Ухвала суду № 91699325, 21.09.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 332/306/20

пр. № 2/336/1661/2020

УХВАЛА

Іменем України

21 вересня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Жупанова І.Б., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2020 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя на підставі ухвали судді Заводського районного суду м. Запоріжжя, від 14.02.2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу будинку фіктивним (недійсним).

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 05.06.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

18.09.2020 року до матеріалів справи від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову.

За змістом заяви позивач ОСОБА_1 заявляє про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі – продажу, посвідченого 04.05.2018 року приватним нотаріусом Гармашовим Г.М. за реєстровий в реєстрі за № 1002.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказав, що вжиття таких заходів необхідно у зв`язку з тим, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики, за яким ОСОБА_2 зобов`язався у випадку його невиконання переоформити на позивача право власності на будинок АДРЕСА_1 . В подальшому для уникнення виконання зобов`язання за договором позики та неможливості стягнення боргу за рахунок належного ОСОБА_2 майна, останній уклав фіктивний договір купівлі-продажу вищевказаного майна, визнання якого недійсним і є предметом позову, тому невжиття заходів забезпечення позову унеможливить та ускладнить виконання рішення в частині скасування (припинення) права власності.

Про розгляд заяви сторони не повідомлялись, що узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та інші матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як встановлено з матеріалів позовної заяви предметом позову ОСОБА_1 є визнання договору купівлі – продажу будинку АДРЕСА_1 що був укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 – недійсним (фіктивним).

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказував, що між ним та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір позики, за яким ОСОБА_4 зобов`язався у випадку його невиконання переоформити на позивача право власності на будинок АДРЕСА_1 .

Водночас, як встановлено рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 29.04.2020 року, яке набрало законної сили 07.08.2020 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики – задоволено у повному обсязі, на користь позивача стягнута заборгованість за договором позики №1 від 10.02.2016 року та договором позики №2 від 20.02.2017 року в розмірі 564 152,31 грн.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.09.2020 року право власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 .

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, вжиття заходів забезпечення позову відповідно до заяви ОСОБА_1 не порушить інтересів та законних прав інших осіб.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Із вказаних підстав заява про забезпечення позову підлягає повному задоволенню.

За змістом ч.1 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Керуючись ст. 149-151, 153, 157, 258- 261, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1537445723101, який на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Гармашовим Г.М. за №1002 04.05.2018 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний №40931015 від 04.05.2018, на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Реквізити сторін: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Копію ухвали направити заявнику ОСОБА_1 для пред`явлення до виконання та заінтересованій особі ОСОБА_3 до відома, як особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її складення (з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня її вручення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу.

Ухвала суду складена та підписана 21.09.2020.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя І.Б.Жупанова

Ухвала набрала законної сили 21.09.2020.

Строк пред`явлення ухвали до виконання – до 21.09.2023.

Ухвала суду видана 21.09.2020.

Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах цивільної справи №332/306/20, провадження № 2/336/1661/2020 Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Суддя

Секретар