Ухвала суду № 91687918, 21.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8923/20

УХВАЛА

21 вересня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби про визнання неправомірними дій, визнання протиправною та скасування постанови, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби, у вигляді скарги, в якому позивач просить:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Чекерської Лариси Валеріївни щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 19440,13 грн. від 16.08.2016 року в межах виконавчого провадження ВП № 51882611;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Чекерської Лариси Валеріївни щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 19440,13 грн. від 16.08.2016 року в межах виконавчого провадження ВП № 51882611.

Одержавши позовну заяву, суд з`ясував, що її подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з таких підстав.

Так, по-перше, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Проте, в позові не зазначено правильне повне вірне найменування відповідача.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повне найменування юридичної особи з ідентифікаційним кодом юридичної особи, зазначеним у позовні заяві, 34890175, – Білгород-Дністровський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

По-друге, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте, позивачем не додано до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, що:

- 16.08.2016 року головним державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Чекерською Ларисою Валеріївною, було відкрито виконавче провадження ВП № 51882611;

- згідно заяви від 27.02.2019 за вих. № 114-40/26-2100 представник стягувача просить повернути стягувачеві виконавчий документ без виконання на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»;

- постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 51882611 від 16.08.2016 головного державного виконавця Білгород-Дністровського МР ВДВС ГТУЮ в Одеській області Чекерської Д.В. вивести в окреме провадження;

- 06.08.2019 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 60520811.

Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

При цьому в позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.

По-третє, відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивачем в переліку документів, що додаються до заяви зазначено, зокрема, копії: постанови про винесення в окреме провадження від 26.03.2019 (стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 51882611 від 16.08.2016); постанови про закінчення виконавчого провадження ВП 59435285 від 06.08.19; постанови про стягнення основної винагороди ВП 60520811 від 13.11.2019.

Проте фактично зазначені документи до позовної заяви не додані.

По-четверте, відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема: зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, позивачем у позовній заяві не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

По-п`яте, відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем в позовній заяві не зазначено власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

По-шосте, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі – ЗУ № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем складає – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та немайнового характеру, який подано фізичною особою складає – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривні.

Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з вищенаведених позовних вимог, позивачем висунуто одну самостійну вимогу немайнового характеру – визнання протиправними дій та вимогу майнового характеру – визнання протиправною та скасування постанови на суму 19440,13 грн.

Відповідно, належна сума судового збору за цим позовом складає: 1681,60 грн. (2102,00грн.х0,04)+(840,80грн. – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (оскільки 194,40 грн. (19440,13грн.х0,01) менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

У змісті позовної заяви позивачем зазначено, що судовий збір за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої особи ДВС не сплачується. Такий висновок зробив ВС в постанові № 589/6044/2013.

Проте, суд не бере до уваги посилання позивача на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду по справі № 589/6044/2013, з таких підстав.

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14 лютого 2018 року по справі № 589/6044/2013, зокрема:

«Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 14 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід`ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК України, ні Законом України «Про судовий збір» (ч. 1 ст. 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.

Перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, міститься у пунктах 1, 4 частини другої статті четвертої Закону України «Про судовий збір» і за своїм змістом є вичерпним. Отже, справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг), що подаються до суду, не зазначених у частині другій статті 4 Закону України «Про судовий збір», не передбачено, наприклад, за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби».

З наведеного вбачається, що справа № 589/6044/2013 вирішувалась в порядку цивільного судочинства за правилами Цивільного процесуального кодексу України, а дана справа вирішується в порядку адміністративного судочинства за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, роз`яснення, що містяться в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», стосуються розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень саме у цивільних справах, а не позовних заяв у адміністративних справах в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 287 КАС України.

Також, постанова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року по справі № 589/6044/2013 прийнята по спірним питанням, які виникли до викладення, в тому числі Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції, передбаченій Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Так, відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі. Тобто, в даному випадку за чинним Кодексом адміністративного судочинства України, за відсутності законодавчо передбачених перешкод, відкривається провадження у справі.

По-сьоме, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вищенаведеного змісту позовних вимог, позивач просить:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Чекерської Лариси Валеріївни щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 19440,13 грн. від 16.08.2016 року в межах виконавчого провадження ВП № 51882611;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Чекерської Лариси Валеріївни щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 19440,13 грн. від 16.08.2016 року в межах виконавчого провадження ВП № 51882611.

Відповідно до ч. 1 ст. 168 КАС України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Згідно з ч. 9 ст. 120 КАС України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відповідно, днем подання позову є день безпосереднього подання позовної заяви в суд першої інстанції або здачі його на пошту чи передачі іншими відповідними засобами зв`язку.

Даний позов подано в суд 09.09.2020 року (дата здачі на пошту).

В позовній заяві позивач зазначає, що враховуючи те, що лист він отримав 20.07.2020 року строк на оскарження не пропущений.

Проте, в єдиному, доданому до позовної заяви листі Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 20.07.2020 року № 53893/31-31, жодного посилання на оскаржувані дії та постанову немає.

Виходячи із з`ясованих судом обставин та наведеного законодавства вбачається, що позивач звернувся до суду з порушенням строку звернення до адміністративного суду.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Також, частиною 1 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Проте, позивачем заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску до позову не додано.

По-восьме, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Проте ні оригінал, ні копію постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 19440,13 грн. від 16.08.2016 року в межах виконавчого провадження ВП № 51882611, прийнятої головним державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Чекерською Ларисою Валеріївною, ні засвідченого витягу з неї до позовної заяви не додано. Також до позову не додано клопотання про її витребування.

Враховуючи та на підставі наведеного, виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду у кількості примірників (в т.ч. для інших учасників справи):

- письмового зазначення щодо відповідача – вірного повного найменування;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме, що: 16.08.2016 року головним державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Чекерською Ларисою Валеріївною, було відкрито виконавче провадження ВП № 51882611; згідно заяви від 27.02.2019 за вих. № 114-40/26-2100 представник стягувача просить повернути стягувачеві виконавчий документ без виконання на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»; постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 51882611 від 16.08.2016 головного державного виконавця Білгород-Дністровського МР ВДВС ГТУЮ в Одеській області Чекерської Д.В. вивести в окреме провадження; 06.08.2019 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 60520811, або письмового зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, – у разі неможливості їх самостійного подання із зазначенням причин їх неподання;

- копій: постанови про винесення в окреме провадження від 26.03.2019 (стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 51882611 від 16.08.2016); постанови про закінчення виконавчого провадження ВП 59435285 від 06.08.19; постанови про стягнення основної винагороди ВП 60520811 від 13.11.2019;

- письмового зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- документу про сплату судового збору у розмірі – 1681,60 грн. у встановленому порядку;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;

- надання оригіналу або копії оспорюваної постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 19440,13 грн. від 16.08.2016 року в межах виконавчого провадження ВП № 51882611, прийнятої головним державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Чекерською Ларисою Валеріївною, а у разі її відсутності у позивача – клопотання про її витребування.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби про визнання неправомірними дій, визнання протиправною та скасування постанови – залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.Г. Цховребова