Ухвала суду № 91705064, 22.09.2020, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/788/20

Провадження № 2-а/386/8/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 вересня 2020 року смт. Голованівськ

Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області Шкамерда К. С.

дослідивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Клименко Аліни Михайлівни про скасування рішення суб`єкта владних повноважень , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Голованівського районного суду Кіровоградської області з позовною заявою до інспектора Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Клименко Аліни Михайлівни про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, в якій просить поновити строк на оскарження постанови серії 1АВ №00604227 від 27.07.2020р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, якою її притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122КУпАП. Скасувати постанову серії 1АВ №00604227 від 27.07.2020р., провадження у справі закрити.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суд приходить до наступного висновку.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності передбачено Кодексом адміністративного судочинства України, а саме ст. 286 КАС України.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам 160, 161, 172 КАС України з наступних підстав.

Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову уповноваженого органу державної влади чи його посадової особи (як і постанову адміністративної комісії чи рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради (пункти 1, 2 цієї частини статті)) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Наведеним вище нормам ст. 288 КУпАП кореспондують положення ч. 1 ст. 20 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також ст. 286 КАС України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

У своїй постанові №11-1287апп18 від 18.03.2020 Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.

Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов`язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.

Відповідно до положень ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Тож особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору.

Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить про скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, тому сплаті підлягає судовий збір у сумі 420,40 грн.

Однак матеріали справи не містять підтвердження сплати судового збору.

Таким чином, позивачу потрібно сплатити судовий збір за подання адміністративного позову до суду у розмірі 420, 40 грн. на рахунок UA578999980313121206000011111, отримувач коштів УК у Голованівському районі/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37791599, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем 27.07.20 року. Позивач подала даний позов до канцелярії суду 21.09.20 р. про що свідчить штамп канцелярій суду за вх.№4850, тобто після спливу 10-денного строку, який встановлений для оскарження даної постанови.

В позовній заяві позивач просить поновити строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, однак жодним чином не обгрунтував та не надав суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причини його пропуску.

Крім того, позивачем не додержано вимог ч. 5 ст. 160 КАС України, оскільки реалізуючи своє право на подання копій відповідних доказів, позивач повинен дотримуватись вимог ч. ч. 2 та 5 ст. 94 КАС України, якою встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу, а також учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Так, позивачем надано до суду додатки до позову без дотримання ч.ч.2 та 5 ст. 94 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 161, 169 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування рішення суб`єкта владних повноважень – залишити без руху.

Запропонувати скаржнику в п`ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали: усунути недоліки вказані в мотивувальній частині ухвали. В разі не усунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявнику з усіма додатками до неї.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Шкамерда К. С.