Ухвала суду № 91689190, 21.09.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 вересня 2020 року Чернігів Справа № 620/3877/20

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Житняк Л.О., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П`ятницька, 83-А, м.Чернігів, 14005) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 21.06.2019 №5 про не зарахування до страхового стажу всього періоду роботи позивача в колгоспі (КСП, СВК) ім.Чапаєва з 01.01.1974 по 05.07.2003 та не призначення позивачу пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу весь період роботи позивача в колгоспі (КСП, СВК) ім.Чапаєва з 01.01.1974 по 05.07.2003 та призначити позивачу пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Одночасно просить поновити строк звернення до суду.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. При цьому, реалізація особою своїх прав залежить від її волевиявлення і здійснюється нею на власний розсуд.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» (№ 3236/03 від 03.04.2008, §41) зазначено, що «…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави». Суд також зауважує, що згідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини», правило встановлення обмежень доступу до суду в зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

За приписами ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані». Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Оскільки позивачем вчинялись дії щодо зібрання необхідних документів з метою повторного розгляду питання про призначення йому пенсії та не були реалізовані з незалежних від позивача підстав, суд вважає за можливе поновити пропущений строк звернення до суду та задовольнити клопотання позивача.

Суд зазначає, що позовна заява подана в установлений законом строк особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, її подано з дотриманням правил підсудності і вона відповідає вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та її належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Дана адміністративна справа належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Керуючись ст. ст. 12, 160 - 162, 171, 248, 257, 263, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

1. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

2. Прийняти позовну заяву та відкрити провадження у справі.

3. Справа буде розглядатись суддею Житняк Л.О. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

4. Відповідно до ст.261 КАС України, встановити відповідачу для подання відзиву на позов, який повинен бути складений та поданий за правилами, встановленими ст.162 КАС України, або заяви про визнання позову – 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

5. Роз`яснити відповідачу, що згідно зі ст.79 КАСУ він повинен подати суду докази разом із поданням відзиву на позов, та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. В разі, якщо доказ не може бути поданий у встановлений строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Відзив або заява про визнання позову мають бути подані відповідачем до суду за адресою: вул. Київська 23, м. Чернігів, 14000.

Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.

6. У відповідності п.12 ч.9 ст.171 КАСУ повідомити відповідача, що в суді наявні матеріали, які підлягають врученню Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області , як стороні, отримати які можна лише безпосередньо у суді.

7. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду даної справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.cn.court.gov.ua/sud2570/.

8. Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.О. Житняк