Ухвала суду № 91690902, 18.09.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/15148/20

1-кс/569/4962/20

УХВАЛА

18 вересня 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі

слідчого судді Сидорука Є.І.,

при секретарі Григорчук В.М.,

з участю прокурора Іллюк Т.Ю.,

слідчого Дубінецької Ю.С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного - адвоката - Протоповича А.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області майора поліції Дубінецької Ю.С., яке погоджене прокурором Рівненської місцевої прокуратури Іллюк Т.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, у рамках кримінального провадження №12020180010003804 від 16 вересня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, звернулась в суд із вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що 16 вересня 2020 року, близько 12 год. 20 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні торгового залу аптеки «Здорова родина», яка знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 94, будучи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, шляхом вільного доступу, взяв із вітрини торгового залу аптеки апарат системи контролю рівня глюкози у крові марки «GAMMA MINI», вартістю 370 гривень, стерильний одноразовий лансет марки «GAMMA», вартістю 117 гривень, та маючи намір довести злочин до кінця, попрямував до виходу з приміщення аптеки без оплати вартості товару.

Після цього, будучи поміченим фармацевтом аптеки, не реагуючи на законні вимоги оплатити вартість товару, усвідомлюючи, що його протиправні дії викрито, свої злочинні дії не припинив та з викраденим майном вибіг з приміщення аптеки, в результаті чого відкрито викрав апарат системи контролю рівня глюкози у крові марки «GAMMA MINI», вартістю 370 гривень, стерильний одноразовий лансет марки «GAMMA», вартістю 117 гривень, які належить ТзОВ «Сальве», чим завдав потерпілому майнової шкоду у розмірі 487 гривень.

16 вересня 2020 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України та 17 вересня 2020 року повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами огляду місця події від 16.09.2020; показаннями представника потерпілого ОСОБА_2 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання із представником потерпілого ОСОБА_2 ; показаннями свідка ОСОБА_3 ; показаннями підозрюваного ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного, а тому є підстави вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, зазначеним в п.п. 1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і не зможуть гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою тому, що реалізувати вказані ризики можливо лише перебуваючи на свободі.

В судовому засіданні прокурор та слідчий повністю підтримали клопотання щодо застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили його задоволити з підстав викладених у ньому.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання та просили застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що Рівненським ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12020180010003804 від 16 вересня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

17 вересня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.

Згідно п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосування більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особливості підозрюваного і його поведінки.

Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 офіційно ніде не працевлаштований, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не задовільний майновий стан, оскільки не має постійного джерела заробітку, тому може вчинити інші кримінальні правопорушення, так як не має матеріальних засобів для існування, про що також свідчить відсутність у останнього міцних соціальних зв`язків, надалі зможе продовжувати займатись злочинною діяльністю, впливати на потерпілих та свідків з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, переховуватися від органів досудового розслідування.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

З урахуванням наведеного, є необхідним застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція за ступенем тяжкості класифікована як тяжкий злочин, суд вважає доцільним визначити розмір застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 376, 392,395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання - задоволити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 16 листопада 2020 року.

Строк тримання під вартою рахувати з 16 год. 00 хв. 16 вересня 2020 року.

Встановити строк дії ухвали до 16 год. 00 хв. 14 листопада 2020 року.

Одночасно визначити розмір застави 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 63 060 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати слідчого, прокурора та суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави - 16 год. 00 хв. 14 листопада 2020 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Є.І. Сидорук