Рішення № 91689105, 21.09.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 р. м. Чернівці справа № 600/746/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання наказу протиправним, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить :

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі - відповідач, ДВБ НПУ) від 28.04.2020 року №161 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 04.05.2020 р. його було ознайомлено із наказом начальника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 28.04.2020 р. № 161, яким застосовано відносно нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади. Позивач вважає, що службове розслідування щодо нього проведено з порушенням встановленого законом порядку, вказане дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади застосовано неправомірно, наказ виданий відповідачем за відсутності належних на те правових підстав, а тому є незаконним та таким, що порушує його законні права та інтереси, тому звернувся з адміністративним позовом до суду.

05.06.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою відповідачу надано час для надання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

26.06.2020 р. представник відповідача проти позову заперечив, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В наданому відзиві на позов вказує, що наказом начальника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 28.04.2020 р. № 161 позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади. Зазначає, що підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок позивача, який полягає у неправомірному поширенню конфіденційної інформації про особу. Дисциплінарною комісією відповідача проведене службове розслідування у формі письмового провадження, за результатами якого відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, частково підтвердилися. Співставленням висновків за результатами дослідження із матеріалами та висновком службового розслідування було виявлено та встановлено достатньо відомостей та інформації, що позивач своїми діями вчинив дисциплінарний проступок, грубо порушив службову дисципліну, порушив вимоги Законів та нормативно - правових актів України.

У зв`язку з вищенаведеним просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

14.07.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду призначено розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін на 27.07.2020 р.

21.07.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні клопотання про призначення розгляду справи в режимі відеоконференції.

27.07.2020 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з неявкою відповідача. Розгляд справи перепризначено на 03.09.2020 р.

28.07.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду задоволено клопотання про призначення розгляду справи в режимі відеоконференції на 03.09.2020 р. Доручено Окружному адміністративному суду м. Києва забезпечити проведення відеоконференції.

03.09.2020 р. судом оголошено перерву на 15.09.2020 р., у зв`язку з неможливістю проведення відеоконференції Окружним адміністративним судом м. Києва.

03.09.2020 р. представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

07.09.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні клопотання про призначення розгляду справи в режимі відеоконференції.

У судове засідання призначене на 15.09.2020 р. відповідач не з`явився, явку представника не забезпечив, про підстави неприбуття не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення повістки про виклик від 07.09.2020 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 1 ст. 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Враховуючи приписи ст.ст.194, 205 КАС України, суд вважає, що подане представником позивача клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а також неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

ОСОБА_1 підполковник поліції з 03.05.2017 р. працює старшим оперуповноваженим відділу моніторингу та зонального контролю Чернівецького управління ДВБ НПУ. Згідно довідки, діючих дисциплінарних стягнень немає (том 1 а.с.101-102).

04.04.2020 р. заступником начальника відділу оперативних розробок Чернівецького управління ДВБ НПУ майором поліції ОСОБА_5 та старшим оперуповноваженим відділу моніторингу та зонального контролю Чернівецького управління ДВБ НПУ ОСОБА_1, у службовому кабінеті №72, на службову комп`ютері, було підготовлено інформаційну довідку з відповідними фотоматеріалами стосвно подій, які мали місце по вул. Воробкевича 33, м. Чернівці (т.1, а.с.84-85).

05.04.2020 р. начальником Чернівецького управління ДВБ НПУ підполковником поліції ОСОБА_2 подано рапорт на начальника ДВБ НПУ, відповідно до змісту якого вказано, що 04.04.2020 р. о 13 год. 00 хв. на автостоянці, що у м. Чернівці по вул. Воробкевича, 33, пострілом з невстановленої зброї, було поранено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прізвисько "Пача", який від отриманого поранення помер в реанімаційному відділенні Чернівецької ЛШМД.

В подальшому, за невідомих обставин, вищевказана довідка була оприлюднена на окремих інтернетресурсах. Враховуючи вищенаведене, з метою з`ясування всіх обставин, пов`язаних з оприлюдненням вищевказаної інформації, просить призначити проведення відповідного службового розслідування (т. 1, а.с. 82-83, 85-87).

05.04.2020 р. наказом начальника ДВБ НПУ "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки відомостей, викладених у рапорті начальника Чернівецького управління ДВБ НПУ підполковника поліції ОСОБА_4 , стосовно можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками управління, наказано призначити службове розслідування у формі письмового провадження, доручивши його проведення дисциплінарній комісії (т.1, а.с. 81).

05.04.2020 р. заступником начальника ДВБ НПУ ОСОБА_21 подано лист про залучення спеціаліста на начальника департаменту оперативно - технічних заходів НПУ ОСОБА_20, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейськими дисциплінарного проступку, провести опитування ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з використання поліграфа (т.1, а.с. 108).

06.04.2020 р. ОСОБА_5 надано пояснення стосовно подій, які відбулися по АДРЕСА_1 , зокрема, що від керівництва ЧУ ДВБ НПУ надійшла вказівка щодо підготовки інформаційної довідки про вбивство ОСОБА_3 . Підготовкою даної довідки займався ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , оскільки останній перебував на чергуванні згідно графіку. Вказану довідку було створено на робочому комп`ютері та було надіслано в pdf - файлом начальнику ЧУ ДВБ НПУ підполковнику поліції ОСОБА_6 та старшому оперуповноваженому ВМЗК ЧУ ДВБ НПУ ОСОБА_1 , оскільки останній перебував на добовому чергуванні (т.1 а.с. 93-94).

06.04.2020 р. ОСОБА_1 надано пояснення стосовно подій, які відбулися по вул. Воробкевича, 33, м. Чернівці, зокрема, що 04.04.2020 р. перебував на добовому чергуванні. Близько 13:30 год. з ситуаційного центру ГУНП в Чернівецькій області надійшло повідомлення, що по вищевказаній адресі відбулась стрільба. У зв`язку з наведеним прибув на роботу для складання інформаційної довідки. На робочому місці перебував ОСОБА_5 . Через деякий час до ОСОБА_5 зателефонував заступник начальника ЧУ ДВБ НПУ ОСОБА_7 , який повідомив ОСОБА_5 про необхідність складання інформаційної довідки. Оскільки ОСОБА_1 перебував на робочому місці, то разом з ОСОБА_5 підготували інформаційну довідку. Після створення даної довідки за допомогою месенджера для смартфонів "WhatsApp" ОСОБА_5 відправив дану довідку начальнику ЧУ ДВБ НПУ підполковнику поліції ОСОБА_6 та старшому оперуповноваженому ВМЗК ЧУ ДВБ НПУ ОСОБА_1 , оскільки останній перебував на добовому чергуванні. Дана довідка була відправлена т.в.о. заступника начальника ДПН НП ОСОБА_8 та заступника начальника відділу МЗК УМА ДВБ НПУ ОСОБА_9 для оперативного реагування та подальшого координування щодо прийняття рішень. Вказував, що дану довідку більше нікому не відправляв (т. 1 а.с. 96-100 ).

07.04.2020 р головним оперуповноваженим - інспектором ДВБ НПУ ОСОБА_22 подано рапорт, відповідно до змісту якого зазначено, що з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, пов`язаних зі службовим розслідуванням здійснено телефонний дзвінок на номер, яким користується ОСОБА_10 та проведено телефонну розмову із останнім щодо обставин отримання вказаної інформаційної довідки про факт вбивства ОСОБА_3 . В ході розмови ОСОБА_10 повідомив, що вказану інформацію отримав з джерел, які називати відмовився, однак запевнив, що особа, яка надала ці відомості йому особисто не відома та вона не належить до системи поліції (т.1, а.с. 107).

07.04.2020 р. ОСОБА_8 відмовився надати пояснення на підставі ст.63 Конституції України (т.1 а.с. 104).

08.04.2020 р. ОСОБА_11 надано пояснення стосовно подій, відповідно до змісту яких зазначив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 відбулась телефонна розмова з приводу вбивства в м. Чернівці особи гр. ОСОБА_3 , у зв`язку з тим що вказана особа представляє опер. інтерес по державі та м. Києву. ОСОБА_23 пояснив, що довідка була отримана за допомогою месенджера для смартфонів "WhatsApp" на прохання останнього, оскільки була потрібна по лінії його роботи, як керівнику відділу по розкриттю злочинів проти даної особи. Стосовно довідки вказував, що остання містила фабулу події стисло, інформацію про потерпілого та інформацію про згорівший автомобіль, який міг бути знаряддям злочину. Окрім того вказував, що дану довідку більше нікому не пересилав (т.1, а.с. 105-106).

08.04.2020 р. ОСОБА_6 надано пояснення стосовно подій, які відбулися по вул. Воробкевича, 33, м. Чернівці. Близько 15:00 год. ОСОБА_13 було надано вказівку заступнику начальника ЧУ ДВБ НПУ ОСОБА_7 , стосовно зобов`язання складання інформаційної довідки заступнику начальника відділу оперативних розробок Чернівецького управління ДВБ НПУ майора поліції ОСОБА_5. Близько 15:32 год. заступником начальника відділу оперативних розробок Чернівецького управління ДВБ НПУ майором поліції ОСОБА_5 надіслано відповідну інформаційну довідку. Між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відбулась телефонна розмова за допомогою месенджера для смартфонів "WhatsApp", де ОСОБА_15 підтвердив, що переглянув зміст довідки та повідомив, що її зміст підходить. Окрім ОСОБА_7 та ОСОБА_16 більше ні з ким не вів розмову щодо підготовки даної довідки. Окрім того, ОСОБА_16 повідомлено, що дану довідку було переслано ОСОБА_1 , оскільки останній чергував в день, коли сталась подія. Близько 23:00 год. під час моніторингу інтернету, зокрема соціальної мережі "Facebook" було виявлено, що фотографія аналогічної довідки була прикріплена до статті про вбивство ОСОБА_3 , яка була розміщена на сторінці ОСОБА_17 (т. 1, а.с. 88-90).

08.04.2020 р. ОСОБА_7 надано пояснення стосовно подій, які відбулися по вул. Воробкевича, 33, м. Чернівці, зокрема ним було повідомлено начальника Чернівецького управління ДВБ НПУ підполковника поліції ОСОБА_4 стосовно даної події. ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_7 стосовно зобов`язання стосовно складання інформаційної довідки заступника начальника відділу оперативних розробок Чернівецького управління ДВБ НПУ майора поліції ОСОБА_5 . Окрім того, повідомив що ОСОБА_5 підготував дану довідку, та не надсилав її ОСОБА_7 (т.1, а.с 91-92).

09.04.2020 р. заступником начальника департаменту оперативно - технічних заходів НПУ листом №441/18/03/1-2020 про надсилання матеріалів опитування з використанням поліграфа надано висновок спеціаліста про результати психофізіологічного опитування з використанням поліграфа, висновком якого зазначено, що зробити висновок про те, що зазначена інформація оприлюднена в інформаційний простір від ОСОБА_1 , стверджувати не можливо, в зв`язку з повторним тестуванням іншим тестом та тим що зазначена реакція підтверджує покази останнього, а також не підтверджує причетність до розголошення відомостей та пояснюється тим, що не є добрим користувачем ЕОМ і залучав до розсилки довідки ОСОБА_19 , що частково підтверджує покази ОСОБА_1 (т.1, а.с 109-127).

10.04.2020 р. заступником начальника ДВБ НПУ ОСОБА_21 подано лист про надання інформації до начальника департаменту кіберполіції НПУ стосовно надання проведення моніторингу всесвітньої мережі інтернет з метою установлення першочергового джерела опублікування інформаційної довідки у соціальній мережі Facebook та на інших інтернет ресурсах, пристроїв за допомогою яких вона опублікована, а також у разі можливості надання іншої інформації, яка має значення для проведення службового розслідування (т.1, а.с. 128).

17.04.2020 р. заступником начальника департаменту кіберполіції НПУ надано лист про надання інформації, відповідно до змісту якого вказано, що першоджерелом опублікування вказаної довідки найімовірніше являється гр. ОСОБА_10 . Крім того встановлено, що вказана довідка була завантажена на сторінку соціальної мережі з мобільного пристрою. Перевіркою наявності метаданих в фотозображенні довідки результату не отримано. Інформація відсутня. Це може бути пов`язане з тим, що зображення перед завантаженням в мережу Інтернет могло бути відредаговане автором (т.1. а.с. 129-130).

28.04.2020 р. висновком службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками ЧУ ДВБ НПУ службове розслідування за відомостями, викладеними у рапорті начальника ЧУ ДВБ НПУ підполковника ОСОБА_6 - закінчити. Відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування такими, що знайшли своє підтвердження в частині поширення вказаної довідки підполковником поліції ОСОБА_1 без законних підстав та дозволу керівництва, працівникам іншого органу поліції. За вчинення дисциплінарного дисциплінарного проступку застосувати до ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого Чернівецького управління ДВБ НПУ дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади (т.1, а.с. 67-78).

28.04.2020 р. наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VIII, порушенні вимог п.2 ст.11 Закону України "Про інформацію", п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого Чернівецького управління ДВБ НПУ, звільнити з посади (т.1, 79-80).

Вважаючи наказ протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII, Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 № 2337-VIII та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом МВС України 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до вимог частини першої статті 1 Закону № 580-VIII, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з вимогами статті 17 Закону № 580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України.

Частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII встановлено, що поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до вимог частини першої статті 19 Закону № 580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Вимогами частини другої статті 19 Закону № 580-VIII передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до вимог статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин 1, 2 та пунктів 6, 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частини 1 статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Частинами 3, 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було проведено службове розслідування за фактом вчинення позивачем дій, які мають ознаки дисциплінарного стягнення, яке виявилося у поширенні конфіденційної інформації, стосовно подій, які мали місце по вул. Воробкевича, 33, м. Чернівці 04.04.2020 р.

За результатами вказаного розслідування відповідачем складено висновок від 28.04.2020 р., в якому зазначено, що за вчинення дисциплінарного проступку, позивача рекомендовано звільнити з посади.

Наказом відповідача № 161 від 28.04.2020 р. за вчинення дисциплінарного проступку звільнено з посади.

Отже, що в ході службового розслідування мають бути встановлені всі обставини, які свідчать про наявність в її діях саме цього проступку.

Як свідчать матеріали справи, розслідування зводилось до висвітлення фактів вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який полягає у поширенні конфіденційної інформації про особу (при цьому вказана інформація у подальшом була оприлюднена в мережі інтернет).

Окрім того, матеріалами справи не встановлено, чи носила дана довідка ідентичний характер довідки, які були надіслані начальнику ЧУ ДВБ НПУ ОСОБА_13 та довідка, яка була надіслана ОСОБА_1 заступнику начальника УКР ГУНП у м. Києві ОСОБА_24

Також варто зазначити, що відповідно до пункту 1 розділу ІІ Наказу №111 від 16.02.2018 р. "Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України", який був чинний на момент спірних правовідносин, органи (підрозділи) поліції та їх посадові особи під час реагування на правопорушення або події повинні здійснювати:

1) реагування на всі повідомлення про правопорушення або події, інформація про які отримана в будь-який спосіб, направлення на місця подій сил і засобів поліції, необхідних для захисту прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяння їх реалізації;

2) підтримання постійної готовності сил і засобів Національної поліції України до реагування на правопорушення або події;

3) орієнтування всіх видів нарядів про вчинення кримінальних та інших правопорушень, прикмети осіб, які їх учинили, об`єкти посягань;

4) особисту безпеку громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, попередження чи припинення правопорушень, виявлення та затримання осіб, які їх учинили, усунення негативних наслідків правопорушень або подій;

5) організацію обміну інформацією та взаємодії з іншими правоохоронними органами, органами державної влади та місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності під час реагування на правопорушення або події;

6) особисту безпеку працівників поліції, організацію їх навчання щодо дій у типових та екстремальних ситуаціях;

7) оперативне інформування чергових служб вищого рівня, інших органів державної влади, підприємств, установ, організацій, до компетенції яких відноситься питання надання допомоги громадянам, які звернулись з відповідною заявою або повідомленням до органу (підрозділу) поліції.

Тобто, в даному випадку, позивач діяв відповідно Дисциплінарного статуту НПУ, діючих інструкцій та положення про Департамент внутрішньої безпеки НПУ.

Також відповідач не обґрунтував необхідності застосування саме крайнього заходу дисциплінарного впливу у вигляді звільнення з посади.

Згідно з вимогами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, посадові особи органу державної влади зобов`язані діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ч. 1 - 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих позивачем окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Враховуючи відсутність обґрунтованих висновків про підтвердження факту порушення позивачем службової дисципліни та неналежного виконання ним своїх посадових обов`язків, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади є неправомірним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства, а відтак оскаржуваний наказ ДВБ НПУ №161 від 28.04.2020 р. про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення є протиправним, а тому позов належить задовольнити.

Суд не вирішує питання щодо судових витрат, оскільки позивача звільнено від їх сплати, а інших осіб, які їх понесли у справі немає, що не суперечить ч.5 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 28.04.2020 року №161 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, Код ЄДРПОУ 40116086)

Суддя І.В. Маренич