Ухвала суду № 91702756, 18.09.2020, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/8221/20

Провадження №2з/932/107/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцева Т.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - Шевченківський районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту спільного проживання, факту батьківства, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_4 , третя особа - Шевченківський районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту спільного проживання, факту батьківства.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддя Кудрявцева Т.О. визначена для розгляду даної справи.

07.09.2020 року в порядку ч.6 ст. 187 ЦПК України, для отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, судом направлено запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління паспортної роботи, громадянства та реєстрації фізичних осіб ГУДМС в Дніпропетровській області.

16.09.2020 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява представника ОСОБА_1 – адвоката Хотинець Ю.М. про забезпечення позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання, факту батьківства, в якій заявник просить заборонити нотаріусам П`ятої та Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області, проводити нотаріальні дії щодо оформлення спадщини, видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , до вирішення справи в судовому порядку.

В обгрунтування заяви заявник посилається на те, що в провадженні Бабушкінського районного суду знаходиться позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання та батьківства, заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі. Позивачка з 2003 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вони проживали однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу, згодом вона завагітніла та у них народився син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого вона зареєструвала у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Магдалинівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, про що видано свідоцтво про народження від 29.10.2004 року за № 58, запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень було проведено за прізвищем - ОСОБА_6 , а ім`я та по батькові батька сина записано зі слів матері у відповідності до ч.І ст. 135 СК України. В результаті раптового серцевого нападу 29.06.2019 року від гострої ішемічної хвороби серця помер цивільний чоловік позивачки - ОСОБА_5 , який за життя завжди визнавав себе батьком спільної дитини, не зважаючи на те, що не звернувся до відділу РАЦС із заявою про своє батьківство, після пологів забрав з пологового будинку і привіз додому, де вони почали проживали разом однією сім`єю. З квітня 2006 року вони проживали разом з його матір`ю ОСОБА_7 у АДРЕСА_2 . З моменту народження сина і до смерті ОСОБА_5 весь час проживали однією сім`єю, були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, придбавали речі, мали спільний сімейний бюджет, спільно робили покупки необхідні для сім`ї, купували одяг та інші побутові речі, сумісно виховували дитину, мали взаємні права, виконували обов`язки щодо сім`ї. Висновком молекулярно-генетичного дослідження від 21.10.2019р. № 889, виконаного КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», встановлено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого ОСОБА_1 .

Заявник також в заяві посилається на те, що після смерті цивільного чоловіка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла, зокрема, квартира, яка розташована у АДРЕСА_2 та яка належала на праві власності ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , її сини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 постійно проживали з нею та були зареєстровані за адресою проживання із матір`ю, отже, в розумінні ч.3 ст. 1268 ЦК України вони є її спадкоємцями і вважаються такими, що прийняли спадщину. За життя ОСОБА_5 заповіту не складав, в липні 2019 року в П`ятій Дніпровській державній нотаріальній конторі була відкрита спадкова справа за заявою відповідача - ОСОБА_4 на прийняття спадщини після померлого брата ОСОБА_5 . Позивачка також звернулася до Сьомої дніпровської нотаріальної контори м. Дніпра із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , однак отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно не вдалось за можливе, оскільки в свідоцтві про народження сина зазначено прізвище - ОСОБА_6 , а не батька - ОСОБА_8 . 31.07.2019 року державним нотаріусом П`ятої дніпровської державно нотаріальної контори, Дніпровського міського нотаріального округу Рівною О.В. був посвідчений договір дарування серія та номер: 5-428 на 1/3 частини кв. АДРЕСА_1 , який уклав відповідач з ОСОБА_9 01.11.2019 року відповідач отримав свідоцтво серія та номер: 2-2301 про право на спадщину в розмірі 1/6 частини вказаної квартири, яке було видано державним нотаріусом Сьомої дніпровської державно нотаріальної контори, Дніпровського міського нотаріального округу Черновською Л.Г. Таким чином, відповідач отримав свою частку у спадщині після померлої матері в розмірі 1/6 частини та розпорядився шляхом дарування своєї частки в розмірі 1/3, що загалом складає Ѕ частини із спадкового майна, і яку в свою чергу подарував за договором від 17.01.2020 року ОСОБА_10 , однак заперечує право на спадкування свого племінника, вважає, що син його померлого брата не має права на спадок.

За даними ЄРДР № 12019040640002408 від 06.10.2019 року Шевченківським ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування з приводу зникнення ОСОБА_4 з липня 2019 року, він перебуває у розшуку. Заявник вважає, що його утримують проти його волі невстановлені особи, які мають намір отримати всю квартиру, оскільки прослідковується певна закономірність в діях зловмисників при отриманні свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4 , одночасно відбувається відчуження частини квартири. Крім цього, позивачка зверталась до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту батьківства, однак через представника відповідач ОСОБА_4 заявив, що ніякого сина у його рідного брата не було та ніякого племінника він не визнає, що вона хоче незаконно заволодіти частиною квартири. Отже, існує реальна загроза, що відповідач, представник відповідача у будь-який момент може отримати свідоцтво про право на спадщину та одноособово розпорядитись спадковим майном, тобто Ѕ частиною, яка належить померлому цивільному чоловіку позивачки - ОСОБА_5 та його сину як спадкоємцю першої черги. За таких обставин вони вважають за необхідне вжити заходів забезпечення позову, вочевидь, що відповідач не визнає права позивачки, яка діє в інтересах сина, на Ѕ частку у спадщині після померлого батька, і є всі підстави вважати, що відповідач може зловжити своїм правом, отримавши свідоцтва про право на спадщину, здійснити відчуження спірного майна на користь інших осіб, що в подальшому може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та призведе до порушення прав і законних інтересів позивачки, оскільки зазначене майно є предметом спору, що фактично призведе до унеможливлення виконання судового рішення.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та долучені до неї копії документів, ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає наступне.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч.1 ст. 149 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Відповідно до ч.6, 7, 8 цієї статті - залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У відповідності до п.п. 1, 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що заявник просить, до вирішення справи в судовому порядку, забезпечити позов ОСОБА_1 , поданий в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_4 , третя особа - Шевченківський районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту спільного проживання, факту батьківства, шляхом заборони нотаріусам П`ятої та Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області, проводити нотаріальні дії щодо оформлення спадщини, видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 .

Як вбачається із вказаного позову, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовними вимогами до ОСОБА_4 , в яких просить встановити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_5 з 02.01.2004 року по 29.06.2019 року на момент його смерті; встановити факт батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати Шевченківський районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни у запис відомості про батька дитини, зазначивши ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; видати свідоцтво про народження, змінивши прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_11 .

В заяві про забезпечення позову представник позивача посилається на те, що позивачу стало відомо про те, що відповідач отримав свою частку у спадщині в квартирі АДРЕСА_1 після померлої матері і існує реальна загроза, що він або його представник у будь-який момент можуть отримати свідоцтво про право на спадщину та одноособово розпорядитись спадковим майном, тобто Ѕ частиною зазначеної квартири, яка належить померлому цивільному чоловіку позивачки - ОСОБА_5 та його сину як спадкоємцю першої черги, оскільки відповідач заперечує право на спадкування частини квартири після смерті ОСОБА_5 своїм племінником - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що син його померлого брата не має права на спадок та заявляє, що ніякого сина у його рідного брата не було та ніякого племінника він не визнає. Тому невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та призведе до порушення прав і законних інтересів позивачки, оскільки зазначене майно є предметом спору, що фактично призведе до унеможливлення виконання судового рішення.

Разом з цим, предметом позову у даній справі є встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_5 у певний період та встановлення факту батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не право на спадкування у вищезазначеній квартири.

Запропоновані представником позивача в заяві заходи забезпечення позову у вигляді заборони нотаріусам П`ятої та Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області, проводити нотаріальні дії щодо оформлення спадщини, видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_5 , зокрема на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , стосуються іншого предмету спору, а саме права на спадкування ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , частини зазначеної квартири. Тобто, заходи забезпечення позову, які просить застосувати представник позивача, є не співмірними із заявленими позивачем у даній справі позовними вимогами.

Таким чином, в заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання, факту батьківства не зазначено як саме невжиття вказаних в заяві представником позивача заходів забезпечення саме цього позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду, зважаючи на зміст заявлених позивачем у даній справі позовних вимог.

Вказані заявником обставини, що викладені у заяві про забезпечення позову, не обґрунтовують необхідності в застосуванні вказаних ним у заяві видів забезпечення позову, враховуючи те, що заява позивача не містить належного обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову про встановлення факту спільного проживання, факту батьківства може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення саме цих вимог.

З урахуванням вимог, викладених в заяві про забезпечення позову, відсутності доказів, які можуть підтвердити обґрунтованість вжиття заходів забезпечення позову, про застосування яких просить у заяві позивач, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-159, 260 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - Шевченківський районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту спільного проживання, факту батьківства, - відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повного тексту ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.

Суддя Т.О. Кудрявцева