Рішення № 91707051, 22.09.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3153/19

Провадження № 2-а/645/2/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Мартинової О.М.,

секретарі судових засідань - Костін О.Б., Букач М.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Марцонь Д.Г.,

представника відповідача - Богодущенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання противоправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Харківської митниці ДФС, в якій просив визнати противоправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 0972/80700/19 від 02 травня 2019 року, винесену заступником начальника - начальником УПМП та МВ Харківської митниці ДФС Волокітіним Є.П., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, а справу про порушення митних правил - закрити.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 11 травня 2019 року отримав в поштовому відділенні повідомлення вих. № 2754/ДЗН/20-70-20-02 від 19.04.2019 року про розгляд справи про порушення митних правил, протокол про порушення митних правил № 0972/80700/19 від 16.04.2019 року та постанову в справі про порушення митних правил № 0972/80700/19 від 02.05.2019 року. Згідно змісту вищезазначеної постанови 06.11.2018 року Харківською митницею ДФС отримано повідомлення Вовчанського ВП ГУНП України в Харківській області про протиправне використання гр. ОСОБА_1 на території України автомобілю «AUDI А6» (реєстр. номер НОМЕР_1 ). За даними бази обліку транспортних засобів ЄАІС ДФС України, вказаний в постанові, автомобіль «AUDI А6» реєстр. знак НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 було ввезено на митну територію України громадянином України ОСОБА_1 06.03.2018 року в зоні діяльності Харківської митниці ДФС в митному режимі «транзит», інформація про вивезення вказаного автомобіля за межі митної території України, митного оформлення станом на 02.05.2019 року відсутня. Постановою Харківської митниці ДФС від 04.10.2018 року у справі про ПМП №2230/80700/18 його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. Таким чином, його визнано винним у вчиненні протиправних дій використовуючи транспортний засіб, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, передбачених ст.485 Митного кодексу України. Сума митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті даного транспортного засобу складає 488511, 63 грн. Разом з тим, на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 1 465 534,89 грн. Позивач не погоджується з постановою №0972/80700/19 від 02.05.2019 року та вважає її протиправною у зв`язку із порушенням процедури розгляду справи про порушення митних правил, які полягали у розгляді справи за його відсутності та неналежного його повідомлення. Крім того, в постанові не наведено конкретних доказів використання транзитного автомобілю саме ОСОБА_1 . Більш того, позивач стверджує, що він будь-яких документів не підписував, автомобілем на теперішній час не користується та де він знаходиться не знає. Натомість, відповідач розглянув справу про порушення митних правил без дотримання вимог встановлених ст.ст. 508, 526 Митного кодексу України, а саме: 1) гр. ОСОБА_1 не був опитаний щодо обставин справи, 2) відповідач не мав жодного доказу про належне сповіщення ОСОБА_1 стосовно розгляду відносно нього справи про порушення митних правил (доказів про отримання ОСОБА_1 виклику до митниці). Також, саме відповідач зобов`язаний довести законність та обґрунтованість винесення ним постанови та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем митних правил. В порушення вищевказаних вимог закону в оскаржуваній постанові не зазначено жодного доказу на підтвердження використання позивачем автомобілю, не встановлені та не зазначені обставини його використання. Під час розгляду адміністративної справи №607/1866/17 Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 06.06.2018 р. висловився про те, що для притягнення до відповідальності, згідно ст.485 Митного Кодексу України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу. Як встановлюється із тексту оскаржуваної постанови від 02.05.2019 року, постановою Харківської митниці ДФС від 04.10.2018 року у справі про ПМП № 2230/80700/18 гр. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. Разом з тим зазначає, що станом на 04 жовтня 2018 року відповідач мав інформацію про, нібито, порушення гр. ОСОБА_1 вимог Митного кодексу України в частині не вивезення автомобіля «AUDI А6» реєстр. знак НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 за межі України, що встановлює факт пропуску строку для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, адже до дати винесення оскаржуваної постанови (02.05.2019 року) минуло більш ніж шість місяців з моменту коли відповідач, нібито, виявив вчинене ОСОБА_1 правопорушення.

09 грудня 2019 року через канцелярію суду позивачем надано уточнену заяву в якій він зазначив, що про існування відкритої щодо нього справи про митне правопорушення дізнався лише після винесення постанови про порушення митних правил отримавши в поштовому відділенні листа. До часу отримання вказаної постанови ним не було отримано жодної іншої кореспонденції від відповідача. Виходячи із оскаржуваної постанови єдиним доказом відповідача щодо винуватості позивача є факт винесення постанов про накладення адміністративного стягнення №633318, ЕАВ №633400 від 30.09.2018 року, НК№ 853161 від 03.11.2018 року. Проте, відповідач не вказав про факт, що вказані постанови скасовані рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова, а дії поліцейських зокрема, відносно постанови визнані протиправними. Отже, жодні докази які відповідач зазначає та які були складені поліцією не можуть бути взяті до уваги в зазначеному судовому розгляді та не є належними та допустимими доказами. Через фактичні обставини він був змушений розпочати процедуру розмитнення вказаного транспортного засобу. Так, у лютому місяці, завчасно, звернувся до митних брокерів, 11 лютого 2019 року сплатив усі митні платежі за «пільговою» ставкою розмитнення, проте працівники митниці затягували час з відповіддю на надані документи та 25 лютого вказали, що він не встигне провести розмитнення за пільговою вартістю і тому змушений був написати заяву про повернення грошей та почав заощаджувати гроші з метою сплатити митні платежі які зросли на 35000 гривень. Після того, як митниця у травні винесла постанову він втратив можливість розмитнити авто до вирішення питання щодо оскаржуваної постанови. На його глибоке переконання такі дії митниці є суттєвим порушенням норм Конституції України та всього чинного законодавства. По-перше, поліція, відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію» не мала права формувати відповідне повідомлення до митниці, оскільки Закон передбачає відповідне звернення лише у разі виявлення факту порушення митного законодавства, але поліцейським таких фактів встановлено не було. Отже вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.485 МК України. Посадові особи Харківської ДФС суттєво порушили строки накладення адміністративного стягнення передбачені ст.525 МК України. Крім того, посадовою особою були порушені вимоги ст.489 МК України, згідно якої посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При винесенні оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані. Також, були грубо порушені права позивача, передбачені ст.498 МК України, оскільки він був фактично їх позбавлений, що є порушення процесу при розгляді справи. Разом з тим, зазначає, що матеріали справи містять роздруківку німецькою мовою та службову записку, відповідно до якої вартість автомобілю вирахована за інформаційним ресурсом Schwacke та складає 2106,26 євро. Очевидна протиправність цих документів не викликає сумнівів, вони суперечать законодавству України про оцінку та оціночну діяльність, про судову експертизу, тощо. Використання ресурсу Schwacke нормативним документом митниці не передбачене, матеріали справи не містять даних про посадову особу, яка має фахові знання німецької мови, що має кваліфікацію використовувати іноземні онлайн-ресурси. Тому, зазначені документи також є недопустимими доказами. Згідно до положень спільного наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 р. «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» ( далі - наказ № 142/5/2092) (Розділи IV. Вимоги до оцінки КТЗ; V. Технічний огляд КТЗ) вбачається, що при здійсненні оцінки колісних транспортних засобів обов`язково проводиться огляд таких транспортних засобів. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки. Разом з тим, позивач зазначив, що диспозиція ст. 485 МК України передбачає обов`язкову ознаку складу правопорушення наявність в діях особи спеціальної протиправної мети та свідчить про те, що правопорушення може бути вчинено виключно з прямим умислом.

В.о. начальника Харківської митниці ДФС Танцеровим А.О. надано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній, просив відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Посилався на те, що вимоги позивача щодо скасування постанови митниці від 02.05.2019 року по справі про порушення митних правил №0972/80700/19 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Так, зазначав, що висновки викладені у вищевказаній постанові, відповідають фактичним обставинам справи, оскільки провадження у справі проведено повно та об`єктивно, матеріалами справи доведено вину та наявність ознак порушення митних правил за ст. 485 МКУ у діях ОСОБА_1 , що підтверджується наступним. 06.03.2018 року в зоні діяльності Харківської митниці ДФС в митному режимі «транзит» громадянином України ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України автомобіль «AUDI А6», реєстраційний знак НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , (країна реєстрації Литва).Враховуючи положення ст. 95 МКУ граничний термін перебування транспортного засобу на території України - 16.03.2018 р. (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 11.03.2018 р.). Разом з цим, у встановлені законодавством строки ОСОБА_1 транспортний засіб «AUDI А6», реєстраційний знак НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 вивезений не був за межі митної території України. У зв`язку з наявністю факту перевищення строку доставки транспортного засобу особистого користування більше ніж на 10 діб, постановою Харківської митниці ДФС від 04.10.2018 р. у справі про порушення митних правил № 2230/80700/18 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МКУ та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. Проте, транспортний засіб іноземної реєстрації «AUDI А6», реєстраційний знак НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , (країна реєстрації Литва) ОСОБА_1 після притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МКУ, всупереч вимогам п.3 ст. 93, ст. 95, ст. 102 МКУ за межі митної території України і далі вивезений не був. 06.11.2018 р. до Харківської митниці ДФС надійшло повідомлення від Вовчанського ВП ГУНП України в Харківській області про протиправне використання громадянином України ОСОБА_1 на території України автомобіля «AUDI А6», VIN код: НОМЕР_3 , з реєстраційним номером НОМЕР_1 (згідно інформаційного порталу Національної поліції України встановлено, що цей номерний знак зареєстрований на транспортний засіб LEXUS LX 570). За даними бази обліку транспортних засобів ЄАІС ДФС України, автомобіль «AUDI А6», реєстраційний знак НОМЕР_2 (країна реєстрації Литва), VIN: НОМЕР_3 . Так, користування транспортним засобом особистого користування, ввезеним на митну територію України в митному режимі «транзит» понад передбачений ст. 95 МКУ строк, являє собою використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив протиправні дії використовуючи транспортний засіб, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Сума митних платежів, які відповідно до Закону підлягають сплаті при імпорті даного транспортного засобу складає 488511,63 грн. Листами Харківської митниці ДФС від 09.11.2018 р. №11000/00-5/20-70-20-04 та від 20.11.2018 р. №11230/20/20-70-20-04 ОСОБА_1 було викликано до Харківської митниці ДФС для надання пояснення по факту використання ним автомобіля «AUDI А6», реєстр, знак НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , (країна реєстрації Литва) та з метою прийняття рішення стосовно наявності чи відсутності в його діях ознак порушень митних правил й можливої участі у складанні протоколу про порушення митних правил. Однак, на неодноразові виклики до Харківської митниці, ОСОБА_1 не з`явився. Харківською митницею ДФС за фактом виявленого правопорушення були проведені передбачені чинним законодавством процесуальні дії та 16.04.2019 р. головним державним інспектором відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням Харківської митниці ДФС Блудовим А.В. у відношенні ОСОБА_1 був складений протокол про порушення митних правил №0972/80700/19, за ознаками порушення митних правил передбаченого ст. 485 МКУ. Примірник протоколу був направлений поштовим листом від 17.04.2019 р. №2660/ДЗН/20-70-20-04 на адресу ОСОБА_1 . Протоколом № 0972/80700/19 визначено час і місце розгляду справи про порушення митних правил - 30.04.2019 року, о 15.00, за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 370, управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Харківської митниці ДФС. Окрім того, відповідно до інформації Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області, яка надійшла листом №4189/41/14/02-2019 від 23.04.2019 р. Харківську митницю ДФС повідомлено, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України та в межах компетенції, з урахуванням ст. 39 КУпАП, в період з 01.01.2018 по 23.04.2019р.р., до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України при керуванні транспортним засобом «AUDI А6», VIN: НОМЕР_3 , реєстр. знак НОМЕР_2 у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 були складені наступні адміністративні матеріали: 30.09.2018 р. постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №633318 за ч. 3 ст. 122 КУпАП; 30.09.2018 р. постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №633400 за ч. 1 ст. 126 КУпАП; 03.11.2018 р. постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №853161 за ч. 1 ст. 122 КУпАП; 03.11.2018 р. протокол про адміністративне правопорушення серії БД №018681 за ст. 122-2 КУпАП; 27.11.2018 р. протокол про адміністративне правопорушення серії БД №018680 за ст. 124 КУпАП. Листом від 19.04.2019 р. №2754/ДЗН/20-70-20-02 ОСОБА_1 був повторно проінформований, що розгляд справи про порушення митних правил №0972/80700/19 відбудеться о 15 год. 02 травня 2019 р. У відповідності до законодавчо визначеного алгоритму та з дотриманням вимог статей 522-527 МК України, постановою в справі про порушення митних правил №0972/80700/19 від 02.05.2019 р. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МКУ та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що склав 1465534,89 грн. Вказана постанова винесена правомочною особою, яка діяла на підставі та в межах наданих повноважень. Листом Харківської митниці ДФС від 02.05.2019 р. №3043/ДЗН/20-70-20-02 вказана постанова була направлена на адресу ОСОБА_1 (відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказаний лист отриманий ним особисто 11.05.2019 р.). Вказане свідчить, що позивач не отримував інформації щодо провадження у справі про порушення митних правил не через те, що митницею така інформація не надавалася, а виключно з власно сформованої позиції щодо неотримання поштової кореспонденції від оператора поштового зв`язку. ОСОБА_1 жодного разу не з`явився до Управління протидії митним правопорушенням Харківської митниці ДФС, поважність причин неявки документально не підтвердив та клопотань про перенесення розгляду справи, письмових пояснень від ОСОБА_1 на адресу Харківської митниці ДФС не надходило. Разом з тим, звертає увагу, що постанова Харківської митниці ДФС від 02.05.2019 року у справі про порушення митних правил №0972/80700/19 винесена в межах строків встановлених ст.467 МКУ правомочною особою, яка діяла на підставі та в межах наданих повноважень, та при провадженні у справі про порушення митних правил не було допущено обмежень прав особи, що притягалася до відповідальності. Висновки, до яких дійшла митниця, та їх обґрунтування, викладені в постанові та відображені в доказах, що містяться в матеріалах справи про порушення митних правил №0972/80700/19, а підстави для скасування зазначеної постанови відсутні.

Ухвалою від 08.07.2019 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом та відкрито провадження в справі, призначено розгляд справи у відкрите судове засідання.

Ухвалою від 20 січня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - Марцонь Д.Г. про забезпечення позову.

Ухвалою від 13 липня 2020 року замінено первісного відповідача по справі - Харківську митницю ДФС на належного - Слобожанську митницю Держмитслужби.

Присутні в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача Марцонь Д.Г., що діє на підставі довіреності серії НОА 966226 від 16 жовтня 2019 року, зазначили, що підтримують позовні вимоги, просили позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у позові.

Представник відповідача Богодущенко Л.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити у задоволенні позову, надала суду письмову промову (заключне слово) яка долучена до матеріалів справи.

Суд, вислухавши доводи позивача та його представника, заперечення відповідача, показання свідків, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх сукупності, вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 06.11.2018 року Харківською митницю ДФС отримано повідомлення з Вовчанського ВП ГУНП України в Харківській області про знаходження на території України автомобіля марки «AUDI A6», VIN: НОМЕР_3 , р/н НОМЕР_2 , яким 03.11.2018 р. керував гр. ОСОБА_1 , з державним номерним знаком НОМЕР_1 . На водія за порушення дорожнього руху складена постанова НК № 853161 та адміністративний протокол БД № 018681.

Згідно даних АСМО «Інспектор», автомобіль «AUDI A6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN-код: НОМЕР_3 , (країна реєстрації Литва) було ввезено на митну територію України 06.03.2018 року ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в зоні діяльності Харківської митниці ДФС в митному режимі «транзит» з метою особистого користування. Разом з тим, інформація про вивезення вказаного автомобіля за межі митної території України, митного оформлення станом на 02.05.2019 року відсутня.

Постановою Харківської митниці ДФС від 04.10.2018 року у справі про порушення митних правил № 2230/80700/18 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягання у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. Дана постанова, що підтвердив позивач, не була оскаржена.

Листом від 09.11.2018 року заступника начальника - начальника УПМП та МВ Харківської митниці ДФС - Волокітіним Є. було запропоновано прибути ОСОБА_1 в управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Харківської митниці ДФС до головного державного інспектора відділу оперативного реагування Блудова А.В. об 11 год. 00 хв. 16.11.2018 року для надання пояснень по даному факту та участі в складанні протоколу про порушення митних правил.

Листом від 20.11.2018 року заступника начальника УПМП та МВ Харківської митниці ДФС - начальник відділу ОР - Гриценко С. повторно було запропоновано прибути ОСОБА_1 в управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Харківської митниці ДФС до головного державного інспектора відділу оперативного реагування Блудова А.В. об 11 год. 00 хв. 05.12.2018 року для надання пояснень по даному факту та участі в складанні протоколу про порушення митних правил. (т. 1 а.с. 87-89)

Крім того, листом Харківської митниці ДФС від 04.04.2019 року було повторно запропоновано прибути ОСОБА_1 в управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Харківської митниці ДФС до головного державного інспектора відділу оперативного реагування Блудова А.В. об 14 год. 00 хв. 16.04.2019 року для надання пояснень по даному факту та участі в складанні протоколу про порушення митних правил. (т. 1 а.с. 95)

16.04.2019 року відносно громадянина України ОСОБА_1 був складений протокол про порушення митних правил № 0972/80700/19 за ст. 485 Митного кодексу України та встановлено дату розгляду справи - 30.04.2019 р. об 15.00, примірник якого направлений позивачу 17.04.2019 р.

Відповідно до листа Департаменту патрульної поліції Управління поліції в Харківській області від 16.04.2019 року повідомлено, що в період з 01.03.2018 року до дня надання інформації, до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України при керування транспортним засобом «AUDI A6», реєстраційний знак НОМЕР_2 у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були складені наступні адміністративні матеріали:

- 30.09.2018 року постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 633318 за ч. 3 ст. 122 КУпАП;

- 30.09.2018 року постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 633400 за ч. 1 ст. 126 КУпАП;

- 03.11.2018 року постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 853161 за ч. 1 ст. 122 КУпАП;

- 03.11.2018 року протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 018681 за ст. 122-2 КУпАП;

- 27.11.2018 року протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 018680 за ст. 124 КУпАП.

Разом з тим, зазначено, що згідно Інформаційного порталу Національної поліції України та в межах компетентності встановлено, що державний номерний знак НОМЕР_4 зареєстрований на транспортний засіб «LEXUS LX 570» (т.1 а.с. 95,96).

Постановою Вовчанського районного суду Харківської області від 19.12.2018 року, провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП закрито, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постановою Вовчанського районного суду Харківської області від 07 лютого 2019 року, провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-2 КУпАП закрито, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 липня 2019 року, постанову серії НК № 853161 від 03.11.2018 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. - скасовано.

Згідно рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 березня 2019 року визнано протиправними дії поліцейського роти № 3 батальйону № 1 УПП у Львівській області сержанта поліції Прінь Назарія Петровича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн; скасовано постанову поліцейського роти № 3 батальйону № 1 УПП у Львівській області сержанта поліції Прінь Назарія Петровича серії ЕАВ № 633318 від 30.09.2018 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн; визнано протиправними дії поліцейського роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області сержанта поліції Лічкуна Михайла Олеговича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.; скасовано постанову поліцейського роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області сержанта поліції Лічкуна Михайла Олеговича серії ЕАВ № 633400 від 30.09.2018 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Листом т.в.о. заступника начальника УПМП та МВ Гриценко С. від 19.04.2019 р. повідомлено ОСОБА_1 про те, що розгляд справи про порушення митних правил №0972/80700/19 призначений на 30 квітня 2019 року перенесено. Розгляд даної справи відбудеться 02 травня 2019 року о 15 год. 00 хв. в Харківській митниці ДФС за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 370, 4-й поверх (Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Харківської митниці ДФС). (т. 1 а.с. 114)

Вартість транспортного засобу «AUDI A6», особистого користування реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN-код: НОМЕР_3 , країна реєстрації - Литовська Республіка, об`єм двигуна 2393 см3, тип двигуна бензин, відповідно до службової записки від 15.04.2019 р. № 805/20-70-20-04 за довідником SCHWACKE складає 2106,26 EUR. Дата розрахунку митних платежів станом на 06.03.2018 р. (т.1 а.с. 105)

Сума митних платежів за кодом УКТЗЕД 8703239033 відповідно до службової записки від 15.04.2019 року № 1486/20-70-19-04 станом на 06.03.2018 рік складає 488511,63 грн.

Постановою в справі про порушення митних правил № 0972/80700/19 від 02 травня 2019 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, а саме: вчинив протиправні дії використовуючи транспортний засіб, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті у зв`язку з якими було надано такі пільги, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 1 465 534,89 грн. Зазначену постанову отримано особисто ОСОБА_1 11.05.2019 року, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення.

З наданих письмових пояснень ОСОБА_1 встановлено, що ним було розпочато процедуру розмитнення вказаного транспортного засобу, на підтвердження чого суду надано договір про надання юридичних послуг від 08.02.2019 року. Так, з завдань до договору про надання юридичних послуг від 01.02.2019 року вбачається, що на виконання п. 4.1 договору про надання юридичних послуг укладених між замовником - ОСОБА_1 та виконавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Белла Віта», замовник доручає виконавцю наступні завдання: підготовка документів для митного оформлення, надання усних та письмових консультацій.

В матеріалах справи містяться дублікати чеків: квитанція від 11.02.2019 року про сплату ОСОБА_1 суми в розмірі 8500,00 грн. призначення платежу: добровільний внесок при митному оформленні транспортного засобу, а також квитанція від 11.02.2019 року про сплату суми в розмірі 46500,00 грн. призначення платежу: за митне оформлення транспортного засобу.

Листом Слобожанської митниці держмитслужби від 07.02.2020 року на заяву ОСОБА_1 повідомлено, що 11.02.2019 року на депозитний рахунок, відкритий на ім`я Харківської митниці ДФС в Головному управлінні Державного казначейства України за квитанцією № 0.0.1263738078.1, була зарахована сума 46500,00 грн. з описом платежу «за митне оформлення транспортного засобу» та за квитанцією № 0.0.1263749507.1, була зарахована сума 8500,00 грн. з описом платежу «інші надходження (добровільний внесок при митному оформленні транспортного засобу)», відповідно до заяв щодо надмірно сплачених коштів, кошти у розмірі 55 000 грн. з описом платежу «Повернення передплати за митне оформлення ТЗ» 11.03.2019 були повернуті на рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк» для зарахування на платіжну картку. (т.1 а.с. 211-213).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та у розмірах, встановлених законом.

Так, порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено розділом ХІХ МК України.

Відповідно до частини першої статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до частини третьої статті 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1 частини першої статті 95 МК України визначено, що для автомобільного транспорту строк транзитних перевезень становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

При цьому, згідно з частиною другою цієї статті, до цього строку не включаються: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Відповідно до частини першої статті 192 МК України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов`язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи, судом не встановлено наявність обставин, передбачених частиною другою статті 95 МК України, з огляду на відсутність доказів на підтвердження таких обставин, в той час як факт перевищення ОСОБА_1 визначеного пунктом 1 частини першої статті 95 МК України 10-денного строку доставки автомобіля більш, ніж на 10 днів, знайшов своє підтвердження, що не заперечується самим позивачем.

За змістом частини першої статті 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Правопорушення митних правил, передбачене статтею 485 Митного кодексу України, яке належить до триваючих правопорушень, що прямо передбачено статтею 467 Митного кодексу України, а отже адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Так, судом встановлено, що вчинене позивачем порушення митних правил виявлено відповідачем 06.11.2018 р. після отримання повідомлення з Вовчанського ВП ГУНП України в Харківській області про знаходження на території України автомобіля марки «AUDI A6», VIN: НОМЕР_3 , р/н НОМЕР_2 , яким 03.11.2018 р. керував гр. ОСОБА_1 , з державним номерним знаком НОМЕР_1 , а відтак постанова Харківської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 0972/80700/19 від 02.05.2019 р. прийнята в межах шестимісячного строку з дня виявлення такого порушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржена постанова прийнята відповідачем у межах встановленого частиною першою статті 467 МК України шестимісячного строку накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил.

Щодо доводів позивача та його представника про неможливість використання відповідачем в якості доказу повідомлення отриманого від Вовчанського ВП ГУНП України в Харківській області та відсутність права у поліції формування зазначеного повідомлення до митниці, то суд вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 334 МК України, правоохоронні органи, фінансові установи та інші контролюючі органи України відповідно до законодавства на письмові запити митних органів або з власної ініціативи інформують митні органи про наявні відомості, необхідні для здійснення митного контролю. З метою здійснення митного контролю після випуску товарів митні органи мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4 ст. 558 МК України (в редакції станом на 06.11.2018 р. - на час отримання повідомлення з патрульної поліції) органи доходів і зборів при виконанні покладених на них завдань взаємодіють з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством. Правоохоронні органи повідомляють органи доходів і зборів про виявлені ними порушення митних правил або контрабанду. Правоохоронні органи зобов`язані письмово повідомляти органи доходів і зборів про наявність оперативної інформації щодо можливих випадків переміщення товарів з порушенням норм законодавства України. У разі наявності такої оперативної інформації від правоохоронних органів митний контроль та митне оформлення здійснюються за письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів, який отримав цю оперативну інформацію, або особи, яка виконує його обов`язки, в обсягах та у формах, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, з огляду на положення наведених норм Митного кодексу України, отримання доказів відповідачем здійснено в межах наданої їм законодавством компетенції, а відтак такий доказ є належним в розумінні ст. 73 КАС України.

Щодо правомірності прийняття постанови в справі про порушення митних правил № 0972/80700/19 від 02.05.2019 р., якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 485 МК України, то суд зазначає наступне.

Так, за змістом статті 485 МК України використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Як вже вище зазначалося, позивач ввіз транспортний засіб на митну територію України в митному режимі транзиту з метою особистого користування.

Згідно зі статтею 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, не повинні використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту, та мають бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, встановленого статтею 95 зазначеного Кодексу.

Згідно зі статтею 284 МК України за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених розділом V «Митні режими» цього Кодексу, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом до товарів, поміщених у митний режим транзиту.

Пунктом 2 частини першої статті 292 МК України визначено, що митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що нормами МК України встановлено особливі вимоги щодо використання митного режиму транзиту, які полягають у виконанні обов`язків щодо строку транзитного перевезення для автомобільного транспорту та заборони використання транспортних засобів з будь-якою іншою метою, окрім транзиту. Лише при виконанні таких умов застосовується умовно повне звільнення від оподаткування ввізним митом.

Судом з пояснень ОСОБА_1 , наданих під час розгляду справи та допитаного в якості свідка, встановлено, що автомобіль не був своєчасно доставлений до митного органу призначення у зв`язку з виходом в березні 2018 року з ладу мотору, як наслідок тривалий ремонт, та евакуацією автомобіля в м. Львові, під час намагання перевезти автомобіль через кордон з Польщею.

Так, з рішення Фрунзенського районного суд м. Харкова від 28 березня 2019 року за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 3 батальйону № 1 УПП у Львівській області сержанта поліції Прінь Назарія Петровича серії, поліцейського роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області сержанта поліції Лічкуна Михайла Олеговича про визнання дій протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про правопорушення вбачається, що обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначав, що 29.09.2018 р. прибув до м. Львів на відпочинок разом зі своїми друзями на їх автомобілі «AUDI A6» НОМЕР_2 та 30.09.2018 р. автомобіль був евакуйований на штраф-майданчик.

Крім того, факт користування транспортним засобом «AUDI A6» GCD 150 ОСОБА_1 03.11.2018 р. встановлено й постановами Вовчанського районного суду Харківської області від 19 грудня 2018 р., 07 лютого 2019 р., рішенням Фрунзенського районного суду від 01 липня 2019 р., що також підвереджував позивач у судовому засіданні.

Разом з тим, ОСОБА_1 під час судового розгляду зазначав, що не повідомляв орган доходів і зборів про вказані ним вище обставини події, місцезнаходження транспортного засобу та з відповідними заявами до відповідача щодо зазначених обставин не звертався.

Вимоги представника позивача щодо визнання неналежними та недопустимими доказами вищевказані постанови Вовчанського районного суду Харківської області та рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова не знайшли свого законодавчого підтвердження.

Частинами 4, 5 6,7 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Натомість судом встановлено, що «AUDI A6», VIN: НОМЕР_3 , р/н НОМЕР_2 з митної території України станом на 02.05.2019 р. не вивозився.

Так, суд критично відноситься до показань позивача ОСОБА_1 , допитаного в якості свідка, оскільки його показання спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії позивача мають ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України, оскільки позивач всупереч забороні на використання транспортного засобу з жодною іншою метою, крім транзиту, використовував його на митній території України в інших цілях.

Доводи сторони позивача про те, що ОСОБА_1 двічі притягнуто до відповідальності за одне і теж правопорушення суд не вважає обґрунтованими, оскільки диспозиції норм статей 470 та 485 МК України, за якими його визнано винним та притягнуто до відповідальності, є різними. Тому притягнення позивача до відповідальності за статтею 470 МК України за порушення строків транзитного перевезення не виключає притягнення його до відповідальності за статтею 485 МК України за використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Крім того, посилання позивача та його представника на те, що розгляд справи про порушення митних правил № 0972/80700/19 здійснено у порушення норм ст.ст. 489, 508, 526 МК України та за його відсутності, чим порушені його права, на думку суду, є безпідставними у зв`язку з наступним.

Так, з метою правильного вирішення справи по суті необхідно перевірити чи дотримана органом доходів і зборів процедура розгляду справи про порушення митних правил, за наслідком якої позивача притягнуто до відповідальності. Позивач зазначає, що всупереч вимогам митного законодавства, останній не був належним чином повідомлений про порушення відносного нього справи № 0972/80700/19, що позбавило права на участь при її розгляді та порушено відповідачем вимоги ст.ст. 489, 526 МК України.

Статтею 487 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 488 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

За змістом статті 494 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками.

У разі потреби в протоколі зазначаються також місце, дата і час розгляду справи про порушення митних правил.

У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митниці адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим навіть у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування, назване нею, є недостовірним.

В силу статті 489 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 526 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Отже, законодавцем визначено послідовний алгоритм дій посадової особи органу доходів і зборів у разі виявлення порушення митних правил шляхом складання протоколу за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з зазначенням у ньому місця, дати і часу розгляду справи про порушення митних правил. Такий протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками, а у разі відсутності особи, яка притягається до відповідальності, або її відмови від підпису протоколу, такий протягом трьох робочих днів надсилається поштою за наявною в митниці адресою (місце проживання або фактичного перебування). Справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Так, матеріалами справи підтверджено факт того, що відповідач повідомляв ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вказаною ним під час перетину кордону, перевіреною відповідачем шляхом направлення запиту до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області від 19.11.2018 р., всі листи направлялися відповідачем поштовим відправленням з повідомленням. Листами від 09.11.18 р. № 11000/00-5/20-70-20-04 повідомляв ОСОБА_1 про необхідність з`явитися 16.11.2018 р. о 11.00 до УПМП та МВ Харківської митниці ДФС, від 20.11.18 р. № 11230/20/20-70-20-04 повідомляв ОСОБА_1 про необхідність з`явитися 05.12.2018 р. о 11.00 до УПМП та МВ Харківської митниці ДФС, від 04.04.19 р. № 2266/ДЗН/20-70-20-04 повідомляв ОСОБА_1 про необхідність з`явитися 16.04.2019 р. о 14.00 до УПМП та МВ Харківської митниці ДФС, однак зазначені листи повернулися «за закінченням терміну зберігання». Разом з тим, листом від 17.04.2019 р. № 2660/ДНЗ/20-70-20-04 направлено на адресу ОСОБА_1 примірник протоколу про порушення митних правил від 16.04.2019 р. з зазначенням дати розгляду справи 30.04.2019 р. о 15.00, який позивач отримав 11.05.2019 р., листом від 19.04.2019 р. № 2754/ДНЗ/20-70-20-02 на адресу ОСОБА_1 направлено лист про перенесення розгляду справи на 02.05.2019 р. о 15 год, який останній отримав 11.05.2019 р., листом від 02.05.2019 р. № 3043/ДНЗ/20-70-20-02 направлено ОСОБА_1 постанову Харківської митниці ДФС про накладення адміністративного стягнення, які позивач отримав 11.05.2019 р.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів щодо недотримання відповідачем під час розгляду справи про порушення митних правил № 0972/80700/19 ст. ст. 489, 508 МК України.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про дотримання відповідачем вимог статті 526 МК України, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач завчасно та належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи про порушення митних правил, тому за відсутності клопотання про перенесення розгляду справи її розглянуто за відсутності позивача.

Щодо клопотання сторони позивача про визнання неналежним та недопустимим доказом службову записку про розрахунок митних платежів та листа на німецькій мові з вказанням вартості авто суд зазначає наступне.

Так, відповідно до вимог діючого законодавства розмір стягнення, який повинен бути накладений на порушника за вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України, залежить від розміру несплаченої суми митних платежів.

За змістом пункту 1 частини першої статті 50 МК України для нарахування митних платежів використовуються відомості, зокрема, про митну вартість товарів.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За нормами статті 57 глави 9 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Так, згідно ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII «Оцінка товару для митних цілей» Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та Угода про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Відповідно до ч.1,3,5 ст.31 МКУ проведення передбачених цим Кодексом митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється з використанням інформаційних технологій, у тому числі заснованих на інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, і засобів їх забезпечення, що функціонують на національному та/або міжнародному рівні. У державній митній справі можуть застосовуватися інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані органами доходів і зборів. Можливість використання для здійснення державної митної справи інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і засобів їх забезпечення, а також порядок і умови їх застосування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положенням про ЄАІС, затвердженим наказом Державної митної служби України від 04.11.2010 №1341, встановлено, що ЄАІС це багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що забезпечує інформаційну підтримку та супроводження митної справи в Україні і становить сукупність кількох взаємопов`язаних інформаційних систем.

Згідно з пунктом 5 «Джерела довiдкової iнформацiї, якi можуть бути використанi пiд час роботи з аналiзу, виявлення та оцiнки ризиків» Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, посадовими особами митного органу пiд час робiт з аналiзу, виявлення та оцiнки ризикiв можуть використовуватися, зокрема, такi джерела iнформацiї як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформацію, отриману від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформацію отриману з мережі Інтернет.

Пунктом 7.35 Методики встановлено, що у разі відсутності цінових даних КТЗ у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ.

У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп`ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики.

Крім зазначеного, використання електронного довідника «SCHWACKE» передбачено наказом Державної митної служби України від 13.10.2006 р. № 885 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів», пунктами 1.1, 1.2 якого зобов`язано начальників митниць забезпечити постійний контроль за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів з урахуванням принципів Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів за формулами, зазначеними в п. 7.35 Методики, а також забезпечено підрозділи, що здійснюють контроль за визначенням бази оподаткування транспортних засобів, вузлів та агрегатів, джерелами цінової інформації - довідниками: «Superschwacke» «Schwackeliste» «Schwackeliste Trailertax» видавництва «Eurotax», «User Car Guide», «Travel Treiler Guide» видавництва «Kelley Blue Book Auto market report», з обов`язковим оновленням щокварталу.

Сума митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортного засобу «AUDI A6», VIN: НОМЕР_3 , р/н НОМЕР_2 відповідно до службової записки від 15.04.2019 р. № 1486/20-70-19-04 УАМП та МТР Харківської митниці ДФС станом на 06.03.2018 р. (дата ввезення транспортного засобу на митну територію України) складає 488 511,63 грн.

02 травня 2019 року заступником начальника - начальником управління протидії митним правопорушення та міжнародної взаємодії Харківської митниці ДФС Волокітіним Є.П. винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0972/80700/19, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 1 465 534, 89 грн. (488 511,63 грн. х 300% = 1 465 534, 89 грн.).

Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на особі, яка ввозить товар на митну територію, тобто на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Так, судом встановлено, що позивачем не подавались митні документи, які б підтвердили митну вартість транспортного засобу ані відповідачу, ані суду, а також докази які б спростували суму митних платежів встановлених стороною відповідача.

Суд вважає хибними доводи сторони позивача про те, що розрахунок вартості транспортного засобу та розрахунок митних платежів, виконані управлінням адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Харківської митниці ДФС, а також службова записка про розрахунок митних платежів та інформація (лист) - з довідника «Schwacke» з вказанням вартості авто є неналежними доказами та не мають прийматися до уваги, з огляду на наступне.

Як передбачає ст.368 МК України, для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Так, у разі наявності доказів не достовірності заявленої фактурної вартості товарів митні органи визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Доводи сторони позивача стосовно того, що оцінку транспортного засобу може здійснювати лише особа, яка має статус оцінювача чи судового експерта, спростовуються вказаними вище приписами, оскільки мова йде не про визначення ринкової вартості транспортного засобу чи визначення розміру матеріального збитку, а про визначення вартості товару для цілей оподаткування.

Приймаючи до уваги, що достовірних відомостей щодо вартості транспортного засобу «AUDI A6», VIN: НОМЕР_3 , р/н НОМЕР_2 при перетині кордону до митниці ОСОБА_1 не надавалось, управлінням протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії були направлені відповідні запити до управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання (УАМП та МТР) Харківської митниці ДФС щодо визначення вартості транспортного засобу та визначення розміру митних платежів.

Так, відділом контролю митної вартості УАМП та МТР Харківської митниці ДФС, для визначення вартості транспортного засобу «AUDI A6», VIN: НОМЕР_3 , р/н НОМЕР_2 , була використана наявна у митниці інформація щодо оцінки ТЗ за VIN- кодом: НОМЕР_3 , об`ємом двигуна 2393 куб.см, тип двигуна бензин, перша реєстрація 2001-05-21, що відповідає VIN -коду транспортного засобі ОСОБА_1 , яка міститься у каталозі програмного продукту «Schwacke» за №10115366. З урахуванням року виготовлення, комплектації, стану та основних технічних характеристик, середня вартість автомобіля становить 2106,26 евро.

Разом з тим, УАМП та МТР Харківської митниці ДФС було зроблено розрахунок платежів станом на 06.03.2018 р., тобто на дату ввезення на територію України транспортного засобу «AUDI A6» та згідно наданого розрахунку, загальна сума митних платежів становить 488 511, 63 грн., з яких: 6864,62 - ввізне мито (10% від вартості автомобіля); 388 787, 38 грн. - акциз (4,985 евро за 1 куб см. об`єму двигуна); 92 859, 63 грн. - ПДВ (20% від суми вартості автомобіля, ввізного мита, акцизу).

Так, з наданого розрахунку вбачається, що основну частину обчислених митних платежів складає акциз, який жодним чином не співвідноситься з вартістю транспортного засобу, визначеною митницею згідно з ч. 3 ст.368 МКУ, оскільки визначається шляхом множення об`єму двигуна на визначену Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» ставку (згідно року випуску транспортного засобу) за 1 куб см.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Доводи позовної заяви не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 90, 243-245, 246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання противоправною та скасування постанови - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС Українидо дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач - Слобожанська митниця Держмитслужби, місцезнаходження: м.Харків, вул.Короленка, буд. 16-Б, ЄДРПОУ 43332958.

Суддя -