Рішення № 91686108, 21.09.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5355/20

2-др/357/24/20

Категорія

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді - Цуранова А. Ю. ,

при секретарі - Севериненко Д. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Біла Церква заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд стягнути з Державного закладу вищої освіти «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу адвоката в сумі 17 500 грн.

Заява обґрунтована тим, що рішенням суду задоволено її позов до Державного закладу вищої освіти «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України». Згідно договору про надання правничої (правової) допомоги та ордеру, адвокат Пишна С.Ю. представляє інтереси позивача у даній справі. Під час розгляду справи адвокатом в судовому засіданні була зроблена заява щодо надання доказів на підтвердження понесених судових витрат після прийняття судом рішення. Позивачем здійснено оплату гонорару адвоката за надання професійної (правничої) допомоги у даній справі, які підлягають стягненню з відповідача на її користь.

У судове засідання особи, які беруть участь в розгляді справи, не з`явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач звернулась до суду із заявою, в якій просила розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення проводити у її відсутності.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.08.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано незаконним та скасовано наказ ректора Державного закладу вищої освіти «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України Кириченка М.О. «Про тимчасове відсторонення від виконання обов`язків першого проректора - проректора з науково-педагогічної, освітньої роботи та міжнародних зв`язків ОСОБА_1 » № 01-01/186 від 30.03.2020 року; визнано незаконним та скасовано наказ ректора Державного закладу вищої освіти «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України Кириченка М.О. «Про оголошення догани першому проректору - проректору з науково-педагогічної, освітньої роботи та міжнародних зв`язків ОСОБА_1 » № 01-01/228 від 28.04.2020 року; визнано незаконним та скасовано наказ ректора Державного закладу вищої освіти «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України Кириченка М.О. «Про скасування виплати надбавки ОСОБА_1 » № 115-к від 29.04.2020 року; стягнуто з Державного закладу вищої освіти «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України на користь ОСОБА_1 3000 грн. моральної шкоди; стягнуто з Державного закладу вищої освіти «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України на користь ОСОБА_1 3363,20 грн. судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вказаним рішенням питання про судові витрати на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось, при цьому під час розгляду справи по суті представником позивача в судовому засіданні заявлено про надання протягом п`яти днів після ухвалення рішення доказів на підтвердження понсених позивачем витрат на правову допомогу.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано:

1) договір про надання правничої (правової) допомоги від 18.05.2020 року;

2) додаток № 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 18.05.2020 року;

3) акт надання правничої допомоги № 1 від 03.06.2020 року - розмір гонорару за надання правових послуг за підготовку позовної заяви становить 9 000 грн.;

3) акт надання правничої допомоги № 2 від 03.06.2020 року - розмір гонорару за надання правових послуг за підготовку клопотання становить 800 грн.;

4) акт надання правничої допомоги № 3 від 03.06.2020 року - розмір гонорару за надання правових послуг за участь у судовому засіданні становить 2 000 грн.;

5) акт надання правничої допомоги № 4 від 11.08.2020 року - розмір гонорару за надання правових послуг за участь у судовому засіданні становить 2 000 грн.;

6) акт надання правничої допомоги № 5 від 11.08.2020 року - розмір гонорару за надання правових послуг за підготовку письмових пояснень становить 4 000 грн.;

7) копію прибуткового касового ордеру № 2 від 18.05.2020 року про сплату ОСОБА_1 за надання правничої допомоги (підготовка позовної заяви) в розмірі 9 000 грн.;

8) копію прибуткового касового ордеру № 3 від 03.07.2020 року про сплату ОСОБА_1 за надання правничої допомоги (підготовка клопотання до суду) в розмірі 800 грн.;

9) копію прибуткового касового ордеру № 4 від 03.07.2020 року про сплату ОСОБА_1 за надання правничої допомоги (участь у судовому засіданні) в розмірі 2 000 грн.;

10) копію прибуткового касового ордеру № 5 від 11.08.2020 року про сплату ОСОБА_1 за надання правничої допомоги (участь у судовому засіданні) в розмірі 2 000 грн.;

11) копію прибуткового касового ордеру № 6 від 11.08.2020 року про сплату ОСОБА_1 за надання правничої допомоги (підготовка письмових пояснень суду) в розмірі 4 000 грн.;

12) детальний опис наданих правничих (правових) послуг адвокатом по справі № 357/5355/20.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, суд розподіляючи витрати, понесені ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази подані позивачем, не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З опису робіт (наданих послуг) вбачається, що вказані послуги надавалися ОСОБА_1 адвокатом та полягають у тому, що адвокат здійснив підготовку позовної заяви до суду, підготовку клопотання про витребування судом документів, адвокат здійснила участь у двох судових засіданнях, підготовила письмові пояснення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності надання вказаних послуг та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, а також враховуючи часткове задоволення позову судом в частині стягнення моральної шкоди, суд вважає за необхідне частково задовольнити вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення.

Отже, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 133-134, 137, 141, 260, 268, 270, 273, 354 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Державного закладу вищої освіти «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.

В іншій частині вимог заяви - відмовити.

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач Державний заклад вищої освіти «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 52-А, код ЄДРПОУ: 35830447.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового судового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.

СуддяА. Ю. Цуранов