Рішення № 91686602, 22.09.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/3561/20

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1435 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом (а.с.1-6,22-25), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А 1435 щодо не нарахування та не виплати йому грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як старшому помічнику керівника польотами, за період з 2014 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 05.08.2019;

- зобов`язати військову частину А 1435 нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як старшому помічнику керівника польотами, за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 05.08.2019.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем протиправно не виплачено позивачу при звільненні грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, на яку він мав право як старший помічник керівника польотами, відповідно до ч. 4 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п. 135 Додатку 2 Постанови КМ України від 01.08.2012 № 702.

Ухвалою від 06.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Процесуальні строки, які були, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, продовжені на строк дії карантину, установленого з 12.03.2020, закінчуються 06.08.2020, згідно пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18 червня 2020 року.

В період з 25.08.2020 по 11.09.2020 суддя Семенюк М.М. перебував у відпустці.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що в особливий період надання додаткової відпустки за несення бойового чергування припиняється і при звільнені компенсація не виплачується; також зазначив, що позивач скористався своїм правом на грошову компенсацію однієї із видів невикористаної ним щорічної додаткової відпустки, що підтверджується рішенням по справі № 240/11873/19.

Позивач відповіді на відзив не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був звільнений з військової служби та з 05.08.2019 виключений зі списків особового складу військової частини А1435 (а.с. 13), є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 16.04.2015 (а.с. 16).

Згідно довідки в/ч А1435 від 14.04.2020 № 249/116 (а.с.26) позивач в 2014-2019 роках, будучи старшим помічником керівника польотів, приймав участь в бойових чергуваннях.

Не отримавши при звільненні грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, позивач звернувся до відповідача із заявою (а.с.9), в якій просив, відповідно до ч. 4 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п. 135 Додатку 2 Постанови КМ України від 01.08.2012 № 702, нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за 2014-2019 роки.

За результатами розгляду заяви відповідач листом від 12.03.2020 № 350/249/245 (а.с. 10-11) повідомив позивачу про те, що на сьогоднішній день не передбачена чинним законодавством грошова компенсація за вказаний вид відпустки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 4 ст. 10-1 Закону України № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено:

"4. Військовослужбовцям, виконання обов`язків військової служби яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів.

Перелік місцевостей з особливими природними географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, військових посад, виконання обов`язків військової служби яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, а також порядок надання та тривалість щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах визначаються Кабінетом Міністрів України."

Згідно п. 135 Додатку 2 "Перелік військових посад Збройних Сил, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, що дають право на щорічну додаткову відпустку" до Постанови КМ України від 01.08.2012 № 702, старший помічник керівника польотів має право на додаткову відпустку максимальною тривалістю 10 календарних днів, яка, відповідно до п. 2 Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, затвердженого Постановою КМ України від 01.08.2012 № 702, залежить від кількості діб чергувань.

Відповідно до п.1 Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, затвердженого Постановою КМ України від 01.08.2012 № 702, щорічні додаткові відпустки із збереженням грошового та матеріального забезпечення за виконання обов`язків військової служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, пов`язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я (далі - додаткова відпустка), надаються військовослужбовцям у році, що настає після календарного року, під час якого військовослужбовці проходили військову службу в умовах та (або) на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими надає право на зазначену додаткову відпустку (крім військовослужбовців строкової служби), і можуть бути використані за їх бажанням одночасно із щорічною основною відпусткою або окремо.

Тобто позивач мав право отримати додаткову відпустку, відповідно до Постанови КМ України від 01.08.2012 № 702, за 2014 рік, під час якого він проходив військову службу на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими надає право на зазначену додаткову відпустку, в 2015 році.

Абзацом третім пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач додаткову відпустку відповідно до Постанови КМ України від 01.08.2012 № 702 як старший помічник керівника польотів у 2015-2019 роках не використав, а тому після звільнення мав право на отримання грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки у 2015-2019 роках.

Згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 по справі № 240/11873/19, яке набрало законної сили 20.07.2020, визнано протиправною бездіяльність військової частини А1435 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, передбаченої передбаченої статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ, за період з 2015 по 2019 рік, та зобов`язано військову частину А1435 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 05.08.2019.

Суд звертає увагу, що відповідно до абз. 3 п. 4 ст. 10-1 Закону України № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання щорічної додаткової відпустки, передбаченої абзацом першим цього пункту та іншими законами, щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення надається за однією з підстав за вибором військовослужбовця."

Враховуючи рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 по справі № 240/11873/19, згідно якого позивач скористався своїм правом на отримання грошової компенсацій за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, передбаченої статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ, за 2015-2019 роки, суд вважає, що ОСОБА_1 не має права, відповідно до приписів абз. 3 п. 4 ст. 10-1 Закону України № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", на отримання грошової компенсацій за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої абз. 1 п. 4 ст. 10-1 Закону України № 2011-ХІІ, за 2015-2019 роки.

Таким чином суд вважає позов необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_2 ) до Військової частини А 1435 (смт. Озерне, Житомирська обл., 12443, код 26606154) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк