Рішення № 91704100, 21.09.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2299/20

2-а/214/138/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 вересня 2020 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Євтушенка О.І.,

секретар судового засідання - Єременко К.С.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Інспектор Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2,

третя особа-1 - Полк патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції,

третя особа-2 - Державна казначейська служба України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Новака Артура Михайловича до інспектора Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Марштупи Владислава Олеговича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Полк патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, Державна казначейська служба України, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

Представники:

від позивача - адвокат Новак А.М.,

від третьої особи-1 - Кушнір О.В.,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Новак А.М., діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою 01 квітня 2020 року, в якій просить суд: скасувати постанову серії ЕАК №2280908 від 22 березня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу; стягнути за рахунок державних асигнувань з Полку ПП в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9459 грн. 00 коп.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 22 березня 2020 року інспектором ПП ОСОБА_2 як суб`єктом владних повноважень відносно позивача ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕАК №2280908 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 255 грн. за фактом начебто здійснення зупинки в місці, де відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом була менше 3-х метрів, чим порушив п.15.9 «д» ПДР України. Дійсно, 22 березня 2020 року об 11.16 год. ОСОБА_1 знаходився в автомобілі марки Audi, р/н НОМЕР_1 , на автодорозі вул. Бикова в м. Кривому Розі, коли до нього підійшов інспектор ПП ОСОБА_2 , повідомивши про допущення порушення п.15.9 «д» ПДР України. ОСОБА_1 зауважив, що він не паркував автомобіль на цьому місці, а лише забирає його звідти. Натомість інспектор його пояснення проігнорував та почав розгляд справи про адміністративне правопорушення, роз`яснивши ОСОБА_1 його процесуальні права. Позивач заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю звернення за правовою допомогою. Інспектор задовольнив його клопотання, відклавши розгляд справи на 7.00 год. 23 березня 2020 року в приміщенні Полку ПП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська 11. Прибувши 23 березня 2020 року о 07 год. 00 хв. до Полку ПП в м. Кривий Ріг зі своїм адвокатом Новаком А.М. для продовження розгляду адміністративної справи, двері будівлі були зачинені, інспектор на розгляд справи не з`явився. Почекавши 15 хвилин біля центрального входу до будівлі, позивач з адвокатом повернулися по своїх справах. Оскаржувану постанову позивач отримав поштовим зв`язком 26 березня 2020 року. В постанові зазначені дата та час винесення, а саме: 22 березня 2020 року об 11 год. 27 хв., тобто через 11 хв. після зупинки транспортного засобу. В постанові зазначено, що позивач «від підпису відмовився», що не відповідає дійсності, оскільки позивач не був присутнім при розгляді даної справи. У зв`язку з розглядом справи з порушенням процесуальних вимог та порушенням права на захист позивач просить скасувати постанову серії ЕАК №2280908, винесену відповідачем 22 березня 2020 року. Також просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 9459 грн.

За результатами автоматизованого розподілу на підставі протоколу матеріали адміністративного позову 01 квітня 2020 року передано в провадження судді Євтушенкові О.І.

Ухвалою суду від 02 квітня 2020 року позов прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження (а.с.19).

Не погоджуючись з пред`явленими вимогами, в порядку ч.4 ст.47 КАС України відповідач - інспектор полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 (дійсне місце роботи - Батальйон патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції) подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення мотивував тим, що 22 березня 2020 року під час патрулювання по вул. Бикова в м. Кривому Розі ним було виявлено, що водій автомобіля марки Audi, р/н НОМЕР_1 , здійснив зупинку у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом була менше 3 м, чим порушив п. 15.9 «д» ПДР України. Інспектор підійшов до водія транспортного засобу, представився згідно з п.3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», повідомив суть виявленого порушення та попросив пред`явити для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, страховий поліс. Позивачем було надано вищезазначені документи. Переконавшись, що вимоги ст.268 КУпАП виконані, інспектор перейшов до розгляду адміністративної справи. Під час розгляду справи від позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. Спочатку інспектор переніс розгляд справи та призначив на 07 год. 00 хв. 23 березня 2020 року. Позивач повідомив, що його таке не влаштовує, на що інспектор сказав «зараз» і направився до автомобіля взяти повідомлення про перенесення розгляду справи та призначити іншу дату, зручну для позивача. Поки відповідач з напарником відійшли до службового автомобіля, позивач залишив місце вчинення правопорушення. Після з`ясування усіх фактичних даних інспектором було встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме: порушення вимог зупинки, за що передбачена відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. За результатами розгляду адміністративної справи та метою припинення вказаного правопорушення інспектором було законно та обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства, накладено на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2280908 від 22 березня 2020 року. При розгляді справи позивач надавав пояснення, що він не ставив автомобіль на це місце, а лише прийшов забирати його, тобто очевидно розумів, що транспортний засіб припарковано з порушенням ПДР України. Але під час виконання своїх посадових обов`язків інспектор ОСОБА_2 та його колега ОСОБА_3 при патрулюванні по вул. Бикова в м. Кривому Розі особисто бачили як водій автомобіля марки Audi, р/н НОМЕР_1 , зупинився на місці, де позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та з автомобіля ніхто не виходив до того моменту, доки інспектори не підійшли до автомобіля позивача. Оскільки відповідач особисто бачив вчинене позивачем правопорушення, тому розумів, що правопорушник надає неправдиві пояснення з метою ухилення від адміністративної відповідальності. При винесенні оскаржуваної постанови відповідач керувався ПДР України, КУпАП, діяв в межах правового кола і не порушував норм процесуального права. Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9459 грн. вважає такою, що не підлягає задоволенню, оскільки їх розмір необґрунтований та не доведено, що такі витрати фактично мали місце.

Від представника третьої особи Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Кушнір О.В. на адресу суду 22 квітня 2020 року також надійшов відзив (а.с.35-39), в якій вона просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Свою позицію обґрунтовує тим, що оскаржувана позивачем постанова є законною та мотивованою, а вимоги позивача - безпідставними. 22 березня 2020 року інспектором ПП ОСОБА_2 було виявлено допущення ОСОБА_1 порушення п.15.9 «д» ПДР України, а саме здійснення водієм зупинки на вул. Бикова в м. Кривому Розі у місці, де відстань між суцільною лінією та лінією розмітки і транспортним засобом була менше 3-х метрів. Виявивши факт вчинення правопорушення, інспектор підійшов до водія, відрекомендувався, повідомив суть порушення, пред`явив вимогу надати для перевірки документи. Виконавши вимоги ст.278 КУпАП, інспектор перейшов до розгляду справи по суті. Під час розгляду справи від позивача дійсно надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, інспектор запропонував на 23 березня 2020 року, однак водій зазначив, що його ця дата не влаштовує. Коли інспектор пішов до службового автомобіля аби взяти повідомлення про перенесення розгляду справи, ОСОБА_1 залишив місце вчинення правопорушення. В ході розгляду справи позивач зазначав, що автомобіль в тому місці не паркував, а лише прийшов його звідти забрати. Натомість під час патрулювання інспектор зі своїм колегою - ОСОБА_3 особисто бачили, як автомобіль паркував ОСОБА_1 . Те, що відстань між автомобілем позивача була менше 3-х метрів підтверджується інформацією з офіційного вебпорталу м. Кривого Рогу, відповідно до якої загальна ширина дороги 8 м, про що позивач знав, зазначивши, що прийшов до автомобіля аби усунути це порушення. Тобто позивач знав, що автомобіль припарковано з порушенням п.15.9 «д» ПДР України. На переконання представника, інспектор об`єктивно розглянув справу, з`ясував всі обставини, попередньо роз`яснив позивачеві його процесуальні права, та на підставі доказів, що підтверджують винуватість позивача, правомірно виніс постанову. У своєму позові ОСОБА_1 посилається, що правопорушення не вчиняв, однак доказів своєї невинуватості суду не надав. По суті позивач спотворює дійсні обставини, аби ухилитися від адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення. Щодо заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, то представник зазначила, що позивачем не надано квитанції, яка б підтверджувала дійсне понесення ним таких витрат, розмір яких є явно завищеним та не спів ставним зі складністю справи, обсягом виконаних робіт та ціною позову. Окремо представник звертала увагу суду, що відповідач ОСОБА_2 не працює в Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, в підтвердження чому надала копію витягу з наказу від 23 березня 2020 року про призначення ОСОБА_2 інспектором взводу №2 роти №3 батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль. Також до відзиву додано диск з відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського.

Відповідь на відзив позивач та його представник не подали, клопотань про надання додаткового строку не заявляли.

Правом на участь представник позивача - адвокат Новак А.М. не скористався, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності та без участі позивача. Позовні вимоги підтримав. Крім того, 09 вересня 2020 року представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про відмову від вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 9459 грн.

Відповідач та представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі. Заяв про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило.

За даних обставин з метою дотримання розумного строку розгляду справи, позиції позивача, доводів відповідача та представника третьої особи-1, викладених у відзивах, суд вважає за можливе справу розглянути в письмову порядку за відсутності учасників справи.

В ході розгляду справи представником третьої особи-1 заявлено клопотання, в якому просить залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, оскільки позивачем не сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 21 вересня 2020 року, постановленою на місці, в задоволенні клопотання відмовлено, оскільки на підставі ч.4 ст.288 КУпАП позивач як особа, яка яку накладено адміністративне стягнення, звільнений від сплати судового збору за подання позову про оскарження рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності. Ця норма є абсолютною та не встановлює можливості для неоднозначного її трактування. Ще Конституційний Суд України у своєму рішенні від 28 листопада 2013 року

№ 12-рп/2013 зазначив, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № R (81) 7, у якій зазначено: «У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D). З огляду на те, що предметом оскарження є рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн., тому покладення на позивача обов`язку сплатити судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. є недостатньо розумним та співмірним, й розцінюватиметься як явне обмеження права на доступ до правосуддя, якеє елементом права особи на судовий захист, гарантованого ст.55 Конституції України. Таким чином, суд підтримує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 13 грудня 2016 року у справі №306/17/16-а (провадження №21-1410а16) та погоджується з висновками, викладеними в окремій думці (спільній) суддів Великої Палати Верховного Суду на постанову від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 (провадження №11-1287апп18) і не вбачає підстав для відступу від попередніх висновків Верховного Суду України. На переконання суду, мотиви, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року, стосуються апеляційного та касаційного оскарження рішення суду саме суб`єктом владних повноважень, рішення якого про притягнення особи до адміністративної відповідальності було предметом оскарження, та не можуть розцінюватися як підстава для покладення на особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, тягаря зі сплати судового збору при поданні адміністративного позову. КУпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.

Крім того, відповідачем та третьою особою-1 заявлено клопотання про виклик свідка ОСОБА_3 . Однак, з огляду на те, що вказані учасники справи до суду не з`являлись, за відсутності їх думки стосовно заявленого клопотання, суд об`єктивно не має можливості його розглянути.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши письмові докази по справі, оглянувши фрагменти відеозаписів на усіх дисках DVD-R, наявних в матеріалах справи, надавши оцінку доказам в сукупності, враховуючи позицію учасників справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 22 березня 2020 року об 11.27 год. інспектором Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 винесено постанову серії ЕАК №2280908 від 22 березня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. (а.с.6).

Винесення оскаржуваної позивачем постанови мотивовано тим, що 22 березня 2020 року об 11.16 год. водій ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу марки Audi А6, р/н НОМЕР_1 , на автодорозі вул. Бикова біля буд.18 в м. Кривому Розі, у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки та транспортним засобом була менше 3-х метрів, чим порушено п.15.9 «д» ПДР України. Правопорушення зафіксовано на боді-камеру 2261.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.213, ст.ст.222, 258 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі передбачених ч.1 ст.122 КУпАП, в порядку скороченого провадження, тобто без складання протоколу про адміністративне правопорушення з винесенням постанови по справі про адміністративне правопорушення за результатами її розгляду на місці вчинення правопорушення.

Згідно зі ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення інспектором ПП ОСОБА_2 як уповноваженою посадовою особою органу поліції, що не суперечить ст.276 КУпАП, з попереднім роз`ясненням ОСОБА_1 як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, його прав, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, що підтверджується оглянутим судом відеозаписом на диску DVD-R №2020***1770 (а.с.41) та не оспорювалось позивачем в ході судового розгляду.

За даних обставин суд приходить до висновку, що постанова винесена з дотриманням вимог ст.ст.222, 258, 278, 280, 283 КУпАП та процесуального порядку, передбаченого розділом IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України від 06 листопада 2015 року за №1376, а тому посилання позивача на її винесення з допущенням істотних порушень процесуального порядку є необґрунтованими, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Вважаючи протиправною постанову, позивач вказував, що відповідач виніс її за відсутності позивача, чим порушив його право на захист, відклавши розгляд справи на 23 березня 2020 року за його клопотанням, на який відповідач сам і не з`явився.

Однак такі доводи позивача суд вважає надуманими та такими, що не відповідають дійсності.

Так, оглядом фрагменту відеозапису на диску DVD-R №2020***1770 (а.с.41) встановлено, що автомобіль марки Audi А6, р/н НОМЕР_1 , дійсно було зупинено на проїзній частині автодороги вул. Бикова в м. Кривому Розі, двигун в той момент перебував в робочому стані. Коли інспектор підійшов до автомобіля, за кермом перебував ОСОБА_1 . Інспектор відрекомендувався, чітко повідомив про факт виявленого правопорушення та попросив водія надати для перевірки документи. Водій ОСОБА_1 надав документи, повідомивши, що ймовірно відстань від його автомобіля до суцільної лінії менше за 3 м, а тому він прийшов аби переставити транспортний засіб. Тобто водій фактично визнав факт допущення порушення. Інспектор роз`яснив водієві його процесуальні права та перейшов до розгляду справи по суті. В той момент ОСОБА_1 поводив себе некоректно, агресивно по відношенню до інспектора, допускаючи грубі, нецензурні, образливі висловлювання (час запису 11.21 год.). Коли водій заявив клопотання про відкладення розгляду справи, відповідач запропонував дату - 23 березня 2020 року на 07.00 год., однак ОСОБА_1 не погодився, тоді інспектор відійшов до службового автомобіля аби визначити іншу дату. В той момент водій залишив місце вчинення правопорушення. Такі дії водія інспектор розцінив як прояв неповаги та небажання приймати участь в розгляді справи, а відтак і отримувати копію постанови.

Разом з тим, оскільки предметом оскарження є постанова по справі про адміністративне правопорушення, здійснюючи розгляд справи, відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України суд зобов`язаний перевірити її обґрунтованість та відповідність дійсним обставинам.

Спірні відносини, які виникли між сторонами у даній справі, врегульовано положеннями Законів України «Про національну поліцію», «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України, а також нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч.1 ст.2 КАСУкраїни, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України регламентовано право на судовий захист, яке передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Диспозицією ч.1 ст.122 КУпАП передбачено, зокрема, адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки.

Відповідно до розділу І ПДР України, зупинка - це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог ПДР України (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).

У відповідності до п.15.9 «д» ПДР України, зупинка забороняється у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.

Сторона позивача не заперечувала факту зупинки автомобіля у невстановленому місці, однак, стверджувала, що позивач зупинку автомобіля не робив, а тільки забирав його для усунення порушення. На підтвердження обґрунтування позовних вимог позивач долучив до позову диск з відеозаписом. Оглядом диску судом встановлено, що він не містить будь-яких механічних пошкоджень, однак на комп`ютерних носіях не відтворюється як такий, що не містить записів (а.с.16).

На спростування вимог позивача представником третьої особи Полку ПП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП надано диск із відеозаписом під назвою «IMG 1258», на якому зафіксовано, як інспектори поліції здійснюють заміри проїзної частини смуги руху на вул. Бикова в м. Кривому Розі, на якій неподалік від узбіччя 22 березня 2020 року здійснив зупинку ОСОБА_1 на автомобілі марки Audi А6, р/н НОМЕР_1 . Встановлено, що ширина проїзної частини смуги руху від крайньої точки узбіччя до крайньої точки дорожньої розмітки у вигляді суцільної лінії становить 4 м 77 см.

Відповідно до загальних технічних характеристик транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , ширина автомобіля марки Audi А6, 1994-1997 року випуску, складає 1788 мм (а.с.88-89).

Отже, з огляду на розташування транспортного засобу марки Audi А6, р/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 на проїзній частині автодороги (що зафіксовано на відеозаписі - не впритул з узбіччям), на момент зупинки відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом, що зупинився, очевидно складала менше 3-х метрів.

У своєму позові ОСОБА_1 стверджує, що при винесенні оскарженої постанови було грубо порушено його конституційні права, однак не деталізує, які конкретно. Проте, з наданого диску з відеофіксації правопорушення, встановлено, що працівником поліції при розгляді справи були роз`яснені позивачу його права та обов`язки, що спростовує доводи позивача про недотримання відповідачем процедури притягнення до адміністративної відповідальності. Суду надані всі необхідні докази вчинення адміністративного правопорушення, а саме матеріали відеофіксації правопорушення, які в сукупності свідчать про допущення ОСОБА_1 порушення п.15.9 «д» ПДР України. Факт залишення позивачем місця вчинення правопорушення в момент розгляду інспектором справи, грубу поведінку суд розцінює не тільки як прояв неповаги до працівників поліції, а й свідчення наміру уникнути відповідальності за вчинене правопорушення, суть якого позивач очевидно розумів, а також небажання скористатися своїм правом на захист.

У відповідності до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11 жовтня 2016 року по справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.

Таким чином, аналізом наявних доказів, відеозаписів, на яких чітко зафіксовано факт вчинення правопорушення позивачем, суд приходить до висновку про беззаперечність доведення поза розумним сумнівом наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

За даних обставин доводи, наведені позивачем без їх доказового підтвердження, спростовуються обґрунтованою позицією відповідача та наданими доказами, які в своїй сукупності є свідченням доведеності наявності в діях позивача інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Сумнівів щодо доведеності його вини, які б тлумачились на його користь, у суду немає. При ухвалення рішення судом наведено обґрунтування своїх висновків, проведено детальний аналіз кожного з аргументів сторін.

Враховуючи викладене суд зазначає, відповідач як суб`єкт владних повноважень при винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством України. Відтак суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою, у зв`язку з чим позовні вимоги слід залишити без задоволення, а рішення суб`єкта владних повноважень - без змін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд враховує ухвалення рішення на користь відповідача та звільнення позивача від сплати судового збору на підставі ст.288 КУпАП, тому судові витрати підлягають компенсації за рахунок коштів, передбачених Державнимбюджетом України. З огляду на відмову позивача від вимоги стягнення витрат на правничу допомогу, суд не вбачає необхідності вирішувати питання стосовно них.

Підстави, визначені ст.371 КАС України, для звернення судового рішення до негайного виконання, відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 9, п.10 ч.6 ст.12, ст.ст.72-79, 139, 162, п.2 ч.1, ч.3 ст.241, ст.ст.242, 244-246, 250, 255, 257, 268, 269, 271, 286, 293, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги представника ОСОБА_1 - адвоката Новака Артура Михайловича до інспектора Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Марштупи Владислава Олеговича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Полк патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, Державна казначейська служба України, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - залишити без задоволення.

Постанову серії ЕАК №2280908 від 22 березня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, винесену інспектором Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 - залишити без змін.

Судові витрати по справі, понесені відповідачем, компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з моменту його підписання через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.286 КАС України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Інспектор Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_3, адреса робочого місця: м. Бориспіль, вул. Кошового 4.

Полк патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська 11.

Державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ 37567646, юридична адреса: м. Київ, вул. Бастіонна 6.

Рішення суду складено та підписано 21 вересня 2020 року.

Суддя О.І. Євтушенко