Рішення № 9168760, 15.04.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "15" квітня 2010 р. по справі № 02/48-38

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С.В., розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Волинь-Авто"

до Дочірнього підприємства "Агрофірма "Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам"

про стягнення 12 947,24 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Колпаков Ю.М. –юрисконсульт товариства, дов. № 3 від 04.01.2010р.

від відповідача: Палій О.ІІ. –менеджер підприємства, дов. № 341, від 15.04.2010р.

Права та обов’язки учасникам судового процесу роз’яснені відповідно до ст.20,22 ГПК України.

Відводу судді не заявлено.

Клопотання про здійснення технічного запису судового процесу не поступало.

За згодою учасників судового процесу в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач –Відкрите акціонерне товариство "Волинь-Авто" ставить вимогу стягнути з відповідача 12 947,24 грн., з них 8454,37 грн. заборгованості за ремонтні роботи та технічне обслуговування автомобілів та відпущений товар, 3937,07 грн. інфляційних нарахувань, 555,80 грн. –3% річних.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу зазначає, що заборгованість виникла в результаті не оплати відповідачем робіт по ремонту та технічному обслуговуванню автомобілів згідно актів виконаних робіт № ЗА –0015387 від 06.08.2007р. на суму 641,85 грн. та № ЗА –0019184 від 20.11.2007р. на суму 908,520 грн., який оплачено частково, заборгованість складає 796,88 грн., не оплати товару по накладній № РН –0004027 від 06.08.2007р. та в зв’язку з частковою оплатою по накладній № РН –0003899 від 30.07.2007р. на суму 4487,81 грн., заборгованість по якій становить 3457,61 грн. Загальна сума заборгованості становить 8454,37 грн. (641,82+796,88+3558,06+3457,61). Інфляційні та 3% річних нараховані згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

          При правовому обґрунтуванню заявленої вимоги посилається на положення статей 15,526, 530, 712, 854 Цивільного кодексу України.

          Відповідач у відзиві на позов вимогу позивача відхиляє з підстав відсутності замовлення та надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту машин, прийняття робіт; долучені до позовної заяви акти виконаних робіт та видаткові накладні на підприємстві відсутні, а в бухгалтерському обліку зазначенні операції не відображенні, довіреності на прийняття виконаних робіт та товарів не видавалися. При цьому зазначає, що не погоджується з заявленою сумою боргу та штрафними санкціями.

          В поясненні від 15.04.2010р. № 342 зазначає, що довіреності від 23.07.2007р. та 20.11.2007р. Зайводі О.Б. не видавались, наявні на них підписи не належать Зайводі О.Б. та головному бухгалтеру, та не відповідають підпису в накладній: підписи у всіх чотирьох довіреностях є різними хоча працівники на посадах не змінювалися. Крім того, позивачем не заявлялась вимога про оплату товару в даній частині, згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, тому позов про стягнення заборгованості є передчасним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд,-

встановив:

          Згідно акту виконаних робіт № ЗА –0015387 від 06.08.2007р. (а.с. 9) відповідачу були надані послуги по технічному обслуговуванню автомобіля марки ВАЗ 210931 держ. № АС 6382 АВ по довіреності виписаній Зайводі О.Б., даний акт підписаний виконавцем та замовником, термін оплати 06.08.2007р.

          По акту № ЗА –00191184 від 20.11.2007р. відповідачу надані послуги по ремонту та технічному обслуговуванню автомобіля ВАС 2109 держ. № АС 3440 АС, згідно довіреності серії ЯОИ № 779352 від 20.11.2007р. виписаної на Чуру В.М., на суму 908,20 грн., термін оплати даних послуг 20.11.2007р.(а.с.10).

          Згідно видаткових накладних від 30.07.2007р. № РН –0003899 було відпущено запчастин на суму 4487,84 грн. по довіреності ЯНМ № 916904 від 30.07.2007р. на Левчук В.М.; № РН –0004027 від 06.08.2007р. по довіреності ЯНД № 579776 на Левчук В.М. на суму 3558,06 грн. В даних видаткових накладних умова продажу –попередня оплата.

          Оригінали актів виконаних робіт, видаткових накладних та зазначених в них довіреностей оглянуті в судовому засіданні.

          Позивач ставить вимогу стягнути заборгованість в сумі 8454,37 грн. по актах виконаних робіт та видаткових накладних на відпуск запчастин, інфляційних та 3% річних на дану заборгованість.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупгості, господарський суду дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача, а самев частині стягнення заборгованості в сумі1438,70 грн. по актах виконаних робіт від 06.08.2007р. № ЗА –0015387 та № ЗА –0019184 від 20.11.2007р., інфляційних в сумі 616,61 грн. та 3% річних в сумі 88,48 грн. нарахованих по вищезазначеній заборгованості, в решті заявленої суми вимога безпідставна і задоволенню не підлягає.

Даний висновок зроблено з врахуванням наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 193 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          У разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

          В силу ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи те, що актами виконаних робіт сторони обумовили строки оплати наданих послуг, суд вважає вимогу позивача в частині стягнення заборгованості по даних актах в сумі 1430,70 грн. обґрунтованою та не спростованою відповідачем належними та допустимими доказами, а тому в даній частині задовільняє позов.

          Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Частина 2 ст.625 Цивільного кодексу України зобов’язує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому вимога позивача в частині стягнення інфляційних та 3% річних нарахованих на заборгованість по актах виконаних робіт підставна і підлягає задоволеню.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за запчастини в сумі 7015,67 грн. по видаткових накладних від 30.07.2007р. та від 06.08.2007р., то як слідує з даних накладних умовою продажу товару була попередня оплата. Водночас продавець відпустив товар без попередньої оплати.

За частиною 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

          Як з’ясовано в судовому засіданні вимога про оплату товару відпущеного по видаткових накладних, як це передбачено ст. 530 Цивільного кодексу України не направлялись.

          А відтак в частині стягнення заборгованості за товар, інфляційних та 3% річних нарахованих на дану заборгованість слід відмовити.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Враховуючи те, що спір до розгляду суду доведений з вини відповідача судові витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню з відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволених вимог.

          Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 530, 610, 612, 625, 693, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства "Агрофірма "Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам" (45326, Волинська обл., Іваничівський район, с. Мишів, р/р 26000054300363 в ВГРУ «ПриватБанк», МФО 303440, код ЄДРПОУ 31979873, ІПН 319798703039) в користь Відкритого акціонерного товариства "Волинь-Авто" (43020, м. Луцьк, вул. Рівенська, 145, р/р 26009010284501 в ВФ АТ «Брокбізнесбанк», МФО 303592, код ЄДРПОУ 03120584, ІПН 031205803173) 2143,79 грн., з них 1438,70 грн. заборгованості по технічному обслуговуванні та ремонту автомобілів згідно актів виконаних робіт, 616,61 грн. інфляційних та 88,48 грн. річних, а також 21,44 грн. витрат по оплаті державного мита та 39,08 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позовних вимог відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           С.В.Костюк

Дата підписання

повного тексту рішення 20.04.2010р.