Рішення № 91684865, 22.09.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2020 р. Справа№200/2273/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення штрафу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно винесено спірну постанову, оскільки Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області не має можливості виплатити заборгованість з пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю пенсійної справи в управлінні. Тому, на думку позивача, відсутні підстави вважати, що позивачем не виконано рішення суду без поважних причин.

Позивач просив визнати неправомірними дії щодо винесення постанови про накладення штрафу від 12.02.2020 ВП № 60829148 та скасувати постанову від 12.02.2020 ВП № 60829148 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 22 вересня 2020 року.

15.09.2020 року Відповідач надав відзив на позовну заяву, проти позову заперечив, зазначив, що позивачем не вжито заходів для виконання судового рішення, чим порушено ч.3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначив, що звертався до Донецького окружного адміністративного суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 200/6963/19-а. Ухвалою суду від 31.01.2020 року в задоволенні заяви відмовлено. Станом на 12.02.2020 рішення суду в справі 200/6963/19-а не виконано.

Сторони у судове засідання не з`явилися, докази належного повідомлення знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.09.2019 року в справі №200/6963/19-а визнано протиправними дії Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не виплати пенсії ОСОБА_1 , за період з 01.03.2016 року по 31.04.2018 року, та з 01.06.2018 року по 31.07.2018 року, зобов`язано Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.03.2016 року по 31.04.2018 року, та з 01.06.2018 року по 31.07.2018 року.

31.07.2019 року на адресу позивача надійшов запит про направлення пенсійної справи ОСОБА_1 до УПФУ у м.Краматорську Донецької області.

07.08.2019 пенсійна справа ОСОБА_1 була передана до УПФУ у м.Краматорську Донецької області.

09.12.2019 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відкрито виконавче провадження №60829148 з виконання виконавчого листа №200/6963/19-а, виданого 23.09.2019 року.

Листом від 24.12.2019 року №32942/07 Слов`янське ОУПФУ повідомило відповідача про неможливість виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.07.2019 року в справі №200/6963/19-а, оскільки ОСОБА_1 на обліку в управлінні не перебуває та пенсію не отримує, його пенсійна справа передана до УПФУ в м. Краматорську. Відповідно до статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплата заборгованості по пенсії покладено на управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області.

Вдділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області звертався до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2020 року у справі №200/6963/19-а в задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про заміну сторони виконавчого провадження № 60829148 - відмовлено.

12.02.2020 року відповідачем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5 100,00 грн. за невиконання судового рішення без поважних причин.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам у цій справі, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 року (надалі - Закон №1404).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №1404).

Частиною 1 статті 18 Закону №1404 встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У пункті 16 частини 3 статті 18 Закону №1404 зазначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Частиною 4 статті 18 Закону №1404 встановлено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частини 1 та 2 статті 63 Закону №1404).

На підставі частин 1 та 2 статті 75 Закону №1404, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі.

З наведених положень статті 75 Закону №1404 вбачається, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому саме полягає причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону №1404.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення. Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року в справі № 821/1568/16.

Отже, державний виконавець зобов`язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.

Поважними, в розумінні Закону №1404, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Аналогічна позиція висловлена постановою Верховного Суду від 07.03.2018 року у справі №127/3770/17, від 24 січня 2018 року по справі № 405/3663/13-а, від 21 лютого 2018 року у справі № 814/2655/14.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачу з об`єктивних причин неможливо виконати судове рішення, оскільки пенсійна справа ОСОБА_1 була передана до УПФУ у м.Краматорську Донецької області ще до відкриття виконавчого провадження, про що Слов`янське ОУПФУ повідомило відповідача.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, а саме: визнання неправомірними дій щодо винесення постанови про накладення штрафу, суд зазначає, що в даному випадку самі по собі дії не тягнуть за собою настання будь-яких негативних наслідків для особи. Правові наслідки для позивача тягне акт індивідуальної дії - постанова від 12.02.2020 року ВП № 60829148. Отже достатнім та необхідним способом захисту порушеного права позивача є скасування постанови від 12.02.2020 року ВП № 60829148.

На підставі викладено вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір не підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84100, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код в ЄДРПОУ 37803258) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (6100, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16, код в ЄДРПОУ 37803258) про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити частково.

Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про накладення штрафу від 12 лютого 2020 року у виконавчому провадженні ВП № 60829148.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення складене в повному обсязі та підписано 22 вересня 2020 року.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.В. Череповський