Рішення № 9169730, 25.03.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" березня 2010 р. Справа № 15/91

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: Ткаченка Р.Ю. - представника за довіреністю № 85/10 від 28.12.2009р.

від відповідача: Весельської М.О. - представника за довіреністю № 26 від 04.03.2010р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" (м.Житомир)

про стягнення 146 934,85 грн.

В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 23.03.2010р. оголошувалась перерва до 25.03.2010р.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на його користь з відповідача 146934,85грн., із яких: 98596,92грн. основний борг, 13265,10грн. пеня, 28736,02грн. інфляційні, 6336,81грн. - 3 % річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні суму основного боргу в розмірі 78596,92грн. визнав, про що зазначив у відзиві на позовну заяву від 25.03.2010р.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі укладеного між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" (відповідач у справі) договору на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 01.10.2007р. за №06/07-1230 ТЕ-10 (а.с. 23-28) та додаткових угод: №1 від 29.10.2007р., №2 від 27.11.2007р., №3 від 24.03.2008р., №4 від 27.03.2008р. до договору на постачання природного газу №06/07-11556 ТЕ-10 (а.с.29-32), позивачем у період з листопада 2007року по квітень 2008 року було поставлено відповідачу природній газ в об'ємі 608,989 тис.м.куб. на суму 417765,88грн.

Пунктом 3.3 договору №06/07-1230 ТЕ-10 від 01.10.2007р. на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання передбачено, що приймання-передача газу, поставленого постачальником (ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") покупцеві (Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат") у відповідному місяці оформлюється актом приймання-передачі газу в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого та протранспортованого газу.

Факт поставки позивачем природного газу відповідачу в об'ємі 608,989 тис.м.куб. підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками підприємств актами передачі-приймання природного газу:

від 30.11.2007р. в об'ємі 68,518 тис. м.куб. на суму 47003,28грн. (а.с.22),

від 31.12.2007р. в об'ємі 139,595 тис. м.куб. на суму 95762,04грн. (а.с.21),

від 24.03.2008р. в об'ємі 141,988 тис. м.куб. на суму 97403,64грн. (а.с.20),

від 24.03.2008р. в об'ємі 125,676 тис. м.куб. на суму 86213,62грн. (а.с.19),

від 31.03.2008р. в об'ємі 112,805 тис.м.куб. на суму 77384,12грн. (а.с.18),

від 30.04.2008р. в об'ємі 20,407 тис. м.куб. на суму 13999,18грн. (а.с.17).

Відповідно до п. 6.1. договору №06/07-1230 ТЕ-10 від 01.10.2007р. на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання сторони погодили, що оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриманий у період з листопада 2007 року по квітень 2008 року природній газ належним чином не виконав.

До звернення позивача з позовом до господарського суду, відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за отриманий природній газ шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача на суму 339168,96грн., що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні 25.03.2010р. та підтверджується реєстром платіжних документів (а.с. 37-40), а також платіжним дорученням №103 від 19.01.2010р. (а.с.59).

Слід зазначити, що здійснена відповідачем, згідно з платіжним дорученням №103 від 19.01.2010р., проплата в сумі 20000,00грн. не була врахована позивачем у позовній заяві. В судовому засіданні 25.03.2010р. представник позивача підтвердив факт проведення 19.01.2010р. відповідачем розрахунків на суму 20000,00грн. (протокол від 25.03.2010р.).

Згідно із реєстром платіжних документів та платіжного доручення №103 від 19.01.2010р., грошові кошти в сумі 339168,96грн. відповідачем були перераховані на рахунок позивача у наступні строки:

12.11.2007р. в сумі 25000,00грн.,

28.12.2007р. в сумі 22003,28грн.,

23.01.2008р. в сумі 20000,00грн.,

08.02.2008р. в сумі 30000,00грн.,

12.02.2008р. в сумі 45762,04грн.,

25.02.2008р. в сумі 30000,00грн.,

06.03.2008р. в сумі 40403,64грн.,

14.04.2008р. в сумі 66000,00грн.,

23.11.2009р. в сумі 20000,00грн.,

25.12.2009р. в сумі 20000,00грн.,

19.01.2010р. в сумі 20000,00грн.

Таким чином, на момент звернення позивача з позовом до суду у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість в сумі 78596,92грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На час розгляду справи, відповідач не подав суду доказів проведення розрахунків з позивачем на суму 78596,92грн. Відповідач заборгованість в розмірі 78596,92грн. визнав, про що зазначив у відзиві на позовну заяву (а.с.57).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 78596,92грн. правомірні та підлягають задоволенню. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості в сумі 20000,00грн. суд відмовляє за їх безпідставністю.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 13265,10грн. пені, 28736,02грн. інфляційних нарахувань та 6336,81грн. - 3% річних.

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3% річних, господарський суд враховує таке.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п.7.2 даного договору, в разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п.6.1 договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.5 договору №06/07-12330 ТЕ-10 сторони погодили, що неустойка нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом до суду.

Керуючись умовами п. 7.5 договору, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 13265,10грн. за період з 29.07.2009р. по 29.01.2010р. (184 дні), яку просить стягнути з відповідача на свою користь.

Слід зазначити, що при здійсненні розрахунку пені позивачем не було враховано проведену відповідачем 19.01.2010р. проплату на суму 20000,00грн. Крім того, як вбачається з штампу відділення зв'язку на поштовому конверті, у якому надійшла позовна заява до господарського суду Житомирської області, позивачем було направлено позовну заяву до суду 29.01.2010р.

Таким чином, зважаючи на проведену відповідачем проплату в сумі 20000,00грн. та умови погодження сторонами строків нарахування неустойки (пені) – шість місяців, що передують моменту звернення з позовом до суду, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 13144,61грн. нарахованої за період з 29.07.2009р. по 28.01.2010р., зокрема:

розмір пені нарахованої за період з 29.07.2009р. по 22.11.2009р. на суму заборгованості 138596,92грн. становить 9187,27грн.;

розмір пені нарахованої за період з 23.11.2009р. по 24.12.2009р. на суму заборгованості 118596,92грн. становить 2131,50грн.;

розмір пені нарахованої за період з 25.12.2009р. по 18.01.2010р. на суму заборгованості 98596,92грн. становить 1384,41грн.;

розмір пені нарахованої за період з 19.01.2010р. по 28.01.2010р. на суму заборгованості 78596,92грн. становить 441,43грн.

Позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 120,49грн. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочку виконання зобов'язання позивачем нараховано відповідачу 3% річних в сумі 6336,81грн. та інфляційні в сумі 28736,02грн.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с.5), розмір 3% річних нарахований за період з 11.12.2007р. по 29.01.2010р. становить 6336,81грн.

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних встановив, що за визначений позивачем період, правомірним є нарахування 3% річних в сумі 7530,83грн., зокрема:

за період з 11.12.2007р. по 27.12.2007р. (17 днів) на суму 22003,28грн. 3% річних становить 30,74грн.;

за період з 11.01.2008р. по 22.01.2008р. (12 днів) на суму 95762,04грн. становить 94,19грн.;

за період з 23.01.2008р. по 07.02.2008р. (16 днів) на суму 75762,04грн. становить 99,36грн.;

за період з 08.02.2008р. по 11.02.2008р. ( 4 дні) на суму 45762,04грн. становить 15,00грн.;

за період з 11.04.2008р. по 13.04.2008р. (3 дні) на суму 190597,74грн. становить 46,87грн.;

за період з 14.04.2008р. по 10.05.2008р. ( 27 днів) на суму 124597,74грн. становить 275,75грн.;

за період з 11.05.2008р. по 22.11.2009р. (561 день) на суму 138596,92грн. становить 6383,33грн.;

за період з 23.11.2009р. по 24.12.2009р. (32 дня) на суму 118596,92грн. становить 311,93грн.;

за період з 25.12.2009р. по 18.01.2010р. ( 25 днів) на суму 98596,92грн. становить 202,60грн.;

за період з 19.01.2010р. по 29.01.2010р. (11 днів) на суму 78596,92грн. становить 71,06грн.

Проте, позивач просить стягнути з відповідача 6336,81грн., тобто меншу суму 3% річних, ніж обґрунтовано нарахована, що є його правом.

Таким чином, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 6336,81грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань, підлягають задоволенню в розмірі 28736,02грн., визначеному позивачем у позовній заяві (а.с.4), оскільки зазначена сума є меншою ніж обґрунтовано нарахована. Відповідно до обґрунтованого розрахунку суду, розмір інфляційних нарахувань становить 35833,10грн., зокрема:

за грудень 2007 року на суму 22003,28грн. становить 462,07грн.;

за січень 2008 року на суму 75762,04грн. становить 2197,10грн.;

за квітень 2008 року на суму 124597,74грн. становить 3862,53грн.;

за період з травня 2008 року по листопад 2009 року на суму 138596,92грн. становить 28244,03грн.;

за грудень 2009 року на суму 118596,92грн. становить 1067,37грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають частковому задоволенню.

З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 78596,92грн. основного боргу, 6336,81грн. - 3% річних, 28736,02грн. інфляційних нарахувань та 13144,61грн. пені. У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 20000,00грн. основного боргу та 120,49грн. пені суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, ч. 3 ст. 549, ст. 611, 625 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст.173, ч. 1 ст. 193, ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" (10019, м.Житомир, майдан Станишівський, 7 ідентифікаційний код 33644098)

на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827):

- 78596,92грн. основного боргу;

- 13144,61грн. пені;

- 6336,81грн. - 3% річних;

- 28736,02грн. інфляційних нарахувань;

- 1268,14грн. витрат по сплаті державного мита;

- 203,68грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кравець С.Г.

Дата підписання: "30" березня 2010 року

Віддрукувати: 3 прим.

1- до справи,

2,3- сторонам.