Рішення № 91708769, 17.09.2020, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/637/20

Провадження № 2/499/281/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 вересня 2020 року смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області в складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю помічника судді Березовської І.В., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Іванівка Іванівського району Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом

В С Т А Н О В И В:

Позивачі, через свого представника звернулися до суду з позовною заявою до сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, в якій просили визнати за ними право власності в рівних частках, на спадкове майно, що залишилося після смерті їх батька, а саме на земельну ділянку.

В позові посилалася на наступні обставини: ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , батько позивачів. У визначений термін позивачі звернулися до нотаріальної контори, однак встановили, що свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, належну їх померлому батьку отримати не можуть у зв`язку з тим, що в державному акті, який був вижданий померлому відсутній підпис посадової особи, яка його видала та печатки, а також державної реєстрації земельної ділянки. У зв`язку з тим, що на даний час відділи Держгеокадастру та сільські ради не мають повноважень щодо внесення виправлень в державний акт, та не можуть видати інший, оскільки власник земельної ділянки помер та його правоздатність припинилася, тому нотаріусом неможливо встановити склад спадкового майна, що підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Дані обставини перешкоджають позивачам реалізувати своє право на отримання спадщини, у зв`язку з чим просять суд їх позов задовольнити.

В судове засідання позивачі не з`явилися, проте їх представник надав до суду заяву про слухання справи у його відсутність та відсутність позивачів, на задоволенні позовних вимогах наполягали.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, проте надав до суду заяву про слухання справи у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, за таких обставин судове засідання по справі було проведено без засобів технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з положенням ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи та з урахуванням положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ч.1 ст. 13 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, приходить до висновку, що наявні законні підстави для задоволення позову та позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Згідно з наданих копій свідоцтв про народження, позивачі є рідними синами померлого ОСОБА_7 , тобто спадкоємцями першої черги за законом.

Відповідно до копії державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІ-ОД №021003 від 18.02.2002 року та відповіді відділу в Іванівському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_7 належала земельна ділянка площею 7,810 га, яка розташована на території Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, акт зареєстровано за №156-10.

Разом з тим, як вбачається з копії державного акту, у ньому відсутній підпис посадової особи, яка його видала, а саме голови Коноплянської сільської ради народних депутатів та печатка, також, відповідно до відповіді відділу в Іванівському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області, що наявна в матеріалах спадкової справи, державна реєстрація вказаної земельної ділянки не проводилася, тобто в Державному земельному кадастрі не зареєстрована.

Позивачі посилалися на ту обставину, що відповідно до п.2 Розділу VII ЗУ «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера . У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або їхніх спадкоємців чи особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом або іншої, визначеної законом особи. Державна реєстрація таких земельних ділянок може бути здійснена також без подання заяв зазначених осіб центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. У разі відсутності у зазначеного органу документації із землеустрою з визначенням координат поворотних точок меж земельних ділянок цей орган забезпечує організацію проведення робіт з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок і здійснення державної реєстрації таких земельних ділянок.

Як вбачається з копії державного акту, йог обуло видано на підставі рішення Іванівського районного суду Одеської області від 24.01.2001 року, тобто у ОСОБА_7 виникло право власності на вищевказану земельну ділянку до 2004 року.

Отже, відповідно до зазначеної інформації, суд приходить до висновку, що дійсно померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 належала земельна ділянка площею 7,810 га, яка розташована на території Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивачі спадщину у встановлений законом строк після смерті ОСОБА_7 прийняли, звернувшись у встановлений законом термін до нотаріальної контори, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

Однак отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку позивачі не можуть, що підтверджується постановами нотаріуса про відмову у вчинені нотаріальних дій.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, єдиним способом захисту позивачів свого права на спадщину, було звернення до суду із позовом про визнання права власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 .

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Для прийняття спадщини згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Спадкуванням, згідно ст.1216 ЦК України, є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах без зміни її цільового призначення, а ст. 81 ч. 1 п. «г» ЗК України встановлено, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини

Відповідно до п. б ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції на час відкриття спадщини), право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується свідоцтвом про право на спадщину.

Згідно до п.2 ч. 6 ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції на час відкриття спадщини) на державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід.

Відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2009 року «Про затвердження порядку здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку» (чинному на час відкриття спадщини) територіальний орган Держкомзему за місцезнаходженням земельної ділянки проставляє на державному акті відмітку про реєстрацію права власності на неї. Власник земельної ділянки подає для здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку : а) державний акт з відміткою нотаріуса про перехід права власності на земельну ділянку; б) цивільно - правовий договір про відчуження земельної ділянки у разі набуття права власності на земельну ділянку за таким договором або свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилалися позивачі, обґрунтовуючи свої вимоги, доведені в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

За таких обставин суд вважає за можливе позовну заяву задовольнити.

На підставі ст. ст. 1218, 1223, 1225, 1261, 1268-1270 ЦК України, керуючись ст.ст. ст. ст. 4, 76, 81, 89, 206, 247, 264, 265, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , зареєстрований - АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , зареєстрований - АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , зареєстрований - АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , зареєстрований - АДРЕСА_1 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 , зареєстрований - АДРЕСА_1 ) до Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області (Одеська область, Іванівський район с. Конопляне, вул. 30-річчя Перемоги 70, код ЄДРПОУ 04378439) про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/5 частину земельної ділянки площею 7,810 га, яка розташована на території АДРЕСА_3 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка залишилася після смерті його батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 1/5 частину земельної ділянки площею 7,810 га, яка розташована на території АДРЕСА_3 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка залишилася після смерті його батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом на 1/5 частину земельної ділянки площею 7,810 га, яка розташована на території АДРЕСА_3 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка залишилася після смерті його батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за законом на 1/5 частину земельної ділянки площею 7,810 га, яка розташована на території АДРЕСА_3 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка залишилася після смерті його батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_6 право власності в порядку спадкування за законом на 1/5 частину земельної ділянки площею 7,810 га, яка розташована на території АДРЕСА_3 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка залишилася після смерті його батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Якщо апеляційну скаргу не було подано, то рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяІ. В. Погорєлов