Постанова № 91685232, 17.09.2020, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/577/20

Провадження № 3/163/477/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2020 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С.

з участю представника Волинської митниці Держмитслужби Кондратюка І.П.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею Держмитслужби матеріали справи за протоколом № 0179/20500/20 про притягнення до відповідальності за ч.6 ст.481 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку Республіки Білорусь, що проживає по АДРЕСА_1 , непрацюючу, закордонний паспорт НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , яка 22.10.2018 року через митний пост "Доманове" Волинської митниці ДФС увезла автомобіль "Пежо", литовський номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 22.10.2019 року, перевищила строк тимчасового ввезення цього транспортного засобу особистого користування більше ніж на 30 діб, що виявлено 01.02.2020 року в пункті пропуску "Пулемець" митного поста "Піща" Волинської митниці Держмитслужби, чим вчинила правопорушення, передбачене за ч.6 ст.481 МК України.

На розгляд справи порушниця не з`явилась, хоча належним чином тричі повідомлялась про дату та місце розгляду.

Протокол про порушення митних правил складався в присутності ОСОБА_1 , в ньому було зазначено дату розгляду 28.02.2020 року і адресу Любомльського районного суду, де мав проводитись розгляду. В цей день розгляд не відбувся через відрядження визначеного для розгляду справи судді, однак і сама ОСОБА_1 не з`явилась.

Міжнародні поштові відправлення на білоруську адресу, вказану ОСОБА_1 при складанні протоколу про порушення митних правил, з повідомленням про призначення справи до розгляду 17.06.2020 та 17.09.2020 року двічі не були вручені. Однак за весь цей тривалий період жодні заяви чи клопотання ОСОБА_1 щодо суті протоколу ні до суду, ні до митного органу не надходили.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях.

В рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Суд зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, Любомльським районним судом вживалися усі необхідні та можливі заходи для забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності, зокрема, для належного повідомлення про час та місце розгляду справи.

За таких обставин вбачаються підстави для проведення розгляду протоколу за відсутності ОСОБА_1 .

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ч.6 ст.481 МК України у вигляді штрафу.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, витягами з модуля "Диспетчер зони митного контролю та Пасажирського пункту пропуску" АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби, письмовими поясненнями порушниці, службовою запискою інспектора митниці.

Згідно із ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до ч.1 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Відповідно до ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, … не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

В письмових поясненнях причини невиконання зобов`язання про зворотне вивезення автомобіля порушниця не назвала, при цьому факту його увезення на митну територію України не заперечила. Відомості про те, що вона з приводу порушення відповідного строку зверталась в митні органи, в матеріалах справи відсутні.

Отже, обставин, що об`єктивно та відповідно до закону перешкоджали б їй виконати зобов`язання реекспорту транспортного засобу, порушниця не навела.

Зазначене свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення і відсутність підстав для звільнення її від відповідальності.

Враховуючи доведеність вини порушниці, передбачену законом санкцію та відсутність відомостей про місцезнаходження транспортного засобу, стягнення на ОСОБА_1 слід накласти у вигляді штрафу в розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З порушниці відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, і накласти на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень.

Штраф в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень підлягає стягненню на рахунок UA148999980313060106005003262 в Казначействі України (ЕАП) (МФО 899998, одержувач УК в Любомльському районі, код ЄДРПОУ 38031501, призначення платежу: 21081100, штраф у справі про порушення митних правил №, прізвище, ініціали).

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору на рахунок UA698999980313101206000003262 в Казначействі України (ЕАП) (МФО 899998, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код ЄДРПОУ 38031501, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір у справах про адміністративні правопорушення").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.С.Чишій