Рішення № 9169719, 25.03.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" березня 2010 р.Справа № 5/109

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Брагіної Я.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача Поліщук О.Р. - дов. №135 від 23.03.10.

від відповідача Завадський В.Б. - дор. №1618 від 24.12.09.

Розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Малинський каменедробильний завод" (смт Гранітне Малинського району)

до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Житомир)

про стягнення 42289,73 грн.

Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 42289,73грн заборгованості за поставлену гранітну продукцію.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в засіданні суду позовні вимоги визнав.

Судом у судовому засіданні досліджено матеріали справи, а саме: накладні №599 від 02.06.08., №740 від 20.06.08., №773 від 25.06.08., №811 від 01.07.08., №985 від 01.08.08.; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОН №750098 від 26.05.08., серії ЯОЧ №208104 від 02.06.08., серії ЯОЧ №208117 від 20.06.08., серії ЯОЧ №208126 від 01.07.08., серії ЯОЧ №208140 від 01.08.08.; акт звірки взаєморозрахунків; статути; довідки про включення сторін до ЄДРПОУ.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до усної домовленості Відкрите акціонерне товариство "Малинський каменедробильний завод" (продавець, позивач) відпустило Дочірньому підприємству "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (покупець, відповідач) гранітну продукцію (відсів, щебінь) на загальну суму 35159,34грн, що підтверджується накладними №599 від 02.06.08. (на суму 5040,00грн), №740 від 20.06.08. (на суму 119,34грн), №773 від 25.06.08. (на суму 8400,00грн), №811 від 01.07.08. (на суму 16800,00грн), №985 від 01.08.08. (на суму 4800,00грн) (а.с.8-10), а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОН №750098 від 26.05.08., серії ЯОЧ №208104 від 02.06.08., серії ЯОЧ №208117 від 20.06.08., серії ЯОЧ №208126 від 01.07.08., серії ЯОЧ №208140 від 01.08.08. (а.с. 39-43).

Відповідач зобов'язання щодо оплати за передану продукцію виконав частково, 27.06.09. сплативши позивачу за неї згідно накладної №599 від 02.06.08. 1027,80грн.

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду у відповідача перед позивачем існувала заборгованість за поставлену гранітну продукцію в розмірі 34131,54грн (35159,34грн - 1027,80грн).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (ч.2 ст.509 ЦК України).

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За правовою природою правовідносини, які мають місце між сторонами, є відносинами купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення основного боргу за відпущену гранітну продукцію в розмірі 34131,54грн.

Крім того, позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 6546,18грн та 3% річних в розмірі 1612,01грн

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми інфляційних нарахувань і 3% річних, наданий разом з позовною заявою, та враховуючи вимоги ч.1 ст.692 ЦК України, суд приходить до висновку про його неправильність у частині нарахувань інфляційних витрат та 3% річних від простроченої суми по накладній №740 від 20.06.08., оскільки позивачем невірно визначено початок періоду нарахувань згідно даної накладної, а щодо решти накладних - розрахунок суд вважає правильним.

Отже, позивачем у розрахунку суми позовних вимог по вказаній вище накладній зазначено період - з 03.06.08. по 26.01.10. Проте, з самої накладної №740 (а.с.9) вбачається, що вона датована 20.06.08.

Тому, початком періоду нарахування інфляційних витрат і 3% річних від простроченої суми оплати згідно накладної №740 від 20.06.08. є 21.06.08.

Тобто, розмір інфляційних нарахувань за даною накладною становить:

119,34грн (сума боргу) х 1,190 (індекс інфляції) – 119,34грн (сума боргу) = 22,67грн.

Всього розмір інфляційних нарахувань по всіх накладних складає 6545,10грн.

Таким чином, враховуючи, що позивач просить стягнути інфляційні нарахування в сумі 6546,18грн, то суд задовольняє позовні вимоги про стягнення інфляційних витрат у розмірі 6545,10грн та відмовляє в задоволенні позову щодо стягнення 1,08грн інфляційних нарахувань (6546,18грн - 6545,10грн).

Також, суд здійснює перерахунок суми 3% річних від простроченої суми оплати згідно накладної №740 від 20.06.08.:

3% річних / 365 днів х 119,34грн (сума боргу) х 585 (кількість прострочених днів) / 100 = 5,74грн.

Всього сума 3% річних по всіх накладних становить 1611,84грн.

Оскільки, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1612,01грн, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення 3% річних у розмірі 1611,84грн та відмовляє в задоволенні позову щодо стягнення №% річних у сумі 0,17грн (1612,01грн - 1611,84грн).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував, представник відповідача в судовому засіданні та в акті звірки взаєморозрахунків, підписаному повноважними представниками та скріпленому печатками сторін (а.с.45), суму боргу визнав.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 34131,54грн - основного боргу, 6545,10грн – інфляційних нарахувань та 1611,84грн – 3% річних обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню. У частині стягнення 1,08грн інфляційних нарахувань і 0,17грн 3% річних суд відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст.11, 509, 525, 526, 625, 639, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (10003, м.Житомир, вул. Перемоги, 75; ідент. код 32008278)

на користь Відкритого акціонерного товариства "Малинський каменедробильний завод" (11603, Житомирська область, Малинський район, смт Гранітне; Житомирська область, м. Малин, а/с 2; ідент. код 01011905):

- 34131,54грн – боргу;

- 6545,10грн – інфляційних нарахувань;

- 1611,84грн – 3% річних;

- 422,88грн – витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита;

- 235,99грн – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних нарахувань у сумі 1,08грн та 3% річних у розмірі 0,17грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяБрагіна Я.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу