гомілки. Перебував в стані алкогольного сп`яніння. (а.с.к.п.117);

- медичним оглядом чергового лікаря підозрюваного ОСОБА_4 від 11.12.2019 року, під час якого ОСОБА_4 скаржився на садини на обличчі, правому плечі, правої Ѕ живота . Мав запах алкоголю з порожнини роту. З його слів, останні раз вживав алкоголь увечері 10.12.2019 року. Результат обстеження алкотестра «Алкофор 307» показав 0,94 промілле; (а.с.к.п.119);

- ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2019 року на автомобіль «ВАЗ-2105» р/н НОМЕР_1 , який в ході огляду місця ДТП був вилучений та визнаний речовим доказом, згідно свідоцтва про реєстрацію технічного транспорту, виданого 06.06.2000 Бершадським МРЕВ УДАІ Вінницької області, належить ОСОБА_20 адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , був накладений арешт з утримуванням автомобіля на штраф майданчику м. Одеси. ( а.с.к.п.126-127);

- повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 11.12.2019 року; (а.с.к.п.133-136);

- ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.12.2019 року про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, який діяв до 09.02.2020 року включно; клопотання слідчого про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом керуванням транспортним засобом ОСОБА_4 було залишено без задоволення.(а.с.к.п.138-139);

- ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.12.2019 року запобіжний захід у вигляді утримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 скасовано та останньому обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. (а.с.к.п.140);

- зберігальною розпискою від 27.12.2019 року підозрюваний ОСОБА_4 отримав посвідчення водія; паспорт; довідку ІПН; телефон. (а.с.к.п.141);

- актом судово - медичного дослідження(обстеження) № 146 від 1012.2019 року та висновком експерта № 11/146 року від 17.12.2019 року судово - медичної експертизи трупа ОСОБА_8 були виявлені наступні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма, що поєднує: вогнищевий крововилив у м`які тканини правої скроневої ділянки волосистої частини голови, лінійний поперечно розташований (у середній черепній ямці) перелом основи черепа, обмежено-дифузні крововиливи під м`які оболонки лівих тім`яної и скроневої ділянок головного мозку, розрив мозолистого тіла головного мозку, численні садна(на тлі синців) переважно правої половини обличчя; закрита травма грудної клітки: циркулярній розрив верхньої частини грудного відділу аорти з масивним крововиливом у ліву плевральну порожнину (приблизно 2 літра крові), вогнищеві крововиливи у товщу коренів легень і ділянку основи серця, забиття легень; закритий перелом обох кісток у верхній третині правого передпліччя; нечисленні садна (на тлі синців) з локалізацією у ділянці правого плечового суглобу, на передньо-зовнішній поверхні у верхній половині правого плеча, на тильній поверхні у нижній третині правого передпліччя, на правому зап`ястку і на тильних поверхнях кистей, а також на спині справа і правому коліні.

Враховуючи характер і локалізацію перелічених вище ушкоджень, а також відомі обставини події, встановлено, що отримані травми були заподіяні у період 10 грудня 2019 року тупими предметами, якими, зокрема, могли бути поверхні салону автомобіля в момент його зіткнення з перешкодою (фіксованим об`єктом).

Смерть ОСОБА_8 полягає у прямому причинному зв`язку з отриманою в результаті ДТП закритою травмою грудної клітки у вигляді майже повного розриву верхньо-грудного відділу аорти і настала від гострої масивної крововтрати. Даний висновок стосовно причини смерті підтверджується результатами секційного дослідження тіла загиблої, а саме: наявністю циркулярного розриву стінки грудної аорти, великою кількістю крові у лівій плевральній порожнині (близько двох літрів), а також морфологічними ознаками гострої масивної крововтрати. Вважаючи характер наявного ушкодження головної магістральної судини - аорти, смерть ОСОБА_8 настала досить швидко («у лічені хвилини») після його спричинення - ввечері ІНФОРМАЦІЯ_2.

При судово-токсикологічному дослідженні в крові від трупа ОСОБА_8 виявлено 1,13%. етилового спирту, що за життя безпосередньо перед настанням смерті орієнтовно могло відповідати легкому ступеню алкогольного сп`яніння. (а.с.к.п.143-148);

-актом судово - токсилогічного дослідження крові, сечі № 6327/146 та актом визначення групи рідкої крові № 1482 від 11.12.2019 року від трупа ОСОБА_8 за висновками ОСОБА_8 по групі крові відноситься до групи В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти - А за системою АВО, в крові та сечі був виявлений етиловий спирт у концентрації: в крові - 1,13проміле, в сечі - 1,23проміле. (а.с.к.п.149-150);

-висновком № 28-А від 24.01.2020 року транспортно - технічної експертизи з ілюстрованою таблицею до нього, було встановлено, що рульове керування, ходова частина та система освітлення автомобіля "ВАЗ 2105" номерний знак НОМЕР_1 , на момент огляду, знаходилися в працездатному стані і несправностей, які могли б зумовити що несподівано проявляються для водія втрати керованості і стійкості автомобіля не мали.

Гальмова система задньої осі автомобіля «ВАЗ 2105» номерний знак НОМЕР_1 знаходилася в непрацездатному стані, унаслідок відокремленого гальмового трубопроводу задньої осі та відсутності гальмових колодок задньої осі, що в свою чергу унеможливлює здійснення водієм застосування гальмування задньої осі автомобіля, однак гальмова система передньої осі автомобіля «ВАЗ» знаходилась у працездатному стані та дозволяла водію автомобіля знижувати швидкість руху з відомою йому ефективністю до повної зупинки автомобіля «ВАЗ».

Наявність цієї непрацездатності забороняла експлуатацію транспортного засобу згідно з вимогами п.п. 31.1, 31.4, 31.4.1 а) Правил дорожнього руху.

Дана непрацездатність гальмової системи задньої осі Правилам дорожнього руху України виникли задовго до події цієї пригоди та могли бути виявлені водієм при проведенні огляду транспортного засобу перед виїздом. (а.с.к.п.152-158);

-заявою матері загиблої ОСОБА_8 - ОСОБА_1 про залучення її до провадження у якості потерпілої.(а.с.к.п.162);

-висновком експерта № 2 від 02.01.2020 року судово - медичної експертизи ОСОБА_2 про виявлення наступних ушкоджень: відкритий перелом середньої третини (діафіза, тіла) правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків і рваною раною однойменної гомілки з боку її передньої поверхні; закритий перелом обох кісток у середній третині лівої гомілки; рвана рана правої надбрівної дуги.

Дані ушкодження обумовлені дією тупих предметів, у вказаний час - 10 грудня 2019 року. Зокрема, такими предметами були виступаючі поверхні салону автомобіля в момент його зіткнення з перешкодою (фіксованим об`єктом).

Виявлені у ОСОБА_2 ушкодження і, зокрема, відкритий перелом тіла правої великогомілкової кістки - є небезпечними для життя і за вказаною кваліфікаційною ознакою відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень (п.2.1.1., п.2.1.3. «м» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», 1995 р.). (а.с.к.п.165-166);

-висновком експерта автотехнічної експертизи № 31-А від 28.01.2020 року, що у даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ-2105» ОСОБА_4 , повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 31.1, 31.4, 31.4.1 а), 12.2, 12.4 та 12.1 Правил дорожнього руху України.

У даній дорожній ситуації оцінка дій водія автомобіля «ВАЗ-2105» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 відповідно до вимог п.п. 31.1, 31.4, а), 12.2, 12.4 та 12.1 Правил дорожнього руху України, не потребує спеціальних знань в області автотехніки і дані питання можуть бути вирішені органами слідства або судом самостійно, виходячи з правової оцінки сукупності зібраних з матеріалів кримінального провадження доказів та урахуванням висновків цієї експертизи.

Вирішення питання про причинний зв`язок дій водія автомобіля «ВАЗ-2105» ОСОБА_4 з виникненням події цієї пригоди, не потребує спеціальних знань в області автотехніки. (а.с.к.п.170-173);

-полісом № АМ/7762187 обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ТАС АТ «СГ «ТАС» (приватна) від 16.04.2019 року, яким автомобіль ВАЗ 2105 ВІ р/н НОМЕР_1 був застрахований його власником ОСОБА_20 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу) на випадок шкоди, заподіяної життю і здоров`ю в розмірі 200 000грн., на випадок заподіяння шкоди майну 100 000грн. (а.с.к.п.179);

-протоколом лікування визначена сума щодо відшкодування коштів витрачених на лікування ОСОБА_2 , яка складає 19374,44грн. (а.с.к.п.198-199).

Вищенаведені докази в сукупності доводять порушення обвинуваченим ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору, знаходилися в прямому причинно - наслідковому зв`язку із виникненням дорожньо - транспортної пригоди та настанням суспільно - небезпечних тяжких наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілому, а також заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.

У суду немає підстав для визнання недопустими всіх вищезазначених доказів, наданих стороною обвинувачення, оскільки їх збір та фіксація відповідають нормам КПК України, всі наявні докази узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи та є такими, що повністю доводять вину обвинуваченого в скоєнні вказаного злочину.

Таким чином суд, оцінивши кожний із доказів, наданих стороною обвинувачення з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення обвинувального вироку, дотримуючись загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, приходить до висновку, що під час судового розгляду стороною обвинувачення доведено поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_4 у інкримінований період вище зазначеного злочину, а його дії правильно кваліфіковані за ст.286 ч.2 КК України, оскільки останній дійсно вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження та спричинило смерть потерпілої ОСОБА_8 .

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Згідно з п. 20 роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в постанові №14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Вирішуючи питання щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст.65-67 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до категорії тяжкого злочину та особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв`язки: одружений, має постійне місце роботи, реєстрації та проживання, утримує трьох неповнолітніх дітей, за місцем постійної реєстрації і проживання, а також місця роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває; останній з місця ДТП не зникав, а навпаки намагався надати будь-яку допомогу постраждалим.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст.66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та його ставлення до наслідків вчиненого кримінального злочину, оскільки обвинувачений свою вину визнав повністю, надавав в ході досудового і судового розгляду усі пояснення щодо обставин та способу скоєння злочину та співпрацював з органами досудового розслідування та суду, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується головою сільської ради с. Марківка, односельчанами та сусідами, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей: 2009р.н., 2011р.н., 2014р.н. та батьків своєї співмешканки похилого віку, хворіючих, цивільний позов лікарні визнав в повному обсязі.

Окрім того, судом приймається до уваги, що обвинувачений дійсно розкаюється у скоєному; відшкодовує матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_1 в добровільному порядку шляхом надання матеріальної допомоги помісячно, при цьому орган пробації не вважає рівень небезпеки обвинуваченого для суспільства загрозливим, вважаючи, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства за умови призначення іспитового терміну та покладення відповідних обов`язків.

За наслідками проведеного аналізу вищезазначених правових норм, встановлених фактів та досліджених доказів, суд враховує наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого та приймає до уваги думку органу пробації про можливість призначення покарання без ізоляції від суспільства.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що обвинувачений підлягає притягненню до кримінальної відповідальності в межі санкції інкримінованої йому статті у виді позбавлення волі, оскільки більш м`яке покарання не відповідатиме тяжкості та наслідкам скоєного злочину.

Проте, з врахуванням всіх встановлених в ході судового розгляду провадження обставин, майнового стану обвинуваченого, наслідків злочину, ставлення самого обвинуваченого до скоєного - повного визнання вини та щирого розкаяння; добровільної домовленості на відшкодування потерпілій матеріальної шкоди та часткове її погашення; приймаючи до уваги, що потерпілі вважають необхідним призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі, а також, що обвинувачений раніше не судимий, працевлаштований, але не офіційно, має на утриманні трьох малолітніх дітей; думку органу пробації про можливість призначення іспитового терміну, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе в умовах без ізоляції від суспільства, і є обґрунтовані підстави для призначення йому покарання з застосуванням дії статей 75 і 76 КК України, звільнивши від відбування покарання, та призначивши випробувальний строк з умовою виконання ним обов`язків та з позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Також, відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

В суді було встановлено, що порушення ПДР України, допущені обвинуваченим ОСОБА_4 знаходяться в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.

Крім того, скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ст.286 КК України віднесено до злочинів проти безпеки руху та є тяжким злочином.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк, передбачений санкцією ч.2 ст.286 КК України, так як даний злочин пов `язаний з експлуатацією транспортного засобу та протиправні дії обвинуваченого призвели до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, в наслідок чого спричинено смерть ОСОБА_8 . Застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами надасть йому можливість, в разі бажання в подальшому керувати транспортними засобами, додатково вивчити правила дорожнього руху та пройти додаткові навчання у відповідних навчальних закладах щодо покращення навиків керування.

Саме визначене вказаного виду покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

При цьому, суд вважає що вказана думка суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 01.02.2018 року у справі № 634/609/15-к, яка є обов`язковою для застосування, у відповідності до якої судова дискреція (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально - вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість, зокрема, призначення покарання з випробуванням.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави на відшкодування процесуальних витрат за проведення експертиз необхідно стягнути понесені витрати в сумі 3 297,21грн.

Стосовно поданого цивільного позову, суд зазначає, що у відповідно до ч. 5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Прокуратурою Одеської області в інтересах держави в особі КНП «Роздільнянська центральна районна лікарня» подано до ОСОБА_4 цивільний позов про стягнення грошових коштів у розмірі 19374,44 гривень у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 .

Вирішуючи вищевказане питання суд вважає, що цивільний позов підлягає задоволенню в повному обсязі у зв`язку із повним визнанням обвинуваченим позовних вимог та у відповідності до ч.1 ст. 129 КПК України.

Речові докази в даному кримінальному провадженні вирішити в порядку ст.100 КПК України, а накладений арешт на майно скасувати.

Оскільки судом приймається рішення про можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення волі, тому підстав обирати або змінювати запобіжний захід, у суду відсутні. Процесуальні витрати за проведення експертних досліджень повинні бути покладені на обвинуваченого.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.100, 118, ч.2 ст. 124, 126, ч.4 ст.174, 368, 369-371, ст.373, ст. 374, 376, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПННОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 :

-на користь держави в особі КНП «Роздільнянська центральна районна лікарня» (адреса: Одеська область, м. Роздільна, вул. Європейська, 1 - 19 374,44 /дев`ятнадцять тисяч триста сімдесят чотири/ грн. 44 коп. в рахунок витрат, понесених на лікування та утримання ОСОБА_2 .

- витрати на проведення автотехнічних експертиз № 28-А від 24.01.2020 року (1413,09грн.) та № 31-А від 28.01.2020 року (1884,12грн.) в сумі 3 297,21 грн. на користь держави в особі Одеського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру за реквізитами: УК у м. Одесі/Малиновський район/24060300, код ЄДРПОУ 38016923, р/р UA80899990000031118115015007, банк Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інше надходження» по Одеській області;

Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 11.12.2019 року арешт на автомобіль марки «ВАЗ - 2105» державний номерний знак НОМЕР_1 та повернути його за належністю власнику ОСОБА_20 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 .

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення можуть бути подані апеляційні скарги до Одеського апеляційного суду через Роздільнянський районний суд Одеської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О. В. Іванова