Ухвала суду № 91688710, 22.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

22.09.2020 р. № 520/11763/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонька А.В.,

розглянувши у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду країни в Харківській області, яка полягає у відмові виплатити залишок нарахованої позивачу заборгованості з пенсії за рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 520/12764/19, викладеної у листі Відповідача від 15.06.2020 року №4341-5529/Ш-02/8-2000/20 із посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України віл 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 520/12764/19 залишок нарахованої заборгованості пенсії без застосування Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

В обґрунтування поданого позову зазначає, що до цього часу судове рішення по справі №520/12764/19 боржником не виконане. У своєму листі від 15.06.2020 Відповідачем було повідомлено ОСОБА_1 , що пенсія за період з 01.08.2014 по 30.11.2019 (до моменту поновлення) нарахована, але не сплачена, оскільки Постановою КМУ від 25.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» передбачено так званий окремий порядок для виконання рішень національних судів. Зазначила, що на теперішній час такого окремого Порядку не існує. Вважає дану відповідь протиправною та незаконною, просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 р. відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

16.09.2020 р. представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. У вказаному відзиві представник управління також зазначив, що перед позивачем наявна заборгованість з виплати пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 року по справі № 520/9912/19, а саме: за період з 01.12.2016 року по 30.10.2019 року. Головне управління зазначає, що в даному випадку виплата пенсії буде проводитьсь відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 «Про погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду», якою визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів поданого позову ОСОБА_1 звернулась з даним позовом за захистом порушених прав у зв`язку із тим, що відповідачем належним чином не виконується рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 520/12764/19.

Суд зазначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2020р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.08.2014р. по 30.11.2019р. і допустити негайне виконання у межах платежу за один місяць. У решті вимог позов - залишено без задоволення.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 13.02.2020 року та Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із невиконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 520/12764/19, яке набрало законної сили, отже, фактично при розгляді даного позову суд має дослідити і перевірити підстави і причини невиконання рішення суду по іншій справі.

При цьому, позивач у своїй позовній заяві безпосередньо зазначає, що передумовою виникнення даного позову є невиконання в повному обсязі відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду, що набрало законної сили.

Суд зазначає, що приписами ст. 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року у справі №820/3320/ 18, від 14 листопада 2018 року у справі №520/8571/18, від 30 жовтня 2019 року у справі №520/10093/ 19 та від 04 листопада 2019 року у справі №520/10220/19 є обов`язковим до виконання на всій території України.

Саме з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч. 1 ст.383 КАС України).

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

З адміністративного позову вбачається, що фактичною підставою для звернення до суду із даними вимогами, слугував факт не виконання відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 520/12764/19, тобто, заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку, новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звернутись до суду в порядку судового контролю за виконанням рішення, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому позовному провадженні не розглядаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку наявне рішення суду, що набрало законної сили, яким вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, отже, новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, через що наявні правові підстави для закриття провадження у справі відповідно до вимог ст. 238 КАС України.

Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду викладеним в постановах від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, а також від 03.04.2019 по справі №820/4261/18.

Відповідно до вимог ч. 2. ст. 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 238, ст. 239, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі №520/11763/2020 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 22 вересня 2020 року.

Суддя Бідонько А.В.