Рішення № 91698531, 18.09.2020, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 333/1806/20

Провадження № 2-а /331/69/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Жукової О.Є.

за участю секретаря : Качан К.К.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головне управління Національної поліції України в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення

ВСТАНОВИВ:

Позивач 10.04.2020 року (згідно поштового штампу) звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до поліцейського ГРПП Запорізького районного ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Ковальова Віталія Олександровича, в якому просив визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову БАА № 333225 від 21.03.2020 про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст. 121 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки він Правил дорожнього руху не порушував, вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2020 вказаний позов передано для розгляду за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя.

Ухвалою судді Жовтневого районного м. Запоріжжя від 09 червня 2020 року провадження по справі відкрито.

Ухвалою Жовтневого районного м. Запоріжжя від 19 серпня 2020 року змінено первісного відповідача поліцейського ГРПП Запорізького районного ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Ковальова Віталія Олександровича по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського ГРПП Запорізького районного ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Ковальова Віталія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення на належного Головне управління Національної поліції України в Запорізькій області (вул. Матросова, 29, м. Запоріжжя, 69057, Україна ).

28 серпня 2020 року від відповідача надійшов відзив, у якому уповноважена особа в порядку само представництва Крамар В.В. просила в позові відмовити з тих підстав, що ГУ Національної поліції України в Запорізькій області є неналежним відповідачем, а позивач пропустив строк звернення до суду.

В судове засідання позивач надав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явився, у зв`язку з чим на підставі ч.3 ст. 205, ч.3 ст. 268 КАС України справу розглянуто у його відсутність .

У відповідності до вимог ч. 9 ст. 205 КАС України , оскільки всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглянув справу у письмовому провадженні .

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі від 21.03.2020 року серії БАА № 333225 від 21.03.2020, винесеною поліцейським ГРПП Запорізького районного ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Ковальовим Віталієм Олександровичем до ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КУпАП України.

У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 21.03.2020 року в 19-00 год., в м. Запоріжжя вул. Дослідна Станція, керуючи автомобілем марки ЗАЗ 110240 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на автомобілі не працює задній лівий габарит, та не підсвічується держаний номер в темну пору доби, чим порушив п. 31.4.3. ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП. В постанові також зазначено, що позивач від підпису відмовився.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів.

Відповідно до п. 31.4. ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

п. 31.4.3. Зовнішні світлові прилади:

а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;

б) порушено регулювання фар;

в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;

г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;

ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Згідно оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку з порушенням ПДР, а саме за керуванням транспортним засобом у якому не працює задній лівий габарит, та не підсвічується держаний номер в темну пору доби.

Згідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За нормами КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Дана правова позиція закріплена в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті, в якій зазначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно п. 31.6 ПДР України водіям, забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів;

Разом з тим, відповідно до викладених позивачем ОСОБА_1 пояснень у позовній заяві, він виявив несправність лише після зупинки транспортного засобу, та у присутності поліцейського почав усувати несправність., у зв`язку із чим суд приходить до висновку , що фактично було виявлено порушення п. 31.6 ПДР України .

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази , приходить до висновку , що відповідач на підтвердження правомірності своїх дій належних та допустимих доказів не надав, не спростувавши доводи позивача та не надавши доказів порушення позивачем саме п. 31.4.3 ПДР України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскільки доказів вини позивача у правопорушенні, відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, відповідачем не надано, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Щодо заперечень відповідача, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з пропущенням встановленого строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення , суд зазначає наступне .

Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Так, згідно супровідного листа оскаржувану постанову направлено позивачу ОСОБА_1 31 березня 2020 року, яка була отримана останнім 07 квітня 2020 року, а 10.04.2020 року (згідно поштового штампу) ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до поліцейського ГРПП Запорізького районного ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Ковальова Віталія Олександровича, в якому просив визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову БАА № 333225 від 21.03.2020 про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст. 121 КУпАП.

Таким чином, позивачем строк звернення до суду не пропущено.

Щодо заперечень відповідача, щодо належності відповідача по справі , суд зазначає наступне

Згідно ст.213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Статтею 217 КУпАП передбачено, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків. Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах 2, 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.

Відповідно до ст.222 КУпАП, органи внутрішніх справ (Національна поліція) розглядають, зокрема, справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема, за частиною 1 ст.121 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч.2 ст.222 КУпАП).

Отже, працівники органів Національної поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції.

Тому, належним відповідачем як суб`єктом владних повноважень у адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення щодо правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції.

Таким чином, відповідно до вимог ч.3 ст. 286 КАС України , суд приходить до висновку, з урахуванням вимог ст. 247 КУпАП про наявність підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Щодо визнання дій поліцейського ГРПП Запорізького районного ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Ковальова Віталія Олександровича, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позов в частині визнання дій поліцейського протиправними задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 420 ,40 гривень. Отже вказані судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Керуючись ст.ст. 77, 205, 241 , 268,271, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі від 21.03.2020 року серії БАА № 333225 про застосування до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП України і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області ( місце знаходження: м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29, ЄДРПОУ 40108688) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 420,40 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі ч.2 ст. 271 КАС України копію судового рішення невідкладно надіслати учасникам справи.

Суддя: О.Є. Жукова

18.09.2020