Рішення № 91698781, 31.08.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 31.08.2020

Справа № 334/2209/20

Провадження № 2-а/334/141/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Ісакова Д.О.,

при секретарі Бараш Ю.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції у Запорізькій області інспектора лейтенанта поліції Близнюка Станіслава Вячеславовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського Управління патрульної поліції у Запорізькій області інспектора лейтенанта поліції Близнюка Станіслава Вячеславовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову вказав, що відповідно до постанови серії ЕАК № 2449213 у справі про адміністративне правопорушення від 27.04.2020 року його притягнено до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 гривень.

Відповідно до оскаржуваної постанови, водій ОСОБА_1 , транспортний засіб VOLKSWAGEN LT 35, номерний знак НОМЕР_1 , 27.04.2020 о 09:42 в м. Запоріжжя, вул. Північне шоссе, 28, керував транспортним засобом з відсутнім заднім правим бризковиком, чим порушив п. 31.4.7. е ПДР - керування транспортним засобом, у якого відсутні передбачені конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.

Вважає вказану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП з наступних підстав.

Бризковик - це деталь автомобіля, велосипеда або мотоцикла, зазвичай зроблена з гуми або пластику, що запобігає вилітання бризок, снігу і дрібної щебінки з-під коліс, який зазвичай кріпиться до задньої частини крил.

З аналізу вказаної норми вбачається, що експлуатація транспортного засобу забороняється за відсутності грязезахисних фартухів і бризковиків, які передбачені конструкцією такого транспортного засобу.

Під час розгляду справи він пояснював поліцейському, що конструкцією автомобіля не передбачено грязезахисних фартухів і бризковиків, а також що бризковики на авто він встановлював самостійно вже після його придбання. Більш того, в цей день він виїхав на технічно справному автомобілі з обома бризковиками, але загубив задній правий бризковик через дороги неналежної якості. Таким чином, він втратив бризковик в той же день і рухався в сервісний центр, щоб відновити його.

Відповідачем жодним чином не було спростовано моє твердження про те, що в моїх діях відсутній склад адміністративного правопорушення через відсутність в транспортного засобу VOLKSWAGEN LT 35 таких комплектуючих деталей, як бризковики з моменту виготовлення автомобіля заводом. Так само відповідач не взяв до уваги той факт, що він діяв у відповідності до ПДР, намагаючись рухатись в сторону місця ремонту.

Просить скасувати постанову серії ЕАК № 2449213 від 27.04.2020 року відносно нього а справі про адміністративне правопорушення закрити.

Представник позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами, на задоволенні позовних вимог наполягає, судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач не скористався своїм правом, врегульованим ч.4 ст. 159, ч.1 ст. 261 КАС України, відзив на позов до суду не подав, доказів правопорушення не направляв. Заяв по суті справи до матеріалів справи не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що 27.04.2020 року інспектором патрульної поліції 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Запорізькій області Близнюк С.В. відносно позивача ОСОБА_1 була винесена постанова серії ЕАК № 2449213 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, за порушення вимог п. 31.4.7 (е) Правил дорожнього руху та накладено штраф в розмірі 340 грн.

За змістом оскаржуваної постанови, водій ОСОБА_1 , транспортний засіб VOLKSWAGEN LT 35, номерний знак НОМЕР_1 , 27.04.2020 о 09:42 в м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 28, керував транспортним засобом з відсутнім заднім правим бризковиком, чим порушив п. 31.4.7. е ПДР - керування транспортним засобом, у якого відсутні передбачені конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.

Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, який має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Відповідно до п.п. 31.4.7 (е) п. 31.4 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутні передбачені конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.

Бризковик - це деталь автомобіля, велосипеда або мотоцикла, зазвичай зроблена з гуми або пластику, що запобігає вилітання бризок, снігу і дрібної щебінки з-під коліс, який зазвичай кріпиться до задньої частини крил.

З аналізу вказаної норми вбачається, що експлуатація транспортного засобу забороняється за відсутності грязезахисних фартухів і бризковиків, які передбачені конструкцією такого транспортного засобу.

Так, п 31.5 ПДР передбачає, що у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у п. 31.4.7. цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог п.п. 9.9 і 9.11 цих Правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, встановлена приписами вищезазначеної статті презумпція вини суб`єкта владних повноважень зобов`язує останнього у разі не згоди з повідомленими позивачем у заяві обставинами спростувати їх.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідачем не надано суду належні і допустимі докази на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення. Тобто, доказ на підставі якого прийнята спірна постанова, який підтверджував би скоєння позивачем правопорушення є відсутнім. В свою чергу, позивач не визнає факту вчинення ним порушення Правил дорожнього руху.

Усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень трактуються на користь позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов`язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії (Постанова Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2006 р. у справі № К-7375/06).

Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Статтею 72 ч.2 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення,дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення ,які мають ознаки злочину»,залежно від ступеня їх суспільної небезпеки(рішення у справі «Лутц проти Німеччини»,»Отцюрк проти Німеччини»,»Девеєр проти Бельгії»,»Адольф проти Австрії» та інші),отже,адміністративне обвинувачення має бути доведено державою ,в особі уповноважених на те посадових осіб,а тому особа,яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позивачем було сплачено судовий збір за подання позову у цій справі у розмірі 840,80 грн. Вказана сума підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 6, 8, 9, 12, 72-79, 132, 139, 143, 159, 205, 229, 241-246, 257, 262, 269-272, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції у Запорізькій області інспектора лейтенанта поліції Близнюка Станіслава Вячеславовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову поліцейського Управління патрульної поліції у Запорізькій області інспектора лейтенанта поліції Близнюка Станіслава Вячеславовича, серії ЕАК №2449213 від 27.04.2020року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ісаков Д.О.