Ухвала суду № 91700804, 28.02.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2020 Справа №607/15690/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Базана Л.Т.

суддів – Сливки Л.М. та Ромазана В.В.

при секретарі с/з – Заєць М.Ю.

під час підготовчого судового засідання з розгляду в залі суду обвинувального акта у кримінальному провадженні №12017210000000253 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.307, ч.2 ст.310, ч.2 ст.315, ч.ч. 1, 2 ст.317, ч.ч. 1, 2 ст.306 КК України, ОСОБА_2 – ч.ч. 2, 3 ст.307 КК України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 – ч.3 ст.307 КК України, щодо кожного із останніх,

за участю: прокурора – Хоми І.В., захисників – Войнарського А.Й., Поморянського В.С., Бойка В.Р., Черніцького І.Р., Мелька В.В., Іващенка О.Ю., обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4

встановив:

Прокурор заявила клопотання про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які мали місце під час застосування вказаного запобіжного заходу відносно даного обвинуваченого.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, думки захисника Мелька В.В. та обвинуваченого ОСОБА_1 , які заперечили у задоволенні клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 на менш суворий, зокрема, домашній арешт, посилаючись на необґрунтованість ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що зазначені у клопотанні прокурором, наявність постійного місця проживання в обвинуваченого, того, що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, його позитивні характеристики, міцність соціальних зв`язків ОСОБА_1 , а також тривалість тримання під вартою, інших представників сторони захисту, які підтримали клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Мелька В.В., ознайомившись із матеріалами судового провадження, приходить до висновку, що у задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити, а клопотання прокурора необхідно задовольнити, виходячи з наступних мотивів.

Так, згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ст.178 КПК України, у тому числі, обставинами, які враховуються при обранні запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, які зобов`язаний суд оцінити при постановленні ухвали є: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

А тому, зважаючи на наведене, а також на те, що враховувалось судом і у попередніх ухвалах про продовження строків тримання під вартою відносно ОСОБА_1 про те, що останній, хоча і будучи особою молодого віку, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, маючою постійне місце проживання, проте неодруженим, з низьким рівнем соціальних зв`язків, ніде не працюючим, на даний час обвинувачується у вчиненні, у тому числі, в складі організованої групи особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров`я населення, санкція найтяжчого з яких передбачає основне покарання до 15 років позбавлення волі, що дає суду підстави вважати, що указаний обвинувачений, у разі обрання йому іншого, більш м`якого запобіжного заходу або ж не продовження чинного, матиме можливість, зважаючи також на санкції кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачуються, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які продовжують своє існування та стороною захисту доказів на їх спростування не подано і судом не встановлено.

Вищенаведені обставини в сукупності їх аналізу, дають суду підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 , у разі обрання йому іншого, більш м`якого запобіжного заходу, або ж не продовження чинного, не забезпечить мети застосування запобіжних заходів, а саме забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання обґрунтованим у попередньому абзаці даної ухвали ризикам, а тому, враховуючи вказане, а також те, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується, суд приходить до висновку, що строк дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 слід продовжити до 2 місяців, тобто, до 00 год. 00 хв. 28 квітня 2020 року.

Крім цього, захисником Мелько В.В. та обвинуваченим ОСОБА_4 заявлено клопотання про здійснення судового провадження дистанційно із Шевченківським районним судом м.Львова та Київським апеляційним судом, відповідно, заслухавши які, а також думки сторін, які не заперечили у задоволенні даних клопотань, суд приходить до висновку, що їх слід задовольнити та доручити відповідним судам здійснити дії, передбачені ч.4 ст.336 КПК України та забезпечити участь захисника Мелька В.В. та обвинуваченого ОСОБА_4 в приміщеннях вказаних судів у режимі відеоконференції із Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області під час судового засідання, яке повинно відбутись 17 березня 2020 року о 12 год. 00 хв. у залі під №2.

На підставі викладеного і керуючись ч.3 ст.315, ст.336 КПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Мелька В.В., підтриманого іншими представниками сторони захисту, про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу із тримання під вартою на менш суворий, зокрема, домашній арешт – відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строків дії раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити, раніше застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – залишити без змін та продовжити строк тримання під вартою даного обвинуваченого до 00 год. 00 хв. 28 квітня 2020 року.

Клопотання захисника Мелька В.В. та обвинуваченого ОСОБА_4 – задовольнити.

Доручити Шевченківському районному суду м.Львова здійснити дії, передбачені ч.4 ст.336 КПК України та забезпечити участь захисника Мелька В.В. в приміщенні вказаного суду у режимі відеоконференції із Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області під час судового засідання, яке повинно відбутись 17 березня 2020 року о 12 год. 00 хв. у залі під №2.

Доручити Київському апеляційному суду здійснити дії, передбачені ч.4 ст.336 КПК України та забезпечити участь обвинуваченого ОСОБА_4 в приміщенні вказаного суду у режимі відеоконференції із Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області під час судового засідання, яке повинно відбутись 17 березня 2020 року о 12 год. 00 хв. у залі під №2.

Копії ухвали направити захиснику Мельку В.В. та обвинуваченому ОСОБА_4 , а також на адреси Шевченківського районного суду м.Львова та Київського апеляційного суду.

Копії ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення.

Головуючий суддяЛ. Т. Базан

судді Л.М. Сливка

В.В. Ромазан