Вирок № 91695813, 22.09.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/5752/20

1-кп/264/1220/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2020 р. Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого - судді Мушкета О.О.

за участю секретаря - Дарменко В.В.

за участю прокурора - Соклакова М.В.

представника потерпілого - Карцева К.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі кримінальне провадження №12020050800001128, внесене до ЄРДР 25.06.2020 року по обвинуваченню :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя, Донецької області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, який не має реєстрації та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,:

за ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що 30.05.2020 року, о 02 годині 15 хвилині, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись біля під`їзду АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, яке належить ККП «МБТІ - Маріупольська нерухомість», а саме: зовнішню та внутрішню камери відеоспостереження під`їзду торгової марки «HIKVISION» моделі «DS-2CE56D0T- IRPE», вартістю 609 грн. 06 коп. та 652 грн. 57 коп., після чого ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального проступку втік, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд, заподіявши своїми діями підприємству матеріальну шкоду на загальну суму 1261 грн. 63 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю, фактичні обставини справи і зібрані по ній докази не заперечив, пояснив, що дійсно, 30.05.2020 року, приблизно о 02 год. 15 хв. він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля під`їзду АДРЕСА_1, таємно викрав зовнішню та внутрішню камери відеоспостереження під`їзду після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном втік, розпорядившись в подальшому ним на власний розсуд. Щиро кається у вчиненому і просив суд суворо його не карати та зобов`язався в подальшому подібного не вчиняти.

Враховуючи, що обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку визнав повністю, переконавшись у добровільності та істинності його позиції за згодою усіх учасників кримінального провадження у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та вважає можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують обвинуваченого як особу.

При цьому суд з`ясував правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, з`ясував, чи не має сумнівів в добровільності його позиції, а також роз`яснив обвинуваченому, що він буде позбавлений права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними протиправними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, його поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.

Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає вчинення кримінального проступку в стані алкогольного сп`яніння.

Також, призначаючи обвинуваченому міру покарання, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого, а саме, що вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до кримінальних проступків.

Суд враховує особу обвинуваченого, а саме, що він хоча і раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проте судимість погашена в установленому законом порядку, має постійне місце проживання, офіційно не працює, по місцю проживання характеризується посередньо, на обліку в спеціалізованих медичних установах м. Маріуполя не перебуває. Вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнавав на протязі всього розгляду справи, засуджував себе за вчинене діяння, не намагався уникнути відповідальності, мав належну процесуальну поведінку.

Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, з врахуванням думки сторони публічного обвинувачення, думки представника потерпілого, який на суворому покаранні обвинуваченого не наполягав, обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого та обтяжуючих обставин, а також з врахуванням сукупності всіх обставин, які характеризують особу винного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді громадських робіт в межах санкції статті кримінального закону, що на думку суду відповідає меті покарання, є співрозмірним характеру вчиненого діяння, його наслідкам та особі винного.

Щодо процесуальних витрат, понесених за проведення судово-товарознавчої експертизи, суд вважає, що вказані у обвинувальному акті витрати повинні бути стягнуті відповідно до вимог ст.124 КПК України з обвинуваченого на користь держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна обрані 30.07.2020 року слідчим суддею Іллічівського районного суду м. Маріуполя слід скасувати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню щодо обвинуваченого не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді громадських робіт строком на 100 (сто) годин.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави (Балансовий рахунок: «Надходження до загального фонду державного бюджету», Код бюджетної класифікації доходу: 24060300 «Інші надходження», Призначення платежу: за висновок експерта № 1/20-505 від 30.07.2020 року) витрати, пов`язані із проведенням експертизи у розмірі - 653,80 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави (Балансовий рахунок: «Надходження до загального фонду державного бюджету», Код бюджетної класифікації доходу: 24060300 «Інші надходження», Призначення платежу: за висновок експерта № 1/20-529 від 07.08.2020 року) витрати, пов`язані із проведенням експертизи у розмірі - 490,35 грн.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна обраний 30.07.2020 року слідчим суддею Іллічівського районного суду м. Маріуполя - скасувати.

Речові докази по справі: флеш накопичувач з відеозаписом камер спостереження за 30.05.2020 року з під`їзду АДРЕСА_1 - зберігати в матеріалах кримінального провадження; камеру відеоспостереження торгової марки «HIKVISION» моделі «DS-2CE56D0T- IRPE» в корпусі сірого кольору - передати КПП «МБТІ - Маріупольська нерухомість, код ЄРДПОУ 03336574».

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя : Мушкет О. О.