Рішення № 91690181, 22.09.2020, Козельщинський районний суд Полтавської області

22.09.2020 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/807/20

Провадження № 2-о/533/24/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Кругловецького Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу

У С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернулася до Козельщинського районного суду Полтавської області із вищезазначеною заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, посилаючись на те, що в архівній довідці № 01-07/7 від 16.01.2020, яка була видана їй про нарахування заробітної плати невірно зазначено її по батькові, в зв`язку з цим заявник не має можливості оформити пенсію. Зазначала, що іншим порядком встановити факт належності їй довідки неможливо, а встановлення зазначеного факту їй необхідно для призначення пенсії.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримувала та прохала її задовольнити.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, через канцелярію суду направив письмове клопотання про розгляд справи без участі представника.

Суд, вислухавши пояснення заявника, допитавши свідків та дослідивши письмові матеріали справи, встановив таке.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п. 6 ч. 1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

З матеріалів справи вбачається, що заявниці з метою підтвердження наявності у нею трудового стажу було видано архівну довіку від 16.01.2020 № 01-07/07. Згідно архівної довідки у книгах обліку розрахунків по оплаті праці колгоспу «Жовтень» с. Михайлики Козельщинського району Полтавської області, книгах обліку нарахувань заробітної плати працівникам Михайлівського агрооб`єднання с. Михайлики Козельщинського району Полтавської області значиться: 1985 - 1986 рік - ОСОБА_1 *, 1987 рік - ОСОБА_1 * (дит. Ясла)*, 1988 рік - ОСОБА_1 *, 1989-1990 рік - ОСОБА_1 *, 1991-1994 рік - ОСОБА_1 , 1995-2000 рік - ОСОБА_1 *.

Використані у довідці скорочення імені та по батькові заявниці заважають їй довести перед органом Пенсійного фонду України факт належності архівної довідки саме їй - ОСОБА_1 , та, відповідно, створюють перешкоди для призначення пенсії.

Виправлення архівних даних в адміністративному (позасудовому) порядку є неможливим.

Факт належності саме заявниці, ОСОБА_1 , архівної довідки від 16.01.2020 № 01-07/7, виданої комунальною організацією установою об`єднаного трудового архіву сільських і селищних рад Козельщинського району, підтверджується копіями відповідних документів а саме: паспортом громадянина України, трудовою книжкою, довідкою про зміну реєстраційного номера облікової картки платника податків, посвідченням про закінчення курсів поварів, свідоцтвом про шлюб, свідоцтвом про народження.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні надала покази, що дійсно ОСОБА_1 працювала в колгоспі «Жовтень» та Михайликівському агрооб`єднанні з 1985 року по 2000 рік.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні надала покази, що дійсно ОСОБА_1 працювала в колгоспі «Жовтень» та Михайликівському агрооб`єднанні з 1985 року приблизно по 2002 рік.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх оцінка у сукупності вказують на наявність підстав для встановлення факту належності заявнику ОСОБА_1 інформації, що міститься в архівній довідці № 01-07/7 від 16.01.2020 щодо нарахування заробітної плати « ОСОБА_1 », яка видана комунальною організацією (установа) об`єднаним трудовим архівом сільських і селищних рад Козельщинського району.

Також, приймаючи до уваги, що іншим шляхом встановити юридичний факт неможливо, а встановлення факту заявнику необхідно для оформлення пенсії, тому на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 247, 315-319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити повністю.

Встановити факт належності архівної довідки від 16.01.2020 № 01-07/7, виданої Rомунальною організацією установою об`єднаного трудового архіву сільських і селищних рад Козельщинського району, - ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Заявник - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: вулиця Соборності, буд. 66, місто Полтава, Полтавська область; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13967927)

Суддя В.П. Козир