Рішення № 91687344, 03.09.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1293/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Петренко О.С., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький,25006

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - АТ "Альфа - Банк", вул. В. Васильківська,100, м. Київ

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення, прийняті ГУ ДПС у Кіровоградській області:

- від 16.12.2019 року №0002133303 про збільшення грошового зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" на загальну суму 266957,59 грн., в тому числі: за основним платежем - 213566,07 грн., штрафні санкції - 53391,52 грн.;

- від 16.12.2019 року №0002123303 про збільшення суми грошового зобов`язання по військовому збору на загальну суму -22246,46 грн.

- від 16.12.2019 року №0002113303, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 170 грн.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомлення сторін та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - АТ "Альфа-Банк" (а.с.70-71).

Відповідачем подано письмові заперечення на позов, в яких вимоги позивача не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваних рішень обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому рішення є правомірними та не підлягають скасуванню (а.с.79-80).

Від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення (а.с.85).

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.93-96) та додаткові пояснення (а.с.110-112).

Від представника позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України)

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору №030/06.80/71-494К від 05.06.2008 року (зі змінами та доповненнями станом на 09.12.2011) /далі - Кредитний договір/, укладеного між ПАТ "Сведбанк" та позивачем розмір кредиту становив 60142,48 доларів США. Кредитні кошти призначені для придбання квартири, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 (п.1 Кредитного договору) (а.с.39-56).

З метою забезпечення належного виконання вимог, що випливають з Кредитного договору між ПАТ "Сведбанк" і позивачем укладено Іпотечний договір від 09.12.2011 р., який зареєстровано в реєстрі №2293/37 /далі - Іпотечний договір/ (а.с.57-61).

На забезпечення основного зобов`язання позивач (іпотекодавець) передав в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме - квартиру АДРЕСА_1 (п.2 Іпотечного договору).

В подальшому, в липні 2015 р. ПАТ "Альфа- банк" (який набув право вимоги по Кредитному договору на підставі Договору купівлі - продажу прав вимог від 25.05.2012 року, укладеного між АТ "Светбанк" та ПАТ "Дельта Банк", а також Договору купівлі - продажу прав вимог від 15.06.2012 року, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Альфа-Банк") звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом про стягнення заборгованості за Кредитним договором в сумі 1252435,90 грн. За результатом розгляду справи, позовні вимоги ПАТ "Альфа-Банк" задоволено. Судове рішення набрало законної сили 14.11.2018 року (а.с.62-66).

В подальшому АТ "Альфа-Банк" (правонаступник ПАТ "Альфа-Банк") 12.12.2018 року, відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку» задовольнив забезпеченою іпотекою Основні вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а саме - квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.29-31,61).

На підтвердження основного зобов`язання АТ "Альфа-Банк" було видано на ім`я позивача довідку №41071-23.1 від 02.05.2019 р. про погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 32).

Судом встановлено, що посадовою особою ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства при оподаткування доходу, отриманого платником як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анулюваного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, за результатом якої складено акт №177/11-28-33-03/ НОМЕР_1 від 28.11.2019р. (а.с.16-23).

Висновками акту перевірки встановлено, що позивачем, серед іншого допущено порушення:

-пп.49.184.4 п.49.18 ст.49, ст. 179 ПК України - неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік до контролюючого орану;

-пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України - в результаті чого донараховано податкове зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб за 2018 рік на загальну суму 213566,07 грн.

-пп.1.1-1.6 п.16-1 підр. 10 розд. ХХ ПК України - в результаті чого донараховано податкове зобов`язання по військовому збору за 2018 рік на загальну суму 17797,17 грн.

На підставі акту перевірки, податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

- від 16.12.2019 р. №0002133303, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб» на загальну суму 266 957,59 грн., в тому числі: за основним платежем - 213566,07 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 53391,52 грн. (а.с.24);

- від 16.12.2019 р. №0002123303, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «військовий податок » на загальну суму 22 246,46 грн., в тому числі: за основним платежем - 17797,17 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4449,29 грн.(а.с.25).

- від 16.12.2019 р. №0002113303, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок з доходів » на загальну суму 170 грн. (а.с.26).

Позивач, не погоджуючись з зазначеними рішеннями, звернувся до суду з зазначеним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п.п. 163.1.1 та 163.1.2 п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абз. 2 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України, загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Так, п.п. 14.1.54 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно п. п. «д» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до п. п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України є вичерпним.

Згідно з п. п. «б» п. п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов`язання.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід.

Разом з тим, сума процентів, нарахованих банком за умовами договору за користування кредитом, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

Згідно з п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) до загального місячного (річного), оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Тобто, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, прощені (анульовані) кредитором.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.06.2018 р. по справі № 814/574/16.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань" № 321-VIII від 09.04.2015р., положення якого набрали чинності 07.05.2015р., підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктом 8, у відповідності з яким не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Так, системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що з метою оподаткування доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми, прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, слід розглядати окремо.

У разі, якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 17.10.2018 р. по справі № П/811/533/17.

У той же час відносини, що виникають між банком та клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 605 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено, що позивачем протягом перевіряємого періоду отримано дохід, який згідно з Податковим кодексом України підлягає включенню до загального місячного (річного) оподаткованого доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи.

На запит ГУ ДФС у Кіровоградській області від 26.07.2019 р. №13525/10/11-28-52-08 АТ "Альфа Банк" повідомило, що сума анулювання основної суми кредитної заборгованості ОСОБА_1 (ін. код - НОМЕР_2 ) становить 1186478,19 грн. Сума нарахованого доходу ОСОБА_1 включена в звітний розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум, утриманого з них податку (ф. 1-ДФ) за 4 квартал 2018 рік (а.с.83).

При цьому, зі змісту листа АТ "Альфа-Банк" вих. №90513-11-б/з від 02.10.2019р., вбачається, що анульована банком сума заборгованості позивача, включає в себе лише суму заборгованості по Кредиту (без процентів комісії та/або штрафних санкцій (пені)). При цьому таке анулювання (прощення) здійснене за самостійним рішенням банку, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (а.с.83).

В силу абз. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

З урахуванням зазначених вище норм Податкового кодексу України обов`язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності всіх чотирьох умов, а саме:

отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням;

надіслання платнику податку повідомлення про анулювання (прощеного) боргу, укладення відповідного договору;

включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду;

відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 декларації про майновий стан і доходи до контролюючого органу за 2018 рік не подавав.

Оскільки позивачем не було відображено зазначені доходи у податковій декларації, а самої декларації взагалі не подано, то і сплачувати податок на доходи фізичних осіб позивач не має обов`язку.

Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що банком не виконано обов`язку щодо обов`язкового повідомлення позивача про прощення (анулювання ) основної суми боргу за кредитним договором.

Натомість, АТ "Альфа-Банк" було надано позивачу довідку №41071-23.1 від 02.05.2015 року про погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок предмету іпотеки, що свідчить про те, що заборгованість за кредитним договором №030/06.08/71-494К від 05.06.2008 року складає 0 гривень, що в свою чергу свідчить не про анулювання (прощення) боргу, а про погашення його позивачем.

У зв`язку з вказаним, суд дійшов висновку, що отримана податковим органом інформація з поданого банком податкового розрахунку за формою №1-ДФ потребує перевірки її змісту та правильного встановлення правової природи анульованого (прощеного) кредитором боргу (кредиту) позивача (як курсової різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1розділу XX «Перехідні положення» ПК України, або додаткового блага, яке підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу фізичної особи), чого у випадку перевірки позивача здійснено відповідачем не було.

За приписами ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначене в сукупності обумовлює покладення обов`язку доказування в податкових спорах на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов`язань, та правомірність прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 р. у справі №817/149/17, від 29.03.2018 р. у справі № 813/2758/16 та, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, яка є обов`язковою для суду при вирішенні даної справи.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «… адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень».

Таким чином, адміністративна справа має бути розглянута на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, та правомірність і обґрунтованість свого рішення має саме контролюючий орган.

Суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в порядку ст. 77 КАС України, а тому перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем без дотримання вимог чинного законодавства України та порушують майнові права та інтереси позивача.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.12.2019 року №0002123303, №0002133303, №0002113303 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ОСОБА_1 в сумі 2893 грн. 77 коп. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 287, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - АТ "Альфа - Банк" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 16.12.2019 року, прийняті ГУ ДПС у Кіровоградській області:

- №0002133303 про збільшення грошового зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" на загальну суму 266957,59 грн., в тому числі: за основним платежем - 213566,07 грн., штрафні санкції - 53391,52 грн.;

- №0002123303 про збільшення суми грошового зобов`язання по військовому збору на загальну суму -22246,46 грн.

- №0002113303, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 170 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ін.код - НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору в сумі 2893,77 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 43142606).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 21.09.2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко