
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2020 р. № 520/14446/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Заічко О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Мараєвої О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду та за зустрічним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про скасування припису ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, в якому просить суд до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівлі фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , збудованої з порушенням вимог нормативно-правових актів (будівельних норм та правил) з пожежної безпеки, зупинити повністю шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язати позивача негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за наслідками планової перевірки відповідача на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сфері пожежної і техногенної безпеки встановлено, що експлуатація будівлі фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюється з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
В свою чергу, від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що перевірку було здійснено з суттєвим порушенням вимог законодавства, а визначені у акті перевірки порушення не відповідають дійсності.
Крім того, від відповідача надійшов зустрічний позов, в якому фізична особа - підприємець ОСОБА_1 просив суд скасувати припис Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 344 від 04.12.2019 р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, прийнятий за наслідками проведення планової перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 03.02.2020 року прийнято у справі № 520/14446/19 до спільного розгляду зустрічний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про скасування припису.
В обґрунтування зустрічного позову фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 зазначено про порушення під час проведення спірної перевірки вимог законодавства. Також, посилався, що встановлені під час проведення перевірки порушення документально не підтверджені та спростовуються відповідними документами та фотознімками.
У своєму відзиві на зустрічну позовну заяву позивач за первісним позовом посилався на необґрунтованість зустрічного позову та проведення спірної перевірки у відповідності до вимог діючих нормативно-правових актів.
Представник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Від представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Слобідським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області у термін з 28.11.2019 року по 04.12.2019 року було проведено планову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлі фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 .
Перевірка проводилась на підставі наказу від 18.10.2019 року №116 «Про проведення планових перевірок об`єктів», повідомлення про проведення перевірки від 23.10.2019 року №280/1546, посвідчення на проведення перевірки від 01.11.2019 року №464 Слобідського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (а.с. 14-17).
За наслідками проведеної перевірки 04.12.2019 року Слобідським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області складено акт №346 (а.с. 18-41), згідно якого встановлено наступні порушення:
- приміщення будівлі літ. «Б-2» не обладнанні системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (підтверджується - відсутністю обладнання);
- проектна документація на нове будівництво та реконструкцію не затверджена у встановленому порядку;
- відсутні протипожежні двері, які відділяють приміщення СТО від сходової клітини СК-1;
- приміщення будівлі літ. «Б-2» не обладнані системою внутрішнього протипожежного водопроводу;
- облицювання зовнішніх стін нежитлової будівлі літ. «Б-2» виконано матеріалами на які відсутні показники щодо пожежної небезпеки;
- вікна в сходовій клітці СК-1 не обладнанні пристроями для їх відчинення, а також унеможливлено відкривання його з рівня сходової площадки;
- хвіртка в підйомно-опускних воротах, яка вважається евакуаційним виходом, виконана з висотою порога більш ніж 0,1 метр;
- не пофарбовані стаціонарні зовнішні пожежні сходи;
- керівник та особа відповідальна за пожежний стан не пройшли навчання з питань пожежної безпеки;
- не проведено ідентифікацію потенційної небезпеки об`єкта;
- працівників не забезпечено в повному обсязі засобами індивідуального захисту органів дихання;
- особи керівного складу об`єкту, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли функціональне навчання;
- не розроблені графіки проведення спеціалізованих об`єктів навчань і тренувань з питань цивільного захисту та не узгоджені з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та територіальними органами ДСНС;
- не обладнано інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту.
04.12.2019 року Слобідським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області винесено припис № 344 про усунення зазначених в акті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Строк виконання - 04.01.2020 року (а.с. 67-69).
По суті позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі - Закон) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що передбачено ч.1 ст.3 Закону.
Частиною 1 ст. 4 Закону державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу ( ч.7 ст.7 Закону).
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.12.2015 року №1052, передбачено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно з п.п. 2 п. 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року (ч. 1 ст. 5 Закону).
Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону, в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин, органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити:
дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;
найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.
Однак, належних доказів направлення на адресу ФОП ОСОБА_1 відповідного повідомлення про проведення планового захисту, матеріали справи не містять, про що свідчить відсутність відмітки на зворотному боці повідомлення та відсутність підпису підприємця на цьому повідомленні.
Таким чином, фактично про проведення спірного планового заходу ФОП ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено, як це передбачено ч. 4 ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", що також спростовує твердження первісного відповідача про належне повідомлення підприємця про проведення зазначеного планового заходу.
Окрім цього, відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності врегульовано Кодексом цивільного захисту України (надалі - Кодекс).
До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу).
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 68 Кодексу).
Згідно зі ст. 70 Кодексу, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
Згідно з ч.2 ст. 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.
Пунктом 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014р. № 1417, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 визначено, що пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Аналіз ст. 70 Кодексу цивільного захисту України дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
В ході розгляду справи, ФОП ОСОБА_1 надано докази виконання оскаржуваного припису та відсутності виявлених порушень, а саме: договір підряду від 27.01.2020 року №19/22, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ДП «Харківспецгасіння» КП «Харківспецсервіс», з монтажу автоматичної установки пожежної сигналізації та сповіщення про пожежу в приміщеннях за адресою підприємця з відповідними додатками та проектною документацією; документація по утриманню в належному стані внутрішніх мереж електропостачання; документація з монтажу дверей металевих протипожежних ПП «ІКАР-97», з придбання конструкції з ПВХ (вікна), протигазів, матеріалів щодо пожежної небезпеки, інформаційних стендів, посвідчення про проходження навчання з питань пожежної безпеки відповідних осіб тощо (а.с. 70-78, 122-182).
В свою чергу, первісним позивачем не надано доказів реагування з боку контролюючого органу на вищевказані обставини стосовно усунення порушень.
Суд вказує, що ФОП ОСОБА_1 вжито коло дій, які залежали від нього задля виконання вимог контролюючого органу.
Крім того, первісний позивач, звертаючись із даним позовом з урахуванням принципу співмірності не обґрунтував чи можливе, враховуючи вчинені первісним відповідачем дії, застосування інших заходів реагування окрім зупинення експлуатації будівлі підприємця шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, а якщо неможливо - то чому.
При цьому, суд вказує, що Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не визначено порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а тому в кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача, виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та залишилися не усунутими на час розгляду справи.
При розгляді даної справи судом було враховано аналогічні висновки, викладені Верховним Судом в Постанові від 21 жовтня 2019 року (справа №810/4274/17).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування правомірності прийнятого припису № 344 від 04.12.2019 р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
В свою чергу, позивачем доведено відсутність підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі ФОП ОСОБА_1 , виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та залишилися не усунутими на час розгляду справи.
Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню. У свою чергу, позовні вимоги зустрічного позову підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні первісного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - відмовити.
Зустрічний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про скасування припису - задовольнити.
Скасувати припис Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 344 від 04.12.2019 р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, прийнятий за наслідками проведення планової перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 21 вересня 2020 року.
Суддя Заічко О.В.
Судове рішення № 91688515, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 15.09.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/14446/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: