Рішення № 91689792, 21.09.2020, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/416/20

Номер провадження 2/373/379/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Керекези Я.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб цивільну справу № 373/379/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» Гребенюк О.С. звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» борг за кредитним договором №б/н від 23.06.2008 у розмірі 131885 грн. 72 коп., яка складається з наступного: 123 грн. 60 коп. - заборгованість за кредитом та 131762 грн. 12 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом. Також просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2102 грн.00 коп., як сплачений судовий збір при поданні позову.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 23.06.2008 ОСОБА_1 23.06.2008 року отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 3000 грн.00 коп. зв сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду про те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, між ним та банком складає договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Банк нараховує відсотки за користуванням кредитом в розмірі, встановленому «Тарифом Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/.

Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши кредит у розмірі встановленому договором.

Проте відповідач умови кредитного договору щодо внесення чергових платежів на погашення використаних кредитних коштів належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка з урахуванням усіх складових боргу, станом на 30.11.2019 становить 161870 грн 89 коп. Разом з тим, позивач просить стягнути лише заборгованість в розмірі 131885 грн. 72 коп., яка складається з наступного: 123 грн. 60 коп. - заборгованість за кредитом та 131762 грн. 12 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом

Ухвалою від 28.04.2020 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк, який у відповідності до внесених змін та доповнень до Прикінцевих положень ЦПК України, закінчився 06 серпня 2020 року, відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Судом встановлено наступне.

23.06.2008 відповідач ОСОБА_1 подав позивачу заяву, з якої вбачається, що він виявив бажання оформити на своє ім`я кредитку «Універсальна» 30 днів пільгового періоду з кредитним лімітом 3000 грн., з базовою процентною ставкою 3% на місяць на залишок заборгованості. Також із Заяви вбачається, що відповідач ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.12).

Відповідно до довідок АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 23.06.2008 отримав картку № НОМЕР_1 із терміном дії до квітня 2009 року, з початковим кредитним лімітом 3000 грн. 00 коп., який в межах дії строку картки був зменшений до 2460 грн. 00 коп. Даних, що відповідачу було видано будь-які інші картки, чи строк дії картки було пролонговано, не надано.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 30.11.2019 відповідач має заборгованість перед банком у розмірі 161670 грн. 89 коп., яка складається з наступного: 123 грн. 60 коп. - заборгованість за кредитом; 154747 грн. 29 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 7000 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею.

Позивач в позовній заяві зазначив, що скористався своїм правом та на свій розсуд просить стягнути із відповідача лише заборгованість за кредитом в розмірі 123 грн. 60 коп. та 131762 грн. 12 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 23.06.2018 по 30.05.2019.

Із розрахунків заборгованості відносно ОСОБА_1 станом на 30.11.2019 (а.с.7-10) та випискам по рахункам відповідача вбачається, що ОСОБА_1 користувався платіжною карткою, періодично погашав кредит, як шляхом договірного списання коштів на погашення процентів за рахунок невикористаного кредитного ліміту з карткових рахунків, так і шляхом внесення готівкових коштів на кредитний рахунок.

Таким чином, подані позивачем виписка по картковому рахунку відповідача, довідка про видачу кредитної картки та довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти дають підстави вважати, що Банк перераховував на картковий рахунок відповідача грошові кошти в межах встановленого та в подальшому зменшеного карткового ліміту до максимального розміру 3000 грн. Відповідач користувався цими коштами, а також періодично здійснював погашення кредиту, процентів та пені, що нараховувалась за прострочення щомісячного платежу. Строк дії картки по 04.2009.

Проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч.2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товар, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо) яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Зміна, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 651 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

В даному випадку сторони погодили строк кредитування, який визначається строком дії кредитної картки, яка була видана на виконання умов договору.

Подані позивачем докази дають підстави вважати доведеним факт укладення між банком та відповідачем кредитного договору, на виконання якого позичальником були отримані кошти у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку, користування відповідачем кредитними коштами та невиконання належним чином умов договору.

Розрахунком заборгованості за кредитним договором б/н від 23.06.2008, випискою з особового рахунку, довідкою про видачу кредитної картки та довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , доведені вимоги позивача про стягнення з відповідача простроченого грошового зобов`язання за кредитом в розмірі 123грн. 60 коп.

Що стосується стягнення з відповідача нарахованих та несплачених процентів за в розмірі 131762,12 грн, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.3 ст. 12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У пункті 54 постанови Верховного Суду від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12), Велика Палата зазначила, що право кредитодавця нараховувати проценти за кредитом, які були передбачені договором припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після закінчення строку кредитування кредитор має право вимагати від позичальника, який прострочив виконання грошового зобов`язання повернення основної суми боргу за кредитним договором (позики та процентів), а також сплати грошової суми відповідно до ст. 625 цього Кодексу за весь час прострочення.

Позивач не просить стягувати будь-які кошти у відповідності до ст. 625 ЦК України.

З розрахунку заборгованості та самих позовних вимог вбачається, що позивач просить стягнути проценти за користування кредитними коштами за період з 23.06.2018 по 30.05.2019.у розмірі, визначеному договором, однак після закінчення строку дії картки (квітень 2009 року).

З наданої позивачем довідки вбачається, що відповідачеві було видано лише одну картку з відповідним номером та терміном дії по 04.2009. Будь-яких доказів видачі нової картки не надано.

Таким чином, після спливу строку дії картки позивачем безпідставно щомісяця нараховувалися проценти.

Враховуючи, що позивач просить стягнути проценти за період з 23.06.2018 по 30.05.2019, тобто вже поза межами строку дії картки, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Вирішуючи позов, суд також зауважує, що не бере до уваги як невід`ємну частину спірного договору Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, оскільки вони не засвідченні належним чином та не містять підпису боржника, що не може вважатися належним та допустимим доказом. Додана до позову роздруківка витягу з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містить будь-яких позначок, які б вказували на ознайомлення відповідача із саме цими за змістом Умовами та Правилами надання банківських послуг в ПриватБанку.

Крім того, у заяві, яка підписана відповідачем, не ідентифіковано, що Умови та Правила надання банківських послуг, додані до позову, є чинними на момент підписання відповідачем заяви і що саме з ними він був ознайомлений.

Таким чином, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у вищезазначеній постанові вказала, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Також, Велика Палата Верховного Суду в даному рішенні зауважила, що, з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Таким чином, суд не приймає як належний та допустимий доказ додані до позовної заяви Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем доведено фактичне отримання та використання позичальником коштів в розмірі 123 грн. 60 коп., які в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

В задоволені решти позовних вимог слід відмовити в зв`язку з недоведеністю.

При цьому, відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача, не розцінюється судом, як визнання позовних вимог та/або обставин, якими вони обґрунтовуються, з огляду на те, що подання заперечень на позов - це право, а не обов`язок відповідача і це право не може бути обмежене будь-яким способом, в тому числі і шляхом застосування норм Цивільного процесуального кодексу України щодо звільнення позивача від доказування.

Судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, в силу ст. 141 ЦПК України підлягає частковому відшкодуванню пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.634, 1046, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 23 червня 2008 року в розмірі 123 (сто двадцять три) грн. 60 коп.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 2 (дві) гривні 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570;

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Суддя: Я. І. Керекеза