ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21.04.10 р. Справа № 2/79
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Москаленко О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ангеліон” м. Донецьк
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Макіївський комбінат хлібопродуктів” м. Макіївка
про стягнення заборгованості в сумі 14000000,00грн. за простими векселями серії АА № 0300042, АА № 0300041, АА № 0300040, АА № 0300039, АА № 0300038
За участю
представників сторін
від позивача: Кириллову С.В. - за довір.
від відповідача: Дорошенко Д.П. – за довір.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Ангеліон” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Макіївський комбінат хлібопродуктів” м. Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 14000000,00грн. за простими векселями серії АА № 0300042, АА № 0300041, АА № 0300040, АА № 0300039, АА № 0300038.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на не оплату у строки встановлені чинним законодавством прості векселя, що було пред’явлені до оплати 23.03.2010р. Як на правові підстави позову посилається на ст. 16, 20, 194, 509, 526 ЦК України, Закону України „Про обіг векселів в Україні”, Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок”.
Відповідач надав відзив на позовну заяву від 21.04.2010р., де визнав заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Ангеліон” в розмірі 14000000,00грн. за простими векселями, проте проти задоволення позовних вимог заперечує. зазначає, що відповідно до діючого законодавства України ТОВ „Ангеліон” має звернутися до нотаріуса задля здійснення протесту вказаних векселів у неплатежі в порядку, встановленому Законом України „Про нотаріат” та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд
ВСТАНОВИВ:
03.03.2010р. Відкритим акціонерним товариством „Макіївський комбінат хлібопродуктів” на ім’я Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська інвестиційно-депозитарна компанія” були емітовані прості векселі АА № 0300042 номінальною вартість 4000000,00грн., АА № 0300041 номінальною вартістю 4000000,00грн., АА № 0300040 номінальною вартістю 2000000,00грн., АА № 0300039 номінальною вартістю 2000000,00грн., АА № 0300038 номінальною вартістю 2000000,00грн. зі строком платежу „за пред’явленням”.
19.03.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ангеліон” (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська депозитарна компанія” (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № Д358/10-03.
За цим договором Продавець в відповідності з умовами договору продає та зобов’язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов’язується оплатити та прийняті Цінні папери в наступній кількості та найменування: прості векселі АА № 0300042 номінальною вартість 4000000,00грн., АА № 0300041 номінальною вартістю 4000000,00грн., АА № 0300040 номінальною вартістю 2000000,00грн., АА № 0300039 номінальною вартістю 2000000,00грн., АА № 0300038 номінальною вартістю 2000000,00грн. зі строком платежу „за пред’явленням”.
19.03.2010р. між ТОВ „Ангеліон” та ТОВ „Українська інвестиційно-депозитарна компанія” було підписано акт приймання – передачі цінних паперів до договору купівлі-продажу цінних паперів № Д358/10-03 від 19.03.2010р.
Згідно індосаменту, що міститься на зворотному боці векселів, векселі № 643355936479, № 643355936480, № 643355936481, № 643355936482, № 643355936483 були передані Державному підприємству „Придніпровська залізниця”.
Згідно індосаменту, що міститься на зворотному боці векселів, векселі серії АА № 0300042, АА № 0300041, АА № 0300040, АА № 0300039, АА № 0300038 були передані Товариству з обмеженою відповідальністю „Ангеліон”.
23.03.2010р. позивач пред’явив до відповідача вимогу щодо оплати векселів, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту пред’явлення векселя до оплати.
Оригінали простих векселів серії АА № 0300042, АА № 0300041, АА № 0300040, АА № 0300039, АА № 0300038, акт пред’явлення векселів до оплати та інших наданих позивачем документів оглянуті судом в судовому засіданні, що зафіксовано у протоклі судового засідання від 21.04.2010р.; копії, що надані до справи, відповідають оригіналам.
Позивач наполягає, що на час звернення з позовом до суду, векселі відповідачем не сплачені, тому вимагає до стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 14000000,00грн.
Оскільки векселі емітовано відповідачем 03.03.10р., вексельні відносини по ним між сторонами мають регулюватися Уніфікованим Законом про переказні векселі та прості векселі, який набув чинності для України 6 січня 2000 року, після введення в дію для України Женевської конвенції від 07.06.1930 р.
Проаналізувавши надані сторонами судового процесу докази та пояснення, дослідивши та з’ясувавши всебічно та у повній мірі обставини справи, з якими закон пов’язує право на стягнення заборгованості за простими векселями, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
В силу ст.ст. 5, 14 Закону України “Про цінні папери і фондовий ринок” встановлено, що вексель –цінний папір ( борговий цінний папір), який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права. Права, посвідчені ордерним цінним папером, передаються шляхом вчинення на цьому папері індосаменту. Індосант відповідає за наявність та здійснення цього права.
Згідно з індосаментом до особи, якій (або у розпорядження якої) передаються права, посвідчені цінним папером (індосата), переходять усі ці права. Індосамент може бути бланковим (без зазначення особи, щодо якої має бути здійснене виконання зобов'язань) або ордерним (із зазначенням такої особи) ( ст. 4 того ж Закону).
Відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається ( ст. 5 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”).
Особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим (ст. ст. 16, 77 Уніфікованого Закону “Про переказні векселі та прості векселі”). Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним.
Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент) (ст. 13 Уніфікованого Закону “Про переказні векселі та прості векселі”).
Законний векселедержатель не зобов’язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного –є обов’язком особи, якій пред’явлено вимогу за векселем, якщо вона заперечує проти позову.
Відповідно ст. 33 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними.
До простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів (ст.77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі).
Векселедавець простого векселя зобов’язаний так само, як і акцептант за переказним векселем (ст. 78 Уніфікованого Закону про прості векселі та переказні векселі).
Згідно ст. ст. 43, 53, 77, 78 Уніфікованого закону, векселедержатель має право пред’явити позовні вимоги до векселедавця в разі, якщо не було здійснено платежу за векселем.
Під правом вимоги за векселем розуміється право векселедержателя заявити позов згідно статей 47, 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.
Якщо вексель не пред'явлений для платежу протягом строку, то боржник має право внести його суму у депозит компетентного органу влади за рахунок на страх і ризик держателя (ст.42, 78 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі).
Строк платежу за векселями серії АА № 0300042, АА № 0300041, АА № 0300040, АА № 0300039, АА № 0300038, встановлений за пред’явленням та такі векселі буди пред’явлені до оплати 23.03.2010р.
Згідно до п. 3 акту про пред’явлення векселя до оплати від 23.03.2010р. з моменту підписання даного Акту Векселя вважаються пред’явленими до оплати від Векселеотримувача (пред’явника) до Векселедавця (платника). Векселя підлягають оплаті Векселедавцем (платником) в продовж 2 (двох) календарних днів з моменту підписання Акту шляхом банківських платежів (переводів) на поточний рахунок Векселеотримувача (пред’явника).
Проте, як видно з матеріалів справи та не спростовано відповідачем до 26.03.2010р. відповідачем не було здійснено платежу за векселями.
Доказів виконання приписів статті 42 Уніфікованого Закону, відповідачем до матеріалів справи не представлено.
Позовні вимоги до векселедавця, що випливають з простого векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу (ст.ст. 70, 77 Уніфікованого закону…”), тому строк позовної давності за позовами про стягнення заборгованості за векселем до векселедавця простого векселя –три роки з дня настання строку платежу, що дотриманий позивачем.
Як встановлено судом вище, спірні векселя знаходяться у Товариства з обмеженою відповідальністю „Ангеліон” та воно має право на задоволення позову та стягнення суми, вказаної у векселях.
Згідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як вбачається з п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Доказів сплати суми (14000000,00грн.) за простими векселями серії АА № 0300042, АА № 0300041, АА № 0300040, АА № 0300039, АА № 0300038 до матеріалів справи не надано, право позивача на стягнення зазначеної суми підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача про стягнення 14000000,00грн. по векселях є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заперечень відповідача, стосовно того, що позивач повинен був здійснити протести спірних векселів у нотаріуса, без звернення до суду, оскільки вексель опротестований нотаріусом у встановленому законом порядку, є виконавчим документом, то суд зазначає наступне.
Чинне вексельне законодавство має альтернативу, щодо стягнення заборгованості за векселями які пред’явлені до оплати, зокрема шляхом звернення до суду про стягнення заборгованості або звернення до нотаріусу для вчинення протесту векселів.
З огляду на викладене позивач самостійно обирає спосіб захисту порушеного права, а заперечення відповідача судом до уваги не приймаються у зв’язку з неспроможністю.
Таким чином відповідачем не доведено суду існування підстав, передбачених діючим законодавством, які б мали правовим наслідком можливість відмови Товариству з обмеженою відповідальністю „Ангеліон” у стягненні заборгованості за векселями.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України, тобто, пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Ангеліон” м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Макіївський комбінат хлібопродуктів” про стягнення заборгованості в сумі 14000000,00грн. за простими векселями серії АА № 0300042, АА № 0300041, АА № 0300040, АА № 0300039, АА № 0300038 - задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Макіївський комбінат хлібопродуктів” (86108, м. Макіївка, сел. Трубне, ЄДРПОУ 00957614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ангеліон” (83048, м. Донецьк, вул.. Артема, 102, ЄДРПОУ 35237368) заборгованості в сумі 14000000,00грн. за простими векселями серії АА № 0300042, АА № 0300041, АА № 0300040, АА № 0300039, АА № 0300038; судові витрати: державне мито в розмірі 25500,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Видати наказ.
Суддя
Судове рішення № 9168924, Господарський суд Донецької області було прийнято 21.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2/79. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: